Ухвала суду № 138717173, 30.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16190/26

Провадження № 6/127/417/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

У травні 2026 із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню звернулася ОСОБА_2 , яка просила суд визнати виконавчий документ - виконавчий лист №12нар/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «АЛЬЯНС УКРАЇНА» заборгованості в розмірі 2777754,50 грн. та судових витрат (третейський збір) в розмірі 150 грн., виданого 24.07.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області згідно ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.04.2009 року у справі №12нар/09 про видачу виконавчих листів на виконання рішення третейського суду таким, що не підлягає виконанню. Мотивує заявлені вимоги тим, що оскільки зобов`язання ОСОБА_2 перед КС «АЛЬЯНС УКРАЇНА» як за договором іпотеки від 21.05.2007 так і за договором поруки №612-07к від 21.05.2007 припинилися, дана обставина (припинення таких зобов`язань) є матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого документа - виконавчого листа №12нар/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «АЛЬЯНС УКРАЇНА» заборгованості в розмірі 2777754,50 грн. та судових витрат (третейський збір) в розмірі 150 грн., виданого 24.06.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області згідно ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.04.2009 року у справі №12нар/09 про видачу виконавчих листів на виконання рішення третейського суду таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні представник заявниці заявлені вимоги підтримав та просив заяву задовольнити.

Представник КС «АЛЬЯНС Україна» надав відзив у якому проти вказаної заяви заперечив. Вказав на те, що рішення суду не виконане у ОСОБА_2 перед кредитною спілкою наявна заборгованість, тому у задоволенні заяви просить відмовити.

Представник кредитної спілки просив суд розгляд справи здійснити у його відсутність.

Представник відділу ДВС до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Судом установлено, що 06.02.2009 Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» у справі 109/08 постановив рішення, яким позов КС «АЛЬЯНС УКРАЇНА» задоволено і вирішено розірвати договір кредиту № 612-07к від 21 травня 2007 року та стягнути на користь кредитної спілки солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 2 777 754, 50 коп. та судові витрати у розмірі 150 грн.

30.04.2009 ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниця було видано виконавчий лист №12нар/09 на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009 по справі 109/08.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2016, заяву задоволено та вирішено видати дублікат виконавчого листа №12нар/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «АЛЬЯНС УКРАЇНА» заборгованості в розмірі 2777754,50 грн. та судових витрат (третейський збір) в розмірі 150 грн., згідно ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.04.2009 року у справі №12нар/09 про видачу виконавчих листів на виконання рішення третейського суду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2017 по справі № 127/4817/17 поновлено КС «АЛЬЯНС УКРАЇНА» строк для пред`явлення дубліката виконавчого листа №12нар/09.

Наразі за виконавчим листом №12нар/09, виданим 24.06.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області, Тиврівським ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) здійснюється виконавче провадження №61444119, яке було відкрите 05.03.2020. Зокрема, в ході даного виконавчого провадження старшим державним виконавцем ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-західне міжрегіональне управління юстиції (Хмельницький) Бондарчук Т.О. 11.03.2021 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2025, залишеним без змін Вінницьким апеляційним судом, вирішено визнати поруку, яка виникла на підставі договору поруки №612-07к від 21.05.2007, укладеного між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «Альянс Україна», припиненою.

Суд не приймає як доказ свідоцтво, адже зміст (текст) свідоцтва прочитати неможливо.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Захист прав в порядку цивільного судочинства здійснюється у позовному провадженні, а також у інших, спеціальних (окремих) провадженнях, зокрема у спосіб вирішенням процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) (розділ VI ЦПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції .

Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 432 ЦПК України).

Визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказане дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Словосполучення «або з інших причин» стосується словосполучення «якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням» та не надає розширеного тлумачення підстав, за наявності яких суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Отже, закон передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (матеріально правові обставини), наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність встановлення питань виконання судового рішення (процесуально-правові обставини).

Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 2-3558/2010 дійшов висновку про те, що на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, виданим на підставі судовго рішення. Так ухвала Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.04.2009 року не скасована і має законну силу до теперішнього часу. Перегляд вказаної ухвали по нововиявленим обставинам не проводився.

Відповідно до статей 12, 77 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, §53). Тому задоволення позову про визнання поруки припиненою в одній справі не є ані підставою перегляду судового рішення в іншій справі за нововиявленими обставинами (частина друга статті 423 ЦПК України), ані підставою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (частина друга статті 432 ЦПК України) (справа № № 522/1528/15-ц, провадження № 14-67цс20).

Так суд дослідивши матеріали справи та пояснення сторін, прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви з огляду на те, що рішення суду наразі у повній мірі не виконано.

На підставі викладеного та керуючись статтями 255, 257, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: