Рішення № 138717952, 03.08.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року 11:43 ЛуцькСправа № 140/2857/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Смокович В.І.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко І.П.,

представника позивача Восковського Ю.О.,

представника третьої особи Багній А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Рівненська митниця про визнання протиправними постанови,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Восковський Юрій Олегович, в інтересах ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Ковельський відділ ДВС, відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Рівненська митниця (далі третя особа, митний орган) про визнання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 у справі №569/8475/25 такою, що не підлягає до виконання; визнання протиправною та скасування постанови Ковельського відділу про відкриття виконавчого провадження №80326974.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.02.2026 Ковельським відділом ДВС було відкрито виконавче провадження №80326974 відносно боржника ОСОБА_1 .

Сума до стягнення з боржника за даним виконавчим провадженням становить 19 943 576,99 грн, а підставою для відкриття вищезазначеного виконавчого провадження є постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 у справі №569/8475/25.

В даному випадку саме постанова суду є виконавчим документом, який підлягає направленню на виконання. Однак, при проголошенні в судовому засіданні резолютивної частини вказаної постанови судом не було проголошено номеру ідентифікаційного коду ОСОБА_1 . Судом було проголошено лише: «ім`я особи, рік народження, адресу та посаду».

Пізніше, коли постанова суду була направлена учасникам справи через систему «Електронний суд», в такій постанові також не містилося зазначення ідентифікаційного коду боржника ОСОБА_1 . Замість цього у вступній частині постанови зазначалося «РНОКПП______», тобто не було зазначено нічого. Саме така, першоджерельна постанова наявна наразі у системі «Електронний суд» і, найголовніше, наявна для відкритого доступу в Єдиному реєстрі судових рішень. Таке незазначення коду наявне і у версії постанови з коротким текстом (лише вступна і резолютивна частини), і у повноцінній версії постанови у Єдиному реєстрі.

Зауважує, що жодних ухвал про виправлення описок у такій постанові так судом і не приймалося.

Проте до такої постанови було самовільно внесено зміни. В матеріалах такого виконавчого провадження наявна змінена постанова, а саме в такій постанові ручкою від руки дописано ідентифікаційний код ОСОБА_1 у вступній частині постанови від 20.06.2025.

Зауважує, що таке самовільне внесення змін до постанови суду (виконавчого документу в даному випадку) є нічим не обґрунтованим, безпідставним і незаконним, а тому підстав для відкриття виконавчого провадження не було.

У зв`язку із вищевикладеним сторона позивача просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-3).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , до Ковельського відділу ДВС, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Рівненська митниця про визнання протиправними постанови (арк. спр. 65-67).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 заяву представника ОСОБА_1 , про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , до Ковельського відділу ДВС, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Рівненська митниця про визнання протиправними постанови повернуто заявнику без розгляду (арк. спр. 68-69).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, а справу №140/2857/26 направлено для продовження розгляду до Волинського окружного адміністративного суду (арк. спр. 98-100).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ КАС України та призначено судове засідання у даній справі на 11:00 год. 03.08.2026 (арк. спр. 123).

На адресу суду від представника Рівненської митниці надійшли пояснення третьої особи, у яких зауважено, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 №569/8475/25 громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 19 943 576,99 грн.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 20.08.2025 постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 залишено без змін.

Листом від 23.04.2025 №7.13-3/20-02/8.19-20/2632 Рівненська митниця, відповідно до вимог статті 540 МК України, статей 15 та 24 Закону України «Про виконавче провадження», звернулась до Ковельського відділу ДВС для примусового виконання постанови Рівненського міського суду від 20.06.2025 №569/8475/25 винесену відносно громадянина України ОСОБА_1 в частині стягнення штрафу в розмірі 19 943 576,99 грн.

У Рівненську митницю 27.02.2026 за вх. №1950/8.19-20 надійшла постанова Ковельського відділу ДВС ВП №80326974 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Рівненського міського суду від 20.06.2025 №569/8475/25 винесену відносно громадянина України ОСОБА_1 в частині стягнення штрафу в розмірі 19 943 576,99 грн.

Третьою особою до органу виконавчої служби було скеровано постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 з інформацією про РНОКПП особи-правопорушника ( НОМЕР_1 ) виконану рукописним текстом. Інформація про РНОКПП особи-правопорушника, зазначена в постанові, повністю відповідає інформації про особу наявній в електронному витягу з «Реєстру платників податків Державної податкової служби України». З метою ідентифікації особи-правопорушника.

Окрім того, своїм рішенням від 18.06.2026 Рівненський міський суд Рівненської області задовольнив заяву Рівненської митниці про приведення виконавчого документу у відповідність до вимог частини першої статті Закону України «Про виконавче провадження», зокрема постановив: «зазначити РНОКПП ОСОБА_1 НОМЕР_1 », який повністю відповідає РНОКПП особи, проставлений рукописним способом у виконавчому документі, що вищезгаданим листом був направлений на вашу адресу для примусового виконання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виконавчий документ - постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 №569/8475/25 повністю відповідає вимогам до виконавчого документу, передбачених статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (арк. спр. 104-106).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) до суду не надходило.

В судовому засіданні 03.08.2026 представник позивача позов підтримав та просить позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додатково наданих усних пояснень.

Представник Рівненської митниці у судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.

Представник Ковельського відділу ДВС я не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений (арк. спр. 125).

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України у справах, визначених, зокрема, статтею 287 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності встановив такі обставини.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % несплачених митних платежів, що становить 19 943 576,99 грн (арк. спр. 6-29, 33-58).

Постановою Ковельського відділу ДВС від 24.02.2026 ВП №80326974 відкрито виконавче провадження на підставі постанови №569/8475/25 виданої 20.06.2025 Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення штрафу в сумі 19 943 576,99 грн з ОСОБА_1 (арк. спр. 30).

Уважаючи постанову Рівненського міського суду Рівненської області такою, що не підлягає до виконання у зв`язку з самовільним внесенням змін у таку постанову та, в свою чергу, визнання постанови Ковельського відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження №80326974 протиправною, ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - «рішення») - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

Згідно із статтею 3 Закону № 1403-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Вимоги до виконавчого документу визначені статтею 4 Закону №1404-VIII.

Підстави та строки повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби визначені у частині четвертій статті 4 Закону №1404-VІІІ, відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно із частинами першою та другою статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою статті 13 Закону №1404-VІІІ установлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення або якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Частинами п`ятою та шостою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Аналізуючи вищенаведені правові норми слід дійти висновку, що у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем приймаються до виконання виконавчі документи, які набрали законної сили, відповідають вимогам, передбаченим статтею 4 вказаного Закону та по яким не пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1404-VIII У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Виконавчий документ з переліку, зазначеного у статті 3 Закону №1404-VIII, є підставою для початку примусового виконання рішення.

Обов`язком виконавця є вжиття заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

Суд також зазначає, що завданням виконавчого провадження є примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Фактичне виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом, забезпечується, зокрема, органами державної виконавчої служби шляхом вжиття заходів примусового характеру, обсяг і характер яких залежить від суті порушеного права стягувача та обраного судом способу їх захисту.

Формою вжиття цих заходів, виходячи з положень статті 13 Закону № 1404-VIII, є винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За умови відсутності підстав для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, у державного виконавця виникає безальтернативний обов`язок винести постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій він зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів, а також зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону №1404-VIII (у випадку примусового виконання рішення немайнового характеру).

Іншого правового регулювання або варіантів поведінки державного виконавця Закон №1404-VIII не містять.

Судом встановлено, що до Ковельського відділу ДВС третьою особою пред`явлено постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів, визначених частиною першою статті 4 Закону №1404-VIII, а тому державний виконавець не мав правових підстав для повернення вказаної постанови без прийняття до виконання.

Суд наголошує на тому, що своєю чергою, органи ДВС в силу Закону № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки відповідність наданих їй матеріалів до тих, які наявні в суді та в Єдиному реєстрі судових рішень.

Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.

Щодо визнання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 у справі №569/8475/25 такою, що не підлягає до виконання суд зазначає таке.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % несплачених митних платежів, що становить 19 943 576,99 грн.

Наведеною постановою зауважено, що вона може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суд враховує, що постановою Рівненського апеляційного суду від 20.08.2025 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Восковського Юрія Олеговича залишено без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 без змін.

Разом із тим, постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 18.06.2026 заяву представника Рівненської митниці ДМС України Ступака А. В. про приведення виконавчого документу у відповідно до вимог пункту 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» задоволено. У постанові Рівненського міського суду Рівненської області від №569/8475/25 від 20.06.2025 зазначено РНОКПП ОСОБА_1 НОМЕР_1 (арк. спр. 112).

Доводи позивача щодо невідповідності постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 у справі №569/8475/25 вимогам законодавства фактично зводяться до оспорювання змісту та належності цього судового рішення, як виконавчого документа.

Водночас суд зазначає, що в межах цього адміністративного провадження не здійснюється перегляд постанови суду загальної юрисдикції, ухваленої у справі про адміністративне правопорушення. Перевірка законності та обґрунтованості такого судового рішення здійснюється у встановленому процесуальним законом порядку судом відповідної апеляційної інстанції, а не адміністративним судом у межах спору щодо правомірності дій чи рішень державного виконавця.

При цьому постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025 було оскаржено ОСОБА_1 в апеляційному порядку, за результатами чого постановою Рівненського апеляційного суду від 20.08.2025 апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Таким чином, адміністративний суд у цій справі не наділений повноваженнями надавати оцінку законності та обґрунтованості постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 20.06.2025, як судового рішення у справі про адміністративне правопорушення, у тому числі перевіряти правильність його оформлення чи встановлювати наявність у ньому недоліків, які могли бути предметом апеляційного перегляду.

З огляду на наведене, посилання позивача на недоліки постанови суду від 20.06.2025 не можуть бути підставою для визнання цього судового рішення таким, що не підлягає виконанню, у межах даного адміністративного провадження, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не належать.

Керуючись статтями 243-245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Рівненська митниця про визнання протиправними постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.