Ухвала суду № 138727578, 04.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/13836/26

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"04" серпня 2026 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61013, код ЄДРПОУ: 38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо непроведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 ;

2. Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше отриманих сум, виходячи з місячного грошового забезпечення, яке перераховано на виконання судового рішення по справі № 520/18782/25.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року (суддя Ніколаєва О.В.,) відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідно до ч.9 та ч.14 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.07.2026 (підстава проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи - настання інших обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законом) справа розподілена до провадження судді Спірідонова М.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.

31.07.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в обґрунтування якої зокрема зазначено, що розмір вихідної допомоги позивача підлягав приведенню у відповідність грошовому забезпеченню, право на яке позивач підтвердив у судовому порядку. Між датою виконання постанови ДААС по справі № 520/18782/25 30.04.2026 року та датою звернення до суду з цим позовом 28.05.2026 місячний строк не пропущено. Отже, позивач не пропустив жодних строків звернення до суду, ані тих, що унормовані ч.5 ст.122 КАСУ, якими, на думку позивача врегульовано строкове питання даного позову.

Дослідивши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.

Судом установлено, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому в належному розмірі грошового забезпечення.

Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, в даному випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Суд зазначає, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.

Так, позивач у межах даної справи оскаржує бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо непроведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 , тобто недотримання відповідачем законодавства про працю.

Отже, спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами, виникли у період з 22.07.2020 р. по 19.05.2023 р., з 18.06.2025 р. по 16.07.2025 р., тобто за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, який, у силу пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України, був продовжений на строк дії карантину та скінчився - 30.06.2023.

Позивача звільнено зі служби 03.06.2025 року.

До суду з даним позовом позивач звернувся 28.05.2026, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Посилання позивача на те, що перебіг строку звернення до суду слід обчислювати з моменту виконання постанови суду у справі № 520/18782/25, суд вважає необґрунтованими. Оскільки позивач був обізнаний про розмір нарахованої йому вихідної допомоги ще при звільненні, саме з цього моменту він повинен був дізнатися про можливе порушення свого права та, відповідно, мав можливість своєчасно звернутися до суду. Подальше виконання судового рішення щодо перерахунку грошового забезпечення не є обставиною, яка змінює початок перебігу процесуального строку звернення до суду.

Відтак, наведені позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду обставини не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином суд дійшов висновку, що поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивачем як під час звернення до суду з даним позовом так і в заяві про поновлення строку звернення до суду не надано.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Оскільки вказані представником позивача в заяві про поновлення строку від 30.07.2026 року підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються судом неповажними, то відсутні підстави для поновлення процесуального строку звернення до суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню.

Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61013, код ЄДРПОУ: 38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.