Ухвала суду № 138717420, 30.07.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/567/26

Провадження № 2/474/536/26

УХВАЛА

про витребування доказів

30.07.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтраст Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

25.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтраст Капітал (далі - позивач) звернулося до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 5415320 від 27.03.2025 у розмірі 41 443 грн. 45 коп., з яких:9 9 999 грн. 99 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 23 653 грн. 46 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 7 790 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами за 82 календарних днів.

Позов обґрунтований тим, що 27.03.2025р. між ТОВ Лінеура Україна та ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 Закону України Про електронну комерцію, з використанням електронного підпису, укладено електронний договір № 5415320 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно умов якого відповідачці були надані грошові кошти у сумі 10 000 грн., у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Строк кредиту 360 днів, з 27.03.2025р. до 22.03.2026р., з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка 0,95% в день та застосовується у межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,0095% та застосовується якщо клієнт до встановленого строку у п. 1.4.2 договору або протягом 3-х календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

30.12.2025р. ТОВ Лінеура Україна на підставі договору факторингу № 30/12/2025 відступило за плату, а ТОВ ФК Фінтраст Капітал набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 5415320 у сумі боргу 9 999 грн. 99 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 23 653 грн. 46 коп. - сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором та 5 000 грн. штрафні санкції.

Строк дії договору № 5415320 - до 22.03.2026р., та станом на день укладення договору факторингу між сторонами строк його дії не закінчився, а тому позивачем в межах строку дії договору нараховані проценти за 82 календарних дні (31.12.2025р. - 22.03.2026р.) відповідно до наступного розрахунку: 9 999 грн. 99 коп. х 0,95% = 95 грн. 00 коп. х 82 календарних дні = 7 790 грн. 00 коп.

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України щодо списання неустойки у період діє воєнного стану - позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції у сумі 5 000 грн.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не погашена, а тому позивач просив стягнути на його користь заборгованість за договором № 5415320 у заявленому розмірі.

Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

10.07.2025р. відповідачка ОСОБА_1 подала Відзив на позовну заяву за вх. № 3345, в якому вказувала, що позивач зобов`язаний довести, зокрема: факт належного укладення кредитного договору саме з відповідачем; належну ідентифікацію відповідача під час укладення електронного договору; факт отримання відповідачем кредитних коштів; правильність і законність розрахунку заборгованості; правомірність нарахування процентів за весь заявлений період; законність переходу права вимоги до нового кредитора; безперервність переходу права вимоги та належне документальне підтвердження такого переходу. Всі доводи позивача підлягають перевірці виключно на підставі належних і допустимих доказів, а будь-які сумніви щодо доведеності обставин справи не можуть тлумачитися на користь сторони, яка не виконала покладений на неї законом обов`язок доказування. У зв`язку з викладеним відповідач просить суд критично оцінити всі письмові та електронні докази, надані позивачем, перевірити їх відповідність вимогам процесуального закону та надати їм оцінку з урахуванням взаємного зв`язку між ними. Окремої перевірки потребують: належність та допустимість електронних доказів укладення кредитного договору; належне підтвердження ідентифікації особи під час укладення договору; підтвердження фактичного перерахування кредитних коштів саме відповідачу; правильність розрахунку процентів та інших платежів; безперервність переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача; відповідність документів вимогам законодавства щодо електронного документообігу та письмових доказів. Саме по собі надання роздрукованої копії електронного договору або його тексту не є безумовним доказом того, що конкретна особа належним чином висловила свою волю на укладення такого договору. Суд повинен оцінити всі надані докази в їх сукупності. Відповідно до Закону України Про електронну комерцію електронний договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, за умови дотримання встановленої законом процедури його укладення та належної ідентифікації особи, яка приймає пропозицію (акцепт). У зв`язку з цим позивач повинен довести, зокрема: яким способом була здійснена ідентифікація відповідача; який саме електронний ідентифікатор або інший засіб підтвердження волевиявлення використовувався; що такий спосіб відповідав вимогам законодавства; що саме відповідач здійснив дії, які свідчили про прийняття умов договору. Також суд повинен перевірити, чи містять надані матеріали достатні технічні дані, які дозволяють встановити обставини укладення договору, зокрема відомості про використаний одноразовий ідентифікатор, час здійснення відповідних дій. З матеріалів справи вбачається, що позивач посилається на документи, які, на його думку, підтверджують перерахування 10 000 грн на банківську картку відповідача, зокрема документи платіжного провайдера, інформацію щодо банківської картки та інші письмові докази. Разом із тим суд повинен перевірити, чи підтверджують ці документи саме факт зарахування коштів на рахунок відповідача, а не лише формування платіжного доручення або ініціювання переказу. З урахуванням наведеного, а також принципів розумності, добросовісності та справедливості, відповідачка просить суд у разі вирішення питання про розподіл судових витрат перевірити їх документальне підтвердження та співмірність і, за наявності підстав, відмовити у їх стягненні повністю або зменшити їх розмір.

10.07.2026р. ОСОБА_1 подала Відзив на позовну заяву за вх. № 3356, в якому, додатково просила відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтраст Капітал у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами всі обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог. Окрім обставин вказаних у попередньо поданому відзиві, послалася на те, що відповідно до статей 12, 13, 76-81 ЦПК України саме на позивача покладається обов`язок довести правильність кожної складової заявленої до стягнення суми. Поданий розрахунок не має наперед установленої доказової сили та підлягає перевірці судом у сукупності з іншими доказами. Сам по собі розрахунок, складений позивачем або його правопопередником, не підтверджує безспірність заявленої суми. Він повинен містити зрозуміле, повне та арифметично правильне обґрунтування кожного нарахування із зазначенням періодів, процентної ставки, методики розрахунку та правової підстави для нарахування. Суд повинен перевірити: дату виникнення прострочення; строк кредитування, визначений договором; розмір процентної ставки та порядок її застосування; період, за який фактично нараховані проценти;відповідність розрахунку умовам кредитного договору; відповідність нарахувань вимогам Цивільного кодексу України та Закону України Про споживче кредитування. Особливої перевірки потребує правомірність нарахування процентів після спливу строку кредитування.

13.07.2026р. представник позивача ОСОБА_2 подав Відповідь на відзив в якому вказував, що на підтвердження укладання Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА, позивачем було надано оригінал електронного доказу, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора 51434, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог ч.ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України Про електронну комерцію, що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі сторін, цей правочин, відповідно до Закону України Про електронну комерцію, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі». Крім того, відповідачкою на підтвердження укладення кредитного договору було здійснено оплати на рахунок кредитора, що підтверджується розрахунком заборгованості, який додано до позовної заяви (у період з 27.03.2025р по 30.12.2025р. у розмірі 1 027 грн. 56 коп., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн 01 коп., оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 27 грн 55 коп., та оплату комісії за надання кредиту у розмірі 1000 грн. 00 коп.). Кредитні кошти надані шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ ПЕЙТЕК. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідачки відбулось через платіжну систему paytech, на підставі укладеного Договору № 03012024-1 про організацію переказу коштів від 03.01.2024р. між ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА та ТОВ ПЕЙТЕК. ТОВ ПЕЙТЕК надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало Ліцензію Національного банка України. За інформацією в листі ТОВ ПЕЙТЕК, відповідно до зазначеного договору № 5415320 від 27.03.2025р. було успішно перераховано грошові кошти у сумі 10 000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 . Відповідно до п.10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит) від 03.11.221р. № 113 Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог п.у 9 розд. ІІ цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу 6 споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Крім того, платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Оскільки ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,0095 % в день. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 5415320 від 27.03.2025р.

20.07.2026р. ОСОБА_1 подала клопотання в якому просила прийняти та долучити до матеріалів цивільної справи засвідчену копію посвідчення учасника бойових дій, виданого на ім`я ОСОБА_3 та копію Довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України (форма 6), виданої на ім`я ОСОБА_3 . Вказувала, що ОСОБА_3 , є її чоловіком. Він же військовослужбовець Збройних Сил України та безпосередньо бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій та Довідкою про безпосередню участь (форма 6). Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, а також членам їх сімей надаються визначені законом гарантії та пільги, які мають істотне значення для всебічного, повного й об`єктивного розгляду цієї справи. Зазначені документи підтверджують її статус як члена сім`ї військовослужбовця та мають значення для оцінки обставин справи, у тому числі при вирішенні питання щодо нарахування процентів, штрафних санкцій та інших платежів.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання призначене на 30.07.2026р. не з`явився, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду. Водночас, у клопотанні відповіді на відзив прохальній частині позовної заяви та у клопотанні від 20.01.2026р. просив про розгляд справи у відсутність представника позивача, дав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка в судове засідання призначене на 30.07.2026р. не з`явилася, хоча належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас, у клопотанні від 10.07.2026р. просила розглянути справу у її відсутність на підставі наявних матеріалів та поданого відзиву на позов.

З огляду на вищевикладене та приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання 30.07.2026р. за відсутності учасників судового розгляду, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду питання про витребування доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановив вказані обставини, суд приходить до такого висновку.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасникам справи надано право подавати докази, при цьому п.п. 2, 4-7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України зобов`язано учасників справи: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ст. 83 ЦПК України).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ст. 84 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Відповідно до ч. 3 цієї статті громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Частиною 6 цієї статті визначено види військової служби, а саме: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно з офіційним роз`ясненням Міністерства оборони України на сайті Урядового порталу (доступним за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/news/kredytni-kanikuly-dlia-zakhysnykiv-khto-maie-pravo-ne-platyty-vidsotky-ta-shtrafy) від 18.02.2026р., пільга щодо ненарахування процентів за користування кредитом має надаватися на підставі наступного переліку документів:

- для мобілізованих та резервістів: військовий квиток або посвідчення офіцера; довідка за формою 5 (про проходження служби); витяг із наказу про призначення (якщо у довідці ф.5 не вказано вид служби); свідоцтво про шлюб (якщо пільгу оформлює дружина/чоловік).

- для контрактників та інших категорій: військовий квиток або посвідчення офіцера; довідка за формою 5; витяг із наказу про призначення; свідоцтво про шлюб (для дружини/чоловіка).

- документ, що підтверджує участь у бойових діях/заходах з оборони: 1.довідка за формою 12 (про участь у бойових діях); 2. довідки згідно з додатками 1, 4 або 6 до Порядку № 413 (ті, що видаються для отримання статусу УБД).

Усі ці документи оформлюються та видаються стройовою частиною за місцем служби.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що пільга має спеціальний, цільовий характер та розповсюджується на військовослужбовців в залежності, зокрема, від виду військової служби, а також періоду перебування в районах здійснення, у тому числі, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У відзиві до позовної заяви відповідачка зазначає, що є дружиною військовослужбовця, на підтвердження чого надала:

- засвідчену копію посвідчення учасника бойових дій виданого 24.08.2023р.;

- довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (додаток 6), яка видана 18.04.2025р. за № 2044 командиром в/ч НОМЕР_3 , про те, що у період з 06.06.2022р. до 30.06.2022р., з 01.07.2022р. до 21.07.2022р., з 28.07.2022р. до 31.07.2022р., з 01.08.2022р. до 28.12.2022р. солдат ОСОБА_3 брав участь у таких заходах.

- копію свідоцтва про шлюб серії та номеру НОМЕР_4 видане 09.09.2022р. про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 та відповідачкою 09.09.2022р.

Копію військового квитка відповідачкою не надано, та такий відсутній у матеріалах справи, що унеможливлює встановлення (підтвердження) статусу ОСОБА_3 як військовослужбовця у період з березня 2025р. до березня 2026р., та виду військової служби, на якій він перебуває.

Тобто, наданий відповідачкою пакет документів є неповним та таким, що не дозволяє суду встановити статус відповідачки як дружини військовослужбовця та точний період, на який на позичальницю поширюється дія пільг щодо не нарахування процентів.

Тож враховуючи вищевикладені обставини та вимоги ст.ст. 12, 43, 81, 83 ЦПК України, вважаю за необхідне витребувати від відповідачки додаткові докази необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи (копію військового квитка України НОМЕР_5 ), а в разі неможливості їх подання, роз`яснити, що остання відповідно до ст. 84 ЦПК України вправі подати клопотання про витребування доказів судом, та таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у ч.ч. 2,3 ст. 83 цього Кодексу та відповідати вимогам ч.2 ст. 84 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Керуючись ст.ст. 83, 84, 259-263 ЦПК України, суд, -

постановив:

Витребувати від відповідачки ОСОБА_1 докази, - копію військового квитка України НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Належним чином оформлені докази надати на адресу Врадіївського районного суду Миколаївської області (вул. Незалежності, 103, с-ще Врадіївка, Первомайський район Миколаївська область, 56301) невідкладно після отримання ухвали, але не пізніше 16.09.2026р., в тому числі шляхом направлення вказаної інформації на електронну адресу суду: е-mail: inbox@vr.mk.court.gov.ua.

У разі неможливості виконати вимоги ухвали надати письмові пояснення з підтверджуючими це доказами, в тому числі шляхом направлення їх на електрону адресу суду: E-mail: inbox@vr.mk.court.gov.ua.

Роз`яснити відповідачці, що в разі неможливості подання такого, роз`яснити, що остання відповідно до ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу та відповідати вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Роз`яснити, що з метою ідентифікації учасника справи для проведення канцелярією суду реєстрації вхідної кореспонденції по справі, направленні до суду за допомогою електронної пошти заяви, клопотання, тощо мають бути підписані електронним цифровим підписом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.Г. Сокол