Ухвала суду № 138717186, 31.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/26754/26

Провадження 1-кс/127/10102/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження № 42024020000000136 внесеного до ЄРДР 05.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 239 КК України, про накладення арешту на майно, за фіксування судового розгляду технічними засобами,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024020000000136 від 05.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 239 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що службові особи ПП «Вікторі О» (ЄДРПОУ:38815091, Вінницька обл., Тульчинський р-он., с. Городківка, вул. Франка Івана (бувша Пушкіна), буд. 10), маючи корупційні зв`язки, спільно із посадовими особами лісогосподарських та інших державних установ Вінницької області, зловживаючи службовим становищем, всупереч вимогам чинного законодавства, вчинили протиправні дії пов`язані із забрудненням земельних ділянок, атмосферного повітря, навколишнього середовища та розкраданням ділової деревини та дров`яної продукції.

Протягом 2024-2025 року від ПП «Вікторі О» на рахунки Крижопільської ТГ було сплачено екологічний податок в розмірах, які не відповідають наявним промисловим потужностям, тоді як в зазначений період вказане підприємство замитнило та експортувало за кордон близько 1,5 тисячі тон деревного вугілля загальною сумою понад 40 млн. гривень, що свідчить про фіктивність відображення характеристик діяльності підприємства.

Встановлено, що з метою відображення відсутності підстав переходу на вищу категорію підприємства (в такому випадку дозвільні документи отримуються в Міністерстві економіки України) посадові особи ПП «Вікторі О» працюють без наявності відповідного висновку впливу на довкілля, із порушенням санітарно-захисних зон. Вказана діяльність здійснюється на підставі дозвільного документу, виданого Управлінням розвитку територій та інфраструктури (бувшим Департаментом агропромислового розвитку та екології) Вінницької ОВА використовуючи «обґрунтовуючі документи» із зазначенням фіктивних показників господарської діяльності, які були виготовлені та видані ТОВ «Дозвіл Еко Плюс» (ЄДРПОУ: 40568833, Вінницька область, місто Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 105-Б, корпус 3, офіс 702). Фіктивність вказаних фактів полягає у заниженні показників забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зазначення факту відсутності можливості проведення їх дослідження, зменшення відповідних дистанцій по встановленню санітарно-захисних зон, зменшення часу та показників роботи джерел викиду забруднюючих речовин, а також із зазначенням не відповідних адресних даних.

Проведеними слідчими діями в рамках кримінального провадження було встановлено, що реалізовуючи свою протиправну діяльність посадові особи ПП «Вікторі О» використовують території та земельні ділянки в селі Княжа Криниця, Тульчинського району Вінницької області, селі Городківка Тульчинського району Вінницької області та селі Бережанка Гайсинського району Вінницької області, де упродовж 2022-2025 років організовано виробничі комплекси з випалювання деревного вугілля, які включають стаціонарні джерела забруднення атмосферного повітря піролізні печі.

Вказані дії даних осіб призводять до забруднення земельних ділянок і суміжних із ними земель шляхом значного збільшення концентрації вмісту певних шкідливих речовин у складі ґрунту, що створює небезпеку для довкілля, а також спричиняють розкрадання дров`яної деревини чим завдають збитків державним лісогосподарським підприємствам.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження було встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення мають відношення наступні громадяни:

-громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 . Являється засновником та фактичним власником ПП « ОСОБА_7 », контролює діяльність підприємства, домовляється та укладає контракти на експорт продукції;

-директор ПП «Вікторі О» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий: АДРЕСА_2 .

На виконання окремого доручення слідчого співробітниками УСР у Вінницькій області ДСР НП України було проведено аналіз господарської діяльності ПП « ОСОБА_7 » за результатами якого встановлено, що ПП «Вікторі О» в минулому, використовувало дозвіл на викиди стаціонарними джерелами забруднення - № 521980805-5 від 10.11.2014 до 10.11.2024, промисловий майданчик: Вінницька область, Тульчинський район, с. Княжа Криниця, вул. Д. Нечая, буд. 5 (місце фактичної діяльності підприємства).

Відповідно до «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №173 від 19.06.1996 року, санітарно-захисна зона для лісопромислового підприємства по одержанню деревного вугілля становить 1000 метрів. Відповідно до відомостей, розміщених в публічному доступі сервісу Google «Планета Земля», відстань до найближчого житлового будинку від території ПП « ОСОБА_7 » становить 460 метрів, що не відповідає санітарним зонам, а тому унеможливлює отримання відповідних дозвільних документів. Враховуючи викладене наявні підстави вважати, що одержання дозволу на викиди стаціонарними джерелами забруднення № 521980805-5 від 10.11.2014 до 10.11.2024 отримано з грубим порушенням чинного законодавства.

Відтак, вказані дії даних осіб призводять до забруднення земельних ділянок і суміжних із ними земель шляхом значного збільшення концентрації вмісту певних шкідливих речовин у складі ґрунту, що створює небезпеку для довкілля, а також спричиняють розкрадання ТМЦ у вигляді дров`яної деревини чим завдають збитків державним лісогосподарським підприємствам.

У ході досудового розслідування, слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024020000000136 від 05.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 239 КК України, на підставі ухвали Вінницького міського суду від 23.07.2026, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час обшуку вилучено:

1.Мобільний телефон «Iphone 17 pro max» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;

2.Товаротранспортні накладні в кількості 54 штуки;

3.Виписка з ЄДР ПП « ОСОБА_7 » та копія статуту ПП «Вікторі О» на 13 аркушах;

4.Технічний звіт ПП «Вікторі О» на 14 аркушах;

5.Дозвіл №UA05100070080080245-ІІ-3 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 36 аркушах;

6.Рахунок фактура №СФСтТХ-000009 на 1 арк;

7.Акт №РНСТ ТХ-0000014 на 1 арк;

8.Рахунок-фактура №СФС тр-00000981 на 1 арк;

9.Акт №РНСтр-000003111 на 1 арк;

10.Рахунок-фактура №395 на 1 арк;

11.Рахунок на оплату №3369 на 1 арк;

12.Рахунок на оплату №175 на 1 арк;

13.Папка з документами ПП «Вікторі О» на 297 арк

28.07.2026, постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024020000000136, та їх приєднано до матеріалів провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадках передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статі арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна, або застосувати до юридичної особи захід кримінально - правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктом 4 частина другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

У разі задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

У зв`язку з викладеним та тим, що ОСОБА_8 , в рамках кримінального провадження №42024020000000136 від 05.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 239 КК України, має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, тому відповідне клопотання про арешт майна подається від імені прокурора.

З метою всебічного, повного та об`єктивного досудового розслідування, а також збереження доказів у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити у повному обсязі.

Адваокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задовлення клопотання прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та просив відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 42024020000000136 від 05.07.2024, здійснюється досудове розслідування за фактом того, що службові особи ПП «Вікторі О» (ЄДРПОУ:38815091, Вінницька обл., Тульчинський р-он., с. Городківка, вул. Франка Івана (бувша Пушкіна), буд. 10), маючи корупційні зв`язки, спільно із посадовими особами лісогосподарських та інших державних установ Вінницької області, зловживаючи службовим становищем, всупереч вимогам чинного законодавства, вчинили протиправні дії пов`язані із забрудненням земельних ділянок, атмосферного повітря, навколишнього середовища та розкраданням ділової деревини та дров`яної продукції.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження було встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення мають відношення наступні громадяни:

- громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 . Являється засновником та фактичним власником ПП « ОСОБА_7 », контролює діяльність підприємства, домовляється та укладає контракти на експорт продукції;

- директор ПП «Вікторі О» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий: АДРЕСА_2 .

Відтак, у ході досудового розслідування, слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024020000000136 від 05.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 239 КК України, на підставі ухвали Вінницького міського суду від 23.07.2026, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обшуку виявлено та вилучено майно, яке зазначене в клопотанні.

Так, слідчий суддя враховує, що на теперішній час органом досудового розслідування вживаються необхідні заходи збереження майна вилученого під час обшуку та законність його, тому заперечення сторони захисту, слідчий суддя вважає необґрунтованими та такими, які є передчасним, оскільки по кримінальному провадженню проводяться першочергові слідчі дії та експертизи направленні на встановлення істини по справі та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.

До того ж, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, стороною захисту не надано, та слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до порядку, передбаченого ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, правильності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Зазначені стороною захисту обставини не відносяться до порушень, пов`язаних з істотним та очевидним порушенням прав та свобод людини, та не можуть ставити під сумнів достовірність результатів такої слідчої дії, тож підстав для визнання доказів, здобутих в результаті обшуку на цій підставі на етапі досудового розслідування, недопустимими не вбачається.

З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що майно вилучене під час обшуку є предметом вчинення кримінального правопорушення, може бути використане як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження, з метою з`ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого приховування, пошкодження, псування, знищення вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 28.07.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:

- Мобільний телефон «Iphone 17 pro max» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ; Товаротранспортні накладні в кількості 54 штуки; Виписка з ЄДР ПП « ОСОБА_7 » та копія статуту ПП «Вікторі О» на 13 аркушах; Технічний звіт ПП «Вікторі О» на 14 аркушах; Дозвіл №UA05100070080080245-ІІ-3 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 36 аркушах; Рахунок фактура №СФСтТХ-000009 на 1 арк; Акт №РНСТ ТХ-0000014 на 1 арк; Рахунок-фактура №СФС тр-00000981 на 1 арк; Акт №РНСтр-000003111 на 1 арк; Рахунок-фактура №395 на 1 арк; Рахунок на оплату №3369 на 1 арк; Рахунок на оплату №175 на 1 арк; Папка з документами ПП «Вікторі О» на 297 арк, шляхом заборони користування та розпорядження вказаним майном.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 .

Зобов`язати прокурора повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Арешт майна може бути скасований підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя