Рішення № 138716614, 29.07.2026, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/739/26

Провадження № 2/126/1113/2026

"29" липня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Споживчий центр" звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з тих підстав, що як стверджує, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 21.05.2025 укладено кредитний договір № 21.05.2025-100002740. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 21.05.2025, строком на 184 дні. Відповідно до умов кредитного договору № 21.05.2025-100002740 від 21.05.2025 позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 21.05.2025; сума кредиту 10000,00 грн.; строк, на який надається кредит 184 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 20.11.2025; процентна ставка -фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту - 2000 грн. 00 коп.; денна процентна ставка 0.88% зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 21.05.2025 отримав кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн.

01.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем шляхом підписання заявки було укладено додатковий договір до кредитного договору № 21.05.2025-100002740 від 21.05.2025, який є його невід`ємною частиною. Відповідно до умов додаткового договору сторони за ініціативою позичальника продовжили строк користування кредитом до 227 днів, визначили нову дату його повернення 02.01.2026, а також погодили графік платежів, строк дії договору, розмір денної процентної ставки 0,72 % та інші умови кредитування. Інші умови кредитного договору залишилися незмінними та є обов`язковими для сторін.

Відповідно до п. 3.1 Договору ТОВ "Споживчий центр" кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти і комісію (у разі її встановлення договором).

Згідно з п. 4.1 Договору ТОВ "Споживчий центр" надав ОСОБА_1 кредит № 21.05.2025-100002740 на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-41XX-XXXX-7072.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі. В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 28593,29 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9325,41 грн., по процентам в розмірі 14267,88 грн., неустойки - 5000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 21.05.2025-100002740 від 21.05.2025 в розмірі 28593,29 грн., а також суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» у поданій ним позовній заяві просить розглянути справу в його відсутність, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, відзив на позов не надавав.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 21.05.2025 укладено кредитний договір № 21.05.2025-100002740.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 21.05.2025, строком на 184 дні.

Відповідно до умов кредитного договору № 21.05.2025-100002740 від 21.05.2025 позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 21.05.2025; сума кредиту 10000,00 грн.; строк, на який надається кредит 184 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 20.11.2025; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту - 2000 грн. 00 коп.; денна процентна ставка 0.88% зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 21.05.2025 отримав кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн.

01.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем шляхом підписання заявки було укладено додатковий договір до кредитного договору № 21.05.2025-100002740 від 21.05.2025, який є його невід`ємною частиною. Відповідно до умов додаткового договору сторони за ініціативою позичальника продовжили строк користування кредитом до 227 днів, визначили нову дату його повернення 02.01.2026, а також погодили графік платежів, строк дії договору, розмір денної процентної ставки 0,72 % та інші умови кредитування. Інші умови кредитного договору залишилися незмінними та є обов`язковими для сторін.

Відповідно до п. 3.1 Договору ТОВ "Споживчий центр" кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти і комісію (у разі її встановлення договором).

Згідно з п. 4.1 Договору ТОВ "Споживчий центр" надав ОСОБА_1 кредит № 21.05.2025-100002740 на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-41XX-XXXX-7072.

Відповідно до договору від 21.05.2025 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 1000,00 грн. на строк, зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 21.05.2025 отримав кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 21.05.2025-100002740 від 21.05.2025. 02.08.2025 відповідач частково погасив заборгованість у сумі 3874,59 грн. Станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 28 593,29 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9325,41 грн., по процентам в розмірі 14 267,88 грн., неустойки - 5000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Доказів, на спростування викладених позивачем обставин та розміру заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суду не надано.

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні, в той же час відповідачем не надано жодних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.

Щодо нарахування позивачем неустойки за неналежне виконання зобов`язання боржником, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Коституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки неустойка за кредитним договором нарахована після 21.05.2025, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача у розмірі 5000,00 грн. Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 21.05.2025-100002740 у розмірі 23593,29 грн., з яких: 9325,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14267,88 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом. Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2196,83 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 1048, 1049, 1050, 1052 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 141 ч.1, 258, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (01032, м. Київ вул. Саксаганського 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 21.05.2025-100002740 від 21.05.2025 в розмірі 23 593,29 (двадцять три тисячі п`ятсот дев`яносто три) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 2196,83 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. І. Губко