Рішення № 138718720, 30.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Справа № 160/5122/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. за участі секретаря судового засіданняГрищенко І за участі: представника позивача представника відповідача представник третьої особи Печена Т.В., Жежель С.С. Шаповал Є.М. не з`явився (повідомлений належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Шахтарської гімназії № 5 Шахтарської міської ради (52800, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, місто Шахтарське, вул.Каденюка Леоніда, будинок 39 ЄДРПОУ 26329200) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2 ЄДРПОУ 40477689), 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група-Гепард» (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88/1 ЄДРПОУ 44599116) про визнання протиправним та скасування висновку

УСТАНОВИВ:

04.03.2026 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група-Гепард», у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Висновок Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689) про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-12-17-009794-a від 25.02.2026 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що регулюється нормами Закону України «Про освіту», який в свою чергу регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти. В свою чергою статтею 22 Закону України «Про освіту» визначено організаційно-правовий статус закладів освіти. У відповідності до ч.1 ст.25 Закону України «Про освіту» передбачено, що права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються освіти. цим Законом та іншими законами України, установчими документами закладу.

НА думку представника позивача, помилковим висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 2 Постанови №975, пункту 17 Особливостей та частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, а вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо припинення зобов`язання за договором про надання охоронних послуг з переможцем публічної закупівлі не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що висновок Східного офісу Держаудитслужби є протиправним, оскільки він суперечить нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Ухвалою від 16 березня 2026 року суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

31 березня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що за результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UA-2025- 12-17-009794-а, предмет закупівлі «Охорона приміщень бюджетних установ та заходи із захисту цих приміщень, ведення цілодобового спостереження охорони порядку і майна за адресою: 52800, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м. Шахтарське, вулиця Леоніда Каденюка, будинок 3, 530000 UAH, 79710000-4, ДК021, 1, послуга», було складено висновок про результати моніторингу закупівлі, який у відповідності до вимог ч. 6 ст. 8 Закону № 922 оприлюднено в електронній системі закупівель 25.02.2026, за результатами якого встановлено порушення вимог пункту 2 Постанови № 975.

Офіс не приймає до уваги твердження Позивача про те, що у примітках до Постанови №975 зазначено, що об`єкти, що охороняються відомчими (спеціальними, спеціалізованими, воєнізованими) підрозділами охорони або військовими формуваннями, які створені та діють відповідно до законодавства, за рішенням керівництва органу, підприємства, установи, організації, у віданні яких перебувають такі об`єкти на договірних засадах (крім підприємств, установ, організацій, які перебувають у сфері управлінню Держрезерву), отже дане свідчить про можливість охорони ТОВ "ГРУПАГЕПАРД", з огляду на наступне. Відомча охорона - це спеціалізовані підрозділи (воєнізовані або сторожові), що створюються міністерствами, відомствами, підприємствами чи організаціями для охорони власного майна, об`єктів інфраструктури, вантажів, а також забезпечення пожежної безпеки. Вона функціонує в межах конкретної галузі.

Отже, з вищезазначеного вбачається про те, ТОВ «Група-Гепард» не підпадає під таке поняття як відомча охорона, а також те, що вона не здійснює свою економічну діяльністю як відомча охорона. 6 Разом з тим, Офіс наголошує на тому, що п.19 чітко визначено Категорій об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених Постановою № 975, до них віднесено заклади освіти державної та комунальної форми власності.

Ухвалою від 25 травня 2026 року суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 11 червня 2026 року о 14:00 год.

Суд переніс розгляд справи на 30.06.2026 року.

Ухвалою від 30 червня 2026 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 160/7235/26 та розпочати розгляд справи по суті. Призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні на 21 липня 2026 року.

Суд переніс розгляд справи на 30.07.2026.

Представники позивача підтримали правову позицію викладену у позовній заяві.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби від 26.01.2026 №11 «Про початок здійснення моніторингу закупівель», де згідно додатку до наказу у переліку процедур закупівель була включена закупівля Позивача, унікальний номер якої UA-2025-12-17-009794-а, Офісом проведено моніторинг зазначеної закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UA-2025- 12-17-009794-а, предмет закупівлі «Охорона приміщень бюджетних установ та заходи із захисту цих приміщень, ведення цілодобового спостереження охорони порядку і майна за адресою: 52800, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м. Шахтарське, вулиця Леоніда Каденюка, будинок 3, 530000 UAH, 79710000-4, ДК021, 1, послуга», було складено висновок про результати моніторингу закупівлі, який у відповідності до вимог ч.6 ст. 8 Закону №922 оприлюднено в електронній системі закупівель 25.02.2026, за результатами якого встановлено порушення вимог пункту 2 Постанови № 975.

Моніторингом питання відповідності умов укладеного договору вимогам чинного законодавства установлено, що на порушенням вимог пункту 2 Постанови № 975 за закупівлею ID: UA-2025-12-17-009794-а відповідно до протокольного рішення уповноваженої особи Замовника від 29.01.2026 року №б/н переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ «Група-Гепард». Наслідком укладання Договору про надання охоронних послуг з ТОВ «Група- Гепард» є порушення вимог частини першої статті 203 Цивільного кодексу України та пункту 17 Особливостей.

Керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом скасування рішення про визначення переможця торгів та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-17-009794-а, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Згідно зі ст. 1 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

За приписами статті 8 зазначеного Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до статті 7 цього Закону України "Про публічні закупівлі" Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

В силу положень частини 8 статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі" подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За змістом частини 2 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, тривав на момент виникнення спірних правовідносин та триває на теперішній час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» відповідно до пункту 3-7 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про публічні закупівлі» затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

Згідно із пунктом 1 Особливостей ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом (абзац 1 пункту 1 Особливостей).

Пунктом 17 Особливостей визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.

Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостями.

Що стосується встановленого порушення вимог пункту 2 Постанови № 975, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 17 Особливостей передбачено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Згідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В свою чергу пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження категорій об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» від 21 листопада 2018 року № 975 зі змінами встановлено, що у разі відповідності категоріям, затвердженим цією постановою, такі об`єкти охороняються органами поліції охорони на договірних засадах.

Водночас згідно з пунктом 19 Категорій об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених Постановою № 975, до них віднесено заклади освіти державної та комунальної форми власності.

Суд зазначає, що діяльність позивача, зокрема регулюється нормами Закону України «Про освіту», який в свою чергу регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

В свою чергою статтею 22 Закону України «Про освіту» визначено організаційно-правовий статус закладів освіти.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про освіту» передбачено, що права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим Законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статі 63 Закону України «Про освіту» передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної політики у сфері освіти.

Урядом затверджено категорії об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах.

Головною метою постанови Уряду є підвищення рівня безпеки та захищеності об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання від злочинних посягань.

Постанова дозволить забезпечити належну охорону об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, у тому числі особливо важливих, підвищеної небезпеки та стратегічного значення для економіки і безпеки держави, та знизить ризики можливості здійснення протиправних посягань.

Постановою визначено завдання Міністерству внутрішніх справ України затвердити порядок забезпечення охорони об`єктів органами поліції охорони на договірних засадах, а також спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затвердити Методику формування ціни на послуги, які надаються органами поліції охорони.

У відповідності до своїх владних повноважень Кабінетом Міністрів України було затверджено категорії об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах (Постанова № 975).

Відповідно до пункту 2 постанови № 975 установлено, що у разі відповідності категоріям, затвердженим цією постановою, такі об`єкти охороняються органами поліції охорони на договірних засадах; охорона бюджетних установ (організацій) здійснюється органами поліції охорони на договірних засадах у межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на утримання таких установ (організацій); перелік об`єктів критичної інфраструктури, охорона яких здійснюється органами поліції охорони на договірних засадах, формується в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, з урахуванням інформації, що міститься в Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури, за умови забезпечення безпосереднього доступу до такої інформації посадових (службових) осіб суб`єктів національної системи захисту критичної інфраструктури; під час дії правового режиму воєнного стану, а також протягом 12 місяців з дня його припинення чи скасування органи поліції охорони здійснюють охорону об`єктів, які включені до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набули правого статусу об`єкта критичної інфраструктури, на підставі договорів про надання охоронних послуг, укладених з операторами критичної інфраструктури.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що у примітках до Постанови №975 зазначено, що об`єкти, що охороняються відомчими (спеціальними, спеціалізованими, воєнізованими) підрозділами охорони або військовими формуваннями, які створені та діють відповідно до законодавства, за рішенням керівництва органу, підприємства, установи, організації, у віданні яких перебувають такі об`єкти на договірних засадах (крім підприємств, установ, організацій, які перебувають у сфері управлінню Держрезерву), отже дане свідчить про можливість охорони ТОВ "Група-Гепард", з огляду на таке.

Відомча охорона - це спеціалізовані підрозділи (воєнізовані або сторожові), що створюються міністерствами, відомствами, підприємствами чи організаціями для охорони власного майна, об`єктів інфраструктури, вантажів, а також забезпечення пожежної безпеки. Вона функціонує в межах конкретної галузі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група-Гепард» здійснює свою економічну діяльність за наступними видами: 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (основний); 80.20 Обслуговування систем безпеки; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 43.21 Електромонтажні роботи; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими; продуктами, напоями та тютюновими виробами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 80.30 Проведення розслідувань; 95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування; 95.12 Ремонт обладнання зв`язку.

З вищезазначеного слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Група-Гепард» не підпадає під таке поняття як відомча охорона, а також те, що вона не здійснює свою економічну діяльністю як відомча охорона.

Суд також наголошує на тому, що пунктом 19 чітко визначено Категорій об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених Постановою № 975, до них віднесено заклади освіти державної та комунальної форми власності.

Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України № 937, яким затверджений перелік об`єктів державної та інших форм власності, охорона нерухомого майна, який не містить в своєму переліку закладу освіти державної та комунальної власності, суд не приймає, оскільки вона не підміняє Постанову №975 та постанова Кабінету Міністрів України № 937, передбачає перелік об`єктів який здійснюється виключно органам поліції охорони, а не приватними охоронними підприємствами.

Суд зазначає, що діяльність позивача, зокрема регулюється нормами Закону України «Про освіту», який в свою чергу регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

В свою чергу пунктом 19 категорій об`єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених Постановою № 975 передбачено, що до них віднесено заклади освіти державної та комунальної форми власності.

З системного аналізу Закону України «Про освіту» та Постанови № 975 вбачається, що охорона позивача повинна здійснюватися органами поліції охорони на договірних засадах.

Отже, вищезазначені доводи позивача щодо неправильного застосування відповідачем норм Постанови №975 та відсутності обов`язку укладати договори виключно з поліцією охорони не знайшли свого підтвердження та спростовані вищевикладеним.

Таким чином суд робить висновок, що твердження та доводи, викладені у спірному висновку Східного офісу Держаудитслужби за результатами моніторингу, є обґрунтованими, прийнятими у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, тому доводи позивача не спростовують встановленого факту порушення та не свідчать про неправомірність дій відповідача.

Крім того суд встановив, що відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом скасування рішення про визначення переможця торгів та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.

Стосовно зазначеного зобов`язання відповідачем вчинити певні дії, суд вказує на таке.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі визначає Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (далі - Порядок №552).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель п.3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Так, оскаржуваний висновок відповідача відповідає вимогам Порядку №522 та чітко зазначає дії, які повинен вчинити замовник. Враховуючи зазначене, висновок відповідача є конкретизованим.

Разом з тим, відповідно до частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом скасування рішення про визначення переможця торгів та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, підлягають виконанню.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування висновку відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-17-009794-a від 25.02.2026 року.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат в адміністративній справі не здійснюється.

Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295, , Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У завдоволенні позовних вимог Шахтарської гімназії № 5 Шахтарської міської ради (52800, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, місто Шахтарське, вул.Каденюка Леоніда, будинок 39 ЄДРПОУ 26329200) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2 ЄДРПОУ 40477689), 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група-Гепард» (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88/1 ЄДРПОУ 44599116) про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 04 серпня 2026 року.

Суддя С.В. Ніколайчук