Рішення № 138722428, 04.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 рокусправа № 380/6748/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСЕЛ» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та скасування картки відмови,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСЕЛ» (07408, Київська обл., Броварський р-н, с. Квітневе, вул. Прорізна, 3; ЄДРПОУ 36705378) з позовом до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ 43971343) в якому, з врахуванням заяви про описку, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Львівської митниці в період з 23.09.2025 року по 07.10.2025 року щодо незавершення митного оформлення товару №1 та товару №2, пред`явлених за митною декларацією від 22.09.2025 року № 25UA209230089902U7;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.10.2025 року № UA209230/2025/002802.

- судові витрати покласти на Відповідача.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 04 серпня 2026 року відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що позивач оскаржує картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.10.2025 року UA209230/2025/002802 за митною декларацію №25UA209230089902U7 від 22.09.2025 року, на підставі якої пред`явлено до митного оформлення окремі серії лікарських засобів «Тіваргін-Н» (UA/19033/01/01) та «ЛЕВОЦИН-Н» (UA/12842/01/01), надалі «Картка відмови», «МД» та «Товар» відповідно. Митниця визначила приводом прийняття Картки відмови протокол про порушення митних правил від 02.10.2025 року № 1419/UA209000/2025, який [у складі матеріалів провадження] був переданий до Галицького районного суду міста Львова. З жовтня 2025 року по березень 2026 року тривав розгляд відповідної справи, результати якого безпосередньо впливають на оцінку неправомірності Картки відмови. 01.04.2026 року в ЄДРСР була оприлюднена постанова Львівського апеляційного суду від 19.03.2026 року у справі № 461/8757/25, якою залишено без змін постанову Галицького районного суду міста Львова від 10.02.2026 року про закриття провадження відносно директора ТОВ «ФАРМАСЕЛ» у зв`язку із відсутністю в його діях складу порушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому позов не визнав. Зазначив, що 22.09.2025 у відділ митного оформлення №1 митного поста «Львів північний» Львівської митниці TзOВ «ФАРМАСЕЛ» подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ 25UA209230089902U7 на товари: товар №1 «ліки для людей розфасовані для роздрібної торгівлі, що складаються змішаних a6o незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин «Tivargin та - прекурсорів, не в N»., аерозольній упаковці вагою брутто 5 246,72 кг., вартістю 47 492 евро, та товар №2 «ліки для людей розфасовані для роздрібної торгівлі, що складаються зі змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не в аерозольній упаковці, не містить озойноруйнуючих речовин та фторованих парникових газів «Levоcin-N, вагою брутто 6572,62 кг., вартістю товарів: VIOSER S.A. PARENTERAL SOLUTIONS (Греція) 46 га 600,4 євро. Виробник INDUSTRY ТзОВ «ФАРМАСЕЛ»(Україна). Торгівельна марка: Nikopharm. Країна виробництва: GR », загальною вагою брутто 11 819,34 кг. та вартістю 94 092,40 євро. Відповідно до графи 47 митної декларації типу ІМ40ДЕ 25UA209230089902IJ7 вказано ставку податку на додану вартість 7 % на підставі статті 193 Податкового кодексу України (7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів). Як підставу для застосування ставки ПДВ у розмірі 7% до Львівської митниці надані реєстраційні посвідчення №UA/19033/01/01, та №UA/12842/01/01 відповідно до яких виробниками зазначені: VIOSER PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція) та ТОВ «ФАРМАСЕЛ» (Україна). .А. Під час здійснення перевірки законностi ввезення на митну територію України та митного оформлення зазначених лікарських засобів Департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби на адресу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за та наркотиками направлено листи: №20/20-01-01/6/609 від 06.06.2025 про надання інформації. Відповідно листа Державної служби Укpaїни з лікарських та контролю за наркотиками від 12.06.2025 до засобів №6622 -1.1/2.3/17-25, що надійшов до Львівської митниці листом Держмитслужби від 13.06.2025 №20/20-01 01/7/629 Львівської митниці від (вх. 13.06.2025 № 21362/4-20) встановлено, що лікарський засіб ТІВАРГІН-Н на момент митного оформлення нe відповідає статусу готового лікарського засобу, призначеного для роздрібної торгівлі та застосування, оскільки ТзОВ «ФАРМАСЕЛ», як виробником в Україні, не було здійснено випуску сepiї вказаного лікарського засобу. Львівською митницею отримано лист Держмитслужби від 09.07.2025 №20/20 01-01/7/754 (вх Львівської митниці від 09.07.2025 №24908/4-20), яким надіслано лист відповідь Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) від 09.07.2025 №7717-1.1/2.3/17-25 на запит Держмитслужби від 30.06.2025 №20/20-01-01/6/698, відповідно до якого встановлено, що лікарські засоби: 1)ABEЦИН-Н, 2)МІЛДРОКАРД-Н, 3)ФАРМАКСОН, 4)ГЕМАКСАМ, 5)ГЕПАТОКС, 6)ЛЕВОЦИН-Н, 7)РЕВМАСТОП та 8)EMEТОН на час ix митного оформлення не відповідали статусу готового лікарського засобу та не були дозволеними для роздрібної торгівлі та медичного застосування, оскільки ТзОВ «ФАРМАСЕЈІ», як виробником в Україні, не було здійснено випуску cepiї (сертифікацію) вказаного лікарського засобу. Подані до митного оформлення як підставу для застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7% реєстраційні посвідчення №UA/19033/01/01, №UA/12842/01/01 поширюються на готовий лікарський засіб ТІВАРГІН-Н, та ЛЕВОЦИН-Н для виробництва якого передбачена обов`язкова участь обох виробників, а саме: VIOSER .А. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція) та ТзOВ «ФАРМАСЕЛ» (Україна). Сертифікати якості, які супроводжують товар, видані виробником, а саме: VIOSER .А. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція) та ТзOВ «ФАРМАСЕЛ» (Україна). Сертифікати якості, які супроводжують товар, видані виробником VIOSER .А. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція), містять інформацію про випуск серії для постачання/експорту виключно від грецького виробника, проте не містить інформації щодо випуску серії виробником ТзOВ «ФАРМАСЕЛ» (Україна). Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач протягом 14 (чотирнадцяти) днів не завершував митне оформлення товару, який вимагав дотримання температурного режиму, чим істотно порушив вимоги частини 1 статті 255 МК України, пункту 8.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 631. При цьому, на момент подання митної декларації (22.09.2025 року) Львівській митниці були достовірно відомі твердження листів Держлікслужби від 12.06.2025 року та від 09.07.2025 року, які покладені в основу звинувачень протоколу про порушення митних правил від 02.10.2025 року, і як наслідок, прийняття Картки відмови від 07.10.2025 року. Тобто, посадові особи відповідача свідомо не завершували митне оформлення лікарських засобів протягом 14 (чотирнадцяти) днів, чим завдали збитків ТОВ «ФАРМАСЕЛ». Відзив Львівської митниці не містить заперечень, а тому позов у відповідній частині підлягає задоволенню. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовної вимоги про скасування Картки відмови на тій підставі, що позиція митниці, викладена у протоколі про порушення митних правил, ґрунтувалася на твердженнях Держлікслужби, яка, на думку митниці, є компетентним органом у спірних відносинах. По-перше, спроба відповідача перевести відповідальність на Держлікслужбу за протиправні дії, вчинені посадовими особами Львівської митниці, є невдалою. Листи Держлікслужби, які Львівська митниця поклала в основу своїх звинувачень у порушенні директором ТОВ «ФАРМАСЕЛ» митних правил, не містили тверджень, що лікарські засоби «Тіваргін-Н» (UA/19033/01/01), «ЛЕВОЦИН-Н» (UA/12842/01/01) не є дозволеними для виробництва і застосування в Україні та (або) не внесені до Державного реєстру лікарських засобів, тобто не містили відомостей з предмету доказування. Той факт, що на момент митного оформлення уповноважена особа ТОВ «ФАРМАСЕЛ» не здійснила випуск серії (не надала дозвіл на реалізацію в Україні), не спростовує відповідність лікарських засобів двом виключним умовам, встановленим підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 ПК України, оскільки випуск серії не належить до таких умов . Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.1 додатка №21 «Імпорт лікарських засобів» до Настанови МОЗ України СТ-Н МОЗУ 42-4.0/21:2024 «Лікарські засоби. Належна виробнича практика» така операція здійснюється виключно після митного оформлення на ліцензованій ділянці в Україні. По-друге, Держлікслужба із усією очевидністю не є компетентним органом з питань, які мають значення для правильного застосування абзацу другого підпункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України. Оскільки картка відмови у митному оформленні ґрунтувалась виключно на факті складення протоколу про порушення митних правил, таке рішення підлягає скасуванню. Просить позов задоволити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «ФАРМАСЕЛ» зареєстроване як юридична особа 13.10.2009 року, видами діяльності якого є виробництво та оптова торгівля фармацевтичними препаратами (КВЕД 21.20, 46.46).

Позивач має ліцензії:

-на виробництво лікарських засобів №340 від 02.04.2018 року, зокрема згідно додатку №5 має право проводити випробування у рамках контролю якості та зберігати готову продукцію за місцем провадження діяльності Київська обл., Броварський р-н, с. Квітневе, вул. Прорізна, 3, має контрактних виробників, зокрема ОСОБА_1 (Греція), копія витягу з Ліцензійного реєстру додається;

- на імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) б/н від 19.02.2018 року, зокрема на імпорт лікарського засобу Тіваргін-Н (Tivargin-N), розчин для інфузій, 42 мг/мл, 100 мл. №1, реєстраційне посвідчення в Україні UA/19033/01/01, копія витягу з Ліцензійного реєстру додається.

03.10.2019 року BKS FINANCE BALTIC OU, Естонія (надалі «постачальник» або «компанія BKS») та ТОВ «ФАРМАСЕЛ» («покупець») уклали контракт №031019, надалі «Контракт».

За змістом п.п. 1.1, 1.2, 2.5, 3.1, 4.1, 4.3 Контракту постачальник поставляє готові лікарські засоби, виробником та вантажовідправником яких є Vioser S.A. (ВІОСЕР С.А.), Греція, на умовах CPT Київ (Інкотермс 2010) або інших, визначених специфікацією, за цінами в євро, які включають в себе вартість тари, упаковки, маркування, доставки, вартість активного фармацевтичного інгредієнту із оплатою відповідно до специфікації.

Контракт передбачає, що товар має бути виготовлений Vioser S.A. (Греція) за технічним завданням покупця, відповідати вимогам нормативних актів України, а з кожною поставкою продавець має надати покупцю інвойс, транспортну накладну, сертифікат (паспорт) якості виробника, пакувальний лист (п. п. 2.3 2.5, 5.3).

16.09.2025 року сторони Контракту підписали специфікацію №54, якою погодили поставку товару на загальну суму 94 092,40 євро на умовах CPT Квітневе (Інкотермс 2010) із відстроченням платежу на 360 днів від дати поставки, в тому числі: [1] «ТІВАРГІН-Н» (розчин для інфузій, 42 мг/мл, по 100 мл. у флаконі №1, упаковка - картонна коробка/пачка, серія Т040625) загальною кількістю 30 640 шт. на суму 63 503,50 євро; [2] «ЛЕВОЦИН-Н» (розчин для інфузій, 500 мг/100 мл, по 150 мл. у флаконі №1, упаковка - картонна коробка/пачка, серія Т020525) загальною кількістю 26 180 шт. на суму 46 600,40 євро.

22.09.2025 у відділ митного оформлення №1 митного поста «Львів північний» Львівської митниці TзOВ «ФАРМАСЕЛ» було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ 25UA209230089902U7 на товари: товар №1 «ліки для людей розфасовані для роздрібної торгівлі, що складаються з змішаних aбo незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, не в аерозольній упаковці, не містить озойноруйнуючих та фторованих парникових газів «Tivargin N» та товар №2 «ліки для людей розфасовані для роздрібної торгівлі, що складаються зі змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не в аерозольній упаковці, не містить озойноруйнуючих речовин та фторованих парникових газів «Levоcin-N.

Відповідно до графи 47 митної декларації типу ІМ40ДЕ 25UA209230089902U7 вказано ставку податку на додану вартість 7 % на підставі статті 193 Податкового кодексу України (7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів).

Як підставу для застосування ставки ПДВ у розмірі 7% до Львівської митниці надані реєстраційні посвідчення №UA/19033/01/01, та №UA/12842/01/01 відповідно до яких виробниками зазначені: VIOSER PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція) та ТОВ «ФАРМАСЕЛ» (Україна).

02.10.2025 митницею складено протокол пpo порушення митних правил та Картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.10.2025 року №UA209230/2025/002802, яку мотивовано неможливістю завершити митне оформлення у зв`язку із складенням протоколу про порушення митних правил від 02.10.2025 року №1419/UA209000/2025 та необхідністю внесення змін у гр. 44 ЕМД.

Позивач вважає бездіяльність Львівської митниці в період з 23.09.2025 року по 07.10.2025 року щодо незавершення митного оформлення товару №1 та товару №2, пред`явлених за митною декларацією від 22.09.2025 року № 25UA209230089902U7 протиправною, також просить визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.10.2025 року № UA209230/2025/002802.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною 1 статті 1 Митного кодексу України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ст. 80 Митного кодексу України визначено, що у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов`язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз`ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Таким письмовим повідомленням відповідно до п.1 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України №1227 від 12.12.2005 р., є Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - Картка). Картка роздруковується у двох примірниках на аркушах формату А4 і підписується посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про відмову. У Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Картка заповнюється уповноваженою на це посадовою особою, має обов`язкову силу і породжує певні правові наслідки для власників товарів, а отже, є актом державного органу.

Таким чином, на підставі оформленої митним органом відмови підприємство має право на звернення до суду з позовною заявою про оскарження Картки як акту ненормативного характеру.

Відповідно до норм статей 9 та 20 Закону України від 04.04.1996 №123/96-ВР «Про лікарські засоби» (далі Закон) на території України допускаються до застосування та можуть реалізовуватися лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених законом.

Державна реєстрація готового лікарського засобу процедура, яка проводиться відповідно до вимог чинного законодавства з метою допуску лікарського засобу до медичного застосування в Україні та внесення його до Державного реєстру лікарських засобів України, згідно з підпунктом 16 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.08.2005 № 426 (далі Порядок).

Відповідно до Положення про Державний реєстр лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. №411 Державний реєстр лікарських засобів містить відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні.

Згідно з підпунктом 54 пункту 1 розділу ІІ Порядку, реєстраційне посвідчення на лікарський засіб (медичний імунобіологічний препарат) документ, у якому міститься інформація про лікарський засіб (медичний імунобіологічний препарат), зареєстрований в Україні та внесений до Державного реєстру лікарських засобів України та міжвідомчої бази даних про зареєстровані в Україні лікарські засоби. Готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти) дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування, згідно зі статтею 2 Закону.

Відповідно до пункту 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 929, виробництво лікарських засобів (промислове) діяльність, пов`язана із серійним випуском лікарських засобів, яка включає в себе всі або хоча б одну з операцій щодо технологічного процесу, контролю якості, видачі дозволу на випуск, а також закупівлею матеріалів і продукції, зберіганням, оптовою торгівлею (дистрибуцією) лікарських засобів власного виробництва. Жодна серія готової продукції не може бути дозволена для продажу, постачання або розміщення на ринку до того, як Уповноважена особа виробника засвідчить її відповідність вимогам реєстраційного досьє та ліцензії на виробництво, шляхом сертифікації Уповноваженою особою та випуску серії готового лікарського засобу, згідно з чинним законодавством України.

Лікарський засіб, який не пройшов стадію сертифікації (випуску серії) Уповноваженою особою не є готовим лікарським засобом, призначеним для роздрібної торгівлі, і може розглядатися лише як проміжна продукція або продукт незавершеного виробництва.

Відповідно до статті 193 Податкового кодексу України встановлені ставки податку від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків ;в) 7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Отже, операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків за умови, що такі лікарські засоби: - дозволені для виробництва і застосуванню в Україні; - внесено до Державного реєстру лікарських засобів.

У разі якщо при ввезенні на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, їх ввезення на митну територію України оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Позивач посилається на постанову Галицького районного суду м.Львова від 10 лютого 2026 року у справі № №461/8757/25, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 19.03.2026, щодо розгляду протоколу про порушення митних правил, якою встановлено:

«Посадова особа митниці вважає, що декларант безпідставно зазначив у графі 47 митної декларації ставку ПДВ у розмірі 7%, яка передбачена пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що кількість виробників, виробничі стадії, ланцюги постачання тощо не мають жодного значення для визначення розміру ставки ПДВ, оскільки відповідно до ст. 193.1. ПК України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків - по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, для застосування розміру ставки ПДВ - 7 відсотків визначальним є лише два фактори: лікарський засіб має бути дозволеним для виробництва і застосування в Україні та внесеним до Державного реєстру лікарських засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, митним органом встановлено, що лікарські засоби ТІВАРГІН-Н та ЛЕВОЦИН-Н пройшли процедуру державної реєстрації, на них видані реєстраційні посвідчення UA/19033/01/01 та UA/12842/01/01, які свідчать, що відомості про ці лікарські засоби внесені до Державного реєстру лікарських засобів.

Щодо твердження про те, що ТОВ «ФАРМАСЕЛ» не є виробником лікарського засобу «ТІВАРГІН-Н», то таке суперечить наявним в матеріалах справи письмовим доказам.

До матеріалів справи долучено товаросупровідні документи щодо імпортованих ліків, у яких зазначено, що виробниками лікарського засобу «ТІВАРГІН-Н» є два підприємства - VIOSER S.A. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY (Греція) та ТОВ «ФАРМАСЕЛ» (Україна).

Разом з тим, доказів на підтвердження припущення митниці з приводу виробництва вказаного лікарського засобу лише грецьким підприємством VIOSER S.A. PARENTERAL SOLUTIONS INDUSTRY матеріали справи не містять.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати те, що остаточно упакований лікарський засіб є «проміжною продукцією» (intermediate product), оскільки такою є «частково оброблена сировина, яка має пройти наступні виробничі етапи до того, як вона стане нерозфасованою продукцією» (див. «Терміни та визначення понять» Настанови МОЗ СТ-Н МОЗУ 42-4.0:2020 «Лікарські засоби. Належна виробнича практика», затвердженої наказом МОЗ від 16.02.2009 року №95).

Як вбачається із протоколу про порушення митних правил, відсутність «випуску серії» лікарського засобу свідчить, що він не має статусу готового лікарського засобу, призначеного для роздрібної торгівлі, і може розглядатись лише як проміжна продукція або продукт незавершеного виробництва.

Однак, такі твердження не впливають на застосування пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України, оскільки ставка ПДВ у розмірі 7% передбачена для операцій з ввезення на митну територію лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів. Окрім того, твердження про те, що лікарський засіб не є готовим лікарським препаратом, є проміжною продукцію або продуктом незавершеного виробництва, є недостовірними та спростовуються матеріалами справи.

Відтак, відсутність «випуску серії» на момент митного оформлення відповідає вимогам технічного регламенту із виготовлення лікарських засобів, затвердженого наказом МОЗ від 08.11.2024 року №1883 і не свідчить про те, що товар не є готовим лікарським засобом («проміжною продукцією», тощо).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Держлікслужба на листи якої покликається митний орган не наділена повноваженнями у сфері державної реєстрації лікарських засобів, за фактом якої лікарський засіб є дозволеним для виробництва і застосування в Україні та відомості про який вносяться до Державного реєстру лікарських засобів; а також не є держателем або адміністратором Державного реєстру, який містить відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні.

Органом, який приймає рішення про державну реєстрацію лікарського засобу, на підставі якого видається реєстраційне посвідчення та вносяться відомості до Державного реєстру лікарських засобів є Міністерство охорони здоров`я України. Згідно ст. 9-3 Закону № 123/96- ВР держателем Державного реєстру лікарських засобів також є МОЗ України.

Згідно з п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2005 року №376, пп. 3, 6 Розділу І, п. 2 розділу II Порядку ведення Державного реєстру лікарських засобів, затвердженого наказом МОЗ від 08.05.2014 року №314) Державний експертний центр МОЗ України» здійснює державну експертизу реєстраційного досьє на лікарські засоби, а також є адміністратором Державного реєстру лікарських засобів, що забезпечує доступ до інформаційного фонду Державного реєстру на офіційному веб-сайті Державного реєстру, забезпечує надходження інформації про лікарські засоби до еталонного фонду Державного реєстру і його збереження.

Відтак, МОЗ України та ДП «ДЕЦ МОЗ України» є органами із питань, які мають повноваження для визначення відповідності лікарського засобу умовам, передбачених пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, митний представник ТОВ «Фармасел» надавав митниці достовірні відомості щодо умов договору, ваги, кількості, країну походження, відправника/одержувача, відомості для правильного визначення УКТЗЕД та митної вартості, а також документи, які їх містили (договір, інвойси, пакувальні листи, транспортні накладні, сертифікати якості, страхові сертифікати, тощо).

Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 як керівник ТОВ «ФАРМАСЕЛ» діяв правомірно, надав митниці усі відомості та документи, які були необхідними, зокрема для визначення митної вартості, коду товару тощо, і які не містили неправдивих відомостей, заявив ставку ПДВ 7% на підставі пп. «в» п.193.1 ст. 193 ПК України за відсутності підстав вважати, що така норма не поширюються на лікарський засіб, який держава дозволила для виробництва і використання в Україні, та відомості про який внесла до Державного реєстру лікарських засобів.»

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Враховуючи встановлені обставини, суд повністю погоджується із вказаними постановами, тому вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.10.2025 року № UA209230/2025/002802 підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності Львівської митниці в період з 23.09.2025 року по 07.10.2025 року щодо незавершення митного оформлення товару №1 та товару №2, пред`явлених за митною декларацією від 22.09.2025 року № 25UA209230089902U7 суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 МК України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Згідно з абзацом другим пункту 8.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 631, надалі «Порядок № 631», картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

Позивач зазначає, що подав МД 22.09.2025 року о 17:36 год., а тому митниця була зобов`язана в день подання митної декларації завершити митне оформлення або відмовити у митному оформленні та оформити картку відмови.

22.09.2025 року о 20:58 год. митниця повідомила про необхідність проведення огляду товару, але не розпочала його. Огляд було проведено на наступний день, 23.09.2025 року, тобто поза межами строку, передбаченого статтею 255 МК України. Вимога митного органу надати додаткові документи на підтвердження заявленого коду УКТ ЗЕД також була подана поза межами строку, передбаченого статтею 255 МК України.

Суд погоджується з позивачем, що відповідачем порушено строк визначений ст. 255 МК України, та вважає, що належним способом захисту прав позивача в цій частині буде визнання протиправними дій Львівської митниці щодо порушення строку митного оформлення, визначеного ч.1 ст.255 МК України.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як випливає з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Саме таку суму судового збору слід стягнути за рахунок юджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Львівської митниці щодо порушення строку, визначеного ч.1 ст.255 МК України, під час митного оформлення товару №1 та товару №2, пред`явлених за митною декларацією від 22.09.2025 року № 25UA209230089902U7.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.10.2025 року № UA209230/2025/002802.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАСЕЛ» (07408, Київська обл., Броварський р-н, с. Квітневе, вул. Прорізна, 3; ЄДРПОУ 36705378) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Т. Костюшка, 1, м. Львів, ЄДРПОУ 43971343) судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКухар Наталія Андріївна