Рішення № 138725833, 25.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18402/24-ц

пр. 2-2123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді Соколова О.М.,

при секретарі судових засідань Птащука Є. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 757/18402/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», про відшкодування збитків в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 (далі - позивач) вказав, що 29 липня 2022 року між ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА» (далі - відповідач) та позивачем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «ГРАВЕ КАСКО» № 101068528, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобіля «CHEVROLET SPARK EV», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно з вищевказаним договором страхова сума становила 600 000 гривень, загальний страховий платіж складав 37 148,47 гривень. Свій обов`язок щодо сплати страхового платежу Позивач, як Страхувальник, виконав у повному обсязі.

13 грудня 2022 року близько 21 год. 45 хв. водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом «CHEVROLET SPARK EV», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Спортивній у м. Жашків Черкаської області.

Під час руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Газель», державний номерний знак якого починався на літери «СА». Унаслідок небезпечного маневрування зазначеного транспортного засобу автомобіль «CHEVROLET SPARK EV» отримав механічні пошкодження в результаті зіткнення з бетонними загороджувальними конструкціями блок-поста.

Після настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 повідомив про подію власника транспортного засобу ОСОБА_1 .

Отримавши повідомлення про ДТП, ОСОБА_1 у телефонному режимі повідомив представника страхової компанії про настання страхової події та доручив водію викликати працівників поліції для фіксації обставин дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку зі значними перебоями в роботі засобів телефонного зв`язку та мережі Інтернет, спричиненими аварійними та неплановими відключеннями електроенергії в грудні 2022 року внаслідок пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, водію вдалося додзвонитися на лінію «102» лише близько 22 год. 30 хв.

Після виклику на місце події прибули працівники поліції, які зафіксували обставини дорожньо-транспортної пригоди та склали відповідні процесуальні документи, у тому числі протокол про дорожньо-транспортну пригоду.

12.03.2023 ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГРАВЕ УКРАЇНА» про виплату страхового відшкодування.

13.04.2023 листом вих. № 1789 страховиком відмовлено у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування, посилаючись на надання Позивачем недостовірної інформації щодо часу настання ДТП та достовірності повідомлених обставин страхового випадку.

Позивач вважає вищевказану відмову формальною та такою, що порушує його законні права, а також ставить у вкрай невигідне становище відносно балансу прав та обов`язків за Договором страхування.

На підставі викладеного, звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» на користь Позивача - ОСОБА_1 завдані збитки в розмірі 446 017, 00 грн, з яких 276 070, 00 грн матеріальні збитки щодо відновлення автомобіля, та штрафні санкції в розмірі 169 947, 34 грн.

Покласти на Відповідача понесені Позивачем судові витрати під час розгляду справи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 квітня 2024 року в справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19 листопада 2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останій заперечує проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

11.12.2025 від представника позивача, адвоката Скоромної І.М. надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати протиправною відмову ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА» у виплаті страхового відшкодування, викладену в листі від 13.04.2023 № 1789 та стягнути з Відповідача на користь Позивача страхове відшкодування у розмірі 276 070,00 грн; стягнути пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 284 906,80 грн; стягнути інфляційні втрати у розмірі 76 869,40 грн; стягнути судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 6 378,47 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

24.12.2025 від представника відповідача - Залевської Н.С. надійшла заява про залишення без розгляду заяви представника позивача, в якій заперечувала проти прийняття до розгляду уточненої позовної заяви, посилаючись на те, що ЦПК України не передбачає такого процесуального документа, як «уточнена позовна заява», а її зміст фактично свідчить про одночасну зміну предмета та підстав позову, що суперечить вимогам процесуального закону. Також зазначила про пропуск Позивачем встановленого статтею 49 ЦПК України строку на зміну позовних вимог та просила залишити уточнену позовну заяву без розгляду.

29.12.2025 від представника Відповідача - Залевської Н.С. надійшли додаткові пояснення по справі, в яких остання посилалася на правомірність відмови у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з порушенням позивачем умов договору страхування, зокрема щодо порядку повідомлення про страховий випадок, надання достовірної інформації, допуску до керування транспортним засобом водія, який не відповідав вимогам договору, та інших договірних обов`язків. Також заперечувала проти розміру та порядку нарахування пені, інфляційних втрат і судових витрат, посилаючись на умови договору та норми цивільного законодавства, у зв`язку з чим просила долучити додаткові пояснення до матеріалів справи та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судове засідання позивач не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, разом з тим, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників на підставі наявних в ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу у визначений ч. 2 ст. 16 ЦК України спосіб.

Так, матеріалами справи встановлено, що 29 липня 2022 року між ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА» (далі - Відповідач) та позивачем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «ГРАВЕ КАСКО» № 101068528, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобіля «CHEVROLET SPARK EV», державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно з умовами якого Страхувальник зобов`язується сплатити страховий платіж, а Страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку з транспортним засобом (автомобілем «CHEVROLET SPARK EV», реєстраційний номер НОМЕР_1 ) виплатити Страхувальнику страхове відшкодування у межах страхової суми та на умовах цього Договору (п.п. 7.1.3 Договору). Страхова сума становить 600 000,00 грн. (п.п. 1.9.1 Договору). Франшиза при пошкодженні становить 5 % від страхової суми (п. 1.6.1 Договору).

Матеріалами справи встановлено, що 13 грудня 2022 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб марки «CHEVROLET SPARK EV», державний номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останній звернувся до ПрАТ «Страхова Компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» із заявою про виплату страхового відшкодування.

13 квітня 2023 року листом вих. № 1789 страховиком було відмовлено у виплаті страхового відшкодування на підставі порушення п. 12.1.3, п. 12.1.5 Договору, а саме подання Страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет Договору або про факт настання страхового випадку, несвоєчасне повідомлення Страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин та/або невиконання Страхувальником інших обов`язків за Договором, або створення Страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Розділ 1 Договору визначає перелік страхових випадків, зокрема: страховими випадками за цим Договором визнаються пошкодження, втрата або знищення ТЗ та/або додаткового обладнання ТЗ (а саме: обладнання, що не входить у комплектацію ТЗ, тобто встановлене не при виробництві (зборці) ТЗ заводом-виробником ТЗ або не входить до комплекту-поставки (надалі - ДО), що настали внаслідок подій (ризиків), які вказані як застраховані в Основній Частині даного Договору, де: П. 1.1. ДТП - дорожньо-транспортна пригода за участю ТЗ, під дорожньо-транспортною пригодою в т.ч. мається на увазі викид каменів, чи інших твердих фракцій з-під коліс транспорту.

Відповідно до п. 8.1 Договору, у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, Страхувальник або особа, допущена до керування транспортним засобом, зобов`язані не пізніше однієї години, не залишаючи місця події, повідомити Страховика або асистуючу компанію про настання дорожньо-транспортної пригоди, повідомити її обставини.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі настання події, яка має ознаки страхового випадку, Страхувальник або особа, допущена до керування транспортним засобом, зобов`язані з місця події повідомити та викликати відповідні компетентні державні органи для реєстрації й оформлення дорожньо-транспортної пригоди, дочекатися їх прибуття та виконати інші дії, передбачені Правилами дорожнього руху та умовами Договору.

Як встановлено під час розгляду справи, після настання дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 13 грудня 2022 року, ОСОБА_2 повідомив про подію власника транспортного засобу ОСОБА_1 .

Після отримання зазначеної інформації ОСОБА_1 , діючи відповідно до вимог п. 8.1 Договору добровільного страхування наземного транспорту «ГРАВЕ КАСКО» № 101068528 від 29.07.2022, невідкладно зв`язався з представником Страховика, повідомив про настання дорожньо-транспортної пригоди та отримав консультацію щодо подальших дій, а також доручив водію викликати на місце події працівників поліції.

Як встановлено судом, телефонне повідомлення страховика було здійснено 13.12.2022 о 21 год. 52 хв., про що зазначено і самим відповідачем у листі-відмові від 13.04.2023 № 1789.

О 21 год. 58 хв. представником страховика позивачу було надано телефонні номери асистуючої компанії для подальших дій.

Листом від 13 квітня 2023 року № 1789 відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що позивачем нібито надано недостовірну інформацію щодо часу настання дорожньо-транспортної пригоди та її обставин.

Як зазначено у листі-відмові, страховик виходив із того, що позивач звернувся до представника страховика о 21 год. 52 хв., тоді як у довідці Управління патрульної поліції час дорожньо-транспортної пригоди зазначений як 23 год. 05 хв. що, на думку страховика, ставить під сумнів достовірність повідомлених позивачем відомостей.

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із того, що вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Наданими представником позивача письмовими доказами, поясненнями сторін, які відповідачем не спростовані, встановлено, що після настання дорожньо-транспортної пригоди позивачем та водієм транспортного засобу були вжиті всі передбачені Договором страхування заходи щодо своєчасного повідомлення страховика про страховий випадок.

Суд звертає увагу, що наявна розбіжність у часі повідомлення страховика та часу, зазначеного у довідці поліції, виникла виключно внаслідок об`єктивних обставин, які не залежали від волі позивача, а саме через перебої у роботі засобів зв`язку та неможливість своєчасного з`єднання з екстреними службами, а тому не може розцінюватися як надання Страховикові недостовірної інформації чи бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Крім того, у листі-відмові страховик послався на п. 8.3 Договору страхування, зазначивши, що водій транспортного засобу не виконав обов`язок щодо звернення до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння. На думку страховика, відсутність відповідного медичного документа свідчить про невиконання умов договору та є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 8.3 Договору страхування обов`язок страхувальника або особи, допущеної до керування транспортним засобом, звернутися до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння виникає лише за наявності визначених договором обставин, зокрема у разі лобового зіткнення, наявності травмованих осіб, виїзду на зустрічну смугу, перевертання транспортного засобу, виїзду поза межі проїзної частини, перевищення максимально допустимої швидкості на 40 км/год., а також у разі висунення відповідної вимоги асистуючою компанією Страховика чи представниками компетентних державних органів.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, виїзд автомобіля позивача за межі проїзної частини не був самостійною обставиною дорожньо-транспортної пригоди чи наслідком порушення ним Правил дорожнього руху, а відбувся вже після небезпечного маневру іншого автомобіля, який, згідно з довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, складеною відділом поліції № 1 (м. Жашків) Уманського районного управління поліції, зник з місця пригоди. Цією ж довідкою підтверджується, що огляд водія на стан алкогольного сп`яніння не проводився через відсутність ознак сп`яніння. Таким чином, матеріали справи не містять відомостей про перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння чи порушення ним Правил дорожнього руху, а виїзд транспортного засобу за межі проїзної частини був лише наслідком дорожньо-транспортної пригоди, а не самостійною підставою для застосування положень пункту 8.3 Договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що посилання відповідача на невиконання позивачем вимог п. 8.3 Договору є необґрунтованими.

Крім того, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, Страховик також послався на п. 7.2.12 Загальної частини та п. 1.8 Основної частини Договору страхування, зазначивши, що на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом керував ОСОБА_2 , який не досяг 30-річного віку. На думку Страховика, оскільки умовами договору передбачено страхове покриття лише у разі керування транспортним засобом водіями віком від 30 років та зі стажем керування відповідної категорії не менше 7 років, зазначена обставина є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Разом з тим, як вбачається з посвідчення водія, виданого на ім`я ОСОБА_2 від 07.07.2015, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.12.2022, його стаж керування транспортними засобами відповідної категорії становив 7 років 5 місяців, тобто відповідав вимогам п. 1.8 Основної частини Договору щодо мінімального стажу водія.

Водночас п. 10.15 Договору передбачає, що у разі, якщо на момент настання страхового випадку транспортним засобом керував водій, вік або стаж якого не відповідає параметрам, визначеним договором, Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування або зменшити його розмір на 25 відсотків.

Суд звертає увагу, що наведена умова договору наділяє Страховика дискреційним правом обрати один із двох варіантів реагування, однак Відповідач, не навівши будь-яких мотивів щодо неможливості застосування менш обтяжливого для Страхувальника наслідку, безальтернативно застосував найбільш суворий захід, а саме повну відмову у виплаті страхового відшкодування.

На думку суду, така реалізація умов договору не відповідає принципам добросовісності, розумності та справедливості, закріпленим у цивільному законодавстві, не забезпечує справедливого балансу прав та інтересів сторін договору страхування та фактично покладає на Страхувальника надмірний тягар за відсутності будь-яких доказів того, що вік водія перебував у причинному зв`язку з настанням страхового випадку чи вплинув на розмір завданих збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Позивачем було вжито всіх передбачених Договором заходів, необхідних для належного повідомлення Страховика про настання страхового випадку та виконання інших договірних обов`язків.

Натомість Відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність передбачених договором чи законом підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з чим суд вважає, що така відмова має формальний характер, не знайшла свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду та є необґрунтованою.

Відповідно до частини першої статті 979 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.

Згідно з частиною першою статті 980 ЦК України, предметом договору страхування є передача Страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, Страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. При цьому об`єктом страхування може бути майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати.

Частиною першою статті 981 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом, а факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом).

Відповідно до частини першої статті 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої Страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Так, відповідно до матеріалів справи Позивачем надано Договір підряду № 24/04/2023 від 24 квітня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕСКОМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38274732), відповідно до якого Підрядник зобов`язався виконати роботи з ремонту автомобіля «CHEVROLET SPARK EV», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість ремонтних робіт становить 276 070,00 грн, а згідно з п. 2.2 оплата виконаних робіт здійснюється після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт та відкладена до моменту ухвалення судового рішення.

Суд вважає, що Позивачем доведені позовні вимоги в частині понесених витрат внаслідок ДТП, у зв`язку з чим вони підлягають стягненню з Відповідача у сумі 276 070,00 грн, що підтверджені належними доказами.

Надаючи оцінку вимогам Позивача про стягнення пені у розмірі 284 906,80 грн та інфляційних втрат у розмірі 76 869,40 грн, суд виходить з наступного висновку.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика палата ВС в Постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц висловила правову позицію, яка полягає в тому, що ст. 625 ЦК поширюється на зобов`язання, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

У п. 14.2 Договору сторони узгодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України. При порушенні строків здійснення виплати страхового відшкодування Страховик зобов`язаний сплатити Страхувальнику неустойку (пеню) в розмірі 0,01 % від суми, що підлягає виплаті, за кожен день прострочення.

Оскільки листом від 13.04.2023 № 1789 Відповідач відмовив Позивачу у виплаті страхового відшкодування, суд вважає, що прострочення виконання грошового зобов`язання настало з 14 квітня 2023 року.

Відтак пеня, передбачена п. 14.2 Договору, підлягає нарахуванню за період з 14 квітня 2023 року по день ухвалення судового рішення у цій справі.

Сума основного боргу становить 276 070,00 грн. Відповідно до п. 14.2 Договору у разі порушення строків здійснення виплати страхового відшкодування Страховик зобов`язаний сплатити Страхувальнику пеню у розмірі 0,01 % від суми, що підлягає виплаті, за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що період прострочення триває з 14.04.2023 по 25.06.2026 включно, що становить 1169 календарних днів, а тому розмір пені складає 32 272,58 грн (276 070,00 грн ? 0,01 % ? 1169 днів).

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат та здійснивши власний розрахунок за період з 14.04.2023 по 25.06.2026 відповідно до офіційних індексів інфляції, дійшов висновку, що інфляційні втрати підлягають визначенню за такою формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період ІІС (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) x (99,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,90 : 100) x (100,40 : 100) x (100,20 : 100) x (100,70 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (101,40 : 100) x (100,90 : 100) = 1.30491750

Інфляційне збільшення: 276 070,00 x 1.30491750 - 276 070,00 = 84 178,57 грн.

З урахуванням установлених судом фактичних обставин справи, наданих сторонами доказів та наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Зокрема, підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача страхове відшкодування (основний борг) у розмірі 276 070,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 84 178,57 грн та пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 32 272,58 грн. У решті заявлених позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 6 378,47 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Загальний розмір заявлених до стягнення майнових вимог становить 637 846,20 грн (276 070,00 грн + 284 906,80 грн + 76 869,40 грн), тоді як судом підлягають задоволенню позовні вимоги на загальну суму 392 521,15 грн (276 070,00 грн + 84 178,57 грн + 32 272,58 грн), що становить 61,54 % від заявлених вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, становить: 6 378,47 грн ? 61,54 % = 3 925,31 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Визнати відмову ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГРАВЕ УКРАЇНА», викладену у листі від 13.04.2023 № 1789, у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування № 101068528 - незаконною.

Стягнути з ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГРАВЕ УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 19243047 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту «ГРАВЕ КАСКО» № 101068528 від 29.07.2022 року у розмірі 276 070,00 грн.

Стягнути з ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГРАВЕ УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 19243047 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 штрафні санкції (пеню) у розмірі 32 272,58 грн.

Стягнути з ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГРАВЕ УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 19243047 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 інфляційні втрати у розмірі 84 178,57 грн.

Стягнути з ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГРАВЕ УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 19243047 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 3 925,31 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Соколов