Ухвала суду № 138726307, 04.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17093/25 Провадження №2-п/760/79/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва:

у складі головуючого судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Верганівського Б. І.,

представника заявника адвоката Головка О. І.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року, позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволено; ухвалено стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за адресою АДРЕСА_1 , в загальному розмірі 196 161,60 гривень; стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028,00 гривень.

04 червня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Головка О. І., звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з заявою про перегляд заочного рішення у справі №760/17093/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка обґрунтована наступним. Відповідачу не було відомо про існування даної справи до 07.05.2026 року, коли в застосунку державних послуг «ДІЯ», встановленому на мобільному пристрої Відповідача, з`явилась інформація про ухвалення судового рішення у справі. 17.05.2026 року між Відповідачем та адвокатом Головко Олексієм Ігоровичем, було укладено угоду про надання професійної правничої допомоги в даній справі. 18.05.2026 року представником Відповідача під час ознайомлення з матеріалами справи було отримано копію позовної заяви з додатками. Ознайомившись з позовною заявою, документами, доданими до неї Позивачем, та рішенням суд, Відповідач подає заяву про перегляд заочного рішення з наступних підстав. Обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це. Як зазначалось вище, Відповідачці не було відомо про розгляд даної цивільної справи Солом`янським районним судом міста Києва, оскільки нею не було отримано копію позовної заяви та ухвалу суду про відкриття спрощеного провадження у справі від 11.09.2025 року, а також повістку про виклик в судове засідання, призначене на 23 березня 2026 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями поштового відділення, про невручення Відповідачці документів, в зв`язку з її відсутністю за місцем реєстрації. Не отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі та повістки про виклик в судове засідання пов`язано з тим, що у період з жовтня 2025 року по лютий 2026 року Відповідачка фактично проживала за містом, в приватному будинку, що належить їй на праві власності та розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, в період з 03 лютого 2026 по 07 березня 2026 року Відповідачка перебувала за кордоном в Республіці Туреччина, що підтверджується відповідними відмітками про перетин кордону - аркуші 17 та 10 закордонного паспорту Відповідачки, серія та номер НОМЕР_2 . Також просив суд звернути увагу, що в позовній заяві не було зазначено альтернативних засобів зв`язку з Відповідачкою (номеру телефону, електронної поштової адреси), що обумовило неможливість направлення судом повідомлень про виклик до суду іншими засобами, окрім поштового зв`язку. З огляду на викладені обставини, що зумовили необізнаність Відповідачки про необхідність явки в судове засідання та подання відзиву на позовну заяву, просив суд прийняти до уваги наведене та визнати причини неявки Відповідачки поважними. Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, Відповідачка вважає, що позовні вимоги Позивача не можуть бути задоволені в повному обсязі з огляду на таке. Позивачем заявлено вимоги про погашення заборгованості за послуги за період з 08.2015 року по 30.04.2018 року, надані ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», право вимоги, на які було відступлено на користь КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», згідно з Договором відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року. Відповідачка набула право власності на квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої київської нотаріальної контори Литвиненко Л.В. 07.02.2018 року, зареєстровано в реєстрі за № 7-73. Державна реєстрація права власності Відповідачки на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також відбулась 07.02.2018 року, Рішення державного реєстратора індексний номер: 39550069 від 07.02.2018 року. Згідно з розрахунками заборгованості, що додані Позивачем до позовної заяви, обсяг спожитої гарячої води становить: за період 01.08.2015 по 30.04.2018 - 231,48 м.куб.; за період з 01.05.2018 року по 30.04.2025 року становить 893 м.куб., а всього разом 1124,48 м.куб. При цьому з розрахунків вбачається, що нарахування обсягу наданих послуг з постачання гарячої води здійснювалось Позивачем не на підставі фактичних показників лічильника, встановленого в квартирі Відповідачки, а шляхом підставлення випадкових чисел на власний розсуд. Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 579 від 16.06.2015 року та № 194 від 21.01.2022 року було затверджено нормативи споживання послуг з централізованого постачання гарячої води у місті Києві на одну зареєстровану особу: 3 м.куб. та 3,04 м.куб. відповідно. Крім того, зазначеними розпорядженнями КМДА було окремо затверджено, що норматив споживання послуг з централізованого постачання гарячої води у випадку наявності електроводонагрівача дорівнює 0. Згідно з Актом зняття контрольних показань з вузла розподільного обліку гарячої води від 10.07.2025 року, загальний обсяг спожитої гарячої води за весь час, який минув з моменту встановлення лічильника в квартирі, належній Відповідачці, становить 427,3 м.куб., що обумовлено наявністю в квартирі електричного водонагрівача - бойлера, про що здійснено фіксацію в Акті. Проте в розрахунках Позивачем не було застосовано нормативні показники щомісячного споживання гарячої води на одну зареєстровану особу, затверджені органом місцевого самоврядування, як це мало бути у випадку відсутності вузла обліку чи даних про фактичне споживання. Також Позивачем безпідставно нараховувалась плата за надання послуг з постачання гарячої води протягом 2021 2024 років, оскільки Відповідачка та її неповнолітні діти знаходились за межами території України та фізично не могли користуватись відповідними послугами у наступні періоди: з 20.01.2021 року по 12.08.2021 року; з 13.04.2022 року по 06.09.2024 року. Перебування Відповідачки та її дітей поза межами України в зазначені періоди буде підтверджено довідкою Держаної прикордонної служби про перетин державного кордону, про надання якої Відповідачка звернулась 21.05.2026 року. Крім того, зареєстрована за тією ж адресою старша дочка Відповідачки ОСОБА_2 , з вересня 2022 року навчається в Буковинському державному медичному університеті на денній формі навчання та фактично проживає в місті Чернівці. З врахуванням наведеного просив скасувати заочне рішення й призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

08 червня 2026 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 09 червня 2026 року.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 червня 2026 року, прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання.

26 червня 2026 року до суду від представника заявника надійшла заява про долучення доказів.

28 липня 2026 року від представника позивача який діє на підставі довіреності Романова Д. Ю., надійшли заперечення проти заяви про перегляд заочного рішення, які обґрунтовані наступним. Позивач категорично не погоджується з доводами заяви, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не можуть слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на наступне. 1. Щодо процесуальних підстав для перегляду заочного рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Сама по собі поважність причин неявки (перебування за кордоном чи за іншою адресою) не є безумовною підставою для скасування рішення, якщо заявлені матеріально-правові докази не здатні спростувати правомірність позовних вимог. Доводи Відповідача щодо суті спору ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права. 2. Щодо строку пред`явлення вимог кредитора (ст. 1281 ЦК України). Відповідач безпідставно стверджує про втрату Позивачем права вимоги за історичний період, який суворо обмежений рамками з липня 2015 року по травень 2018 року (період надання послуг ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», право вимоги за якими відступлено Позивачу). Житлово-комунальні послуги за вказаною адресою надавались безперервно. Відповідач фактично прийняла спадщину та стала власником квартири, а отже, і споживачем послуг, що надавались до цього об`єкта нерухомості. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема, у постановах КЦС ВС), спадкоємець, який прийняв спадщину, перебирає на себе не лише права, але й обов`язки спадкодавця, зокрема з оплати житлово-комунальних послуг. Факт відсутності державної реєстрації права власності до 07.02.2018 року не звільняв спадкоємця від обов`язку утримувати майно та оплачувати послуги, які фактично постачалися до квартири з моменту відкриття спадщини. 3. Щодо правомірності нарахувань за обсяги спожитої гарячої води (ЦПГВ). Твердження Відповідача про те, що нарахування здійснювались «шляхом підставлення випадкових чисел», не відповідає дійсності. Відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Правил надання послуг, обов`язок щомісяця передавати показники вузлів розподільного обліку (лічильників) покладено саме на споживача. Оскільки Відповідач систематично ігнорувала цей обов`язок і не передавала актуальні показники, Позивач був зобов`язаний здійснювати нарахування відповідно до вимог законодавства (за середньомісячним споживанням або за нормативами, затвердженими органами місцевого самоврядування). Позивач діяв виключно в межах та у спосіб, передбачений законодавством на момент формування щомісячних нарахувань. 4. Щодо наявності бойлера та застосування нульового нормативу. Посилання Відповідача на розпорядження КМДА № 579 та № 194 щодо нульового нормативу при наявності електроводонагрівача є маніпулятивними. Сама по собі наявність у квартирі бойлера (що було зафіксовано лише під час контрольного зняття показань у 2025 році) не доводить факту відмови від послуги централізованого гарячого водопостачання у спірні періоди. Для припинення нарахувань споживач зобов`язаний звернутися до виконавця послуг із відповідною заявою для складання Акта про опломбування запірної арматури (вентиля) на вводі в квартиру. До моменту офіційного опломбування виконавець не має правових підстав вважати послугу відключеною і зобов`язаний проводити нарахування. Відповідач таких дій своєчасно не вчинила. 5. Щодо тимчасової відсутності Відповідача та членів її сім`ї. Надані Відповідачем відомості про перебування за кордоном та навчання доньки в іншому місті не можуть бути підставою для ретроспективного скасування законних нарахувань. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів. Правила надання послуг вимагають від споживача подавати відповідну заяву з підтвердними документами виконавцю (кожні 6 місяців). Відповідач до підприємства з такими заявами у 2021-2024 роках не зверталася, підприємство не повідомляла, що унеможливлювало проведення будь-яких перерахунків у законний спосіб на той час. Наведені у заяві про перегляд заочного рішення докази та обставини не спростовують факту наявності заборгованості та правомірності дій Позивача щодо її нарахування. Докази Відповідача не мають істотного значення у розумінні ст. 288 ЦПК України, оскільки не змінюють правильність застосованих Позивачем методик розрахунку за умови бездіяльності самого споживача. З врахуванням наведеного просив відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Головка О.І. про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року у справі № 760/17093/25. Заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року у справі № 760/17093/25 залишити без змін.

В судове засідання представник заявника адвокат Головко О. І., з`явився, заяву підтримав з підстав які у ній викладені.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріли справи та доводи заяви про перегляд заочного рішення, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 760/17093/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року, позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволено; ухвалено стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за адресою АДРЕСА_1 , в загальному розмірі 196 161,60 гривень; стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028,00 гривень.

Судом також досліджено свідоцтво про право на спадщину за законом від 08 грудня 2009 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, паспорт громадянина України для виїзду за кордон заявника, свідоцтво про право на спадщину за законом від 07 лютого 2018 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) №579 від 16 червня 2015 року, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) №194 від 21 січня 2022 року, акт зняття контрольних показань з вузла розподільного обліку гарячої води від 10 липня 2025 року, довідку №348 від 27 квітня 2026 року, видану ОСОБА_2 , що вона є студенткою 4 курсу стоматологічного факультету та навчається на денній формі навчання за контрактом.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд повинно бути зазначено, зокрема обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Як вбачається з ч. 3, 4 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведених норм цивільного процесуального закону, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення наявності існування одночасно таких обставин: відповідач не з`явився в судове засідання, у якому ухвалено заочне рішення та не подав відзив на позовну заяву саме з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, судові повістки та інші процесуальні документи направлялися відповідачу за адресою її зареєстрованого місця проживання та поверталися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Разом із тим суд бере до уваги, що у заяві про перегляд заочного рішення відповідач навела обставини, які, на її думку, впливають на правильність вирішення спору по суті, та на підтвердження своїх доводів подала докази, які не були предметом дослідження під час ухвалення заочного рішення.

Зокрема, заявник посилається на момент набуття права власності на спірну квартиру, порядок формування заборгованості за послуги гарячого водопостачання, наявність у квартирі електричного водонагрівача, фактичні показники вузла обліку, а також на обставини тривалої відсутності за місцем проживання, які, на її переконання, мають значення для визначення обсягу нарахованої заборгованості. На підтвердження зазначених доводів до заяви долучено відповідні письмові докази, які судом не були враховані під час винесення заочного рішення.

Відповідно до статті 6 Європейського конвенції з прав людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати відповідачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З урахуванням викладеного, після з`ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд дійшов до переконання, що позиція сторони відповідача не була вислухана та належно оцінена судом, що мало б істотне значення для правильного вирішення справи, та могло б вплинути на винесення рішення. За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до судового розгляду.

Керуючись статтями 10, 284, 285, 287, 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року у цивільній справі №760/17093/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити судове засідання у справі на 15 год. 00 хв. 07 жовтня 2026 року, в приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Грушецька, буд. 1, каб. 9.

У судове засідання викликати учасників справи.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, - протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин 3 - 5 ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу десятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин 3 - 5 ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://court.gov.ua/sud2609/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Тесленко