Рішення № 138724438, 30.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/2941/25

№ провадження 2/646/1188/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючої судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача Мілетич О. О. ,

відповідач Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник Мілетич Ольга Олегівна , до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій позивача та відповідача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_3 , представник Мілетич О. О. , до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області з вимогою визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 65,6 кв. м, житловою площею 32,0 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 65,6 кв. м, житловою площею 32 кв. м, а також земельної ділянки площею 0,0825 га, кадастровий номер 6310700000:50:012:0003, розташованої за цією ж адресою.

Право власності на житловий будинок було зареєстровано 15.08.2011 у Комунальному підприємстві «Куп`янське БТІ» на підставі договору про надання в безстрокове користування домоволодіння, про що міститься відповідний запис у домовій книзі житлового будинку АДРЕСА_1 .

Водночас право власності на зазначений будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано не було.

10 жовтня 2024 року внаслідок застосування збройними формуваннями Російської Федерації озброєння по території міста Куп`янськ Харківської області та ведення бойових дій було пошкоджено ряд об`єктів нерухомого майна, у тому числі належний позивачу житловий будинок АДРЕСА_1 , внаслідок чого на даху будинку виникла пожежа.

Внаслідок пожежі були частково знищені особисті речі та документи позивача, зокрема, правовстановлюючий документ на житловий будинок.

За фактом пожежі уповноваженою особою Куп`янського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено акт про пожежу від 11.10.2024.

Окрім того, позивач звернувся до Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо пошкодження будинку внаслідок обстрілу, у зв`язку з чим було відкрито кримінальне провадження № 120242211000000284 за частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України.

З метою відновлення правовстановлюючих документів позивач звертався до Комунального підприємства «Куп`янське БТІ», однак листом від 27.11.2024 № 3351 йому було повідомлено про неможливість видачі дубліката документа у зв`язку зі знищенням підприємства та інвентаризаційних справ на нерухоме майно.

Також позивач через свого представника звертався до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , однак рішенням державного реєстратора № 78041308 від 26.03.2025 у проведенні державної реєстрації було відмовлено у зв`язку з неможливістю підтвердити реєстрацію права власності Комунальним підприємством «Куп`янське БТІ» та відсутністю правовстановлюючих документів.

Посилаючись на положення статей 16, 321, 391 та 392 Цивільного кодексу України, представник позивача зазначила, що втрата правовстановлюючого документа та неможливість підтвердження права власності в позасудовому порядку перешкоджають реалізації права власності позивача та отриманню ним допомоги на відновлення пошкодженого майна.

Ураховуючи викладене вище, представник позивача просила визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 65,6 кв. м, житловою площею 32,0 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 0,0825 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310700000:50:012:0003.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні.

Засобами системи «Електронний суд» від представника позивача Мілетич О. О. надійшла заява про залучення до участі у справі № 646/2941/25 правонаступника позивача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його онука ОСОБА_1 .

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 .

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів - витребувано у Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області докази.

Засобами системи «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мілетич О. О. надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій остання просила визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 65,6 кв. м, житловою площею 32,0 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 0,0825 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310700000:50:012:0003.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів; витребувано у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори докази.

Засобами поштового зв`язку на виконання ухвали Основ`янського районного суду міста Харкова про витребування доказів від Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області надійшли докази.

У судове засідання, призначене на 20 липня 2026 року, представник Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. На офіційну електронну адресу суду надав заяву про розгляд справи без його участі та без покладення на відповідача витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Мілетич О. О. у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримали та просили їх задовольнити.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено із змісту копії з державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХР № 021702, виданого 10 липня 2006 року Куп`янською міською радою, ОСОБА_3 на підставі рішення Куп`янської міської ради № 2/43 від 20 грудня 2005 року був власником земельної ділянки площею 0,825 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно із реєстраційним написом, проставленим 15 серпня 2011 року Комунальним підприємством «Куп`янське БТІ», що міститься в «домовой книге для прописки граждан, приживающих в доме № 111 «а» по Лесной улице», «право власності на домоволодіння зареєстровано за власником ОСОБА_3 в цілому на підставі договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою».

З технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого 16 липня 2012 року Комунальним підприємством «Куп`янське БТІ», встановлено, що власником вказаного житлового будинку є ОСОБА_3 .

З паспорта на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер ділянки 631070000:50:012:0003, виготовленого у 2004 році Земельно-кадастровим бюро м. Куп`янська, встановлено, що власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_3 .

На підтвердження факту постійного проживання, користування та утримання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 позивачем надано: договір № 6/64887 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 25 лютого 2020 року; акт прийняття на облік лічильників води з встановленням номерної пломби та індикатора магнітного впливу № 64887 від 25 лютого 2020 року; типовий договір про надання соціальних послуг, укладений 29 жовтня 2020 року; довідку про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб № 12-13/5373, видану 01 серпня 2019 року.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221100002603 від 11 жовтня 2024 року встановлено, що 10.10.2024 до ЧЧ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що 10.10.2024 мало місце порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями РФ, що полягало у здійсненні обстрілів з невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 78041308 від 26 березня 2025 року державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради ОСОБА_3 було відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У якості обгрунтування прийнятого рішення про відмову у вчиненні відповідної реєстраційної дії зазначено, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Згідно із отриманою на запит державного реєстратора відповіддю Куп`янської міської військової адміністрації, зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп`янської громади, було визначено КП «Куп`янське БТІ». Через збройну агресію Російської Федерації будівля Комунального підприємства «Куп`янське бюро технічної інвентаризації», яке знаходилось за адресою: площа Центральна, місто Куп`янськ Харківської області, була зруйнована, а саме, комунальне підприємство (база даних, архівні справи, комп`ютерна техніка та інше) знищені.

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 06 вересня 1967 року.

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 27 жовтня 1990 року уклали шлюб, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Куп`янського міського виконавчого комітету Харківської області 27 жовтня 1990 року зроблено актовий запис № 303. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Як встановлено з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00053697873, сформованого 18 вересня 2025 року Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 01 грудня 2012 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було зареєстровано шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Куп`янську реєстраційної служби Куп`янського міськрайонного управління юстиції Харківської області складено актовий запис про шлюб № 26. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ».

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 26 серпня 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Куп`янського міськвиконкому Харківської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 27 квітня 2025 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_3 . Куп`янською державною нотаріальною конторою Харківської області було заведено спадкову справу № 169/2025.

З матеріалів зазначеної спадкової справи встановлено, що дружина померлого ОСОБА_5 звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .

Також донька померлого ОСОБА_9 подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .

Водночас ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся до Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Інших спадкоємців, які б заявили про прийняття спадщини або мали право на спадкування після смерті ОСОБА_3 , матеріали спадкової справи не містять.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до Департаменту реєстрації із заявою про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , однак рішенням державного реєстратора № 78041308 від 26 березня 2025 року йому було відмовлено у проведенні відповідних реєстраційних дій.

Підставою для відмови зазначено неможливість встановлення за поданими документами факту набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, оскільки архівні матеріали Комунального підприємства «Куп`янське бюро технічної інвентаризації», яке визначено зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомості, розташовані на території Куп`янської громади, були знищені внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із пунктом 1) частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, державна реєстрація речових прав не є підставою виникнення права власності, а лише способом офіційного підтвердження державою вже набутого особою речового права.

Сам факт відсутності відповідного запису у Державному реєстрі речових прав не свідчить про відсутність у особи права власності, якщо таке право було набуте відповідно до законодавства, чинного на момент його виникнення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/675/15, від 23 листопада 2023 року у справі № 910/10496/22, у яких зазначено, що державна реєстрація прав не може ототожнюватися з набуттям права власності, оскільки вона лише засвідчує вже існуюче право.

Також у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 303/6974/16-ц, провадження № 61-39511св18, зазначено, що відсутність державної реєстрації права власності відповідно до Закону України № 1952-IV не позбавляє особу права користування та володіння майном, яке належить їй на праві власності.

Згідно із частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Як встановлено судом, право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 021702, виданим 10 липня 2006 року Куп`янською міською радою на підставі рішення Куп`янської міської ради № 2/43 від 20 грудня 2005 року.

Зазначена земельна ділянка площею 0,825 га була передана ОСОБА_3 у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно із статтею 40 Земельного кодексу України , в редакції, чинній на момент набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Отже, набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку створювало правову підставу для розміщення на ній об`єкта житлової нерухомості.

На момент виникнення права власності на спірний житловий будинок державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснювалася відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 1692/5 від 28 липня 2010 року), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 157/6445 від 18 лютого 2002 року.

Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно» установлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об`єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI (1878-17) «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно із пунктом 1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 1692/5 від 28 липня 2010 року), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 157/6445 від 18 лютого 2002 року, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об`єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1.3. Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

За змістом пункту 1.5. Тимчасового положення державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно: житлові будинки; квартири; будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій; приміщення - частини внутрішнього об`єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

Згідно із пунктом 1.6. Тимчасового положення державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Як встановлено з пункту 3.2. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 91 від 24.06.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 830/19568 від 11 липня 2011 року, замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об`єкта заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкт; технічного паспорта, виданого бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до пункту 3.11. Порядку зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

З матеріалів справи встановлено, що право власності ОСОБА_3 на домоволодіння АДРЕСА_1 підтверджується реєстраційним написом Комунального підприємства «Куп`янське БТІ» у домовій книзі, відповідно до якої право власності на домоволодіння зареєстровано за ОСОБА_3 у цілому.

Окрім того, відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого КП «Куп`янське БТІ» 16 липня 2012 року, власником зазначеного житлового будинку є ОСОБА_3 .

Суд також ураховує, що правовстановлюючі документи на спірний житловий будинок відсутні у позивача, оскільки були втрачені внаслідок воєнних дій, пов`язаних зі збройною агресією Російської Федерації проти України, що підтверджується матеріалами справи.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, а саме державний акт на право власності на земельну ділянку, відомості технічної документації БТІ, відмітку про реєстрацію права власності у домовій книзі, паспорт на земельну ділянку, документи, що підтверджують тривале володіння, користування та утримання спірного житлового будинку, суд доходить висновку, що факт набуття ОСОБА_3 права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є доведеним належними, допустимими та достатніми доказами.

Відсутність державної реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не спростовує факту набуття ним права власності, оскільки така реєстрація має лише підтверджувальний, а не правовстановлюючий характер.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 27 квітня 2025 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, у редакції чинній на момент смерті ОСОБА_3 , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як зазначено у статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом частини першої статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1265 Цивільного кодексу України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно із частиною першою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини другої статті 1274 Цивільного кодексу України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, до складу якої увійшли належні йому на момент смерті майнові права, зокрема, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведених вище правових норм, спадкування є способом переходу прав та обов`язків від померлої особи до її спадкоємців. При цьому до складу спадщини входять саме ті права, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини та не припинилися у зв`язку з його смертю.

Як встановлено судом, право власності ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок виникло за його життя та підтверджується сукупністю належних доказів, а тому зазначений об`єкт нерухомого майна входить до складу спадщини та може бути об`єктом спадкового правонаступництва.

Після відкриття спадщини Куп`янською державною нотаріальною конторою Харківської області було заведено спадкову справу № 169/2025.

Із матеріалів спадкової справи убачається, що спадкоємці першої черги за законом дружина померлого ОСОБА_5 та донька померлого ОСОБА_9 не виявили наміру прийняти спадщину та подали нотаріусу заяви про відмову від її прийняття на користь ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 , що підтверджується документами про родинний зв`язок, а тому належить до кола осіб, які можуть набути спадкові права після смерті спадкодавця. Після відкриття спадщини ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, чим підтвердив свій намір набути спадкові права.

Відсутність інших осіб, які заявили б про прийняття спадщини або претендували б на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , підтверджується матеріалами спадкової справи.

Отже, оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд виходить із того, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась щодо майна, яке належало йому на праві власності за життя.

Спадкоємці, які мали переважне право на спадкування як спадкоємці першої черги, відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 , який, у свою чергу, у встановлений законом строк прийняв спадщину.

Ураховуючи викладене, суд убачає наявність правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , оскільки останній за життя набув право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна у порядку, передбаченому законодавством, чинним на момент його виникнення, а ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після його смерті.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що ОСОБА_3 відповідно до пункту 9) частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а відомості про наявність інших судових витрат у матеріалах справи відсутні, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник Мілетич Ольга Олегівна , до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 65,6 кв. м, житловою площею 32,0 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 0,825 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310700000:50:012:0003.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 30 липня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер телефона: НОМЕР_6 ;

Представник позивача: Мілетич Ольга Олегівна , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ; номер телефона: НОМЕР_6 , email: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Відповідач: Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, ЄДРПОУ: 44758728, місцезнаходження: проспект Конституції, будинок 3, місто Куп`янськ Харківської області; номер телефона: +380574253931.

Суддя О. В. Іщенко