Ухвала суду № 138727413, 04.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання вирішення клопотання про розгляд справи в загальному провадженні, з питання витребування доказів

04 серпня 2026 року Справа № 520/20761/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження клопотання представника про розгляд в порядку загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Військової частини НОМЕР_1 (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги: 1) визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо недонарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або заходах, за вересень, жовтень листопад та грудень 2022 року, лютий, березень та квітень 2023 року; 2) зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або заходах, за вересень 2022 року у розмірі 70 000,00 грн, за жовтень 2022 року у розмірі 15 161,29 грн., за листопад 2022 року у розмірі 70 000,00 грн. за грудень 2022 року у розмірі 100 000,00 грн., за лютий 2023 року 4 516,13 грн., за березень 2023 року 87 500,00 грн., за квітень 2023 року 1 209,68 грн; 2) зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2023 рік у розмірі 30 календарних днів.

Ухвалою суду від 16.07.2026р. судом було прийнято рішення про розгляд адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справи.

31.07.2026р. від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки справа №520/20761/26 має велике значення для відповідача в зв`язку з тим, що відповідач є організацією, яка фінансується з Державного бюджету України; сума позовних вимог, заявлених позивачем є значною.

З цього приводу суду зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У силу приписів ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При вирішенні питання про прийняття позову до розгляду судом було з`ясовано, що відповідно до ч.4 ст.12, ч.4 ст.257 КАС України на даний спір не поширюється дія імперативного правила відносно форми адміністративного судочинства.

Також відповідно до положень ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ознак існування значного суспільного інтересу до розгляду справи судом не виявлено, підстави для визнання спору складним відсутні, адже зміст, характер та правова природа спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів ані поодинці, ані у поєднанні не зумовлюють складності даної справи.

Наявності інших факторів, котрі б спричиняли доцільність розгляду справи у порядку загального позовного провадження та перелічені у ч.3 ст.257 КАС України, судом не знайдено.

Для повного та всебічного встановлення обставин справи ані характер спірних правовідносин, ані предмет доказування в даному спорі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а в обґрунтування протилежного відповідачем жодних юридично спроможних доводів не наведено, унаслідок чого клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Окрім того, ухвалою суду від 16.07.2026р. було витребувано, зокрема, документи про грошове забезпечення заявника, документи про призначення, нарахування та виплату заявникові додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, проте відповідачем не подано довідки про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, за оскаржувані позивачем періоди із зазначенням розміру фактично нарахованих та виплачених сум, підстав їх нарахування, а також реквізитів відповідних наказів.

Окремо суд зважає, що відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Пунктом 4 ч.2 ст.162 КАС України визначено, що відзив повинен містити обставини, які визнаються відповідачем.

Пунктом 5 ч.2 ст.162 КАС України передбачено, що відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

У позові заявником наведені обставини з приводу проходження у межах спірних правовідносин військової служби в умовах, котрі згідно із постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 зумовлюють набуття права на отримання додаткової винагороди у підвищеному до 100.000,00грн. розмірі і не отримання такого виду грошового забезпечення як додаткова винагорода у належному розмірі.

Натомість, відповідачем у тексті відзиву на позов наразі із посиланням на реквізити відповідних наказів (розпоряджень) про умови проходження заявником військової служби у спірні проміжки часу (тобто на бойові накази чи бойові розпорядження) та із посиланням на реквізити наказів про призначення додаткової винагороди у спірні періоди часу не спростовані обставини невиконання заявником завдань, за які постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 передбачено виплату додаткової винагороди у підвищеному до 100.000,00грн. розмірі.

Також відповідачем у тексті відзиву на позов не визнані обставини того де саме та які саме завдання військової служби у ці спірні періоди часу фізично виконував заявник і чому виконання цих завдань на відміну від інших періодів служби не призводить до набуття права на отримання додаткової винагороди у підвищеному до 100.000,00грн.

Суд звертає увагу сторони відповідача на те, що згідно з ч.4 ст.159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

При цьому, відзив на позов, котрий явно та очевидно не відповідає вимогам ч.2 ст.162 КАС України в частині визнання або заперечення обставин позову у спосіб письмового викладення відповідних контраргументів та подання доказів у підтвердження викладених контраргументів, не може бути кваліфікований у якості поданого, позаяк за змістом не відповідає суті відповідного процесуального документа.

Окрім того суд звертає увагу, що у поданому відзиві відповідачем не висловлено чіткої процесуальної позиції щодо обставин, які становлять предмет доказування у справі, а саме не зазначено, чи визнає відповідач факт нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, у розмірі 30.000 грн та у збільшеному до 100.000 грн розмірі за спірні періоди, а також не наведено відомостей щодо конкретних наказів, на підставі яких здійснювалося (або не здійснювалося) таке нарахування та виплата.

Унаслідок цього, суд позбавлений можливості встановити об`єктивну істину у даному спорі.

Імперативні приписи ч.4 ст.9 та ч.ч.1-3 ст.242 КАС України вимагають від суду за власною ініціативою безвідносно до правових позицій учасників справи та процесуальної поведінки сторін спору вживати процесуальні дії, спрямовані на з`ясування об`єктивної істини.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про необхідність витребування у відповідача додаткових доказів.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 80, 241-243, 248, 256, 257, 262, 295 КАС України, суд

ухвалив:

1.Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

2.Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України письмові пояснення щодо визнання/заперечення обставин нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірах 30.000 грн та 100.000 грн за кожний зі спірних періодів із зазначенням конкретних наказів, які були підставою для таких виплат (або їх невиплати) та причин нарахування додаткової винагороди у розмірах 30.000 грн та 100.000 грн за кожний зі спірних періодів; довідку про фактичне нарахування і виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 за весь спірний період із розбивкою по місяцях та зазначенням сум, дат і підстав здійснення відповідних виплат.

3.Копії даної ухвали направити з урахуванням належності до кола суб`єктів владних повноважень та відомостей про офіційні адреси в ЄСІТС.

4.Зобов`язати подати докази до суду протягом 7 днів від дати отримання цієї ухвали.

5.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сліденко