Рішення № 138715887, 04.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1790/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10 до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2 простягнення 8 078,02 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення 3% річних за період з лютого 2024 року по лютий 2025 року у сумі 1 552,37 грн. та інфляційні збитки за період з січня 2024 року по червень 2024 року та з серпня 2024 року по січень 2025 року у сумі 6525,65 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019 року

Також, до стягнення заявлені судові витрати.

Крім того, позивачем у 1 пункті прохальної частини позовної заяви, заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 25.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1790/26. Задоволено клопотання позивача викладене у 1 пункті прохальної частини позовної заяви про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено відповідачу 5-ти денний строк з дня отримання даної ухали, щодо надання заперечень щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Як вбачається із Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду у позивача та відповідача наявні зареєстровані електронні кабінети, у зв`язку із чим, ухвалу суду від 25.05.2026 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом в їх електронні кабінети, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме:

- «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 25.05.2026 року у справі № 922/1790/26 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Плугатирьову Віталію Вікторовичу в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 25.05.2026 року о(б) 14:37 год.»;

- «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 25.05.2026 року у справі № 922/1790/26 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Дочірньому підприємству "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 25.05.2026 року о(б) 14:37 год.»;

- «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 25.05.2026 року у справі № 922/1790/26 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 25.05.2026 року о(б) 14:37 год.».

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи вищевикладене, та наявні у матеріалах справи докази отримання сторонами у справі ухвали суду від 25.05.2026 року про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін у справі про розгляд справи у суді.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що станом на 04.08.2026 відповідач відзив на позов не надав, у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, у зв`язку із відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 року (далі - Закон), з 01.01.2019 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач) є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року № 1268.

Відповідно до статті 4 Закону, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з підпунктом 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

У відповідності до пункту 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Відповідно до пунктів 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з пунктом 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийомупередачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами пункту 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (пункт 3.1.7. Правил)

Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Відповідно до пункту 3.2.5 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Так, ураховуючи наведені приписи, та те, що споживач надав до товариства підписану заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції 1ФР, - договір про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019 року вважається укладеним.

Відповідно до пункту 13.1. договору, цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем споживачем заяви приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Згідно пункту 12 комерційної пропозиції № 1Ф-Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт *год на місяць, договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Пунктами 1.1. 1.2. договору визначено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, із урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1. договору).

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (пункт 3.1. договору).

Згідно пункту 3.3. договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію. що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього .оговору.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно пунктів 5.5. 5.6. договору, розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Пунктом 5.7. договору визначено, що оплата рахунка постачальника за цим договором мас бути здійснена мпоживачем у строк, визн хений в комерційній пропозиції, яка с додатком 2 до цього договору. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Також, позивачем до позовної заяви, позивачем було надано:

- додаток № 1 заяву приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу;

- додаток до заяви приєднання Інформацію щодо об`єктів споживача;

- додаток № 2 від 01.01.2020 року, а саме комерційну пропозицію № 1Ф-Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт *год на місяць.

Пунктом 4 комерційної пропозиції № 1Ф-Р визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) на підставі виставленого рахунку споживачу, у якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Згідно пункту 5 комерційної пропозиції № 1Ф-Р рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Оплата вартості електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

За твердженнями позивача, у відповідності до пункту 6.2 договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно до умов цього договору.

Згідно з переданими даними від АТ Харківобленерго відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунки за електричну енергію, а саме:

- за лютий 2022 року споживачем спожито 3587 кВт*год на суму 11309,17 грн. Рахунок та акт приймання-передачі направлено боржнику засобами поштового зв`язку 18.03.2024 року. Строк оплати рахунку до 01.04.2024 року.

Оплату здійснено частково у сумі 16,4 грн попередньою оплатою. Залишок боргу у сумі 11292,77 грн. сплачено 05.02.2025 року відповідно до платіжних інструкцій №515 та 580 від 05.02.2025 року;

- за березень 2022 року споживачем спожито 781 кВт*год на суму 2604,59 грн. Рахунок та акт приймання-передачі направлено боржнику засобами поштового зв`язку 18.03.2024 року. Строк оплати рахунку до 01.04.2024 року.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року;

- за квітень 2022 року споживачем спожито 756 кВт*год на суму 2575,30 грн. Рахунок та акт приймання-передачі направлено боржнику засобами поштового зв`язку 18.03.2024 року. Строк оплати рахунку до 01.04.2024 року.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року;

- за січень 2023 року споживачем спожито 6139 кВт*год на суму 30 287,44 грн. Рахунок та акт приймання-передачі направлено боржнику засобами поштового зв`язку 07.02.2023 року. Строк оплати рахунку до 21.02.2023 року.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року;

- за лютий 2023 року споживачем спожито 669 кВт*год на суму 3 070,75 грн. Рахунок та акт приймання-передачі направлено боржнику засобами поштового зв`язку 07.03.2023 року. Строк оплати рахунку до 21.03.2023 року.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року;

- за березень 2023 року споживачем спожито 483 кВт*год на суму 2 235,71 грн. Рахунок та акт приймання-передачі направлено боржнику засобами поштового зв`язку 07.04.2023 року. Строк оплати рахунку до 21.04.2023 року.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року;

- за квітень 2023 року споживачем спожито 330 кВт*год на суму 1 405,73 грн. Рахунок та акт приймання-передачі направлено боржнику засобами поштового зв`язку 08.05.2023 року. Строк оплати рахунку до 22.05.2023 року.

Оплату здійснено 05.02.2025р. відповідно до платіжних інструкцій №515 та №580 від 05.02.2025 року;

- за травень 2023 року споживачем спожито 48 кВт*год на суму 199,44 грн. Рахунок та акт приймання-передачі направлено боржнику засобами поштового зв`язку 07.06.2023 року. Строк оплати рахунку до 21.06.2023 року.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року.

Оскільки позивач як постачальник, виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, проте відповідач як споживач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконав, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних за період з лютого 2024 року по лютий 2025 року у сумі 1 552,37 грн. та інфляційні збитки за період з січня 2024 року по червень 2024 року та з серпня 2024 року по січень 2025 року у сумі 6 525,65 грн.

У зв`язку із тим, що відповідач не виконав умови договору в частині своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, предмет спору у даній справі становить вимога позивача про стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на суму невчасно здійсненої оплати електричної енергії за договором.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та, Законом України "Про ринок електричної енергії". Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).

Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, позивачем за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено відповідачу рахунок за спожиту електричну енергію за загальний період:

- за лютий 2022 року споживачем спожито 3587 кВт*год на суму 11309,17 грн. Строк оплати рахунку до 01.04.2024 року.

Оплату здійснено частково у сумі 16,4 грн попередньою оплатою. Залишок боргу у сумі 11292,77 грн. сплачено 05.02.2025 року відповідно до платіжних інструкцій №515 та 580 від 05.02.2025 року;

- за березень 2022 року споживачем спожито 781 кВт*год на суму 2604,59 грн. Строк оплати рахунку до 01.04.2024 року.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року;

- за квітень 2022 року споживачем спожито 756 кВт*год на суму 2575,30 грн. Строк оплати рахунку до 01.04.2024 року.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року;

- за січень 2023 року споживачем спожито 6139 кВт*год на суму 30 287,44 грн. Строк оплати рахунку до 21.02.2023 року.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року;

- за лютий 2023 року споживачем спожито 669 кВт*год на суму 3 070,75 грн. Строк оплати рахунку до 21.03.2023 року.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року;

- за березень 2023 року споживачем спожито 483 кВт*год на суму 2 235,71 грн. Строк оплати рахунку до 21.04.2023 року.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року;

- за квітень 2023 року споживачем спожито 330 кВт*год на суму 1 405,73 грн. Строк оплати рахунку до 22.05.2023 року.

Оплату здійснено 05.02.2025р. відповідно до платіжних інструкцій №515 та №580 від 05.02.2025 року;

- за травень 2023 року споживачем спожито 48 кВт*год на суму 199,44 грн. Строк оплати рахунку до 21.06.2023р.

Оплату здійснено 05.02.2025 року відповідно до платіжної інструкції №515 від 05.02.2025 року.

У зв`язку зі чим, позивачем заявлено до стягнення із відповідача заборгованість зі сплати

3% річних за період з лютого 2024 року по лютий 2025 року у сумі 1 552,37 грн.

та інфляційні збитки за період з січня 2024 року по червень 2024 року та з серпня 2024 року по січень 2025 року у сумі 6525,65 грн.

Враховуючи вищевикладене, предмет спору у даній справі становить вимога позивача про стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3% річних нарахованих позивачем відповідачу на суму не здійснених та невчасно здійсненої оплати електричної енергії за договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд враховує, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (подібний висновок викладений, зокрема, у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2020 року у справі № 905/21/19 викладено правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 року № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078).

З аналізу вищевикладеного слідує, що базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, в якому здійснено платіж.

Суд, також приймає до уваги, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця, інфляційна складова обчислюється без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця з урахуванням цього місяця. Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується залежно від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, із застосуванням математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого сталося прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 року № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 року № 62-97р].

Також, суд приймає до уваги, що Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики у справі № 751/4086/24 зазначив, що при обчисленні інфляційних втрат за статті 625 Цивільного кодексу України мають враховуватися всі місяці прострочення, у тому числі періоди дефляції (коли індекс інфляції менше від 100 %), оскільки такі нарахування становлять єдиний послідовний процес розрахунку.

Крім того, при здійснення перевірки та розрахунку суми заявлених позовних вимог за допомого онлайн - системи "Ліга-закон", суд враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 лютого 2018 року у справі № 917/1622/16, а саме щодо здійснення перерахунку заявлених позовних вимог саме за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН".

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу інфляційних втрат за період з січня 2024 року по червень 2024 року та з серпня 2024 року по січень 2025 року у сумі 6 525,65 грн., відповідно до наданого розрахунку та із урахуванням здійснених відповідачем оплат за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено без врахування вищевикладеного судом щодо нарахування інфляційних втрат, тобто, позивачем не було враховано липень 2024 року, що не відповідає вищевикладеному судом вище, а саме, що сума боргу із урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), проте позивачем вказаних вимог дотримано не було.

У зв`язку із чим, судом здійснено перевірку розрахунку позивача щодо інфляційних втрат із урахуванням (початку та завершення) заявленого позивачем періоду стягнення (з січня 2024 року по січень 2025 року із урахування кінцевої дати сплати відповідачем суми боргу 05.02.2025 року) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що здійснені позивачем нарахування не перевищують суми за розрахунком суду, а тому до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 6 525,65 грн.

Також, судом було здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3% річних у сумі 1 552,37 грн., з лютого 2024 року по лютий 2025 року (із урахування кінцевої дати сплати відповідачем суми боргу 05.02.2025 року) відповідно до наданого розрахунку за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено не вірно.

Судом здійснено власний розрахунок 3% річних відповідно до вищевказаного періоду за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що до стягнення підлягає суму 3 % річних у розмірі 920,23 грн.

В частині стягнення 3 % річних у розмірі 632,14 грн. відмовити.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення із відповідача 3% річних за період з лютого 2024 року по лютий 2025 року у сумі 920,23 грн. та інфляційні збитки за період з січня 2024 року по січень 2025 року у сумі 6 525,65 грн.

В частині стягнення 3 % річних у розмірі 632,14 грн. відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 454,06 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, - -

УХВАЛИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, ЄДРПОУ 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, ЄДРПОУ 42206328, п/р НОМЕР_1 , МФО 351823, ХОУ АТ Ощадбанк) 3% річних за період з лютого 2024 року по лютий 2025 року у сумі 920,23 грн. та інфляційні збитки за період з січня 2024 року по січень 2025 року у сумі 6 525,65 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу №762-011 від 01.01.2019 року.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, ЄДРПОУ 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, ЄДРПОУ 42206328, на п/р НОМЕР_1 , МФО 351823, ХОУ АТ Ощадбанк) судовий збір у сумі 2 454,06 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3 % річних у розмірі 632,14 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Реквізити сторін:

позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328);

відповідач: Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, ЄДРПОУ 31941174).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наказу в.о. голови суду від 30.06.2026 року № 87-в суддя Ємельянова О.О, у період з 15.07.2026 року по 03.08.2026 року перебувала у відпустці, у зв`язку із чим, рішення у даній у справі було підписано - 04 серпня 2026 року у перший робочий день судді.

Повне рішення складено "04" серпня 2026 р.

СуддяО.О. Ємельянова