Рішення № 138721777, 04.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3024/26

Провадження № 2/346/2793/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Сольського В. В.

за участю секретаря судового засідання Пігуляк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2026 року позивач через свого представника адвоката Атаманюка В.М. звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що перебуває з відповідачем у шлюбі, в якому у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вже є повнолітним та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач та відповідач на даний час проживають у Лондоні. Впродовж останнього часу сімейні відносини між сторонами істотно погіршилися, сторони втратили взаєморозуміння, взаємоповагу та спільність поглядів на сімейне життя. За останні роки погляди сторін на сімейне життя, побут та взаємовідносини виявилися надто різними та суперечливими, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.

Попри припинення сімейних відносин, сторони продовжують проживати разом, оскільки відповідач відмовляється залишати місце проживання. Відповідач не надає матеріальну допомогу позивачці на утримання дітей, чим усунувся від надання належної допомоги на утримання синів. В добровільному порядку питання щодо матеріальної допомоги дітям, позивач та відповідач не вирішили.

ОСОБА_2 є здоровим, працездатним, матеріально забезпеченим, на даний час займається будівельними роботами та отримує стабільний дохід, а тому має можливість та зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання своїх дітей.

Відносини між позивачем та відповідачем не повинні жодним чином впливати на дітей, і суперечки між ними не звільняють відповідача від обов`язку надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх дітей.

З кожним днем на утримання синів потрібне все більше коштів. Позивач забезпечує дітей продуктами харчування та предметами першої потреби. Окрім того, коли діти хворіють на простудні захворювання, що має місце час від часу, матері доводиться додатково витрачати кошти на лікування та профілактику захворювань.

Позивач має невеликі заробітки від приватних робіт, інших джерел доходу чи заощаджень в неї немає.

У зв`язку із вищенаведеним, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі 20 000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Ухвалою від 12 червня 2026 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Атаманюк В.М. в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити в його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи належно повідомлявся судовими повістками, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи в його відсутності не подав.

Крім того, оскільки інформація про судові засідання, яка розміщена на веб-порталі «Судова влада України», є відкритою, то суд вважає, що сторони є належним чином повідомлені про судовий розгляд.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач надала згоду на такий порядок розгляду справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.02.2013 року.

В шлюбі в сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Згідно виписки з поточного рахунку ОСОБА_6 вбачається, що надходження на рахунок 2,000 фунтів станом на 01 березня 2026 року.

Згідно копії підтвердження покупки встановлено, що ОСОБА_7 сплачено за фут зал для ОСОБА_8 20 фунтів, комп`ютерний клуб для ОСОБА_8 20 фкнтів, гурт для ОСОБА_8 10 фунтів, науковий клуб для ОСОБА_8 20 фунтів.

В силу ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій формі.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 27 цієї Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до ст. 192 ч.1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить із того, що відповідач, який відповідно до ст. ст. 180, 181 СК України зобов`язаний надавати утримання своїм неповнолітнім дітям до досягнення ними повноліття, враховуючи, що потреби дітей щодо витрат на лікування, харчування, забезпечення одягом, організації дозвілля, відпочинку та виховання, що є необхідним для забезпечення нормального рівня життя, а також те, що встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дітей з часу постановлення попереднього рішення суду зріс, відповідач є здоровим та працездатним (іншого суду не подано), а діти сторін проживають окремо від батька і потребують матеріального утримання та забезпечення.

Суд вважає доцільним стягувати аліменти у розмірі по 6 000 грн на дитину щомісячно, що буде об`єктивним і справедливим та не вплине на погіршення матеріального становища відповідача. Фінансову спроможність відповідача сплачувати аліменти в більшому розмірі позивачкою не доведено.

На підставі наведеного та ст. 15 ЦК України, ст.ст. 180-182, 184, 191, 192 СК України, керуючись ст.ст. 141, 247 ч. 2, 264, 265, 268, 280-289, 354, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , жительки АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі по 6 000 (шість тисяч) гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 11 червня 2026 року і проводити до повноліття дітей.

Стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 331,20 грн на користь держави (на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Сольський В. В.