Рішення № 138724274, 04.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11125/26

Провадження № 2/643/7017/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №53122058 від 04.09.2021 у розмірі 11 962,50 гривень. Також просить стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 гривень.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивачем зазначено, що 04.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №53122058, підписання якого здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Посилався, що відповідно до умов кредитного договору відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3 300 грн. Зазначив, що відповідачем не були виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого 01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» був укладений Договір факторингу №01092025/1. Згідно з договором факторингу 01.09.2025 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 53122058 від 04.09.2021 . Посилався, що відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «Позика») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 11 962,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3 300 грн; заборгованість за відсотками становить 8 662,50 грн; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-які клопотання та заяви від відповідача до суду не надходили.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 01 червня 2026 року відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Позика», проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки про виклик відповідача в судові засідання, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзиву, відповідно до правил статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечував позивач.

За правилами ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як виснував Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року, прийнятій у справі №1519/2-5034/11, провадження №61-175сво21, «згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін».

З урахуванням положень ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є 04 серпня 2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

04.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №53122058, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 554108 (а.с. 21-27).

Згідно з умовами п. 3.1 Договору, товариство надає кредит клієнту у розмірі 3 300 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору, за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому, клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору: пільговий період - 30 календарних днів з 04.09.2021 по 04.10.2021, пільгова процентна ставка (знижка) 2,5%; стандартний період - 60 календарних днів з 05.10.2021 по 03.12.2021, стандартна процента ставка 3%.

У п. 4.1 Договору сторони погодили, що видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.

Згідно з п. 4.2 Договору клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 03.12.2021 (далі за текстом «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства.

04.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» та ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 554108 підписали Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №53122058, який містить Графік погашення боргу та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 26 зворот - 27).

05.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 53122058 від 04.09.2021, у п. 2.1 якого сторони погодили, що відповідно до п. 4.4. Договору, строк обраного клієнтом наступного пільгового періоду складає: 15 календарних днів з 05.10.2021 по 20.10.2021 (а.с. 27 зворот 28).

У п. 2.2 Додаткового договору сторони погодили внести такі зміни до Договору: 1) пункт 3.2. Договору викласти в такій редакції: «3.2. Графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору: пільговий період - 46 календарних днів з 04.09.2021 по 20.10.2021, пільгова процентна ставка (знижка) 2,5%; стандартний період - 44 календарних днів з 21.10.2021 по 03.01.2022, стандартна процентна ставка 3%». Викласти пункт 4.2 Договору у такій редакції: «4.2. Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 03.01.2022 (далі за текстом «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства».

05.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» та ОСОБА_1 , електронним підписом НОМЕР_1 , підписали Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту? № 53122058 від 04.09.2021, який містить Графік погашення боргу та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 28 зворот 29).

Згідно з довідкою про ідентифікацію клієнта, виданою ТОВ «ФК «Ірбіс» 16 лютого 2026 року, клієнт ОСОБА_1 ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору №1234173413469: цнікальний ідентифікатор (код підпису): 554108, дата підписання 04.09.2021, номер карти/маска карти: НОМЕР_2 (а.с. 14).

Позивачем надано підтвердження ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3152_251023173128 від 23.10.2025 щодо здійснення переказу грошових коштів 04.09.2021 10:58:29 на суму 3300,00 грн, маска карти НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 106627008, призначення платежу: зарахування 3300 грн на карту НОМЕР_2 (а.с. 36).

01 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» укладено Договір факторингу №01092025/01, згідно з п. 2.1 якого ТОВ «ФК «Ірбіс» (Клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Позика» (Фактор) права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором (а.с. 30-34).

Згідно з п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог.

На виконання п.п. 3.1.2 договору факторингу ТОВ «ФК «Позика» сплатило на користь ТОВ «ФК «Ірбіс» суму фінансування, що підтверджується платіжною інструкцією №6054383 від 02 вересня 2025 року (а.с. 39).

01 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» підписали Акт приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 (а.с. 9).

Згідно з витягом з реєстру прав вимог до договору факторингу №01092025/01 від 01 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №53122058 від 04.09.2021 у сумі 11 962,50 грн, з яких тіло 3 300,00 грн, відсотки 8 662,50 грн (а.с. 12).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 53122058, сформованого ТОВ «ФК «Ірбіс», заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 01.09.2025 становить 11 962,50 грн, з яких: залишок основного боргу 3 330,00 грн, залишок % за кредитом 8 662,50 грн. З наданого розрахунку убачається, що 04.09.2021 ОСОБА_1 було видано кредит в сумі 3 300,00 грн, з 04.09.2021 по 03.01.2022 їй здійснювалося нарахування відсотків: з 04.09.2021 по 20.10.2020 за процентною ставкою 2,5% на день, з 21.10.2021 по 03.01.2022 - за процентною ставкою 3% на день. 05.10.2021 ОСОБА_1 було здійснено часткове погашення кредиту в сумі 2 574,00 грн (а.с. 42-43).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Так, судом установлено, що 04.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» було укладено договір №53122058 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника 554108.

При укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Матеріалами справи знаходить своє підтвердження, що ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 300,00 грн.

На підставі договору факторингу №01092025/01 від 01 вересня 2025 року до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №53122058 від 04.09.2021.

Суд, дослідивши надані докази, доходить висновку, що знаходить своє підтвердження обставина наявності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за кредитним договором №53122058 від 04.09.2021. Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 53122058, сформованого ТОВ «ФК «Ірбіс», заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 01.09.2025 становить 11 962,50 грн, з яких: залишок основного боргу 3 330,00 грн, залишок % за кредитом 8 662,50 грн. З наданого розрахунку убачається, що 04.09.2021 ОСОБА_1 було видано кредит в сумі 3 300,00 грн, з 04.09.2021 по 03.01.2022 їй здійснювалося нарахування відсотків: з 04.09.2021 по 20.10.2020 за процентною ставкою 2,5% на день, з 21.10.2021 по 03.01.2022 - за процентною ставкою 3% на день. 05.10.2021 ОСОБА_1 було здійснено часткове погашення кредиту в сумі 2 574,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору №53122058 за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому, клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору: пільговий період - 30 календарних днів з 04.09.2021 по 04.10.2021, пільгова процентна ставка (знижка) 2,5%; стандартний період - 60 календарних днів з 05.10.2021 по 03.12.2021, стандартна процента ставка 3%.

Згідно з п. 4.2 Договору клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 03.12.2021 (далі за текстом «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства.

05.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 53122058 від 04.09.2021, яким сторони погодили продовжити строк кредитування до 03.01.2022.

Відтак, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача, який проведений відповідно до умов укладеного кредитного договору. З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що відповідачем ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору №53122058 від 04.09.2021 не здійснювалося внесення грошових коштів в рахунок сплати основної суми боргу, яка становить 3 300,00 гривень, та в рахунок сплати процентів в сумі 8 662,50 гривень.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що прямо передбачено ст. 629 ЦК України.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.

Беручи до уваги наведене вище, позовні вимоги ТОВ «ФК «Позика» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.

Крім зазначеного, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5 500,00 грн.

За правилами ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Так, убачається з матеріалів справи, між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Позика» та Фізичною особою - підприємцем Горобей Р.Г., яка діє на підставі виписки, платник єдиного податку 3 групи, 02 січня 2026 року було укладено договір про надання правової допомоги №39493634/03, відповідно до умов якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором (а.с. 15-17).

Договору про надання професійної правничої допомоги, укладеного між ТОВ «ФК «Позика» та адвокатом Горобей Р.Г. матеріали справи не містять, як і не надано суду на виконання вимог ч. 4 ст. 62 ЦПК України документів, визначених положеннями ч. 4 ст. 62 ЦПК України, які б підтверджували повноваження представника позивача, як адвоката.

Як це убачається з Акту надання послуг №53122058 на підтвердження факту надання правової допомоги, ТОВ «ФК «Позика» та ФО-П Горобей Р.Г., яка діє на підставі виписки, платник єдиного податку 3 групи, погодили вартість послуг виконавця ФО-П Горобей Р.Г. в розмірі 5 500,00 грн.

Крім того, виконавцем ФО-П Горобей Р.Г. складено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості. Наданий суду детальний опис містить посилання на Договір про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026, який укладався між ТОВ «Фінансова компанія «Позика» та Фізичною особою - підприємцем Горобей Р.Г., яка діє на підставі виписки, платник єдиного податку 3 групи (а.с. 10; 13).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За правилами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, як це закріплено положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

За правилами ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ухвалі від 16 квітня 2026 року по справі №910/7523/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виснував таке: «наведене у сукупності дозволяє виснувати, що (1) адвокатська діяльність не є підприємницькою діяльністю; (2) хоча укладення договору з метою надання правничої допомоги фізичною особою як фізичною особою-підприємцем і не позбавляє таку особу статусу адвоката, проте такий правочин не є договором про надання правничої допомоги в розумінні положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно, на підставі такого договору витрати на професійну правничу допомогу не підлягають розподілу».

Беручи до уваги обставини того, що Договір №39493634/03 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року укладався ТОВ «Фінансова компанія «Позика» в особі директора Міньковської А.В. не з адвокатом, а з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , яка діє на підставі виписки, платник єдиного податку 3 групи, підстави для стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача відсутні.

Надання до матеріалів справи копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Горобей Р.Г. не нівелює наведених вище висновків суду, позаяк, як про це зазначалося судом вище, адвокат Горобей Р.Г. не є стороною Договору №394936334/03 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року.

Натомість, стороною в даному договорі є ФО-П ОСОБА_2 , яка діє на підставі виписки, платник єдиного податку 3 групи, проте правочин, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Позика» та ФО-П ОСОБА_2 не є договором про надання правничої допомоги в розумінні положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а відтак, на підставі такого договору витрати на професійну правничу допомогу не підлягають розподілу.

Отже, судом установлено, що представником позивача не надано суду належних доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду що суд вважає за необхідне відмовити у стягненні таких витрат з відповідача на користь ТОВ «ФК «Позика».

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 80, 81, 141, 247, 263-265, ч. 4, 5 ст. 268, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за Кредитним договором №53122058 від 04.09.2021 в сумі 11 962 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят два) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривень 40 копійок.

У стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрат на професійну правничу допомогу адвоката - відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, літ. Б, IBAN: НОМЕР_3 в ПАТ «КБ «Акорд Банк», МФО 380634;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 04 серпня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова