Рішення № 138727924, 03.08.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 331/4607/26

Провадження №: 2-о/332/155/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Сапунцова В.Д.,

при секретарі судового засідання Горбань Є.Г.,

за участю представника заявника адвокатаКовальчук М.С.,

розглянувши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з заявою в порядку окремого провадження, зазначивши в якості заінтересованої особи Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Курськ, Курської області, російська федерація.

Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 о 04 год. 55 хв. помер у м. Курськ Курської області російської федерації. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується: свідоцтвом про смерть, довідкою про смерть, паспортом померлого та пенсійним посвідчення. При зверненні до Олександрівського відділу ДРАЦС у м. Запоріжжі з метою отримання свідоцтва про смерть, заявниці було відмовлено у зв`язку з тим, що припинені дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією; припинені дії міжнародних договорів; неможливістю витребувати документи через Міністерство закордонних справ України та відсутністю правових механізмів взаємодії. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявниці для реєстрації смерті в Україні, отримання українського свідоцтва про смерть, оформлення спадкових прав, звернення до органів Пенсійного фонду, припинення прав та обов`язків померлого, реалізації прав заявника як дружини померлого. Таким чином, заявниця повністю позбавлена можливості реалізувати свої права у позасудовому порядку.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2026 року вищезазначену заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання з повідомленням (викликом) осіб.

Представник заявника адвокат Ковальчук М.С. в судовому засіданні підтримали вимоги, викладені у заяві, та просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 04 год. 55 хв. у місті Курськ Курської області Російської федерації.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До початку судового засідання надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги викладені в заяві підтримує та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олійник Г.Г. в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку. Суду надана заява про розгляд справи без участі представника відділу, покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, доходить висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 , виданим 07 травня 1998 року Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області.

28 березня 1981 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 (після укладення шлюбу ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, який зареєстрований міським відділом ЗАГС м. Мелітополь, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис № 430.

Громадянство України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт. Черемисіново, Черемісінівського району Курської області, підтверджується копією паспорту громадянина України, серія НОМЕР_3 , виданим Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , заявницею надано, довідку про смерть №С-00167 від 04 серпня 2025 року, виданою відділом ЗАГС Адміністрації Черемисінівського району Курської області; свідоцтво про смерть від 04 серпня 2025 року серія НОМЕР_4 , виданою відділом ЗАГС Адміністрації Черемисінівського району Курської області, в яких зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Курськ Курської області російської федерації помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану, орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-УІ від 01 липня 2010 року, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації Курської області в м. Курськ, заявниця зазначає, що отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся в момент проживання в країні, яка наразі є територією країни-агресора, а медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті - відсутній.

Згідно п. 14 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, зі змінами, у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.

Відповідно п. 1 Розділу 5 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ч. 4, 7 глави 1 розділу ІІ вищевказаних Правил, у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка немає необхідних для цього повноважень.

Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Звертаючись до суду з даною заявою, заявник, на підтвердження смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації, подала лікарське свідоцтво про смерть №С-00167 від 04 серпня 2025 року, видане в рф. Таким чином, встановлено що факт смерті вже зареєстрований іноземним органом реєстрації.

Згідно роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Ключове значення, яке має встановлення факту смерті або народження особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Відповідно ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» у редакції від 23.12.2022, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

На час дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, статтею 13 передбачено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Крім того, документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

23.12.2022 року набрав чинності Закон України від 01.12.2022 №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997.

Так, дія Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997 зупинена з 27.12.2022.

Враховуючи викладене, довідка про смерть №С-00167 від 04 серпня 2025 року, видане в рф не має сили офіційного документу на території України.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки факт смерті відбувся на території рф, отримати видане там свідоцтво наразі неможливо, оскільки за законодавством між державою Україна та державою агресором рф припинено дію Конвенції та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах.

Заявниця за таких обставин позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть її чоловіка ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, через те, що факт смерті відбувся в на території рф.

Отже, заявником обґрунтовано підставу звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті, яка настала, на території іноземної держави.

У цьому контексті суд зауважує, що п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК України передбачає можливість встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Суд, оцінивши подані заявником докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається заявник, а в сукупності, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту смерті чоловіка заявниці ОСОБА_2 дає змогу заявнику реалізувати свої права.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога: встановити факт смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації в Курській області м. Курськ, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 12, 76-81, 89, 263-265, 273, 315-319, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в смт. Черемисіново Черемисінівського району Курської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Курськ Курської області російської федерації.

Судові витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч.4 ст.317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення виготовлено 03 серпня 2026 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;

представник заявника: адвоката Ковальчук Марина Сергіївна, РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ;

заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 111, ЄДРПОУ: 42987331.

Суддя В.Д. Сапунцов