Рішення № 138725692, 03.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

03.08.2026 Справа № 756/8012/26

Унікальний номер 756/8012/26

Провадження номер 2/756/7327/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Венгерський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовним вимог

У травні 2026 року представник позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № Р24.00606.004826855 від 22 січня 2019 року у розмірі 110438,93 грн., з яких: 41476,31 грн. - заборгованість за основним боргом, 2974,52 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 65988,10 грн. - заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказували, що між ТОВ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 22 січня 2019 року укладено кредитний договір № Р24.00606.004826855, відповідно до умов якого відповідачу були надані грошові кошти в сумі 50000,00 грн., проценти за користування кредитом - 1,99% від суми кредиту в день, кредит надається у строк на 60 місяців, реальна річна процентна ставка - 96,02241517%.

19 грудня 2023 року між ТОВ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» було укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № Р24.00606.004826855.

22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та позивачем ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір № 22/12-2023, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № Р24.00606.004826855.

В порушення умов договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 110438,93 грн., з яких: 41476,31 грн. - заборгованість за основним боргом, 2974,52 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 65988,10 грн. - заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту. Покликаючись на право правонаступника вимагати стягнення заборгованості, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Рух справи

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2026 року головуючим суддею визначено суддю Шролик І.С.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддею скеровано запит до Єдиного державного демографічного реєстру про надання інформації, згідно відповіді з якого від адресу реєстрації відповідача ОСОБА_1 не знайдено.

Суддею скеровано запит до Реєстру територіальної громади міста Києва КП ГІОЦ та 21 травня 2026 року отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду на 03 серпня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання 03 серпня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача в поданій ним позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання, призначене на 03 серпня 2026 року не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом надіслання судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся на адресу суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Враховуючи те, що відповідач сповіщений належним чином про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Коллект Центр» підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що між ТОВ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 22 січня 2019 року укладено кредитний договір № Р24.00606.004826855, відповідно до умов якого відповідачу були надані грошові кошти в сумі 50000,00 грн., проценти за користування кредитом - 1,99% від суми кредиту в день, кредит надається у строк на 60 місяців, реальна річна процентна ставка - 96,02241517% (п. 1.1., п. 1.2., п. 1.3. та 5.7. Договору).

19 грудня 2023 року між ТОВ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» було укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № Р24.00606.004826855.

22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та позивачем ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір № 22/12-2023, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № Р24.00606.004826855.

Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідача утворилась заборгованість в сумі 110438,93 грн., з яких: 41476,31 грн. - заборгованість за основним боргом, 2974,52 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 65988,10 грн. - заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В порушення вимог кредитного договору відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім цього, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормою ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цсі 5.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року, яку згідно із положенням ч.4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Отже, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Разом з тим, щодо правомірності нарахування щомісячної сплати за обслуговування кредиту суд зазначає про таке.

З урахуванням вимог частини 4 ст.263 ЦПК України, суд застосовує до спірних правовідносин правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), в якій відступла від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20 (провадження № 61-16470св20), та зазначає, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як встановлено з графіку щомісячних платежів, що є п. 6.1. кредитного договору, за обслуговування кредиту встановлена щомісячна плата, проте такі умови договору є нікчемними, на підставі ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Перевіривши правильність наданих представником позивача розрахунків заборгованості за кредитним договором, який включає заборгованість за кредитом та відсотками в загальному обсязі 44450,83 грн., суд погоджується із ним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 44450,83 грн. є правомірними та обґрунтованими, а вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № Р24.00606.004826855 від 22 січня 2019 року у розмірі 44450,83 грн., з яких: 41476,31 грн. - заборгованість за основним боргом, 2974,52 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

За змістом ч.ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн.

З урахуванням часткового задоволення заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація витрат зі сплати судового збору в розмірі 1071,60 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року; додаткову угоду № 1/1 до договору від 01 липня 2024 року, відповідно до якого розмір винагороди АО «Правовий курс» становить 7000,00 грн.; акт № 27 прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року; платіжну інструкцію про перерахування коштів адвокатському об`єднанню

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, а також з урахуванням часткового задоволення заявлених вимог вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача частину понесених витрат на правову допомогу у розмірі 2817,45 грн. пропорційно розміру задоволених вимог, враховуючи ціну позову, обсяг наданих послуг, категорію справи і її складності.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № Р24.00606.004826855 від 22 січня 2019 року в розмірі 44450,83 грн., компенсацію витрат судового збору в розмірі 2631,39 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2817,45 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони справи:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місце знаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання зазначена в договорі: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик