Рішення № 138719491, 31.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Справа № 280/5016/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позовної заяви ОСОБА_1

до Хортицького відділу Державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Хортицького відділу Державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач), в якій позивач просить суд зобов`язати Хортицький ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати накладені на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обтяження, а саме: №9501064 про арешт належного йому на праві приватної власності нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно боржника) на підставі постанови від 30.12.2009 №4/1321 Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ, д/ в Бєлік М.В.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стало відомо про те, що на належне йому майно накладено арешти. Вказує, що 24.04.2026 звернувся до Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції з питання підстав накладення арештів на майно. Покликається на те, що листом від 05.05.2026 №39431/29.25.4119, Хортицький ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив про те, що інформація про арешт майна боржника відсутня, оскільки виконавчі провадження знищені через закінчення строків зберігання. Також відповідач зазначив, що у зв`язку із відсутністю виконавчих проваджень арешт з майна може бути знятий лише на підставі статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» в судовому порядку. З огляду на викладене, просить позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовні вимоги не надав.

Ухвалою суду від 27.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5016/26.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на належне ОСОБА_1 майно накладено арешти, а саме: Арешт нерухомого майна. Номер запису про обтяження: 9501064, Зареєстровано: 09.02.2010 15:32:07 за №9501064 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформацій центр» Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 40, (061) 213-08- 94, 224-02-67; Підстава обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 4/1321, 30.12.2009, Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького МУЮ, д/в Бєлік М.В. 222-32-06. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно боржника. Власник: ОСОБА_1 , Код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Обтяжувач: Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізької міського управління юстиції, код: 35037233, 69076, Запорізька обл. м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 48а, Заявник: Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізької міського управління юстиції, код: 35037233, 69076, Запорізька обл. м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 48а.

ОСОБА_1 звернувся до Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про зняття арештів на майно.

Листом від 05.05.2026 №39431/29.25.4119, Хортицький ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив наступне:

«Проведеною перевіркою в автоматичній системі виконавчого провадження У розділах «Пошук ВП/ВД», «Пошук ВПУВД (архів)», «Пошук ВП/ВД- спецрозділ», не знайдено інформації, стосовно виконавчого провадження, в ході виконання якого було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 4/1321 видана 30.12.2009 року державним виконавцем Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ Бєлік М.В., накладено арешт на все нерухоме майно боржника, адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , обтяження №9501064.

Інформація, стосовно фактичного виконання зазначеного виконавчого документа боржником, у зв`язку зі сплатою загальної суми заборгованості у відділі відсутня, оскільки відповідно до розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень з постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, наступного за роком завершення їх діловодом (наприклад, обчислення строку зберігання виконавчого провадження, яке завершене (виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання) у 2016 році, починається з 01 січня 2017 року. Якщо органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю повідомлено про розгляд у суді справи, до якої можуть бути долучені документи виконавчого провадження, або про направлення до Європейського суду, за яким здійснювалось виконавче провадження, таке виконавче провадження може бути знищено лише після прийняття рішення у відповідній справі. Справи (документи), які підлягають знищенню, включаються до акту про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду. Передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця виконавчі провадження в акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду. Передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, який формується Системою.

З огляду на вищезазначене та у відповідності до частини 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду».

З огляду на викладене, з вимогами зобов`язати відповідача вчинити дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.2 ст.13 Закону №1404-VІІІ, арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 Закону №1404-VІІІ передбачено, що постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ч.4 ст.59 Закону №1404-VІІІ, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Згідно ч.5 ст.59 Закону №1404-VІІІ, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону №1404-VІІІ підлягає примусовому виконанню. В свою чергу, відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що набрала чинності для України з 11.09.1997 та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

У постановах Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №127/1547/14-ц, від 09.01.2023 у справі №2-3600/09, від 07.08.2024 у справі №14-7238/2009, від 10.12.2025 у справі №202/5715/24, від 01.04.2026 у справі №711/6615/24 сформульовано правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Конституційний Суд України в абзаці 2 пункту 4 мотивувальної частини рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 29.06.2010 №17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац 3 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини).

Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 27.03.2020 по справі №817/928/17, відповідно до якого наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.10.2022 у справі № 203/3435/21.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2026 у справі №2-4185/12, аналізуючи положення Закону №1404-VIII, зазначив, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №2-356/12, від 03.11.2021 у справі №161/14034/20, від 22.12.2021 у справі №645/6694/15.

Керуючись вищезазначеними висновками, суд враховує, що матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що на даний час відносно позивача відкриті будь-які виконавчі провадження. Навпаки, у листі відповідача зазначено про те, що виконавчі провадження на підставі яких було накладено арешт знищено у зв`язку закінченням терміну зберігання завершених виконавчих проваджень.

Отже, судом встановлено, що виконавчі провадження відносно позивача були передані на зберігання до архіву та знищені, проте арешт з майна позивача знято не було.

В свою чергу, наявність арешту на майно позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст. 41 Конституції України).

Аналіз положень Закону №1404-VIII, зокрема приписів статей 13, 18, 37, 40, вказує на те, що посадові особи органу ДВС діють лише в рамках відкритих виконавчих проваджень, а повноваження державного виконавця як щодо накладення арешту на майно, так і щодо його скасування можуть бути реалізовані ним винятково під час здійснення виконавчого провадження.

Відтак, враховуючи викладене, суд висновує, що арешт майна позивача, а саме: Номер запису про обтяження: 9501064, Зареєстровано: 09.02.2010 15:32:07 за №9501064 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформацій центр» Міністерства юстиції України, 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 40, (061) 213-08-94, 224-02-67; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 4/1321, 30.12.2009, Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького МУЮ, д/в Бєлік М.В. 222-32-06. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно боржника. Власник: ОСОБА_1 , Код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Обтяжувач: Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізької міського управління юстиції, код: 35037233, 69076, Запорізька обл. м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 48а, Заявник: Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізької міського управління юстиції, код: 35037233, 69076, Запорізька обл. м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 48а слід зняти.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1064,96 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Хортицького відділу Державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Хортицького відділу Державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Зобов`язати Хортицький відділ Державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Василя Сергієнка, буд. 48А, м. Запоріжжя, 69076, ЄДРПОУ 35037233) зняти арешт нерухомого майна. Номер запису про обтяження: 9501064, Зареєстровано: 09.02.2010 15:32:07 за №9501064 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформацій центр» Міністерства юстиції України, згідно постанови Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 4/1321, 30.12.2009, , д/в ОСОБА_2 . 222-32-06. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно боржника. Власник: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хортицького відділу Державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Василя Сергієнка, буд. 48А, м. Запоріжжя, 69076, ЄДРПОУ 35037233).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31 липня 2026 року.

Суддя Л.Я. Максименко