Ухвала суду № 138727646, 04.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 серпня 2026 року Справа № 520/23153/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

30.07.2026 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у неврахуванні при обчисленні йому грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести йому перерахунок розміру грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення за 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік, 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2026 рік та компенсації за невикористані 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за невикористані 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, за невикористані 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, невикористані 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік, за невикористані 84 календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та здійснити виплату перерахованих сум за вирахуванням раніше отриманих з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення наведених вимог Кодексу в позовній заяві не зазначено відомі номери засобів зв`язку позивача та відповідача, адреса електронної пошти позивача та відповідача, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача.

Вказаним Кодексом встановлені вимоги, згідно з якими місце проживання чи перебування особи-позивача має бути зареєстроване у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 79, частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний подати докази разом із поданням позовної заяви.

Позивач звернувся до суду як фізична особа. В позовній заяві щодо позивача зазначена наступна адреса: АДРЕСА_1 . Між тим, докази, які б підтверджували те, що зазначена адреса є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання чи перебування позивача, до позову не додані.

Крім того, зазначено неповну адресу позивача, а саме не зазначено поштовий індекс місця проживання чи перебування.

В позовній заяві зазначено РНОКПП позивача НОМЕР_2 . Проте, копію РНОКПП позивача до позову не додано.

Вказані недоліки підлягають усуненню.

Щодо строку звернення до адміністративного суду

Вказана справа стосується проходження позивачем публічної служби та звільнення з неї.

Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому частиною 1 статті 122 Кодексу визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інший строк звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) у справах про звільнення встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України.

Так, до 19.07.2022 року статтею 233 Кодексу законів про працю України звернення до суду з позовними вимогами про стягнення сум заробітної плати (грошового забезпечення) строком звернення не обмежувалося.

Аналогічна правова позиція підтримувалася Верховним Судом (зокрема в постанові від 28.11.2019 року в справі №803/1937/17).

19.07.2022 року набрав чинності Закон України від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким, зокрема у Кодексі законів про працю України викладено в іншій редакції деякі положення ст.ст. 116, 233, 234 (щодо строку звернення до суду з позовом).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України в діючій редакції (згідно з вказаним Законом) із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (згідно зі ст. 116 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 116 цього Кодексу про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп і від 05.04.2001 року № 3-рп/2001 зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набрання законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, з огляду на незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: - до правовідносин, які виникли до 19.07.2022 року (за початок перебігу строку звернення до суду з позовом береться дата звільнення позивача або виключення зі списків особового складу), застосуванню підлягає ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року; - до правовідносини, які виникли після 19.07.2022 року, застосуванню підлягає діюча редакція ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 року за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 року (предметом спору в якій є, зокрема недотримання законодавства про оплату праці), у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі № 420/14777/22, від 27.04.2023 року у справі № 300/4201/22, від 15.01.2025 року у справі № 620/4223/24.

Позов поданий до суду 30.07.2026 року та стосується правовідносин, що виникли, після 19.07.2022 року.

З огляду на це до таких правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діє з 19.07.2022 року, згідно з якою із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (згідно зі ст. 116 цього Кодексу).

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та 02.04.2026 року був звільнений зі служби та виключений зі списків особового складу, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.04.2026 року №93.

Тобто станом на день подання позову позивач не є особою, яка проходить військову службу.

Про порушення своїх прав (на думку позивача) невірним обчисленням грошового забезпечення, що призвело до його виплати в меншому розмірі, позивач повинен був дізнатися 02.04.2026 року при звільненні зі служби (виключенні зі списків особового складу), коли строк звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) обмежувався тримісячним строком. А до суду з позовом він звернувся 30.07.2026 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду з позовом.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Між тим, в порушення вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Відповідно до частини 1 статті 123 вказаного Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В позовній заяві потрібно зазначити адресу електронної пошти позивача або вказати про її відсутність, зазначити адресу електронної пошти відповідача, зазначити відомі номери засобів зв`язку позивача та відповідача, зазначити повну адресу позивача (поштовий індекс місця проживання чи перебування), зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача.

До позовної заяви необхідно додати докази, що підтверджують те, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання чи перебування позивача є адреса, що зазначена у позові.

В разі відсутності таких в позовній заяві необхідно зазначити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання чи перебування позивача. Докази таким обставинам слід додати до позовної заяви.

До позовної заяви необхідно додати копію РНОКПП позивача.

До позовної заяви потрібно додати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку, і додати докази поважності причин пропуску такого строку.

До поданих до суду документів в електронній формі (на виконання даної ухвали суду) слід додати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів або докази надсилання таких документів до електронних кабінетів інших учасників справи.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали.

В разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Логойда Т.В.