Ухвала суду № 138722354, 03.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 серпня 2026 рокусправа № 380/15920/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О., розглянувши у м. Львові матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про скасування рішення,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корона» (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №8110 від 05.04.2024 про анулювання реєстрації ТОВ «Корона» (ЄДРПОУ 22411666, ІПН 224116613122) платником податку на додану вартість;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію ТОВ «Корона» платником податку на додану вартість датою попередньої реєстрації (01.10.2018) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою судді від 03.08.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву, суддя дійшла висновку, що вона не відповідає процесуальним вимогам, установленим ст. 161 КАС України, з огляду на таке.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення №8110 від 05.04.2024 року, проте до суду із цим позовм звернувся лише 31.07.2026 року.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому суд звертає увагу, що перебіг процесуального строку звернення до суду пов`язується не тільки з датою, коли особа дізналась про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а й з урахуванням дати, коли особа повинна була дізнатися про таке порушення.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року у справі № 17-рп/2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки ж звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

При цьому підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Приписами ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням причин його пропуску та наданням доказів їх поважності.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оскільки ухвалою судді від 03.08.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору, судовий повинен бути сплачений на загальних підставах.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, частиною першою статті 4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

А відповідно до частини третьої цієї статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2026 - 3328,00 грн.

Отож, за звернення до адміністративного суду з цим позовом позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2262,40 грн (3328,00 грн х 0,8).

Приписами ч. 1, 2 ст. 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протя.ом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених процесуальним законом, її слід залишити без руху та встановити позивачці десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених судом недоліків. Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням причин його пропуску та наданням доказів їх поважності та оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -

постановила :

позовну заяву залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, зазначені у мотивувальній частині цієї ухвали, у строк, що не перевищує десяти днів з дня її вручення.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяКарп`як О.О.