Рішення № 138724098, 22.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/646/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

секретаря судового засідання Бахарєва П.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - Васильєва Л.М.

представника відповідача Губарькова Н.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку, наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації які займають посади державної служби категорії "Б" у 2025 році і наказ від 17.12.2025 № 86-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у 2025 році" в частині оцінювання результатів службової діяльності заступника директора Департаменту начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами в порядку переведення з посади начальника відділу оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами апарату Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації від 23 грудня 2025 року № 89-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора Департаменту начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту начальника управління з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації;

- стягнути з Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку, наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засідання з викликом сторін залишено без задоволення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року витребувано докази від відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та проведенням судового засідання.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що проходив державну службу на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації.

Позивач вказує, що наказом від 23.12.2025 його звільнено із займаної посади на підставі негативного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності за 2025 рік.

Зі вказаним висновком та наказом про звільнення позивач не погодився, вважав їх протиправними, передчасними та такими, що прийняті з істотним порушенням порядку проведення оцінювання державних службовців.

Найперше, позивач стверджував про підміну, фальсифікацію його завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2025 рік (надалі також -Завдання).

Зокрема, позивач у 2024 році самостійно готував проєкт Завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості своєї службової діяльності на 2025 рік, підготовлений проєкт передавав на затвердження керівнику через працівників кадрової служби. Протягом 2025 року працював у відповідності з підготовленим ним самостійно проєктом. Відомостей про його незатвердження або коригування будь-якими посадовими особами не мав.

У ході оціночної співбесіди за наслідками оцінювання його службової діяльності за 2025 рік позивач зрозумів, що завдання, за якими його оцінює керівник, не відповідають складеному ним та переданому на затвердження проєкту завдань на 2025 рік.

Позивач повідомив, що лише після звільнення він отримав на підставі письмового запиту копії Завдань, які, на його думку, не відповідають тим завданням, що ним фактично готувалися та подавалися у грудні 2024 року. Зокрема, позивач вказував на розбіжності у змісті, структурі, кількості аркушів, формі документа, а також на сумніви щодо достовірності окремих реквізитів, дат та підписів у наданих йому копіях завдань. Не заперечував автентичність власного підпису, але вказував на проставлення дати іншою рукою, іншим почерком та припускав зміну попередніх аркушів, на яких роздруковано завдання. Також позивач зазначав, що форма завдань, яка була використана при оцінюванні його службової діяльності, не відповідала чинній на відповідний період формі, передбаченій Типовим порядком №640. На його думку, це свідчить про неналежне оформлення матеріалів оцінювання та порушення принципів об`єктивності, достовірності та прозорості оцінювання державного службовця.

Окремо позивач звертав увагу на те, що частина завдань, за невиконання яких йому виставлено негативні оцінки, на його думку, не відповідала змісту його посадових обов`язків або залежала від обставин, які не перебували у сфері його повноважень та контролю. Зокрема, позивач вказував, що на нього не було покладено обов`язків щодо самостійного залучення фінансових ресурсів задля допомоги ЗСУ, ведення переговорів, укладення договорів чи забезпечення постачання матеріально-технічної допомоги, у зв`язку з чим негативна оцінка за відповідними завданнями є необґрунтованою. Як наслідок того, що оцінювання було проведено за завданнями, що, за твердженням позивача, перед ним не ставилися та до його відома не доводилися, він не погоджувався з виставленням нульових балів по всіх показниках оцінювання результатів його службової діяльності. Позивач наголошував, що оцінювання результатів його службової діяльності проведено формально, без належного аналізу фактично виконаної роботи. За кожним із визначених завдань йому виставлено оцінку « 0», однак, на думку позивача, такі оцінки не містять належного, конкретного та об`єктивного обґрунтування. Позивач зазначав, що у 2025 році він фактично виконував покладені на нього посадові обов`язки, брав участь у підготовці матеріалів, документів, проєктів розпоряджень, програм та інших актів у сфері оборонної роботи, цивільного захисту і взаємодії з правоохоронними органами.

Позивач також зазначав, що у попередні періоди його службова діяльність оцінювалася позитивно, він отримував премії, а зауважень щодо неналежного виконання ним посадових обов`язків не висловлювалося. У зв`язку з цим позивач вважав, що виставлення негативної оцінки за результатами 2025 року без належного обґрунтування та без урахування фактично виконаної роботи є необ`єктивним.

Крім того, позивач вказував, що його не було належним чином ознайомлено з результатами оцінювання до прийняття наказу про звільнення, а можливість реалізувати право на подання зауважень, заперечень чи оскарження висновку щодо оцінювання фактично була ускладнена. На думку позивача, це свідчить про порушення його права на участь у процедурі оцінювання та права на захист від необґрунтованого звільнення.

З огляду на викладене, позивач вважав висновок щодо оцінювання результатів його службової діяльності за 2025 рік, наказ про затвердження такого висновку та наказ про звільнення протиправними, просив суд їх скасувати, поновити його на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідач проти позову заперечував.

12 лютого 2026 року до суду надійшов відзив Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації.

Відповідач зазначав, що позивач з 04.03.2020 був призначений на посаду заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту та займав посаду державної служби категорії «Б». Наказом від 23.12.2025 №89-к позивача звільнено з посади у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця за 2025 рік.

Відповідач вказував, що оцінювання результатів службової діяльності позивача проведено у відповідності до Закону України «Про державну службу» та Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640.

За твердженням відповідача, завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності позивача на 2025 рік були визначені безпосереднім керівником з урахуванням стратегічних документів, річного плану роботи державного органу, положення про структурний підрозділ та посадової інструкції позивача.

Відповідач заперечував доводи позивача про те, що завдання на 2025 рік не були обговорені з ним або що їх зміст йому не був відомий. Додав до матеріалів справи письмові пояснення окремих працівників департаменту, зокрема працівників кадрової служби, за змістом яких останні підтверджували коригування щорічного завдання ОСОБА_1 керівником Департаменту та факт ознайомлення з їх змістом ОСОБА_1 . Відповідач зазначав, що завдання були визначені та доведені до позивача, а обставини щодо відмови позивача від підписання документів про ознайомлення з результатами оцінювання були зафіксовані відповідним актом. Відповідач також вказував, що позивач відмовився поставити підпис про ознайомлення з результатами виконання завдань, про що складено акт, який долучено до відзиву.

Щодо доводів позивача про невідповідність завдань та ключових показників його посадовим обов`язкам відповідач зазначав, що такі доводи є безпідставними. На думку відповідача, визначені позивачу завдання стосувалися саме напрямів діяльності Департаменту та функцій управління, яке очолював позивач, зокрема питань оборонної роботи, територіальної оборони, цивільного захисту, охорони громадської безпеки, взаємодії з військовими частинами, правоохоронними органами та органами місцевого самоврядування.

Відповідач наголошував, що упродовж 2025 року Департаментом здійснювалися заходи у сфері оборонної роботи та цивільного захисту, однак позивач, на думку відповідача, не забезпечив належного виконання визначених йому завдань. Зокрема, відповідач вказував на відсутність належного результату щодо залучення додаткових фінансових ресурсів для проведення заходів територіальної оборони, недостатню результативність роботи з підготовки документів у сфері територіальної оборони, відсутність належно підготовлених документів та пропозицій за окремими напрямами роботи.

Відповідач також зазначав, що твердження позивача про те, що відповідні завдання не входили до його посадових обов`язків, не відповідають змісту посадової інструкції та положення про Департамент. На думку відповідача, посадові обов`язки позивача як керівника відповідного управління охоплювали організацію, координацію та забезпечення виконання завдань у сфері оборонної роботи, цивільного захисту і взаємодії з правоохоронними органами.

Крім того, відповідач вказував, що сам факт незгоди позивача з виставленими балами не свідчить про протиправність висновку щодо оцінювання. Відповідач зазначав, що оцінювання результатів службової діяльності є дискреційним повноваженням суб`єкта оцінювання, а суд не може підміняти такого суб`єкта та самостійно визначати оцінку за результатами виконання державним службовцем завдань і ключових показників.

На думку відповідача, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача за 2025 рік, наказ про затвердження такого висновку та наказ про звільнення позивача прийняті правомірно, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. У зв`язку з наведеним відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач направив до суду відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги та заперечив доводи відповідача.

Позивач зазначив, що не погоджується з твердженнями відповідача про правомірність проведення оцінювання результатів його службової діяльності. Вказував, що завдання та ключові показники, на підставі яких проведено оцінювання, не відповідають тим завданням, які ним були підготовлені, підписані та передані на погодження у грудні 2024 року. На думку позивача, надана відповідачем копія завдань відрізняється за змістом і формою від документа, який фактично був ним сформований та поданий для погодження, а тому не може вважатися належною підставою для проведення оцінювання його службової діяльності.

Позивач звертав увагу, що сам відповідач у відзиві визнав відсутність його власноручно проставленої дати ознайомлення із завданнями та зазначив, що така дата була внесена іншою особою. На думку позивача, наведені відповідачем обставини лише підтверджують факт його неознайомлення зі завданнями, за якими надалі проводилося оцінювання службової діяльності.

Позивач також наголошував, що твердження відповідача про його відмову від проставлення дати ознайомлення є нелогічними та не підтверджуються належними доказами.

Крім того, позивач зазначав, що визначені йому завдання не відповідали вимогам пунктів 33 та 34 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, оскільки не були попередньо обговорені з ним та не узгоджувалися під час визначення завдань на відповідний звітний період. Позивач вказував, що окремі завдання виходили за межі його посадових обов`язків, визначених посадовою інструкцією, зокрема щодо пошуку та залучення додаткових фінансових ресурсів від суб`єктів господарювання, благодійних організацій та інших осіб для потреб військових формувань.

На переконання позивача, жодна норма чинного законодавства, у тому числі Закону України «Про правовий режим воєнного стану», не покладає на державних службовців обов`язку здійснювати дії щодо залучення коштів, матеріальних цінностей чи іншої допомоги від фізичних або юридичних осіб для забезпечення потреб військових частин. У зв`язку з цим позивач вважав безпідставним оцінювання виконання його службової діяльності за критеріями, які фактично передбачають здійснення дій поза межами наданих йому законом повноважень.

Також позивач посилався на правові висновки Верховного Суду щодо необхідності дотримання процедури оцінювання державних службовців та зазначав, що допущені відповідачем порушення процедури оцінювання, неналежне оформлення документів і проведення оцінювання за завданнями, з якими він не був належним чином ознайомлений, є самостійними підставами для визнання протиправними та скасування висновку щодо результатів службової діяльності, наказу про його затвердження та наказу про звільнення. У зв`язку з наведеним позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив. У поданих запереченнях зазначив, що доводи, наведені позивачем у відповіді на відзив, є безпідставними та не спростовують обставин, викладених у відзиві на позов. Відповідач наполягав, що завдання та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності були визначені позивачу безпосереднім керівником відповідно до вимог Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №640. Також зазначав, що позивач був ознайомлений зі завданнями 26.12.2024 та власноруч поставив підпис у відповідному документі. Відповідач вказував, що допущена у письмових поясненнях свідків помилка щодо року ознайомлення носила технічний характер та не впливала на зміст викладених обставин. Крім того, відповідач стверджував, що виконання завдання щодо організації взаємодії з суб`єктами господарювання, благодійними організаціями та іншими установами для забезпечення потреб військових формувань належало до посадових обов`язків позивача в умовах воєнного стану та відповідало вимогам законодавства. Посилаючись на норми Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про державну службу», посадову інструкцію позивача та практику Верховного Суду щодо меж судового контролю за дискреційними повноваженнями суб`єкта оцінювання, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Додатково до суду надійшло доповнення до заперечень на відповідь на відзив. У цьому документі відповідач зазначив, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності набув чинності, оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №440/10689/25 у задоволенні позову про його скасування було відмовлено, а доказів подання апеляційної скарги позивачем не надано. Також відповідач заперечував доводи позивача щодо неможливості виконання завдання №1 та послався на Закон України «Про оборону України» і постанову Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 №339, якими, на його думку, передбачено можливість залучення благодійних пожертв та додаткових ресурсів для забезпечення потреб оборони держави. Відповідач наголошував, що відповідні заходи належали до функціональних обов`язків позивача в умовах воєнного стану. Крім того, відповідач повторно зазначив, що завдання та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності повністю відповідали формі, передбаченій додатком 7 до Типового порядку №640, а твердження позивача про невідповідність форми завдань є необґрунтованими та не підтверджені доказами. З огляду на наведене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Справа розглянута у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 з 04.03.2020 обіймав посаду заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації. Зазначена посада належить до посад державної служби категорії «Б».

У грудні 2024 року (точна дата судом не встановлена) заступником директора департаменту Безуглим Г. І. складено проєкт завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця (надалі також - Завдання) щодо себе, як державного службовця, на 2025 рік.

Складений проєкт Завдань відповідно до встановленої процедури подано на затвердження безпосередньому керівнику.

Наявні у матеріалах справи копії Завдань складаються з трьох аркушів, мають чотири пункти, містять підпис директора департаменту Лоскот С.С. з датою затвердження 26.12.2024 року. Третій аркуш містить підпис в графі "Ознайомлення державного службовця" біля запису "Геннадій Безуглий" та дату ознайомлення 26.12.2024 року. /т. 1 а.с. 89/.

В обставинах справи позивач не заперечував належність йому підпису, заперечував виконання ним позначення дати від руки. Встановлені в ході судового розгляду обставини щодо виконання цього напису дати будуть викладені судом нижче в мотивувальній частині цього рішення.

Також нижче в мотивувальній частині судом будуть викладені висновки щодо спірного змісту завдань, що поставлені позивачем під сумнів.

В межах щорічного оцінювання результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців за 2025 рік наказом директора Департаменту від 06.10.2025 №74-к зобов`язано визначити результати виконання завдань державними службовцями Департаменту, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у 2025 році. Цим же наказом затверджено графік оціночних співбесід: з 21.10.2025 до 05.11.2025.

28.11.2025 директором Департаменту проведено оціночну співбесіду з позивачем щодо результатів виконання завдань за 2025 рік. Співбесіда, відповідно до змісту складених у подальшому актів (також підтверджено показами свідків), проводилась директором Департаменту ОСОБА_2 , у присутності начальника відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Потеряйко В.В., головного спеціаліста відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Лях В.В., головного спеціаліста відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності ОСОБА_3 , заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Безуглого Г.І.

За результатами оцінювання виконання завдання №1 «Залучення додаткових фінансових ресурсів з метою проведення заходів територіальної оборони та надання допомоги у забезпеченні складових сектору безпеки і оборони матеріально-технічними засобами» позивачу виставлено 0 балів. В обґрунтування такої оцінки зазначено, що завдання не виконано, результат відсутній, а під час співбесіди позивач не надав відповідей на запитання щодо виконання цього завдання.

За результатами оцінювання виконання завдання №2 «Здійснення аналізу та підготовка документів з питань територіальної оборони, оборонної роботи відповідно до Закону України "Про основи національного спротиву", "Про оборону України", "Про військовий обов`язок і військову службу" та інших нормативно-правових актів» позивачу виставлено 0 балів. В обґрунтування оцінки зазначено, що завдання не виконано, результат відсутній.

За результатами оцінювання виконання завдання №3 «Сприяння здійсненню заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян, боротьби зі злочинністю» позивачу виставлено 0 балів.

За результатами оцінювання виконання завдання №4 «Підготовка проєктів розпоряджень, програм та планів заходів з питань оборонної роботи, попередження та профілактики злочинності, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян» позивачу виставлено 0 балів.

Таким чином, за підсумками оцінювання позивачу за всіма чотирма завданнями виставлено по 0 балів, середній бал становив 0, що стало підставою для визначення негативної оцінки результатів його службової діяльності за 2025 рік.

Позивач заперечував ознайомлення з результатами виконання завдань.

28.11.2025 працівниками Департаменту складено акт про ознайомлення ОСОБА_1 , заступника директора Департаменту, з результатами виконання завдань, відповідно до якого директор Департаменту ознайомила ОСОБА_1 з цими результатами, зачитавши обґрунтування виставлених балів та загальну оцінку виконання завдань. Зазначено, що ОСОБА_1 відмовився поставити підпис про ознайомлення з результатами виконання своїх завдань /т. 1 а.с. 100/.

Акт скріплено підписами директора Департаменту та трьох працівників Департаменту, зазначених як такі, що були присутні у ході оціночної співбесіди.

17.12.2025 директором Департаменту видано наказ №86-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2025 році», яким затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача із негативною оцінкою /т.1 а.с.104/.

Того ж дня, 17.12.2025, працівниками відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності складено протокол доведення інформації або документів до відому державного службовця, за змістом якого 17.12.2025 року о 17.43 ОСОБА_1 , заступнику директора департаменту, засобами телекомунікаційного зв`язку зі вказанням реквізитів електронної пошти направлено наказ Департаменту № 86-К від 17.12.2025 року «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б і В у 2025 році»; витяг з висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у частині, що стосується ОСОБА_1 , та заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, з якою ОСОБА_1 ознайомився, але відмовився поставити підпис про ознайомлення /т.1 а.с. 102/.

18.12.2025 року директором Департаменту та трьома працівниками відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту складено Акт про ознайомлення заступника директора Департаменту ОСОБА_1 з результатами оцінювання його службової діяльності.

Відповідно до змісту акту, ОСОБА_1 відмовився поставити підпис про ознайомлення з результатами оцінювання своєї службової діяльності в наказі директора департаменту № 86-к та у висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності /т. 1 а.с. 101/.

23.12.2025 директором Департаменту видано наказ №89-к «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого позивача звільнено з посади заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами на підставі пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності /т. 1 а.с. 99/.

Не погоджуючись із визначенням завдань, проведенням оцінювання, висновком щодо результатів службової діяльності, наказом про затвердження такого висновку та наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VIII, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) врегульовано відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця.

Згідно з частиною 3 статті 5 Закону № 889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За правилами частин першої-сьомої статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Ця норма продубльована в пункті третьому частини першої статті 87 Закону. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначено Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 640 (далі Порядок № 640, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2 Порядку №640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (пункт 3 Порядку №640).

За правилами пункту 7 Порядку №640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку №640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно:

визначення завдань і ключових показників;

визначення результатів виконання завдань;

затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з пунктом 10 Порядку №640 визначення завдань і ключових показників для державного службовця здійснюється з урахуванням його основних посадових обов`язків. Завдання і ключові показники повинні зосереджуватись на досягненні завдань, установлених для відповідного державного органу, та відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямована службова діяльність державного службовця, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Завдання і ключові показники, визначені для державних службовців у державному органі, не можуть дублюватися, крім завдань і ключових показників, визначених для державних службовців, посадові обов`язки яких збігаються.

Для державного службовця визначається від двох до п`яти завдань.

Строк виконання завдання повинен бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням строку прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку.

Пунктом 12 Порядку № 640 передбачено, що завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.

Завдання і ключові показники для державного службовця на поточний рік визначаються у січні - липні цього року в разі призначення (переведення) на посаду державної служби, виходу на роботу після відсутності на службі у випадках, передбачених абзацами третім - шостим пункту 14 цього Порядку, поновлення на посаді державної служби. Такі завдання і ключові показники визначаються протягом десяти робочих днів після призначення (переведення) або виходу на роботу.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 640 визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Згідно з пунктом 16 Порядку №640 висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».

Відповідно до пунктів 33 та 34 цього Порядку завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами, зокрема: державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих судів, апеляційних судів, - головою відповідного суду.

За правилами пункту 35 Порядку № 640 завдання і ключові показники для державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, можуть переглядатись (коригуватись або відмінятись) у разі, коли на їх виконання впливають прийняті нормативно-правові акти або внесені зміни до: стратегічних документів державного та/або регіонального рівня; річного плану роботи державного органу; положення про відповідний державний орган; положення про відповідний структурний підрозділ; посадової інструкції.

Перегляд завдань і ключових показників у випадках, передбачених цим пунктом, здійснюється не частіше одного разу на квартал відповідно до пунктів 10, 33 і 34 цього Порядку. У разі відміни раніше визначеного завдання для такого державного службовця може бути визначено нове завдання.

Відповідно до абзацу 1 пункту 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, оціночну співбесіду.

За змістом положень пунктів 38 40 Порядку № 640 перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі.

У разі тимчасової відсутності державного службовця або ненадання ним зазначеної форми, заповненої у відповідній частині, такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку, коли державному службовцю виставлено негативну оцінку). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

Безпосередній керівник забезпечує ознайомлення державного службовця з результатами виконання завдань.

Визначені потреби у професійному навчанні зазначаються державним службовцем в індивідуальній програмі, яка складається відповідно до пункту 12-1 цього Порядку за формою згідно з додатком 8.

Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.

У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Пунктом 40-1 Порядку № 640 визначено, що служба управління персоналом узагальнює результати виконання завдань державними службовцями.

Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб`єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, письмовий звіт (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).

Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника.

У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб`єкт призначення зазначає про це (з відповідним обґрунтуванням) у формі згідно з додатком 9.

Відповідно до пункту 41 Порядку №640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Пунктами 47 та 49 названого Порядку передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій Б або В, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України Про державну службу.

У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.

Додатком 5 до Порядку №640 визначено «Критерії виставлення балів», якими передбачено таке:

бал «не підлягає оцінюванню» виставляється у разі, якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин;

бал « 0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

бал « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

бал « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

бал « 3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

бал « 4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

За положенням пункту 3 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Висновки щодо правозастосування

Отже, як зазначалося вище, базовий аргумент позивача ґрунтувався на твердженні про підміну його завдань на 2025 рік. Це, в свою чергу, призвело до виставлення негативних оцінок за наслідками оціночної співбесіди. У сукупності з окремими процедурними порушеннями це потягло незаконне, на думку позивача, звільнення з посади державної служби.

Надалі суд послідовно викладає свій аналіз та оцінку доказів і доводів щодо цих аргументів у їх взаємозв`язку.

Позивач зазначав, що у грудні 2024 року ним було підготовлено, підписано та передано начальнику відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту форму завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2025 рік, складену за формою додатка 7 до Типового порядку №640, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2022 №1106, для погодження директором Департаменту та приєднання до особової справи.

За твердженням позивача, подані ним у грудні 2024 року завдання були викладені на двох аркушах, тоді як копія завдань, надана відповідачем, виготовлена на трьох аркушах, містить інший текст завдань та окремий аркуш ознайомлення. Позивач зазначав, що текст завдань, за якими проведено оцінювання, відрізняється від тексту завдань, які він готував і подавав на погодження.

Позивач також звертав увагу, що підпис державного службовця міститься не безпосередньо під текстом завдань, а на окремому аркуші ознайомлення. При цьому дату « 26.12.2024» біля підпису, за твердженням позивача, внесено не ним особисто. Звертав увагу на те, що оригінал завдань не містить слідів проколювання та підшивання, які характерні для документа, що є частиною особової справи. Позивач вважав, що такий аркуш ознайомлення не підтверджує належного ознайомлення саме з тими завданнями, за якими надалі проводилось оцінювання його службової діяльності.

Відповідач, Департамент в особі свого представника, категорично заперечував дане твердження. Посилався на присутність свідків, як при коригуванні, так і при ознайомленні ОСОБА_1 з відкоригованими директором Департаменту завданнями на 2025 рік у грудні 2024 року; спростовував недотримання форми додатка № 7 до типового Порядку №640. При цьому представник відповідача не заперечував виконання запису про дату ознайомлення ОСОБА_1 зі завданнями « 26.12.2024 року» не особисто позивачем, але пояснював, що цей напис виконано на прохання ОСОБА_1 керівником відділ управління персоналом, що відповідало загальній практиці.

Задля перевірки цих тверджень суд переходив від форми спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (письмового провадження) до спрощеного позовного провадження з викликом сторін, оскільки прийшов до висновку про неможливість перевірки тверджень як позивача, так і відповідача без допиту свідків, на які сторони посилалися.

Принагідно, суд зауважує, що характер можливої підробки документу, Завдань, на який наполягав позивач, є таким, що, на оцінку суду, його неможливо перевірити зі застосуванням спеціальних знань та проведення експертиз. Зокрема, позивач не заперечував автентичність власного підпису на останньому аркуші завдань про ознайомлення з ними. Наполягав на тому, що дата ознайомлення виконана не його рукою. Але у ході судового розгляду керівник відділу управління персоналом департамент надав свідчення про те, що дату ознайомлення ОСОБА_1 з завданнями проставила вона своєю рукою на його прохання. Позивач ці твердження в цілому не заперечував.

З огляду на вказане, суд не вбачав підстав і можливості для призначення почеркознавчої експертизи.

Так само характер твердження про окремі недоліки форми друкованого документу Завдань: зміщення полів, сторінок тощо за відсутності порівняльного зразка не можуть бути предметом для призначення та проведення технічної експертизи документу.

Тому єдиним джерелом доказової інформації для оцінки дійсності чи недійсності існуючого в матеріалах справи примірника Завдань були покази свідків.

Судом було допитано у якості свідків працівників Департаменту, на яких вказували як позивач, так і відповідач, як на осіб, що були присутні при складенні завдань, передачі їх на підпис, затвердженні та при проведенні процедури оціночної співбесіди з ОСОБА_1 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , начальник відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту, пояснила, що відповідно до усталеної практики роботи Департаменту після затвердження завдань безпосереднім керівником державні службовці передають їх до відділу управління персоналом для долучення до особової справи. При цьому до передачі особової справи до архіву, яка здійснюється через два роки після звільнення державного службовця, документи до особової справи не підшиваються, а зберігаються окремо.

Свідок зазначила, що у випадку із позивачем останній особисто не бажав спілкуватися з директором Департаменту ОСОБА_2 , у зв`язку з чим передав їй проєкт завдань для подальшого погодження керівником.

За результатами ознайомлення зі запропонованими завданнями ОСОБА_2 повідомила про необхідність внесення змін до них. Як пояснила ОСОБА_4 , відповідні зміни вносилися у її службовому кабінеті на її комп`ютері у присутності ОСОБА_5 . При цьому зміни по суті стосувалися лише першого завдання, тоді як інші мали виключно редакційний та стилістичний характер. Під час внесення таких змін ОСОБА_2 запросила позивача до кабінету для їх обговорення, тому зміст внесених змін ОСОБА_1 явно був відомий.

Також ОСОБА_4 підтвердила, що 26.12.2024 усіх державних службовців Департаменту, у тому числі позивача, було ознайомлено із затвердженими завданнями під особистий підпис. Після проставлення підпису позивач попросив її самостійно зазначити дату ознайомлення, що вона і зробила. Крім того, свідок повідомила, що копію затверджених завдань було надано позивачу.

Стосовно зазначення у своїх письмових поясненнях, що подавалися суду, дати « 26.12.2025» ОСОБА_4 пояснила, що таке зазначення року є технічною опискою, оскільки йшлося саме про процедуру визначення завдань на 2025 рік, яка проводилася у грудні 2024 року.

Щодо доводів позивача про відмінність документів, отриманих ним у відповідь на запит на публічну інформацію, ОСОБА_4 пояснила, що на момент підготовки відповіді не працювала функція копіювання, у зв`язку з чим документи були відскановані та повторно роздруковані. При цьому програмне забезпечення для розпізнавання тексту автоматично не відобразило окремий фрагмент документа з примітками, унаслідок чого зовнішній вигляд документа, наданого у відповідь на запит, дещо відрізняється від примірника, який міститься в особовій справі та був наданий суду, хоча його зміст не змінювався. Також свідок пояснила, що різниця у кількості аркушів документа зумовлена технічними особливостями сканування та розпізнавання документа різними пристроями і програмним забезпеченням, унаслідок чого один і той самий документ міг бути сформований у вигляді двох або трьох сторінок без зміни його змісту.

Викладений зміст свідчень ОСОБА_4 в цілому також підтвердили без різночитань та протиріч допитані у якості свідків інші працівники Департаменту: ОСОБА_5 , головний спеціаліст відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту; Лях Вікторія Володимирівна, головний спеціаліст відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту.

Допитана у судовому засіданні директор Департаменту ОСОБА_2 також підтвердила наведені ОСОБА_4 обставини щодо порядку погодження завдань позивача, необхідності внесення змін до першого завдання, обговорення таких змін із позивачем до їх затвердження, а також процедури ознайомлення позивача із затвердженими завданнями 26.12.2024.

Суд враховує, що показання зазначених свідків узгожуються одне з одним, є послідовними та узгоджуються з іншими письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

Суд зазначає, що ні до матеріалів справи, ні під час судового розгляду позивачем не надано належних і допустимих беззаперечних доказів, які б підтверджували внесення відповідачем змін до змісту Завдань після ознайомлення позивача з ними, використання під час оцінювання іншого документа, ніж той, який був затверджений у встановленому порядку, або недостовірність документа зі Завданнями, наданого відповідачем. Самі лише посилання позивача на відмінність кількості сторінок документа, розміщення підпису на окремому аркуші, внесення дати іншою особою та зовнішні відмінності між копіями документів, за наявності послідовних пояснень свідків та інших доказів у справі, не є достатніми для висновку про порушення відповідачем процедури визначення Завдань. В цілому, відмінності технічної форми документа можуть бути пояснені тими обставинами, на які вказували свідки працівники відділу управління персоналом Департаменту.

Визначаючись з тим, чиї твердження щодо фактів слід взяти за основу при прийнятті цього рішення, суд вказує, що твердження позивача ОСОБА_1 , з одного боку, є діаметрально протилежними до тверджень чотирьох свідків з іншого боку.

При цьому, у ході розгляду справи в цілому та допитів свідків зокрема, судом отримано повідомлення про напружені особисті стосунки між директором Департаменту ОСОБА_2 та заступником керівника Департаменту ОСОБА_1 . Однак при цьому ні позивачем, ні будь-ким іншим не стверджувалося про неприязні стосунки або ж негативне ставлення до ОСОБА_1 решти трьох свідків, що гіпотетично могло б певною мірою ставити їхні покази під сумнів. Суд розуміє, що вказані свідки перебувають у службовому підпорядкуванні директора Департаменту. Однак при цьому суд не має підстав не взяти їхні свідчення до уваги; вказує на їхню послідовність, узгодженість і відсутність протиріч, акцентує увагу на тому, що свідчення, надані всіма працівниками Департаменту, у тому числі директором, були надані під присягою та після попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення.

Таким чином, суд оцінює комплекс аргументації як позивача, так і відповідача щодо істинного змісту Завдань з урахуванням стандартів доказування таким чином.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 905/2382/17, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Стандарт доказування це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним. Іншими словами, це певний критерій (поріг) прийняття рішення для суду, через установлення певної міри, ступеню доведеності (переконання/впевненості), досягнувши якої факт вважається встановленим.

У національному праві одночасно існують 3 стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence) та стандарт «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) (див., наприклад, постанову Касаційного адміністративного суду в справі №756/6984/16-а).

За найнижчим стандартом доказування «баланс ймовірностей» або ж «перевага доказів»: факт вважається доказаним якщо версія на його існування менш сумнівна ніж щодо того, що факту не було.

Застосовуючи цей стандарт доказування до описаних вище аргументів позивача та відповідачів, а також отриманих та досліджених у ході судового розгляду доказів, суд констатує, що позиція позивача ОСОБА_1 щодо фальсифікації змісту Завдань не витримує перевірки найнижчого стандарту доказування "перевага доказів".

З урахуванням підтвердження версії відповідача значною кількістю показів свідків, чиї свідчення не містять кардинальних протиріч, та різночитань, суд не має іншого законного вибору, окрім як виходити при прийнятті цього рішення з доведеності більш імовірного факту, на який спирався відповідач Департамент. Цей факт полягає в тому, що завдання ОСОБА_1 на 2025 рік були відкориговані директором Департаменту ОСОБА_2 у присутності свідків, зазначених вище працівників Департаменту, про це коригування ОСОБА_1 був обізнаний та зі змістом Завдань ознайомлений.

З урахуванням вказаних висновків, суд змушений відхилити базовий аргумент позивача ОСОБА_1 про фальсифікацію змісту завдань та власну необізнаність з цим змістом, що, за твердженнями ОСОБА_1 , призвело до негативного результату оцінювання.

Наступна частина аргументів сторони позивача полягає у твердженнях про окремі порушення процедури оцінювання ОСОБА_1 за 2025 рік як державного службовця.

Крім аргументів про фальсифікацію завдань позивач вказував на невідповідність пункту 1 Завдань його посадовим обов`язкам. Також вважав процедурними порушеннями присутність інших осіб при проведенні оціночної співбесіди. Стверджував, що його не було належним чином ознайомлено з результатами оцінювання до прийняття наказу про звільнення, а можливість реалізувати право на подання зауважень, заперечень чи оскарження висновку щодо оцінювання фактично була ускладнена.

Відповідаючи послідовно на кожен із названих аргументів, суд прийшов до таких висновків.

Пункт № 1 Завдань, за якими проведено оцінювання ОСОБА_1 був сформульований: «Залучення додаткових фінансових ресурсів з метою проведення заходів територіальної оборони та надання допомоги у забезпеченні складових сектору безпеки і оборони матеріально-технічними засобами».

Сторона позивача стверджувала, що фактично це завдання вказувало на необхідність вчинення дій, які можуть бути трактовані як корупційні, та ці завдання не входять до обсягу посадових обов`язків ОСОБА_1 .

Суд відхиляє цей аргумент.

ОСОБА_1 займав посаду заступника директора Департаменту - начальника управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації.

Посадова інструкція заступника директора департаменту Безуглого Г. І., затверджена 05.04.2023 року, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення.

Ця інструкція містить серед посадових обов`язків: розроблення проєктів регіональних програм та планів заходів з питань оборонної роботи; забезпечення організації і проведення заходів з питань територіальної оборони області; здійснення координації діяльності структурних підрозділів обласної та районної державної адміністрації; сприяння у налагодженні дієвої взаємодії з правоохоронними органами, військовими частинами та формуваннями; надання їм методичної та практичної допомоги з питань, що стосуються ведення оборонної роботи в області; координація роботи з організації шефства над військовими частинами Збройних сил України, Національної гвардії України, підрозділами Державної прикордонної служби України.

Допитана у судовому засіданні, директор Департаменту ОСОБА_2 надала свідчення щодо підстав та мети включення цього пункту до завдань заступника директора департаменту. Зокрема, пояснила, що протягом 2025 року до Департаменту надійшло близько 300 запитів від військових частин, підрозділів та формувань, пов`язаних із потребою у наданні допомоги для виконання бойових завдань і заходів оборони. Департаментом на постійній основі проводиться робота щодо залучення додаткових фінансових ресурсів з метою проведення заходів територіальної оборони та надання допомоги у забезпеченні складових сектору безпеки і оборони матеріально-технічними засобами. Ця робота, зокрема, полягає у координації та налагодженні взаємодії між Силами Оборони та представниками бізнесу, волонтерами, благодійними організаціями тощо.

Суд не вбачає у цьому завданні жодних протиріч ні з повноваженнями і функціями Департаменту з питань оборонної роботи та цивільного захисту, ні з посадовою інструкцією позивача, ні з громадянською позицією кожного українця, незалежно від того, перебуває він на державній службі чи ні.

Суд відхиляє даний аргумент позивача, вказуючи на те, що сприяння Збройним Силам України і надання допомоги Силам Оборони є надважливим завданням кожного державного службовця та громадянина у період повномасштабної війни з рф, що поставила саму країну в екзистенційну небезпеку. Заходи, спрямовані на залучення додаткових фінансових ресурсів для територіальної оборони, цілком можуть і повинні вживатися в межах закону й службових повноважень на підставі та у спосіб, що визначені державному службовцю нормативно. На це також вказують численні приклади, надані відповідачам до матеріалів справи, зокрема у вигляді переписки/листування відповідних підрозділів Полтавської обласної військової адміністрації до волонтерських організацій та представників бізнесу з метою забезпечення потреб військових частин т.1 а.с.117-170/.

Щодо твердження позивача про порушення процедури проведення оціночної співбесіди, яке полягало у присутності при співбесіді інших осіб, зокрема працівників Департаменту, суд вказує на таке.

Відповідач не заперечував та не спростовував факту щодо того, що при проведенні оціночної співбесіди з ОСОБА_1 були присутні інші працівники Департаменту.

Так, будучи допитаною у якості свідка у судовому засіданні директор Департаменту ОСОБА_2 зазначила, що протягом року позивач негативно ставився до виконання своїх службових обов`язків, часто не виконував наданих йому доручень, у зв`язку з чим у 2025 році притягувався до дисциплінарної відповідальності. Зазначені обставини, за поясненнями ОСОБА_2 , зумовили необхідність проведення робочих бесід із позивачем у присутності інших працівників Департаменту, які могли підтвердити зміст таких бесід та обставини, що під час них відбувалися. ОСОБА_2 пояснила, що саме з метою забезпечення прозорості процедури оцінювання та фіксації її перебігу на оціночну співбесіду з позивачем були запрошені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Крім того, ОСОБА_4 як працівник відділу управління персоналом могла у разі необхідності допомогти знайти документи, що містилися в особовій справі позивача. Аналогічними мотивами пояснили свою присутність під час проведення зазначеної співбесіди і свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , пояснюючи, що відносини між директором Департаменту та її заступником ОСОБА_1 перед звільненням останнього мали напружений характер та директор департаменту вживала заходи, щоб її співбесіди з працівником ОСОБА_1 відбувалися при свідках.

