Рішення № 138720579, 04.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року Київ № 320/18973/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства енергетики України

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Міністерства енергетики України, в якому просила суд:

- зобов`язати Міністерство енергетики України, як правонаступника Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, надати ОСОБА_1 довідки про заробітну плату та її складових працюючого державного службовця її категорії та посади (головного спеціаліста) відповідно до форм довідок, затверджених постановою Пенсійного фонду України від 17.06.2017 №1-3, а саме: довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає державної служби.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 21.10.2009 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області і отримує пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про державну службу». Зазначила, що у 2021 році Управлінням було здійснено перерахунок розміру пенсії. Оскільки такий розмір відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» був дещо більший, то з 01.03.2021 позивача автоматично переведено на пенсію по інвалідності за цим Законом.

Стверджує право на довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає державної служби відповідно до постанови Пенсійного фонду України від 17.06.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», проте відповідачем безпідставно відмовлено в реалізації названого права.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову.

Стверджували відсутність підстав для задоволення позову, обґрунтовуючи тим, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 названого Закону і Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу», а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Зазначили, що позивачем було обрано неправильний спосіб захисту, оскільки довідку для призначення пенсії останньої може надати виключно Міністерство соціальної політики України у зв`язку з відсутністю відповідних посад державної служби у сфері охорони навколишнього природного середовища у Міністерстві енергетики України, на якій працювала позивач, що підтверджується Структурою апарату Міністерства енергетики України, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 16.06.2023 № 198 «Про затвердження структури та чисельності самостійних структурних підрозділів апарату Міністерства енергетики України». У зв`язку із цим відповідач позбавлений можливості надати позивачу запитувані довідки.

Крім того, від відповідача до суду наділо клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив у формі пояснень, відповідно до яких просила суд позов задовольнити.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 07.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Як убачається зі змісту клопотання, відповідачем, всупереч вимогам частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не наведено вагомих підстав, за яких рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

З огляду на наведені обставини, підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи зазначеного суб`єкта суд не вбачає.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Із урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримувала пенсію по інвалідності (ІІ група), призначену відповідно до Закону України «Про державну службу». Із 01.03.2021 переведена на пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.12.2009, позивач є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи (загальне захворювання).

Встановлено, що відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.11.2009 № 766-о, позивач звільнилась із Міністерства 30.11.2009 у зв`язку з виходом на пенсію з посади головного спеціаліста відділу охорони та раціонального використання водних ресурсів Управління охорони та раціонального використання водних ресурсів.

Учасниками справи не заперечується, що Міністерство енергетики України є правонаступником Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, що підтверджено довідкою Управління роботи з персоналом відповідача від 16.02.2023 № 28.

15.01.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою, відповідно до якої просила виготовити та надати їй довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає державної служби відповідно до постанови Пенсійного фонду України від 17.06.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям».

У відповідь на заяву, відповідач листом від 24.02.2023 № 26/1.3-23.4-4052 повідомив, що форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їх призначено (перераховано) пенсію було затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 26.09.2013 за № 1661/24193. Втім, названа постанова втратила чинність на підставі постанови Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 08.02.2017 за № 180/30048, тому підстави для надання запитуваної довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відповідно до норм чинного законодавства відсутні.

Повідомили, що у разі внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють питання надання довідок для перерахунку пенсії державним службовцям, Міністерство енергетики України готове повернутись до розгляду означеного питання.

09.02.2024 позивач звернулась до відповідача з аналогічною заявою, та отримала відмову у видачі спірних довідок, що підтверджено листом від 01.03.2024 № 26/1.3-18.9-5305.

Відповідно до названого листа, відповідач повідомив, що форма довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 08.02.2017 за № 180/30048.

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.11.2009 № 766-о та копії трудової книжки, доданої до звернення, позивач звільнилась із Міністерства 30.11.2009 у зв`язку з виходом на пенсію.

Втім, із посиланням на пункт 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Отже, у цьому Порядку врегульовується питання саме про призначення пенсії державним службовцям.

З огляду на зазначене, Міненерго, керуючись нормами чинного законодавства, може надати позивачу у разі необхідності тільки довідки, які стосуються фактично відпрацьованого позивачем часу в державних органах, правонаступником яких є Міністерство енергетики України.

Крім того, позивач зверталась до відповідача із заявою від 12.03.2024 за вирішенням спірного питання, у відповідь на яку отримала лист відповідача від 10.04.2024 № 26/1.3-18.6-8628, зміст якого аналогічний раніше наданій відповіді від 01.03.2024 № 26/1.3-18.9-5305.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернулася з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті визначений Законом України «Про державну службу».

Статтею 37-1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII, у редакції, чинній до 01.05.2016) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 90 Закону № 889-VІІІ передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій.

У зв`язку з набранням чинності Законом № 889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-VIII окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

У силу вимог пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

VI. Оцінка суду

Ключовим питанням у межах спірних правовідносин є правомірність видачі державному службовцю, яку було звільнено з посади в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, довідок про складові заробітної плати.

Так, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII визначено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачені додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.09.2013 за № 1661/24193 (далі - Постанова № 15-1), затверджено форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 № 15-2 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1» з пункту 1 цієї постанови виключений, зокрема абзац 3 щодо затвердження форми довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

У подальшому постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1 та від 04.07.2016 № 15-2 втратили чинність на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі Постанова № 1-3).

Постановою № 1-3, зокрема затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Пунктом 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634, затверджений Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад (далі - Порядок № 750).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що довідка про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку № 622.

За приписами пункту 2 Порядку № 750, довідка про заробітну плату для призначення пенсії (далі - довідка для призначення пенсії) відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку № 622.

За нормами пункту 3 Порядку № 622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом із тим, зазначене у пункті 3 Порядку № 622 застереження щодо права на призначення пенсії лише особам, яким раніше пенсія за цим законом не призначалась, не узгоджується зі змістом статті 37 Закону, оскільки звужує коло осіб, яким видається названа довідка.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.05.2026 у справі № 560/6263/24.

Пунктом 3 Порядку № 750 встановлено, що довідка видається у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби. Довідки для призначення пенсії видає Міністерство соціальної політики України особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в державних органах, юрисдикція яких поширювалась на всю територію України (крім Національного банку України).

За правилами пункту 7 Порядку № 750 у разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу.

Таким чином, у разі відсутності або перейменування в державному органі посади державної служби, що була останньою, яку особа займала на державній службі після 01.05.2016, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу.

Пунктом 7 Порядку № 750 також визначено, що довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.

Судом установлено, що відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.11.2009 № 766-о, позивач звільнилась із Міністерства 30.11.2009 у зв`язку з виходом на пенсію з посади головного спеціаліста відділу охорони та раціонального використання водних ресурсів Управління охорони та раціонального використання водних ресурсів.

Так, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримувала пенсію по інвалідності (ІІ група), призначену відповідно до Закону України «Про державну службу».

Із 01.03.2021 переведена на пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Звернувшись до відповідача із заявою про видачу спірних довідок, отримала відмову, яка мотивована тим, що форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їх призначено (перераховано) пенсію було затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 26.09.2013 за № 1661/24193. Втім, названа постанова втратила чинність на підставі постанови Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 08.02.2017 за № 180/30048, тому підстави для надання запитуваної довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відповідно до норм чинного законодавства відсутні

В іншій відповіді відповідач повідомив, що форма довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 08.02.2017 за № 180/30048.

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.11.2009 № 766-о та копії трудової книжки, доданої до звернення, позивач звільнилась із Міністерства 30.11.2009 у зв`язку з виходом на пенсію.

Із посиланням на пункт 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», зазначили, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Отже, на переконання відповідача, у цьому Порядку врегульовується питання саме про призначення пенсії державним службовцям. З огляду на зазначене, відповідач, керуючись нормами чинного законодавства, повідомив, що може надати позивачу у разі необхідності тільки довідки, які стосуються фактично відпрацьованого позивачем часу в державних органах, правонаступником яких є Міністерство енергетики України.

Втім, як уже зазначалось, Міністерство енергетики України є правонаступником Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, з якого позивач звільнена з посади головного спеціаліста у зв`язку з виходом на пенсію, що підтверджено довідкою Управління роботи з персоналом відповідача від 16.02.2023 № 28, та учасниками справи не заперечується.

Ураховуючи викладене, суд доходить до висновку, що Міністерство енергетики України має видати позивачу довідки про заробітну плату за останнім місцем роботи на державній службі відповідно до вимог Порядку № 750, Порядку № 622, Постанови № 893 та Постанови № 1-3.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У позовній заяві позивач просила суд зобов`язати відповідача вчинити певні дії, із приводу чого суд зазначає таке.

Як убачається з положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Із метою належного та ефективного захисту порушеного права, суд уважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Міністерства енергетики України, як правонаступника Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає державної служби та зобов`язати відповідача надати позивачу довідки про заробітну плату та її складових працюючого державного службовця її категорії та посади (головного спеціаліста) відповідно до форм довідок, затверджених постановою Пенсійного фонду України від 17.06.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», а саме: довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає державної служби.

Із урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом установлено, що позивач звільнена від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи, тож підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства енергетики України, як правонаступника Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає державної служби.

Зобов`язати Міністерство енергетики України (код ЄДРПОУ: 37552996; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30), як правонаступника Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) довідки про заробітну плату та її складових працюючого державного службовця її категорії та посади (головного спеціаліста) відповідно до форм довідок, затверджених постановою Пенсійного фонду України від 17.06.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», а саме: довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає державної служби.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.