Рішення № 138727839, 20.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1842/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Наумова Н.В.,

секретаря судового засідання Передерій Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2026 року позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивує тим, що 23.01.2023 року о 08 год. 26 хв. у м. Ужгород, на пл. Дружби Народів, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EР-209781702.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2023 року по справі № 308/1633/23, відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСТ» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 23.01.2023 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 24.01.2023 року.

Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховим випадком.

Вказує, що розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі: акту огляду колісного транспортного засобу від 01.02.2023 року, ремонтної калькуляції № ДКЦВ - 27714 від 13.02.2023 року, протоколу - узгодження про розмір страхового відшкодування від 07.03.2023 року, страхового акту № ДКЦВ - 27714 від 14.03.2023 року, розрахунку суми страхового відшкодування від 14.03.2023 року.

Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 39 537 грн. 06 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 44531 від 15.03.2023 року.

На переконання позивача, оскільки постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2023 року по справі №308/1633/23, ОСОБА_1 визнано винним, то з останнього слід стягнути на користь Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія УСГ» 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі: 39 537 грн. 06 коп. : 50 % = 19 768,53 коп.

На підставі наведеного позивач просить суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 19 768, 53 коп., та сплачений судовий збір в розмірі 3 328,00 грн.

За ухвалою від 05.02.2026 року судом було відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву згідно якої просить суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток про виклик в суд рекомендованими поштовими відправленнями. Жодних письмових заяв до суду не подав.

Судове засідання у справі було призначене на 20 липня 2026 року на 15 год. 50 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як п`яти днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 28.07.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.01.2023 року о 08 год. 26 хв. у м. Ужгород, на пл. Дружби Народів, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Як вбачається з постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2023 року, судом встановлено, що 23.01.2023 р., о 08 год. 26 хв., у м. Ужгороді на пл. Дружби Народів, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «SKODA », д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечного інтервалу та допустив зіткнення з т.з Lexus RX д.н.з НОМЕР_3 в результаті чого, автомобілі були частково пошкоджені з матеріальними збитками. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР. та вчинив правопорушенні передбачене ст.124 КУпАП.

Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Закарпатського апеляційного суду від 01.10.2024 року, апеляційну скаргу задоволено. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2023 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в частині накладання адміністративного стягнення змінено. Застосовано до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

В решті постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2023 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено без змін.

Відтак, вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EР-209781702.

Як слідує із матеріалів справи, 23.01.2023 року, ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСТ» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 23.01.2023 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 24.01.2023 року.

01.02.2023 року, за участі потерпілої ОСОБА_2 було проведено огляд належного їй транспортного засобу та складено акт огляду колісного транспортного.

За результатами розгляду заяви пошкодження автомобіля визнано страховим випадком, у зв`язку з чим було здійснено розрахунок та виплату страхового відшкодування на підставі наступних документів: акту огляду колісного транспортного засобу від 01.02.2023 року, ремонтної калькуляції № ДКЦВ - 27714 від 13.02.2023 року, протоколу - узгодження про розмір страхового відшкодування від 07.03.2023 року, страхового акту № ДКЦВ - 27714 від 14.03.2023 року, розрахунку суми страхового відшкодування від 14.03.2023 року.

ПАТ «СК «УСТ» здійснило виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 39 537 грн. 06 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 44531 від 15.03.2023 року.

Частиною 5 статті 1187 ЦК України закріплено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з частиною першою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Тлумачення частини другої статті 1187 ЦК України свідчить про те, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.

Пунктом 2.2 Правил дорожнього руху України встановлено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент ДТП, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За приписами частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна правова норма міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».

Пунктом 38.1.1. статті 38 Закону України про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Згідно ст. 76 ЦПК України докази встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Пріоритет у доказуванні надається не тому хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Враховуючи винність ОСОБА_1 у настанні ДТП, а також здійснення виплати страхового відшкодування, керуючись положеннями п. 38-1.1 ст.38-1 Закону № 1961-IV, вимога позивача про стягнення 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі 19 768,53 грн. підлягає до задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір 3328, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, Закону України «Про страхування», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , серія, номер паспорту НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», Код ЄДРПОУ: 30859524, 03038, адреса: місто Київ, вул. Федорова Івана 32, Літ. А, суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 19 768,53 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 53 копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , серія, номер паспорту НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», Код ЄДРПОУ: 30859524, 03038, адреса: місто Київ, вул. Федорова Івана 32, Літ. А, витрати по сплаченому судовому збору в розмірі 3 328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», Код ЄДРПОУ: 30859524, 03038, адреса: місто Київ, вул. Федорова Івана 32, Літ. А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , серія, номер паспорту НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 28.07.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Наумова