З даного приводу суд має вказати, що Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців не містить норми, яка б встановлювала заборону присутності інших осіб у проведенні оціночної співбесіди державного службовця.

Крім того, стороною позивача не пояснено і не підтверджено доказами будь-якого впливу присутності інших працівників департаменту на проходження та кінцевий результат оціночної співбесіди. Позивач не стверджував, що присутність інших працівників заважала йому відповідати на запитання або ж у будь-який інший спосіб перешкоджала проведенню співбесіди.

Таким чином, суд відхиляє досліджуваний аргумент позивача.

Надалі позивач стверджував, що його не було належним чином ознайомлено з результатами оцінювання до прийняття наказу про звільнення, а можливість реалізувати право на подання зауважень, заперечень чи оскарження висновку щодо оцінювання фактично була ускладнена.

Судом детально досліджено процедуру документального оформлення результатів співбесіди та подальших кадрових рішень, пов`язаних з проходженням державної служби ОСОБА_1

28.11.2025 працівниками Департаменту складено акт про ознайомлення ОСОБА_1 з результатами виконання Завдань, відповідно до змісту якого директор Департаменту ознайомила ОСОБА_1 з цими результатами, зачитавши обґрунтування виставлених балів та загальну оцінку виконання завдань. Зазначено, що ОСОБА_1 відмовився поставити підпис про ознайомлення з результатами виконання своїх завдань /т. 1 а.с. 100/.

Акт скріплено підписами директора Департаменту та трьох працівників Департаменту, зазначених як такі, що були присутні у ході оціночної співбесіди.

17.12.2025 директором Департаменту видано наказ №86-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2025 році», яким затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача із негативною оцінкою /т.1 а.с.104/.

Також 17.12.2025 працівниками відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності складено протокол доведення інформації або документів до відому державного службовця, за змістом якого 17.12.2025 року о 17.43 ОСОБА_1 , заступнику директора департаменту, засобами телекомунікаційного зв`язку зі вказанням реквізитів електронної пошти направлено наказ Департаменту № 86-К від 17.12.2025 року «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б і В у 2025 році»; витяг з висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у частині, що стосується ОСОБА_1 , та заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, з якою ОСОБА_1 ознайомився, але відмовився поставити підпис про ознайомлення /т.1 а.с. 102/.

18.12.2025 року директором Департаменту та трьома працівниками відділу управління персоналом та документування управлінської діяльності Департаменту складено Акт про ознайомлення заступника директора Департаменту ОСОБА_1 з результатами оцінювання його службової діяльності. Відповідно до змісту цього акту, ОСОБА_1 відмовився поставити підпис про ознайомлення з результатами оцінювання своєї службової діяльності в наказі директора департаменту № 86-к та у висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності /т. 1 а.с. 101/.

23.12.2025 директором Департаменту прийнято наказ №89-к про звільнення позивача із займаної посади у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

З огляду на вказані докази, долучені до справи, суд не має підстав стверджувати про такі порушення процедури оцінювання, які б свідчили про протиправність визначення результатів виконання завдань позивачем або про неможливість використання таких результатів під час затвердження висновку щодо оцінювання його службової діяльності.

Насамкінець, позивач ОСОБА_1 та його представник наполягали на необ`єктивності та викривленні результатів оцінювання відповідно до висновку про результати оцінювання, стверджуючи, що ОСОБА_1 належно виконував свої службові повноваження та протягом року ним проводилася відповідна робота. Отже, виставлення балу « 0» по всіх позиціях завдань є завідомо неґрунтованим і необ`єктивним.

Надаючи правову оцінку виставленню балів за наслідками процедури оцінювання державного службовця, суд має вдатися до аналізу правових висновків Верховного Суду з цього питання, які, за правилами статті 242 КАС України, є обов`язковими для врахування судом при прийнятті рішення.

У постанові від 21.04.2021 року у справі №480/4987/19 Верховний Суд висловив правовий висновок, який полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.08.2021 року у справі №120/78/20-а, від 27.10.2021 року у справі №640/31884/20, від 09.11.2022 року у справі №380/25524/21, від 11 жовтня 2023 року справа № 560/2811/23.

У постановах від 17 листопада 2021 року у справі № 320/425/21 та від 14 липня 2022 року у справі № 440/99/21 Верховний Суд висловлював позицію щодо дискреційності меж суб`єкта оцінювання, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640. Тобто, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам. У той же час, адміністративний суд відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.

Аналогічний правовий підхід наведений у постановах Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 280/6429/19, від 07 серпня 2023 року справа № 540/3929/20, від 20 листопада 2023 року у справі № 640/31884/20.

Водночас у постанові від 03 квітня 2024 року у справі № 160/20115/22 Верховний Суд наголосив, що, не заперечуючи наявність у суб`єкта оцінювання дискреційних повноважень щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, суди повинні враховувати, що така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на приписах закону.

До того ж, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік, повинні містити належні та достатні обґрунтування, які б дозволяли встановити дійсні підстави виставлення того чи іншого балу державному службовцю, а не формальне цитування критеріїв виставлення балів або формальне зазначення невиконання (неналежного виконання) поставлених завдань.

Такий висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 січня 2023 року у справі № 140/318/21, від 20 листопада 2023 року у справі № 640/31884/20 (пункти 79 82).

Надаючи правову оцінку процесу визначення результатів виконання завдань позивачем ОСОБА_1 , з урахуванням критеріїв, окреслених вищеперерахованими правовими позиціями, суд зазначає таке.

Під час допиту в якості свідків у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 показали, що під час проведення оціночної співбесіди позивачу ставилися питання щодо виконання визначених йому на 2025 рік завдань та досягнення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності. Позивач не надав відповідей по суті поставлених питань, відповідав питанням на питання, не навів конкретних прикладів виконання завдань та не підтвердив досягнення визначених ключових показників. За результатами проведеної співбесіди було заповнено форму результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2025 рік, передбачену додатком 9 до Порядку №640.

Зі змісту результатів виконання Завдань вбачається, що позивачу було визначено чотири завдання, за кожним із яких виставлено 0 балів, а середній бал за результатами оцінювання склав 0, що відповідає негативній оцінці.

Суд дослідив письмовий доказ результати виконання завдань державного службовця ОСОБА_1 /т. 1 а.с. 90-91/.

Щодо завдання №1, яке стосувалося залучення додаткових фінансових ресурсів з метою проведення заходів територіальної оборони та надання допомоги у забезпеченні складових сектору безпеки і оборони матеріально-технічними засобами, у результатах оцінювання зазначено, що протягом 2025 року до Департаменту надійшло близько 300 запитів від військових частин, підрозділів та формувань, пов`язаних із потребою у наданні допомоги для виконання бойових завдань і заходів оборони. Водночас позивачем не було ініційовано звернень до благодійних організацій, установ, відповідального бізнесу щодо залучення додаткових фінансових ресурсів, не організовано консультацій чи нарад із представниками бізнесу, волонтерами, благодійними організаціями щодо налагодження взаємодії у питаннях забезпечення потреб військових підрозділів матеріально-технічними засобами. Також зазначено, що позивач підписав лише одну заявку на виділення коштів з обласного бюджету, а фінансово-господарські документи для забезпечення матеріально-технічними засобами військових підрозділів не підписував.

Щодо завдання №2, яке стосувалося здійснення аналізу та підготовки документів з питань територіальної оборони, оборонної роботи відповідно до законів України «Про основи національного спротиву», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших нормативно-правових актів, у результатах оцінювання зазначено, що позивачем не підготовлено належних пропозицій щодо організації та проведення заходів з питань територіальної оборони області, не налагоджено дієвої взаємодії щодо належної територіальної оборони, не розроблено документів і проєктів з питань територіальної оборони. Також вказано, що у 2023-2025 роках позивач обмежувався формальними відповідями та підписками без відповідного обґрунтування і пропозицій, а у 2025 році ним особисто підготовлено лише один лист щодо фінансово-економічних розрахунків.

Щодо завдання №3, яке стосувалося сприяння здійсненню заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян, боротьби зі злочинністю, у результатах оцінювання зазначено, що позивачем не ініційовано пропозицій до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, УСБУ в Полтавській області та Полтавської обласної прокуратури щодо вдосконалення заходів громадської безпеки і порядку, боротьби зі злочинністю в період воєнного стану. Також зазначено, що позивачем не ініційовано проведення брифінгів, нарад з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами, а також не направлялися інформаційні матеріали для розміщення в засобах масової інформації з метою запобігання вчиненню злочинів та роз`яснювальної роботи серед підлітків.

Щодо завдання №4, яке стосувалося підготовки проєктів розпоряджень, програм та планів заходів з питань оборонної роботи, попередження та профілактики злочинності, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян, у результатах оцінювання зазначено, що позивачем не підготовлено і не розроблено жодного проєкту розпорядження, програми чи плану заходів з питань оборонної роботи, попередження та профілактики злочинності, забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян. Водночас проєкти розпоряджень начальника Полтавської обласної військової адміністрації про внесення змін до Комплексної програми щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та оборонної роботи на 2021-2027 роки були підготовлені іншими працівниками Департаменту.

У результатах виконання завдань також зазначено загальне обґрунтування негативної оцінки, відповідно до якого позивач підходив до виконання завдань формально, жодне із завдань ним особисто не організовано та не виконано, робота виконувалась із залученням інших осіб, а позивач не здійснював належної організації роботи, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника, не проявляв ініціативності та не надавав пропозицій щодо покращення організації роботи управління.

Суд звертає увагу, що результати виконання завдань містять не лише виставлені позивачу бали, а й окреме деталізоване обґрунтування щодо кожного із завдань, за якими проводилося оцінювання. Такі обґрунтування містять конкретизований опис обставин, які, на думку суб`єкта оцінювання, свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідних завдань.

Таким чином, суд констатує, що виставлення балів за наслідками оцінювання відповідачем обґрунтоване. На підтвердження цього обґрунтування суду надані докази. В цілому, виставлення балів однозначно не є свавільним, оскільки по кожному пункту Завдань відповідачам викладена детальна мотивація з посиланням на конкретні факти і обставини, документи.

В обставинах цієї справи суд не вбачає можливості для себе ставити під сумнів оцінку міри виконання кожного пункту Завдань співвідносно конкретному балу. Такі дії суду стануть явним втручанням у дискрецію роботодавця щодо оцінки виконання працівником його службових обов`язків.

Тому суд констатує, що свавільного виставлення балів за наслідками оцінки він не вбачає. Виставлення конкретних оцінок є ґрунтовно, детально обґрунтованим з посиланням на конкретні факти, документи, обставини. Факти та документи, викладені у обґрунтуванні балів, виставлених за наслідками оцінювання, позивач не спростовував ні у первинному позові, ні в заявах по суті, поданих у ході розгляду справи, ні в усних поясненнях під час судового розгляду.

Сама по собі незгода державного службовця з оцінкою результатів його службової діяльності не є достатньою підставою для визнання протиправними результатів оцінювання.

Посилання позивача на те, що у попередні роки його службова діяльність оцінювалася позитивно, а також на отримання премій, не спростовують правомірності оцінювання за 2025 рік, оскільки предметом спору у цій справі є саме процедура та результати оцінювання службової діяльності позивача за конкретний звітний період. Позитивні результати роботи в попередні періоди самі по собі не виключають можливості отримання негативної оцінки за результатами іншого звітного року.

Суд також враховує, що у 2025 році до позивача застосовувалося дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що додатково підтверджує наявність зауважень до виконання ним службових обов`язків у відповідному звітному періоді. При цьому наявність такого дисциплінарного стягнення не є самостійною підставою для негативної оцінки, однак може враховуватися у сукупності з іншими обставинами, які характеризують виконання державним службовцем посадових обов`язків протягом року.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача за 2025 рік, затвердження висновку щодо оцінювання та прийняття наказу про звільнення позивача у зв`язку з отриманням негативної оцінки.

За таких обставин підстави для визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 за 2025 рік, наказу від 17.12.2025 №86-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2025 році» в частині позивача та наказу від 23.12.2025 №89-к «Про звільнення ОСОБА_1 » відсутні.

Тому в задоволенні цієї частини позову суд відмовляє.

Оскільки вимоги про поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди є похідними від вимог про скасування результатів оцінювання та наказу про звільнення, а суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення основних позовних вимог, такі похідні вимоги також не підлягають задоволенню.

Отже, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Раїси Кириченко, 14, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 14373124) про визнання протиправним та скасування висновку, наказу та зобов`язання вчинити певні дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 серпня 2026 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков