Ухвала суду № 138718422, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 серпня 2026 рокуСправа №160/34022/25Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду від 11.02.2026 року у справі №160/34022/25,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/34022/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 в її основному розмірі - 77% від суми грошового забезпечення позивача, на підставі довідки від 29.04.2025 № ФД 92069, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 під супровідним листом від 29.04.2025 за № 7/17783/9 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2023 року на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення від 29.04.2025 року за № ФД 92069 станом на 01.01.2023 року, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області під супровідним листом № 7/17783/9 від 29.04.2025 року, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 77% суми грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження виплати проіндексованої пенсії в десять прожиткових мінімумів, для осіб що втратили працездатність, з 01.03.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2025 року виплату проіндексованої пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року у справі №160/34022/25 набрало законної сили 06.04.2026 року.

До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз`яснення рішення суду від 11.02.2026 року у справі №160/34022/25, , яка обґрунтована тим, що відповідач, у своїй відповіді від 07.07.2026 за № 81150-58447/Л-01/8- 0400/26 на звернення позивача про перерахування пенсії від 08.06.2026 вх.№ 58447/Л-0400-26, у четвертому абзаці зазначив наступне: «Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі № 160/34022/25 не зобов`язано проводити перерахунок пенсії понад максимальний розмір, визначений статтею 43 Закону № 2262, тому розмір пенсії та доплати обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого законодавством». Позивач же вважає, що відповідач невірно трактує рішення суду, тим більше, що і у мотивувальній частині рішення суд ретельно та аргументовано розглянув протиправність обмеження пенсії позивача максимальним розміром та виніс, на погляд позивача, однозначне рішення з цього питання. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, обґрунтовуючи обмеження пенсії позивача максимальним розміром, посилається на рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(І1)/2022, а Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 11.02.2026 у справі 160/34022/25, обґрунтовуючи неправомірність обмеження пенсії позивача максимальним розміром посилається на рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016, хоча в обох цих рішеннях Конституційний Суд визнав обмеження пенсій особам, які отримують пенсії згідно Закону 2262- XII, неконституційними. Тому, задля припинення двозначного толкування відповідачем рішення суду, заявник просить суд відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснити відповідачу та позивачу рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі 160/34022/25, у питання протиправності обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.02.2023 року та зобов`язань відповідача у цьому питанні.

Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Частиною 1, 2 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Дана норма передбачає підстави для роз`яснення судового рішення та визначає, що таке роз`яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозумілості частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз`яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз`яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Виходячи із системного тлумачення положень КАС України, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №127/27678/16-а.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

При цьому суд звертає увагу, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі № 800/416/17 та в постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17.

Так, Верховний Суд у своїх постановах від 01.09.2020 по справі №806/984/18, від 08.08.2018 по справі №808/1298/15 неодноразово наголошував, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку його виконання.

Так, зі змісту заяви про роз`яснення рішення вбачається, що заявнику не зрозумілий порядок та спосіб виконання вказаного судового рішення відповідачем.

Вищезазначене рішення у цій справі містить обґрунтування підстав його прийняття, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.

Суд зазначає, що питання, з приводу роз`яснення якого звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.

При цьому суд звертає увагу заявника, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі України Про виконавче провадження органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, заявник має право звернутися до органів з примусового виконання рішень, які при здійсненні своє діяльності зобов`язані вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд звертає увагу позивача, що можливе допущення відповідачем порушень чинного законодавства при виконанні рішення суду не є ознакою його незрозумілості, оскільки резолютивна частина рішення містить чітко сформульовані зобов`язання, покладені судом на відповідача.

Питання, які ставляться у поданій заяві, не є підставою для роз`яснення судового рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду від 11.02.2026 року у справі №160/34022/25 є необґрунтованою, відтак, цю заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду від 11.02.2026 року у справі №160/34022/25,- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.08.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса