Ухвала суду № 138716056, 04.08.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04 серпня 2026 року

м. Черкаси

Справа №925/1061/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши позовну заяву Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 258275,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2026 Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (адреса місцезнаходження: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Садова, 2) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (адреса місцезнаходження: 49031, м. Дніпро, вул. Поля Олександра, 59).

Предметом позову позивача є немайнові вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору закупівлі електричної енергії та майнова вимога про стягнення надмірно сплачених коштів за електричну енергію.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує невідповідність змісту оспорюваних додаткових угод пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання додаткових угод недійсними на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення її чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

За загальним правилом позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (частини 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України).

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд встановив, що місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (ідентифікаційний код 34933742) є: 49031, м. Дніпро, вул. Поля Олександра, 59.

Щодо підсудності справи Господарського суду Черкаської області позивач вказав на частину 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Право вибору між судами, яким справа підсудна, належить позивачу, крім випадків виключної підсудності.

Спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №551 від 29.12.2020 та додаткових угод до нього, які позивач просить визнати недійсними.

У договорі сторони визначили місце поставки електричної енергії споживачу: 20300, Черкаська область, м. Умань, межа балансової належності електроустановок.

Статтею 29 Господарського процесуального кодексу України визначено правила альтернативної територіальної підсудності.

Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз зазначеної норми процесуального закону свідчить про те, що нею встановлено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності: 1) якщо спір виник із договору, в якому визначено місце виконання; 2) якщо спір виник із договору, в якому не визначено місце його виконання, проте з огляду на специфіку врегульованих ним правовідносин виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Отже, у питанні, який позов може пред`являтися за територіальною підсудністю за вибором позивача, законодавець керується тим, що це позов у спорі, що виник із договору, який відповідає певним ознакам (у ньому визначено місце виконання або його можливо виконати лише в конкретному місці).

Обмежень про те, що зазначений спір має бути виключно спором про виконання цього договору, частина 5 статті 29 ГПК України не містить.

Натомість саме місце пред`явлення позову у спорі, що виник із договору, законодавець визначає за вибором позивача за місцем виконання відповідного договору.

Отже, для застосування встановленого частиною 5 статті 29 ГПК України правила альтернативної територіальної підсудності спір між сторонами має бути таким, що виник із договору, однак не обов`язково спором про його виконання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2026 у справі №924/698/23.

Верховний Суд окремо зазначив, що частина п`ята статті 29 ГПК України не вимагає, щоб спір був виключно спором про виконання договору; достатньо, що спір виник із договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ця справа підсудна Господарському суду Черкаської області на підставі частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Суд встановив, що відповідач у порушення вимог частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України не зареєстрував електронний кабінет, а позивач при поданні позову до суду звільнений від обов`язку надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу, який в обов`язковому порядку зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу відповідача на його обов`язок зареєструвати електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС та роз`яснює відповідачу про можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Суд звертає увагу позивача на його обов`язок відповідно до вимог абзацу 1 частини 7 статті 162, частини 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України зазначити бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову, реквізити його рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та інформації про його відсутність чи доказів, що підтверджують наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Керуючись статтями 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити о 09 год. 30 хв. 17.09.2026 у приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, в залі судових засідань №3.

4. Зобов`язати позивача Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини подати суду до дня підготовчого засідання реквізити рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг чи інформацію про його відсутність; зазначити бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову; докази, що підтверджують наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг

5. З огляду на пріоритетність уникнення небезпеки для життя і здоров`я представників учасників справи під час війни, визнати необов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи.

6. Встановити відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, який має відповідати вимогам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Копію відзиву та доданих до нього документів надіслати позивачу одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Докази надіслання (надання) відзиву на позовну заяву позивачу надати суду до дати підготовчого засідання.

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

7. Встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзиви протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, яка має відповідати вимогам частини 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Докази надіслання (надання) відповіді на відзиви відповідачу надати суду до дати підготовчого засідання.

8. Встановити відповідачу строк для подання до суду заперечень на відповідь на відзиви протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, які мають відповідати вимогам частини 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Копію заперечень надіслати позивачу одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Докази надіслання (надання) заперечення позивачу надати суду до дати підготовчого засідання.

Звернути увагу учасників справи на дотримання норм процесуального права при реалізації процесуальних прав та виконанні процесуальних обов`язків:

Наслідки пропуску процесуальних строків (стаття 118 ГПК України):

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Наслідки неявки у судове засідання (стаття 202 ГПК України):

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Неявка позивача у судове засідання та неповідомлення ним про причини неявки не зумовлює підстав для відкладення розгляду справи у (підготовчому) судовому засіданні передбачених (частиною 2 статті 183), частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

Подання доказів та документів (стаття 42, 80 ГПК України):

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника)

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

До заяв по суті спору додаються докази їх надіслання учасникам справи (частини 5 і 6 статті 165, частина 3 статей 166, 167, 168 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/ та http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Надіслати ухвалу суду позивачу та його представнику адвокату Кравченку Роману Михайловичу до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, ТОВ КВІНТІС ПРОМ 12" ( 49031, м. Дніпро, вул. Поля Олександра, 59) поштою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Гладун