Ухвала суду № 138727231, 03.08.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2465/26

Провадження № 1-кп/303/225/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначенням розміру застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071040000141 від 09.02.2026 р. за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Жуково Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , не одруженого, непрацюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області проводиться судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Мукачівським міськрайонним судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави, який у подальшому було продовжено судом та діє по 07 серпня 2026 року включно. Встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не може запобігти вказаним вище ризикам. Прокурор не заперечував щодо визначення ОСОБА_3 розміру застави.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та просили визначити ОСОБА_3 заставу в мінімальному розмірі.

У судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з?явився, подав заяву про проведення підготовчого та судового засідання без його участі.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.04.2026 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк по 11 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою без визначення розміру застави на строк по 07 серпня 2026 року включно.

До вказаного часу судове провадження не може бути завершене.

Згідно ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за вчинення якого, у разі доведеності вини, йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому з огляду на тяжкість та характер вказаного кримінального правопорушення це свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду.

Після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, обвинувачений дізнався про обсяг зібраних доказів, у тому числі потерпілих та свідків, показання яких підтверджують його вину у вчиненні інкримінованому йому злочині.

Оцінюючи можливість впливу на потерпілого та свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілими і свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша та друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України). За таких обставин ризик впливу на потерпілого і свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого і свідків та дослідження їх судом. Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням потерпілої і свідків, обвинувачений обізнаний як з їх персональними даними, так і зі змістом наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на потерпілого та свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

При цьому, суд враховує, що ризик у свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, тому обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є недоцільно та неефективно.

Осіб, які б поручились за виконання обвинуваченим покладених на них обов`язків, не встановлено, що унеможливлює обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

При цьому, судом розглянуто можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у контексті ч.4 та ч.5 ст. 182 КПК України.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: наявність обвинувачення у вчинення тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого; відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію та майновий стан обвинуваченого; відсутність судимостей на даний час у обвинуваченого, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За таких обставин, наявність обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає суду підстави для продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, так як такий є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред`явленого йому обвинуваченням, меті застосування запобіжного заходу та зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.

Керуючись главою 18, ст.ст.331, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначенням розміру застави задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 01 жовтня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_3 заставу, враховуючи п.2 ч.5 ст.182 КПК України, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 66560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), за реквізитами: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській обл., код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408, банк отримувача: ДКСУ м.Київ, МФО отримувача: 820172, рахунок отримувача: UA198201720355209001000018501, в призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення ним застави у визначеному розмірі він підлягає звільненню з-під варти і з того моменту буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення ОСОБА_3 застави, покласти на нього на строк до 01 жовтня 2026 року включно наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні № 12026071040000141 від 09.02.2026 р.;

- здати на зберігання до ГУ ДМС України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали направити до ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9» та обвинуваченому для відома.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_1