Рішення № 138718159, 29.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 рокуСправа №160/10783/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТОДРУК» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОТОДРУК» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Південно-Східної митниці, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2025 року № UA110110/2025/000051/2 Південно-Східної митниці;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.12.2025 року №UA110110/2025/000191 Південно-Східної митниці.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за ціною договору, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 року відкрито провадження по справі №160/10783/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Від Південно-Східної митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач не погоджується з позовною заявою, посилаючись на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості.

Враховуючи виявлені невідповідності, числові значення заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не підтверджені документально.

Зважаючи на результати митного контролю, а також те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2025 №UA110110/2025/000051/2 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим, про що свідчать дані гр. 33 цього рішення.

20.05.2026 від Товариства до суду надійшли заперечення на відзив, в яких підтримано свою правову позицію.

01.06.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду після відкриття провадження у справі, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТОДРУК» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови - залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків, шляхом надання -документу про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 11.06.2026 продовжено розгляд адміністративної справи №160/10783/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТОДРУК» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 продовжено процесуальний строк розгляду справи на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

23.06. 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОТОДРУК» (Покупець) і JIANGSU SHUANGXING COLOR PLASTIC NEW MATERIALS Co. Ltd., Китай (Продавець) був укладений контракт №23-06/25 , за яким Продавець продає, а Покупець купує плівку полімерну згідно з проформою-рахунком або рахунком.

Пунктом 3.1 контракту визначено, що поставка та оплата обладнання за контрактом здійснюється на умовах, зазначених у рахунку-фактурі відповідно до Інкотермс 2020.

Загальна вартість контракту складає 500000 доларів США (п. 4.1 контракту).

Відповідно до п. 5.3 контракту оплата здійснюється Покупцем згідно умов вказаних у рахунку.

На виконання умов контракту був поставлений товар:

«Плівка непориста, одношарова поліетилентерафталатні плівки, з гладкими поверхнями, не армована, не самоклійна,без підкладки та не з`єднані з іншими матеріалами, цивільного призначення: PET FILM (SX-12) товщина 12мкм ширина 740мм довжина 36000м -6265,70кг; PET FILM (SX-12) товщина 12мкм ширина 1270мм довжина 36000м -15362,00 кг. Плівка з поліетилентерефталату не багатошарова, непориста, неармована, неламінована, не самоклейка, без підкладки, без малюнку, не сполучена з іншими матеріалами, термозбіжна, цивільного призначення. PETG SX503 товщина 40мкм ширина 905мм довжина 4000м -382,00 кг. Виробник-"JIANGSU SHUANGXING COLOR PLASTIC NEW MATERIALS CO.,LTD" Країна виробництва - CN.» (Товар №1);

«Плівка термоусадочна ПВХ цивільного призначення прозора, гнучка, непориста, не укріплена, одношарова, неклейка, не сполучена з іншими матеріалами плівки, пластифікована, виготовлена із полімервінілхлориду, завтовшки не більш як 1мм розмір: PVC SHRINK FILM товщина 40MIC ширина 900MM довжина 3000M-585кг; PVC SHRINK FILM товщина 40MIC ширина 970MM довжина 3000M-284кг; PVC SHRINK FILM товщина 35MIC ширина 970MM довжина 3000M-541кг; Виробник-"JIANGSU SHUANGXING COLOR PLASTIC NEW MATERIALS CO.,LTD" Країна виробництва - CN.» (Товар №2).

З метою митного оформлення товару декларантом 08.12.2025 року подано до Південно-Східної митниці електронну митну декларацію №25UA110110007566U9.

Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основний метод) .

Для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару позивачем були подані наступні документи: сертифікати якості (Certificate of quality) 400-108-2585 від 29.08.2025, Сертифікати якості (Certificate of quality) РD824-501 від 29.08.2025 року, сертифікати якості (Certificate of quality) SX503 від 29.08.2025 року, пакувальний лист (Packing list) RODR2501 від 05.09.2025 року, рахунок-проформа (Proforma invoice) від 04.07.2025 року, рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 29.08.2025 року, коносамент (Bill of lading) від 04.10.2025 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) №7749 від 02.12.2025 року, супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №25ROCT1900N82098L9 від 04.12.2025 року, банківські документи, що стосуються товару (Swift) від 15.09.2025 року, банківські документи, що стосуються товару (Swift) від 22.07.2025 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №886 від 05.12.2025 року, довідка перевізника про транспортні витрати від 05.12.2025 року, страховий поліс № 200249226.25 від 03.10.2025 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку №23-06/25 від 23.06.2025 року з JIANGSU SHUANGXING COLOR PLASTIC NEW MATERIALS Co. Ltd., Китай, договір про перевезення вантажу №180324 від 18.03.2024 року, договір про перевезення вантажу №975 від 02.08.2023 року, електронний сертифікат про непреференційне походження товару, заявка на транспортування №7749 від 18.09.2025 року, митна декларація країни відправлення №425820250001254854 від 01.10.2025 року.

Відповідачем, з урахуванням положень ст. 53 МК України, декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме: 1.якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2.за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3.виписку з бухгалтерської документації; 4.каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5.висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6.якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Листом від 08.12.2025 позивачем повідомлено, що будь-які інші документи у 10-денний термін надаватись не будуть.

За результатом розгляду документів Південно-Східною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2025 року №UA110110/2025/000051/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.12.2025 року №UA110110/2025/000191.

Позивач, не бажаючи продовження перебування товару на митному кордоні України та з метою уникнення понесення у результаті цього збитків, оформив виправлену митну декларацію №25UA110110007607U8 з урахуванням нової вартості товару та пройшов митний контроль, забезпечивши сплату митних платежів фінансовою гарантією у порядку, визначеному главою Х Митного кодексу.

У результаті визначення митним органом митної вартості товару було збільшено суму митних платежів (ввізного мита та ПДВ), що підлягали сплаті, у зв`язку з чим різниця між митними платежами, обчисленими за митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом (за даними графи 47 декларації) становить: 13 939 гривень 43 копійок різниця сум ввізного мита; 142 182 гривень 17 копійки різниця сум податку на додану вартість.

Загальна сума різниці митних платежів, обчислених за митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, становить 156 121,60 грн.

Позивач вважає, що зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару і картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню у зв`язку з чим подав позовну заяву до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).

За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідачем митна вартість товарів була визначена за другорядним методом -резервним методом 2-r .

Митну вартість оцінюваного товару №1 скориговано за інформацією попередніх митних оформлень за ЕМД від 09.06.2025 № 25UA100060516164U2 до рівня 2,02 дол.США/кг. За даною ЕМД оформлено у вільний обіг товар №1 за кодом УКТЗЕД 3920621910 Плівка з поліетилентерефталату, в рулонах однослойна, неармована, непориста, шириною 600мм,завтовшки 10-12 мкм:(10мкм)-11894,40кг.

(59рулонів), (12мкм)-8708,40кг.(36рулонів). Всього- 20602,8 кг. Призначена для виготовлення виробів для господарчих потреб. Виробник: «Jiangsu Shuangxing Color Plastic newmaterials co.,LTD» (Китай). Імпорт здійснено за поставкою від виробника товару за прямим контрактом, на комерційних умовах поставки CIF Gdansk (Польща).

Митну вартість товару заявлено імпортером за резервним методом визначення митної вартості.

Митним органом не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

В рішенні відсутня характеристика товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за означеним методом.

Щодо окремих загальних зауважень митниці у спірному рішенні.

У спірному рішенні митниця посилається на неможливість ідентифікації SWIFT-платежів: від 15.09.2025 №SAAtoAFTsnpO-1691-000001, від 22.07.2025 №SAAtoAFTsnpO-8512-000004.

Разом з тим у платежі SWIFT від 15.09.2025 на суму 16 886,93 дол. США, зазначено платника ROTODRUK LTD, отримувача JIANGSU SHUANGXING COLOR PLASTIC NEW MATERIALS CO. LTD, а у призначенні платежу вказано: «PREPAYMENT FOR POLYMER FILMS ON THE CONTRACT 23-06/25 DD 23.06.2025».

У платежі SWIFT від 22.07.2025 на суму 8 683,17 дол. США, зазначено того самого платника, того самого отримувача та аналогічне призначення платежу - передоплата за полімерні плівки за контрактом №23-06/25 від 23.06.2025.

Загальна сума двох платежів становить 25 570,10 дол. США.

Така ж сума зазначена у Commercial invoice №RODR2501 від 29.08.2025, який містить перелік товарів, кількість, вагу, ціну за одиницю, загальну суму, умови EXW SUQIAN FACTORY та посилання на контракт №23-06/25 від 23.06.2025.

Таким чином, шляхом зіставлення всього комплекту документів: контракту, проформи, інвойсу, банківських платіжних документів, пакувального листа, митної декларації країни відправлення, коносамента, CMR та T1, митний орган мав можливість ідентифікувати платіжні документи.

Митним органом зазначено, що в наданих банківських платіжних документах (SWIFT) від 15.09.2025 №SAAtoAFTsnpO-1691-000001, від 22.07.2025 №SAAtoAFTsnpO-8512-000004 банк-кореспондент ТОВ «Ротодрук» відрізняється від інформації, яка зазначена у розділі 13 контракту №23-06/25. Так, в контракті зазначено Deutsche Bank Trust Company Americas, SWIFT код банка-кореспондента BKTR US 33, проте в наданих банківських платіжних документах зазначено The Bank of New York Mellon New York, NY US, SWIFT код IRVT US 33.

В спростування вказаних зауважень позивачем зазначено, що зі змісту контракту №23-06/25 вбачається, що продавцем товару є JIANGSU SHUANGXING COLOR PLASTIC NEW MATERIALS CO. LTD, а його банківськими реквізитами є Bank of China, Jiangsu Branch, SWIFT BKCHCNBJ940, рахунок 463758233825. Саме ці істотні реквізити продавця як отримувача коштів відображені у наданих SWIFT-повідомленнях. Отримувачем платежів зазначено саме JIANGSU SHUANGXING COLOR PLASTIC NEW MATERIALS CO. LTD, а банком отримувача -Bank of China, Jiangsu Branch.

Таким чином, SWIFT-повідомлення підтверджують, що кошти спрямовувались саме продавцю за зовнішньоекономічним контрактом, а не будь-якій іншій особі. Митний орган не встановив і не довів, що отримувач платежу є іншим суб`єктом, що банківський рахунок не належить продавцю, що платіж був повернутий, не виконаний або спрямований на оплату іншої операції.

Відмінність банку-кореспондента сама по собі не змінює ані продавця, ані покупця, ані суму платежу, ані валюту платежу, ані призначення платежу. Банк-кореспондент є технічним учасником міжнародного банківського переказу, через якого може проходити платіж залежно від маршруту міжбанківського розрахунку, правил банківської установи, валюти платежу, обраного платіжного каналу або операційних процедур банку. Такий банк не є стороною зовнішньоекономічного договору, не є отримувачем коштів за контрактом, не є продавцем товару, не бере участі у формуванні ціни товару та не впливає на числове значення митної вартості.

Банк-кореспондент це фінансова установа, яка відкриває та веде кореспондентський рахунок для іншого банку. Це дозволяє банкам здійснювати платежі та розрахунки (особливо міжнародні) від імені один одного в країнах або валютах, де вони не мають власних прямих представництв.

Крім того, зазначені SWIFT-платежі не оцінюються ізольовано. Вони кореспондуються з іншими документами, поданими до митного оформлення, зокрема з контрактом, інвойсом, проформою, пакувальним листом та митною декларацією країни відправлення. Загальна сума платежів відповідає сумі комерційного інвойсу.

Тобто, у сукупності документи дозволяють ідентифікувати господарську операцію, продавця, покупця, товар, суму та підставу платежу.

Митний орган фактично підміняє питання підтвердження ціни товару питанням технічного банківського маршруту платежу. Однак така обставина не належить до тих, які відповідно до частини шостої статті 54 МК України можуть бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні за заявленою митною вартістю.

Відмінність банку-кореспондента не свідчить про невірний розрахунок митної вартості, не підтверджує неподання документів, не доводить відсутність відомостей щодо ціни товару, не підтверджує невідповідність обраного методу та не є офіційною інформацією митних органів інших країн про недостовірність заявленої митної вартості.

Наведені пояснення не спростовані митницею і визнаються судом обґрунтованими.

Безпідставними є посилання митного органу на відсутність підписів та печаток у SWIFT-документах, з огляду на наступне.

Загальні вимоги до оформлення клієнтами платіжних інструкцій в іноземній валюті визначені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 у редакції, чинній на момент здійснення спірних операцій. Відповідно до підпункту 10 пункту 14 розділу ІІ цього Положення, обов`язковим реквізитом платіжної інструкції є наявність реквізиту «Призначення платежу». При цьому чинне законодавство не містить жодних вичерпних або імперативних вимог щодо способу його заповнення, а також не встановлює обов`язку обов`язкового зазначення конкретного інвойсу або проформи.

Згідно п. 15 розділу ІІ Положення, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» таким чином, щоб надати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється, а повнота такої інформації оцінюється з урахуванням вимог законодавства та конкретних обставин операції. Отже, законодавець прямо покладає відповідальність за зміст реквізитів на платника, але не встановлює будь-яких додаткових критеріїв їх «прийнятності» для митного органу.

Положення НБУ №216 не містить вимоги щодо обов`язкової наявності власноручних підписів чи банківських відміток у платіжних документах, сформованих в електронній формі, що повністю відповідає сучасним правилам електронного документообігу, дистанційного банківського обслуговування та використання електронних платіжних інструментів.

Сам по собі факт формування платіжних документів в електронному вигляді не може свідчити про їх неналежність або недопустимість як доказів.

Митним органом не доведено, що подані документи є недійсними, підробленими або не підтверджують реального руху грошових коштів, а отже не мав правових підстав ігнорувати їх під час контролю правильності визначення митної вартості.

Таким чином, відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за наявності вказівки на контракт та товари, що оплачуються, не є підставою для визнання, що позивач не підтвердив митну вартість товару.

За правовою позицією Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18, у постанові від 11 квітня 2022 року у справі № 1.380.2019.006980, обставини оплати у поєднанні з іншими доказами, поданими позивачем для митного контролю, не давали обґрунтованих підстав вважати, що позивач подав неповні або недостовірні відомості щодо вартості товару.

Митний орган звертає увагу на те, що рахунок на оплату від 05.12.2025 №886, довідка про транспортні витрати від 05.12.2025 №810; заявка від 18.09.2025 №7749 не містять інформацію про числове значення витрат на навантаження у розмірі 1000,00 грн.

Зі змісту контракту №23-06/25 вбачається, що умовами поставки є EXW відповідно до умов якого до митної вартості товару, крім фактурної вартості самого товару, мають бути включені ті витрати, які відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, якщо вони не були включені до ціни товару. Зокрема, це можуть бути витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку, пов`язані з таким транспортуванням, а також витрати на страхування.

Митна вартість була сформована позивачем не лише з фактурної вартості товару, а з урахуванням додаткових складових, пов`язаних із поставкою товару на умовах EXW.

Так, Commercial invoice №RODR2501 від 29.08.2025 підтверджує фактурну вартість товару у розмірі 25 570,10 дол. США на умовах EXW SUQIAN FACTORY. В інвойсі зазначено конкретні найменування товару, кількість рулонів, вагу нетто, ціну за одиницю та загальну вартість кожної товарної позиції. Тобто цей документ дає можливість встановити саме ціну товару, яка була погоджена між продавцем та покупцем.

Крім того, митна декларація №25UA110110007566U9, за якою митницею було відмовлено у випуску товару, містить умови поставки EXW CN SUQIAN, фактурну вартість 25 570,10 дол. США, курс валюти, а також заявлену митну вартість товару з урахуванням додаткових складових.

Фактурна вартість товару підтверджена інвойсом №RODR2501. Оплата цієї вартості підтверджується SWIFT-платежами, загальна сума яких відповідає сумі інвойсу.

Кількість, вага та асортимент товару підтверджені пакувальним листом, митною декларацією країни відправлення, коносаментом, CMR та T1. Транспортні витрати підтверджені рахунком експедитора, довідкою про транспортні витрати, заявкою, договором транспортно-експедиторського обслуговування, коносаментом, CMR та T1.

Страхування вантажу підтверджене страховим полісом.

Митний орган мав можливість перевірити з вищевказаних документів, як фактурну вартість товару, так і додані до неї складові митної вартості.

Митниця не довела, що питання щодо 1 000,00 грн унеможливлювало перевірку фактурної вартості товару 25 570,10 дол. США, підтвердженої інвойсом та SWIFT-платежами.

Щодо посилання митниці на розбіжності у страхуванні контейнерного обладнання.

Страхування оцінюваного товару документально підтверджене страховим полісом №200249226.25, який був поданий митному органу під час митного оформлення. Поліс містить найменування вантажу PET FILM / PVC SHRINK FILM /PETG, вагу 25 340 кг, контейнер HLBU6259251, інвойс RODR2501, коносамент HLCUNG12509AYXF4 (UTRUST25093082), маршрут Qingdao - Dnipro та страхову премію у розмірі 3 852,36 грн. Таким чином, страховий поліс прямо ідентифікує саме оцінювану партію товару.

Крім того, сума страхування вантажу у розмірі 3 852,36 грн також зазначена у рахунку на оплату транспортних послуг №886 від 05.12.2025 та у заявці №7749.

Водночас митниця посилається не на розбіжність щодо страхування самого товару, а виключно на різницю у сумі страхування контейнерного обладнання, а саме: у рахунку №886 та заявці №7749 зазначено 6 975,10 грн, тоді як у довідці про транспортні витрати №810 зазначено 6 302,73 грн.

За поясненнями позивача наведена різниця має очевидний характер механічної (технічної) помилки при оформленні довідки №810 та сама по собі не свідчить про недостовірність митної вартості товару.

Так, первинним документом, на підставі якого декларантом та митним брокером здійснювався розрахунок складових митної вартості, є саме рахунок на оплату транспортних послуг №886 від 05.12.2025, а не довідка про транспортні витрати. Саме рахунок №886 містить деталізований перелік усіх транспортно-експедиційних послуг, їх вартість та загальну суму до оплати 309 237,19 грн.

Довідка №810 має інформаційний та узагальнюючий характер і фактично дублює відомості, зазначені у рахунку №886. При цьому числові значення більшості складових у довідці та рахунку повністю співпадають, зокрема: морське перевезення та ТЕО - 161 120,00 грн; НРР та оформлення документації - 38 160,00 грн.; автоперевезення Констанца - Орлівка - 29 541,00 грн.; автоперевезення Орлівка - Дніпро - 59 086,00 грн.; страхування вантажу - 3 852,36 грн.

Різниця стосується виключно одного рядка - страхування контейнерного обладнання.

Слід також враховувати, що контейнерне обладнання не є оцінюваним товаром у даній справі. Оцінюваним товаром є PET FILM / PVC SHRINK FILM / PETG, а не контейнер HLBU6259251. Відтак навіть за наявності механічної неточності у довідці щодо страхування контейнерного обладнання така обставина жодним чином не спростовує: фактурну вартість товару, факт оплати товару, факт перевезення товару; маршрут поставки; страхування саме вантажу.

Щодо доводу митниці про ненадання платіжних документів на оплату страхування, суд виходить з наступного.

Страховий поліс №200249226.25 був поданий митному органу під час митного оформлення та є належним документом, який підтверджує наявність страхування саме оцінюваної партії товару.

Страховий поліс містить усі істотні ідентифікуючі відомості щодо конкретної зовнішньоекономічної поставки, а саме: найменування вантажу PET FILM /PVC SHRINK FILM/PETG; контейнер HLBU6259251; інвойс RODR2501; коносамент HLCUNG12509AYXF4 (UTRUST25093082); маршрут перевезення Qingdao - Dnipro; страхову премію у розмірі 3 852,36 грн.

Крім того, зазначена сума страхування вантажу - 3 852,36 грн. - відображена також у рахунку на оплату транспортних послуг №886 від 05.12.2025, який був поданий митному органу разом з іншими документами для підтвердження складових митної вартості .

З приводу зауважень відповідача, що позивачем не були надані всі документи, витребувані митницею, суд зазначає наступне.

Надання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України вимагається у разі, якщо надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 звернув увагу на те, що основними документами які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі №815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів не є обґрунтованим виходячи з вимог частини 2 статті 55 МК України, а тому підлягає скасуванню.

Щодо прийняття відповідачем картки відмови у митному оформленні від 08.12.2025 року №UA110110/2025/000191 , яка є предметом спору у цій справі, суд зазначає, що згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Враховуючи, що судом скасовано рішення про коригування митної вартості від 08.12.2025 року № UA110110/2025/000051/2 через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.12.2025 року №UA110110/2025/000191, також підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1130 від 24.04.2026.

З врахуванням наведеного, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 3629,43 грн.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 293, 295, 297, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТОДРУК» (вул. Лісопаркова, буд. 14в, м. Дніпро, 49124, код ЄДРПОУ 36295792) до Південно-Східної митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2025 року № UA110110/2025/000051/2 Південно-Східної митниці.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.12.2025 року №UA110110/2025/000191 Південно-Східної митниці.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТОДРУК» (вул. Лісопаркова, буд. 14в, м. Дніпро, 49124, код ЄДРПОУ 36295792) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2 662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона