Рішення № 138723998, 03.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2713/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянув у письмовому спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

І. Суть спору.

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 13.10.2025 року про відмову у взятті на облік у якості внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , оформлене листом Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області № 1684/25 від 13.10.2025 року;

- зобов`язати Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області прийняти рішення про взяття з 24.09.2025 року на облік у якості внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та видати відповідну довідку про взяття на облік у якості внутрішньо переміщеної особи за формою, встановленою діючим законодавством України, а також вжити в межах компетенції визначені законодавством України заходи щодо внесення відповідних відомостей у Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що з 22 травня 1991 року має зареєстроване місце проживання в смт. Новий Світ Старобешівського (нині - Кальміуського) району Донецької області, яке з 07 квітня 2014 року є тимчасово окупованою територією, а тому вона є внутрішньо переміщеною особою та має право на взяття на облік. 24.09.2025 року позивач через центр надання адміністративних послуг звернулася до відповідача із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, однак довідку про взяття на облік у день звернення їй видано не було, а в подальшому рішенням, оформленим листом № 1684/25 від 13.10.2025 року, відповідач відмовив у взятті на облік з посиланням на підпункт 5 пункту 8 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки факт її проживання на території, з якої здійснено внутрішнє переміщення, на момент виникнення обставин підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання в паспорті громадянина України, а тому підстави для застосування абзацу другого пункту 4 та підпункту 5 пункту 8 зазначеного Порядку були відсутні. Наявність у паспорті інших записів (відміток) органів держави-агресора, на думку позивача, не спростовує факту її вимушеного переміщення та підстав для взяття на облік.

(б) Позиція відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення недоліків ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

IV. Обставини, встановлені судом.

Відповідно до відмітки в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому Старобешівським РВ УМВС України в Донецькій області 06 листопада 1998 року на ім`я ОСОБА_1 , позивач з 22 травня 1991 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Указом Президента України від 02.02.2019 № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» населені пункти Старобешівського району Донецької області віднесено до тимчасово окупованих з 07 квітня 2014 року. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, територія Кальміуського району Донецької області (до складу якого віднесено смт Новий Світ) є тимчасово окупованою з 07 квітня 2014 року, окупація триває.

24.09.2025 року позивач звернулася до відповідача (через центр надання адміністративних послуг) із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується описом документів від 24.09.2025 року. Особу позивача встановлено за паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в день звернення позивачу видано не було.

Рішенням, оформленим листом Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області № 1684/25 від 13.10.2025 року, позивачу відмовлено у взятті на облік у якості внутрішньо переміщеної особи з посиланням на підпункт 5 пункту 8 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.

V. Джерела права та висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус внутрішньо переміщеної особи та порядок її взяття на облік визначено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Абзацом першим частини сьомої статті 4 Закону передбачено, що для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус. Згідно з абзацом третім частини сьомої статті 4 Закону докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, надаються заявником у разі відсутності в документі, що посвідчує особу, відмітки про реєстрацію місця проживання на такій території.

Аналогічний механізм закріплено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Відповідно до абзацу першого пункту 6 цього Порядку у день подання заяви про взяття на облік, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, безоплатно видається довідка за формою згідно з додатком 2. Абзацом другим пункту 4 Порядку передбачено, що докази, які підтверджують факт проживання на відповідній території, надаються заявником саме у разі відсутності в документі, що посвідчує особу, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення.

Згідно з підпунктом 5 пункту 8 Порядку № 509 заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 у справі № 234/8701/17 сформулював правову позицію, згідно з якою підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону, на момент їх виникнення. Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 265/3453/17 та від 12.09.2018 у справі № 310/8280/16-а.

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що факт проживання позивача на території, з якої здійснено внутрішнє переміщення, на момент виникнення обставин, зазначених у статті 1 Закону, підтверджується наявною в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 відміткою про реєстрацію місця проживання позивача з 22 травня 1991 року у смт Новий Світ Старобешівського (нині - Кальміуського) району Донецької області, тобто на території, яка є тимчасово окупованою з 07 квітня 2014 року.

Оскільки в поданому позивачем документі, що посвідчує особу, наявна відмітка про реєстрацію місця проживання на території, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, у позивача не виникало обов`язку додатково доводити факт проживання на цій території, а в силу абзацу першого пункту 6 Порядку № 509 довідка про взяття на облік підлягала видачі у день звернення. Відповідно, підстави для застосування абзацу другого пункту 4 та підпункту 5 пункту 8 Порядку № 509 у відповідача були відсутні.

Посилання відповідача у листі на наявність у паспорті позивача записів та відміток органів російської федерації, а також на відсутність відомостей у центральній базі даних, суд відхиляє, оскільки Закон пов`язує підставу для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи виключно з фактом проживання на відповідній території на момент виникнення обставин, зазначених у статті 1 Закону, а не з наступними подіями чи переміщеннями особи. Подальші відмітки в паспорті позивача не спростовують факту її проживання на тимчасово окупованій території станом на 07 квітня 2014 року та вимушеного характеру переміщення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 13.10.2025 року про відмову у взятті позивача на облік у якості внутрішньо переміщеної особи, оформлене листом № 1684/25 від 13.10.2025 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке. Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Разом з тим, вирішення питання про взяття особи на облік внутрішньо переміщеної особи, видача відповідної довідки та внесення відомостей до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб належить до повноважень відповідача та здійснюється в межах установленої законодавством процедури. Суд не наділений повноваженнями підміняти суб`єкта владних повноважень і вирішувати за нього питання, віднесені до його компетенції.

З огляду на викладене належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача є скасування протиправного рішення відповідача та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду. У задоволенні позовних вимог у частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про взяття позивача на облік з 24.09.2025 року, видати відповідну довідку та вжити заходів щодо внесення відомостей до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб належить відмовити.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позов задоволено, судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп., сплачений позивачем, підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 13.10.2025 року про відмову у взятті на облік у якості внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , оформлене листом Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області № 1684/25 від 13.10.2025 року.

3.Зобов`язати Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2025 року про взяття на облік у якості внутрішньо переміщеної особи з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.

4.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (67571, Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул. Степна, буд. 4, код ЄДРПОУ 04379746) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО