Ухвала суду № 138720375, 04.08.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3493/26

Провадження № 2/211/3952/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Сарат Н.О.,

секретаря судового засідання: Зоріної С.М.,

розглянувши за відсутності сторін та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача заявив клопотання про повернення позовної заяви, посилаючись на те, що позовна заява підписана неповноважною особою.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Враховуючи, що провадження по справі відкрито, тому суд вважає за можливе дане клопотання задовольнити і розцінює його як клопотання про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У відповідності до п. 1. ч. 1 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи підтверджуються довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Частина 2 статті 237 ЦК України конкретизує, що не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені.

Відповідно до ч.3 ст.244 Цивільного кодексу України(далі ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреністю визнається письмове повноваження, яке видає одна особа(довіритель) іншій(представнику) для представництва перед третіми особами. Довіреність - це односторонній правочин, що фіксує межі повноважень представника, який діючи на підставі довіреності, створює права та обов`язки безпосередньо для довірителя (стаття 202 ЦК України), а правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (стаття 239 ЦК України).

Частина 1 ст.246 ЦКУ вимагає від правочину «Довіреність» що видається від імені юридичної особи повинна видаватися її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Відповідно до частини другої ст.215 Цивільного Кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність установлено законом(нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

В матеріалах справи міститься не засвідчена належним чином, тобто нотаріально, «Довіреність» у порядку передоручення від 30.12.2025 року видана від імені Роман Ревунов на ім`я ОСОБА_2 , яка свідчить про невідповідність вимогам закону, а саме ч.1 та ч.2 ст.245 ЦК України, тобто є нікчемною.

Процесуальне законодавство вимагає від кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. ОСОБА_2 суду, одночасно з позовною заявою не надані належні, достовірні та допустимі докази на підставі яких можливо встановити її право представляти інтереси позивача в органах державної влади, діяти в порядку самопредставництва або бути представником.

Велика Палата Верховного суду 08 червня 2022 року(справа № 303/4297/20 провадження № 14-105цс21) в своїй правовій позиції зазначила, що: «… наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору(контракту), зокрема обсяг цих повноважень …».

Актуальна практика ВС щодо залишення первісного позову без розгляду. 8.1. У ПОСТАНОВІ від 06 листопада 2023 року, справа № 149/289/21, провадження № 61- 4983св23, Верховний Суд вказує: «… Верховний Суд враховує також останні за часом висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20(провадження № 14-105цс21) відповідно до яких, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором(контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору(контракту), зокрема посадовою інструкцією(у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових(посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору(контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору(контракту), посадовою інструкцією. …».

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Оскільки позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України щодо можливості повторного звернення до суду особи, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу про можливість повторного звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровський апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н. О. Сарат