Рішення № 138720096, 03.08.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/1969/26

№ 2/207/2264/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янське у складі:

головуючого судді Бушанської О.В.

за участю секретаря судового засідання Трохименко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", м.Київ

до ОСОБА_1 , м.Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 49200 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 10000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21375,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на даті виготовлення розрахунку заборгованості) - 12825,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 5000,00 грн, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 18.04.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір №5470938, відповідно до умов якого сторони погодили, що товариство зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тіло кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 грн; строк кредиту 360 днів.

28.11.2025 було укладено договір №28-11/25/Л, відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги за кредитними договорами до позичальника, в тому числі за договором №5470938.

Ухвалою суду від 05.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 11.06.2026 на 10:00 годин.

11.06.2026 розгляд справи відкладено до 03.08.2026 до 10:50 годин.

03.08.2026 сторони у судове засідання не з`явились.

Позивач у поданій позовній заяві заяві просить розглянути справу за відсутністю його представника, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач причину неявки суду не повідомила про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлена судом, шляхом надіслання їй повідомлення за адресою: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Колеусівська, 4-36, яка відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру є зареєстрованим місцем проживання відповідача. Водночас вказані поштові відправлення були повернути на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку "адресат відсутній".

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась без поважних причин або без повідомлення причин, відзив на позов не подала, суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу від 03.08.2026.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - клієнт) укладено договір №5470938 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до п.1.2 якого, на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 гривень.

Строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів (п.1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору визначено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього договору; знижена процентна ставка становить 0,0100% за кожен день користування кредитом та застосовується на умовах, визначених у п.п.1.4.2 цього договору.

За умовами п.1.5 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 729,7900% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2 058,0000% річних.

Згідно з п.1.6. договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору включає суму кредиту, комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 44 200,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 43 260,00 грн.

Відповідно до п.1.7 договору, загальні витрати за кредитом на дату укладення договору включають комісію (якщо передбачена договором), проценти за користування кредитом та складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 34200,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 33 260,00 грн.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п.2.1 договору).

18.04.2025 сторонами підписано додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5470938 від 18.04.2025 - таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реіальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Вказаний кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 61045.

Наведені вище умови кредитного договору погоджені сторонами у паспорті споживчого кредиту.

Листом вих.№28-11/25/Л від 05.12.2025, ТОВ "Лінеура Україна" підтверджує зарахування кредитних коштів на банківську картку клієнта - ОСОБА_1 за кредитним договором №5470938, дата транзакції - 18.04.2025; сума транзакції - 10000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №5470938 від 18.04.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 28.11.2025 заборгованість відповідача перед ТОВ "Лінеура Україна" становить 36 375,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 10000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21375,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на даті виготовлення розрахунку заборгованості) - 12825,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 5000,00 грн.

28.11.2025 між ТОВ "Факторинг Партнерс" (надалі - фактор) та ТОВ "Лінеура Україна" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (залишок по кредиту, плата за кредитом (комісія за надання кредиту та/чи проценти за користування кредитом), неустойка (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі згідно кредитним договором (за наявності), право на одержання яких належить клієнту. До фактора переходять права клієнта як первісного кредитора за кредитному договорами в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У розділі 4 договору факторингу, сторони узгодили порядок передачі відступлення прав (передача реєстру боржників та документації).

31.03.2026 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу №28-11/25/Л, якою, у зв`язку із виявленням технічної помилки (описки) сторони вирішили внести зміни в реєстри боржників, що є додатками до цього договору.

28.11.2025 між ТОВ "Факторинг Партнерс" та ТОВ "Лінеура України" підписано акт прийому-передачі реєстру боржників для друку за договором факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 та акт прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025.

ТОВ "Факторинг Партнерс" сплачено ТОВ "Лінеура України" за договором факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 - 2985965,68 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №582480001 від 28.11.2025.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025, ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло право вимоги ТОВ "Лінеура України" до ОСОБА_1 за кредитним договором №5470938 у загальному розмірі 36375,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №5470938 від 18.04.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 27.04.2026 заборгованість відповідача перед ТОВ "Факторинг Партнерс" становить 49200 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 10000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21375,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на даті виготовлення розрахунку заборгованості) - 12825,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 5000,00 грн,

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1,2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Суд враховує, що під час укладення кредитного договору сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов для даного виду договорів, договір підписаний сторонами. Отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання. Підписавши спірний кредитний договір, відповідач надала свою згоду на оплату усіх зазначених у ньому платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Положеннями статей 1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч.1 ст.1081 ЦК України).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальний розмір заборгованості відповідача договором №5470938 від 18.04.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 27.04.2026 перед ТОВ "Факторинг Партнерс" становить 49200 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 10000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21375,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на даті виготовлення розрахунку заборгованості) - 12825,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 5000,00 грн,

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та/або штрафами у розмірі 5000,00 грн, суд враховує таке.

За приписами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На даний час строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжений.

У даному випадку сума заборгованості за пенею та/або штрафами у розмірі 5000,00 грн нарахована ТОВ "Лінеура Україна" в період дії воєнного стану, що суперечить приписам п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення вказаної заборгованості.

Станом на час розгляду справи даної судом, відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення заборгованості у загальному розмірі 44200,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 10000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21375,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на даті виготовлення розрахунку заборгованості) - 12825,00 грн.

Таким чином, відповідачем були порушені умови кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Враховуючи викладене, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за спірним кредитним договором щодо сплати заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та процентам, приймаючи до уваги набуття відповідачем права вимоги заборгованості за вказаним договором на підставі договору факторингу, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн позивачем надано: договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024; прайс-лист; заявку про надання юридичної допомоги №1756 від 02.03.2026; витяг з акту №31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи наведені вище принципи розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, приймаючи до уваги, що у даній категорії справ вже сформувалася стала судова практика, що в свою чергу, не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі; відсутність судових засідань за участю сторін, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Парнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (03150, м.Київ, вул.Гедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором №5470938 від 18.04.2025 у загальному розмірі 44200 (сорок чотири тисячі двісті) грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 10000 (десять тисяч) грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21375 (двадцять одна тисяча триста сімдесят п`ять) грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на даті виготовлення розрахунку заборгованості) - 12825 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять п`ять) грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 391 (дві тисячі триста дев`яносто одна) грн 90 коп. В решті позову - відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (03150, м.Київ, вул.Гедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. В задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.В.Бушанська