Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
04 серпня 2026 року Справа № 520/17989/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд справи в порядку загального провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учасника бойових дій за 2020, 2021, 2022 роки з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учасника бойових дій, із застуванням премії від посадового окладу, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 14.02.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
22.07.2026 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому міститься клопотання:
- розгляд справи провести в порядку загального провадження.
В обґрунтування клопотання відповідач просить суд врахувати його думку стосовно правил провадження, за якими має бути розглянута справа № 520/17989/26, а саме врахувати, що справа має велике значення для відповідача в зв`язку з тим, що військова частина є організацією, яка фінансується з Державного бюджету України; сума позовних вимог, заявлених позивачем є значною для відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання відповідача, дійшов наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (ч.4 ст.12 КАС України).
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З аналізу наведених вище норм права слідує, що питання розгляду справи за правилами загального або спрощеного провадження вирішується саме судом під час відкриття провадження у справі, враховуючи складність справи та інші обставини, які є підставою для визначення форми адміністративного судочинства.
Постановляючи ухвалу про прийняття справи до розгляду, суд виходив з положень статті 12 КАС України.
При цьому, враховуючи предмет даного адміністративного позову, суд не встановив обставин, передбачених ч.4 ст.12 КАС України для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Будь-яких інших обставин для розгляду справи за правилами загального позовного провадження судом, також, не встановлено.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. (ч.ч.5, 7 ст.262 КАС України).
За правилами ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Під час прийняття справи до розгляду судом не встановлено обставин, які вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які є незначної складності.
Суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв по суті та додаткових письмових пояснень у порядку, визначеному вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу на те, що значення справи для сторони не є безумовною підставою для її розгляду за правилами загального позовного провадження, а підлягає оцінці судом у сукупності з іншими критеріями, визначеними частиною третьою статті 257 КАС України, зокрема категорією та складністю справи, обсягом і характером доказів, необхідністю призначення експертизи, виклику свідків, кількістю учасників справи та наявністю значного суспільного інтересу.
Посилання відповідача на те, що військова частина фінансується з Державного бюджету України, не свідчить про особливу складність цієї справи та не зумовлює необхідності проведення підготовчого провадження і судових засідань. Бюджетне фінансування відповідача характеризує джерело забезпечення його діяльності, проте не впливає на характер спірних правовідносин, предмет доказування та процесуальний порядок розгляду справи.
Суд також критично оцінює твердження відповідача про значний розмір заявлених позивачем вимог, оскільки позовна заява не містить вимоги про стягнення конкретно визначеної грошової суми.
Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення за визначений період. При цьому відповідачем у клопотанні не наведено відповідного розрахунку та не зазначено конкретного розміру можливих виплат, який би підтверджував довід про їх значність.
Крім того, дана справа не належить до справ, у яких разом із вимогою про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень заявлено вимогу про відшкодування шкоди в сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не віднесена законом до інших категорій справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Зі змісту клопотання не вбачається, які саме обставини не можуть бути повно та всебічно встановлені на підставі наявних у справі письмових доказів. Відповідач не обґрунтував необхідності проведення підготовчого засідання, а також не зазначив про існування процесуальних дій, здійснення яких є неможливим у порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом спору є правильність застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 під час нарахування позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 14.02.2022.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що доводи відповідача мають загальний характер, не підтверджують необхідності переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволенню не підлягає.
Керуючись положеннями ст. 5, 12, 171, 248, 256, 257, 259, 260, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд справи в порядку загального провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н.А. Полях
Судове рішення № 138727147, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/17989/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: