Рішення № 138718147, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №640/37327/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Антаро Білд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Антаро Білд» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві від 08.12.2021 № 218828 про відповідність ТОВ «Будівельна компанія «Антаро Білд» (код ЄДРПОУ: 39086813) критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві виключити ТОВ «Будівельна компанія «Антаро Білд» (код ЄДРПОУ: 39086813) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи позов по суті, товариство зазначило, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, позаяк у ньому не розшифровано, яка саме податкова інформація наявна у контролюючого органу, коли та з яких джерел вона отримана і ризиковість якої господарської операції нею визначено. Позивач наголошував, що станом на 08.12.2021 ним не подавалося на реєстрацію жодної податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких було б зупинено, а податкові накладні за звітний період жовтня 2021 року № 8 від 31.10.2021, № 9 від 31.10.2021, № 10 від 31.10.2021, № 11 від 31.10.2021, № 12 від 31.10.2021 та № 14 від 29.10.2021 подано на реєстрацію в період з 11.11.2021 по 15.11.2021 і зареєстровано без зауважень. За позицією товариства, включення його до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, тягне зупинення реєстрації всіх без винятку складених ним податкових накладних/розрахунків коригування, створює перешкоди у здійсненні господарської діяльності та позбавляє контрагентів можливості сформувати податковий кредит, а невизначеність підстав прийняття рішення позбавляє платника можливості надати документи на спростування ризиковості.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з-поміж іншого відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що рішення комісії регіонального рівня від 08.12.2021 № 218828 прийнято правомірно, з підстави відповідності платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з наявністю у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Відповідач послався на приписи ст. 61, 71, 74 Податкового кодексу України щодо податкового контролю та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, а також на пункт 6 Порядку № 1165, за яким у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, і вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Антаро Білд» (код ЄДРПОУ 39086813) зареєстроване як юридична особа 07.02.2014 за номером запису 10721020000029913 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і є зареєстрованим платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 390868126575.

Основними видами діяльності товариства за даними Єдиного державного реєстру є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), організація будівництва будівель (41.10), будівництво водних споруд (42.91), будівництво доріг і автострад (42.11), інші спеціалізовані будівельні роботи, а також оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Товариство має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками; статутний капітал становить 400 000 грн; на підприємстві працює 16 працівників відповідних будівельних спеціальностей, на балансі перебуває будівельна техніка. Товариство має відкриті рахунки у банківських установах (АТ «Ощадбанк», АТ «РВС Банк»), податкову звітність з податку на додану вартість подано до контролюючих органів у повному обсязі та в установлені законодавством строки, податковий борг відсутній.

08.12.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення № 218828 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визнано відповідність ТОВ «Будівельна компанія «Антаро Білд» критеріям ризиковості платника податку.

У графі рішення «Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)» контролюючим органом зазначено: «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку».

У графі «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)» зазначено: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».

Інших відомостей оскаржуване рішення не містить: у ньому не зазначено, яка саме податкова інформація наявна у контролюючого органу, коли та з яких джерел вона отримана, якої господарської операції, якого контрагента та якого звітного періоду вона стосується, а також не наведено реквізитів податкової накладної/розрахунку коригування, ризиковість здійснення господарської операції за якою нею визначено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Платник податку отримує таке рішення через електронний кабінет у день його прийняття (додаток 4).

Абзацом сьомим пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Крім того, зазначеним пунктом визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Критерії ризиковості платника податку наведено в додатку 1 до Порядку № 1165 та викладено у восьми пунктах.

Пунктом 1 передбачено, що платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. Пунктом 2 - платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. Пунктом 3 - платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. Пунктом 4 - платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

Пунктом 5 передбачено, що платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). Пунктом 6 - платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. Пунктом 7 - платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку № 1165) платник податку відповідає критеріям ризиковості, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З наведеного вбачається, що пункти 1 - 7 додатка 1 до Порядку № 1165 містять формально визначені та об`єктивно перевірювані фактичні склади, кожен з яких прямо вказує на конкретну обставину (недійсність реєстраційних документів, реєстрація на підставних осіб, відсутність відкритих банківських рахунків, неподання податкової чи фінансової звітності за визначені періоди). Натомість пункт 8 сформульовано через оціночне поняття податкової інформації, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, а тому саме на контролюючий орган покладається обов`язок розкрити зміст такої інформації у самому рішенні. Інакше платник податку, до якого застосовано цей критерій, позбавляється можливості перевірити правильність висновку контролюючого органу, а суд - можливості перевірити його обґрунтованість.

Такий висновок безпосередньо випливає і з форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, наведеної в додатку 4 до Порядку № 1165. Зазначеною формою прямо передбачено, що у графі «Підстава» зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, розшифровується, яка саме податкова інформація стала підставою для такого висновку, а окрема графа «Податкова інформація» заповнюється саме у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку. Отже, розшифрування податкової інформації є обов`язковим реквізитом рішення, прийнятого на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а не правом контролюючого органу.

Разом з тим, як установлено судом, у графі «Податкова інформація» оскаржуваного рішення від 08.12.2021 № 218828 відтворено виключно диспозицію пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку без будь-якої її конкретизації. Дослівне відтворення тексту нормативного припису, що слугував підставою прийняття рішення, за своїм змістом не є розшифруванням податкової інформації у розумінні додатка 4 до Порядку № 1165, а тому передбаченої вказаною формою вимоги контролюючим органом фактично не виконано.

Крім того, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку пов`язує ризиковість платника саме з господарською операцією, зазначеною в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Проте в оскаржуваному рішенні не наведено ані реквізитів податкової накладної/розрахунку коригування, поданих для реєстрації, ані змісту господарської операції, ризиковість здійснення якої встановлено, ані контрагента, з яким її здійснено. За відсутності цих даних неможливо перевірити, чи існував узагалі об`єкт, стосовно якого контролюючий орган дійшов висновку про ризиковість.

Окремо суд звертає увагу на відсутність арифметичного розрахунку за застосованим критерієм. Підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165 вимагає, щоб критерій (критерії) ризиковості платника податку зазначався з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Тобто, встановлюючи відповідність платника певному критерію ризиковості, контролюючий орган має оперувати не абстрактним посиланням на пункт додатка 1 до Порядку № 1165, а конкретними, перевірюваними даними, які й утворюють показник за відповідним критерієм.

Ані оскаржуване рішення від 08.12.2021 № 218828, ані відзив на позовну заяву не містять жодного арифметичного розрахунку за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку: контролюючим органом не наведено ані показника, за яким установлено ризиковість здійснення господарської операції, ані вихідних даних для його обчислення, ані методики такого обчислення. Відзив відповідача у цій частині обмежується загальним описом повноважень контролюючих органів щодо податкового контролю та інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності (ст. 61, 71, 74 ПК України), проте жодним чином не розкриває змісту податкової інформації, покладеної в основу оскаржуваного рішення.

Суд ураховує і те, що на дату прийняття оскаржуваного рішення (08.12.2021) позивачем не подавалося на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було б зупинено, а податкові накладні за звітний період жовтня 2021 року подано на реєстрацію в період з 11.11.2021 по 15.11.2021 та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів протилежного відповідачем не надано. За таких обставин висновок контролюючого органу про ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, не підтверджено жодним доказом.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18.

Аналогічних за змістом висновків щодо обов`язковості мотивування рішень контролюючих органів у сфері зупинення реєстрації податкових накладних та неприпустимості обмеження такого мотивування формальним відтворенням нормативних приписів Верховний Суд дійшов також у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18 та від 05.08.2021 у справі № 816/2222/18.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Оскаржуване рішення від 08.12.2021 № 218828 таким вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню.

У пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення; справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, має саме податкове управління.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту прямо передбачений пунктом 6 Порядку № 1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з відповідного переліку. Такий спосіб захисту є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, оскільки забезпечує реальне поновлення порушеного права позивача, а не лише констатацію факту порушення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення та не наведено обґрунтованих мотивів його прийняття, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позов задоволено повністю, а позивач не є суб`єктом владних повноважень, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Антаро Білд» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 08.12.2021 № 218828 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Антаро Білд» (код ЄДРПОУ 39086813) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Антаро Білд» (код ЄДРПОУ 39086813) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Антаро Білд» (код ЄДРПОУ 39086813) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011,) судовий збір у розмірі 681,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова