Рішення № 138718727, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Справа № 160/16788/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 у пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 27.03.2026 року № 046350022383 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 27.03.2026 року № 046350022383;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання з 01.09.1999 року по 01.03.2003 року, період проходження військової служби з 24.04.2003 року по 21.10.2004 року, періоди роботи з 11.03.2003 року по 20.04.2003 року, з 24.04.2003 року по 21.10.2004 року, з 07.12.2004 року по 24.07.2006 року, з 16.10.2006 року по 17.04.2007 року, з 02.07.2007 року по 07.06.2010 року, з 25.07.2011 року по 14.09.2025 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії пенсійного органу порушують право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задоволено. Відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.03.2026 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону №1058. Страховий стаж позивача становить 25 років 9 місяців 1 день, з урахуванням кратності 27 років 9 місяців 1 день. Пільговий стаж заявника становить 2 роки 3 місяці 10 днів: роботи за Списком №1 1 рік 9 місяців 10 днів; роботи підземні, професії за постановою №202(25) 6 місяців. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди: роботи згідно довідки № 87 від 26.02.2025, оскільки в довідці невірно зазначено посилання на статтю 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також довідка не відповідає додатку №5, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера. Таким чином, відсутність належного оформлення довідки унеможливлює зарахування зазначених періодів роботи до стажу на пільгових умовах. Стаж можливо зарахувати після проведення перевірки довідки. Перевірку довідок на підставі первинних документів проводить територіальний орган Пенсійного фонду за місцем перебування підприємства де працювала особа. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 046350022383 від 27.03.2026 р. про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону, за відсутності необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років.

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 №215, суддя Калугіна Н.Є. з 28.07.2026 по 02.08.2026 перебувала у відрядженні, тому справу розглянуто з дотриманням розумного строку.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 20.03.2026 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За територіальним принципом заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яким прийнято рішення від 27.03.2026 року № 046350022383 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зокрема, в рішенні зазначено:

«Вік заявника 42 роки.

Страховий стаж заявника становить 25 років 9 місяців 1 день, з урахуванням кратності 27 років 9 місяців 1 день.

Пільговий стаж заявника становить 2 роки 3 місяці 10 днів: роботи за Списком №1 - 1 рік 9 місяців 10 днів; роботи підземні, професії за постановою №202(25) 6 місяців.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди;

за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди:

роботи згідно довідки № 87 від 26.02.2025, оскільки в довідці невірно зазначено посилання на статтю 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також довідка не відповідає додатку №5, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 046350022383 від 27.03.2026 р. (далі-Рішення) про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону, за відсутності необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років.

За наявними документами заявник має право на пенсійну виплату з 10.03.2047 року.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.».

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом №1058-IV.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28цього Закону.

Позивач стверджує, що має право на призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058.

За нормами ст. 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Частиною 3 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2ст. 24 Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).

До трудової книжки вносяться, зокрема:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.І Інструкції №58).

За вимогами пунктів 2.3., 2.4. Інструкції №58, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено типи професійно-технічних навчальних закладів, зокрема, до професійно-технічних навчальних закладів належить професійно-технічне училище відповідного профілю.

Отже, Законом передбачено зарахування періоду навчання, зокрема, до пільгового стажу за умови, що працівник протягом не більш трьох місяців після закінчення навчання почав працювати за набутою професією.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 та додатку до нього, позивач з 01.09.1999 по 01.03.2003 навчався в професійно-технічному училищі №95 і здобув професію електрослюсаря підземного, машиніста електровозу піземного.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.09.2002 року, у період з 01.09.1999 по 01.03.2003 навчався у СПТУ №95

При цьому, відповідно до записів № 4-5 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.09.2002 року, позивач з 11.03.2003 по 20.04.2003 працював машиністом електровозу підземного з повним робочим днем у шахті 3 розряду ДВАТ шахта «Білозерська» ДХК «Добропіллявугілля».

Відповідно до алгоритму розрахунку стажу, до страхового стажу позивача зараховано періоди навчання з 01.09.1999 по 01.03.2003, проте, без зарахування до пільгового.

Разом з цим, причин незарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання позивача ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву не наведено.

Суд наголошує, що Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21, Верховний Суд зазначив, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є:

1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення;

2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення;

3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень;

4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи;

5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Разом з тим, суд зазначає, що недотримання вказаних критеріїв позбавляє особу на отримання належної підстави та аргументації щодо вирішення її питання, та в цілому на належний захист її соціальних прав.

З урахуванням всього вищенаведеного, суд робить висновок про необхідність зарахування до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду навчання в професійно-технічному училищі №95 з 01.09.1999 по 01.03.2003.

Щодо зарахування до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду проходження ним військової служби з 24.04.2003 по 21.10.2004, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії у період бойових дій, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.09.2002 року, позивач з 24.04.2003 по 21.10.2004 проходив військову службу в Збройних Силах України.

З матеріалів справи також вбачається, що період проходження військової служби почався під час перебування позивача на посаді машиніста електровозу підземного 3 розряду, зайнятим повний робочий день в шахті «Білозерська».

Разом з цим, суд наголошує, що посада позивача машиніст електровозу підземного передбачена Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202 та дає право позивачу на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З викладеного слідує, що військовій службі позивача у вищенаведений період передувала робота, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відтак, період проходження позивачем військової служби з 24.04.2003 по 21.10.2004 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо зарахування до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 11.03.2003 року по 20.04.2003 року, з 07.12.2004 року по 24.07.2006 року, з 16.10.2006 року по 17.04.2007 року, з 02.07.2007 року по 07.06.2010 року, з 25.07.2011 року по 14.09.2025, суд зазначає таке.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.09.2002 року, позивач працював:

- у період з 11.03.2003 по 20.04.2003 машиністом електровозу підземного з повним робочим днем у шахті 3 розряду ДВАТ шахта «Білозерська» ДХК «Добропіллявугілля»;

- у період з 07.12.2004 по 24.07.2006 електрослюсарем 4 розряду підземно з повним робочим днем в шахті ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» Відособленого підрозділу «Шахта «Бізозерська»;

- у період з 16.10.2006 по 17.04.2007 учнем заливальника металу ливарного цеху, заливальником металу ливарного виробництва Донецького відкритого акціонерного товариства «Точмаш»;

- у період з 02.07.2007 по 07.06.2010 електрослюсарем 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, електрослюсарем 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька»;

- у період з 25.07.2011 по 14.09.2025 (з урахуванням переведень) машиністом електровозу підземним з повним робочим днем під землею 3 розряду.

Суд наголошує, що вказані посади позивача «машиніст електровозу підземний», «заливальником металу ливарного виробництва» та «електрослюсар» передбачені Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202 та дають право позивачу на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Записи про періоди роботи позивача, які виконані в трудовій книжці, засвідчені чітким відтиском печатки закладу та підписом посадової особи, не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх достовірності.

Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином. Даний факт відповідачем не оспорюється.

Разом з цим, в оскаржуваному рішенні відповідач не навів обґрунтованих доводів щодо неможливості зарахування вказаних періодів до пільгового стажу позивача.

В рішенні відповідач зазначив, що за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки № 87 від 26.02.2025, оскільки в довідці невірно зазначено посилання на статтю 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також довідка не відповідає додатку №5, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.

Щодо посилань відповідача про недоліки архівної довідки, суд зазначає, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи для встановлення наявності пільгового стажу позивача.

Більше того, основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника з огляду на положення статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-ХІІ та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, є трудова книжка.

Відтак, доводи відповідача в цій частині є непідтвердженими та необґрунтованими.

Отже, встановлені під час розгляду справи обставини зумовлюють протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.03.2026 року № 046350022383 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Відтак, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позовної заяви, шляхом:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.03.2026 року № 046350022383 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період навчання з 01.09.1999 року по 01.03.2003 року, період проходження військової служби з 24.04.2003 року по 21.10.2004 року, періоди роботи з 11.03.2003 року по 20.04.2003 року, з 07.12.2004 року по 24.07.2006 року, з 16.10.2006 року по 17.04.2007 року, з 02.07.2007 року по 07.06.2010 року, з 25.07.2011 року по 14.09.2025 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.03.2026 року № 046350022383 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період навчання з 01.09.1999 року по 01.03.2003 року, період проходження військової служби з 24.04.2003 року по 21.10.2004 року, періоди роботи з 11.03.2003 року по 20.04.2003 року, з 07.12.2004 року по 24.07.2006 року, з 16.10.2006 року по 17.04.2007 року, з 02.07.2007 року по 07.06.2010 року, з 25.07.2011 року по 14.09.2025 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 03.08.2026.

Суддя Н.Є. Калугіна