Рішення № 138716950, 29.06.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/308/26

Провадження №2/930/671/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29.06.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» Сердійчук Я.Я. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 квітня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 52396787 в електронній формі із застосуванням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця відповідно до вимог Законів України «Про споживче кредитування», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну комерцію».

Зазначений договір був укладений шляхом підписання відповідачем електронного документа із використанням одноразового ідентифікатора, що, за твердженням позивача, підтверджує волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору, ознайомлення з його умовами та Правилами надання кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 5500 грн строком на 365 днів з 16 квітня 2025 року по 15 квітня 2026 року. Договором передбачено нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 1 % за кожен день користування фактичним залишком кредиту як протягом дисконтного (пільгового), так і поточного періодів кредитування.

Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківський рахунок відповідача.

Разом із тим, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

13 січня 2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг партнерс» було укладено договір відступлення права вимоги № 13-01/26, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 52396787 від 16 квітня 2025 року.

Позивач вказує, що станом на день звернення до суду загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 20 020 грн, з яких: 5500 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 14 080 грн проценти, нараховані до моменту відступлення права вимоги, та 440 грн проценти, нараховані після відступлення права вимоги до дня складання розрахунку заборгованості. Заборгованість за штрафними санкціями, комісіями, інфляційними втратами та трьома відсотками річних відсутня.

Посилаючись на наведені обставини та норми цивільного законодавства, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 52396787 від 16 квітня 2025 року у розмірі 20 020 грн, судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Ухвалою від 10.02.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, правом на подання відзиву по справі не скористалася, будь-яких клопотань та заяв не надіслала, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності відповідно до вимог ст.ст. 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 16 квітня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 52396787 в електронній формі.

Із наданої копії кредитного договору вбачається, що відповідачу надано кредит у розмірі 5500 грн строком на 365 днів, із 16 квітня 2025 року до 15 квітня 2026 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 % за кожен день користування фактичним залишком кредитних коштів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у тому числі у вигляді електронного документа, створеного відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, а також законодавства у сфері електронної комерції.

На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань позивачем надано докази перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача, що свідчить про фактичне отримання останньою кредитних коштів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.

З наданого позивачем договору відступлення права вимоги № 13-01/26 від 13 січня 2026 року, витягу з реєстру боржників та інших письмових доказів убачається, що ТОВ «ЕКО ФІН» відступило ТОВ «Факторинг партнерс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 52396787 від 16 квітня 2025 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінивши поданий розрахунок заборгованості, який відповідачем не спростовано, суд встановив, що станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором становить 20 020 грн, з яких: 5500 грн заборгованість за тілом кредиту, 14 080 грн проценти, нараховані до відступлення права вимоги, та 440 грн проценти, нараховані після відступлення права вимоги. Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит № 52396787 від 16 квітня 2025 року у загальному розмірі 20 020 грн є обґрунтованою, підтверджується належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано договір про надання правничої допомоги, прайс-лист, заявку на надання юридичної допомоги та витяг з акта про надання юридичної допомоги, які підтверджують обсяг наданих послуг та їх вартість.

Відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за умови підтвердження їх фактичного понесення, обсягу наданих послуг і співмірності із складністю справи.

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК та пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, за цим критерієм не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. (Ухвала ВС від 22 січня 2026 року у справі № 372/6826/24)

Враховуючи характер спору, обсяг наданих представником позивача послуг, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також надані позивачем докази їх понесення, суд вважає заявлені витрати на правничу допомогу у сумі 13 000 грн документально підтвердженими, співмірними та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором про споживчий кредит № 52396787 від 16 квітня 2025 року у розмірі 20 020 (двадцять тисяч двадцять) гривень 00 копійок, яка складається з: 5 500 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою кредиту; 14 080 грн 00 коп. заборгованість за процентами, нарахованими до відступлення права вимоги; 440 грн 00 коп. заборгованість за процентами, нарахованими після відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко