Ухвала суду № 138715647, 29.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"29" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1092/26

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Ейсмонт І.С. на підставі посвідчення;

Від позивача: Асташенкова О.І. в порядку самопредставництва;

Від відповідача: не з`явився;

Розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу №916/1092/26 за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіус» про стягнення 161 978,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (далі прокурор) звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіус» (далі ТОВ «Фортіус») про стягнення заборгованості зі сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста у розмірі 120 000,00 грн, 3% річних у розмірі 10 740, 82 грн, збитків від інфляції у розмірі 31 237,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ «Фортіус» обов`язку зі сплати пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Одеської міської ради, що є порушенням п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX.

Ухвалою суду від 30.03.2026 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 17.06.2026 судом було оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.07.2026 об 11:00 год.

Під час підготовки справи до розгляду по суті господарським судом було з`ясовано, що на розгляді Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду перебувають справи №922/2047/25, № 903/953/25, правовідносини у яких є подібними з цією справою.

Враховуючи постановлення Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвали від 17.07.2026 про прийняти до розгляду справ №922/2047/25, № 903/953/25, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення даної справи зі стадії розгляду по суті на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у даній справі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Надточій проти України», №7460/03, § 26, рішення від 15.05.2008, нагадав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Предметом заявленого прокурором позову в інтересах держави в особі Одеської міської ради є вимоги про стягнення з ТОВ «Фортіус» заборгованості зі сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста у розмірі 120 000,00 грн, 3% річних у розмірі 10 740, 82 грн, збитків від інфляції у розмірі 31 237,29 грн. Розрахунок пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста був здійснений прокурором із урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2026 справу № 903/953/25 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі також - ОП КГС ВС) для відступу від висновку у застосуванні положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2026 у справі № 916/1281/25, згідно з яким "розмір пайової участі для замовника будівництва у населеному пункті відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX має проводитись з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

Передаючи справу № 903/953/25 на розгляд ОП КГС ВС, колегія суддів в ухвалі від 24.06.2026 зазначила про існування різної судової практики Верховного Суду у подібних правовідносинах з огляду на наявність висновку, сформульованого у подібних із цією справою правовідносинах у постанові Верховного Суду від 09.12.2025 № 914/169/25, згідно з яким визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва здійснюється саме на момент початку будівництва, що протилежний тим висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду від 07.05.2026 у справі № 916/1281/25, від яких колегія суддів у цій справі вважає за необхідне відступити (пункт 10).

При цьому висновки, що аналогічні тим, що сформульовані у постанові Верховного Суду від 07.05.2026 у справі № 916/1281/25, від яких колегія суддів у справі № 903/953/25 вважає за необхідне відступити, сформульовані також у інших постановах Верховного Суду від 20.03.2025 у справі № 903/601/24, від 21.05.2026 у справі № 916/67/25, від 28.05.2026 у справі № 922/1993/25.

Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2026 іншу справу № 922/2047/25 також передано на розгляд ОП КГС ВС з наступних підстав:

- відступити від висновку у застосуванні, зокрема, положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX та статті 1212 ЦК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 914/169/25, згідно з яким пайовий внесок має розраховуватися саме на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент початку будівництва;

- уточнити при цьому правовий висновок щодо моменту, з якого фіксується розмір пайової участі замовника будівництва, що :

1) на момент виникнення обов`язку замовника звернутися до органу місцевого самоврядування для визначення її розміру у зв`язку з початком будівництва;

2) на момент початку будівництва;

3) на момент введення об`єкта в експлуатацію, з яким закон прямо пов`язує граничний строк сплати.

Передаючи справу №922/2047/25 на розгляд ОП КГС ВС, колегія суддів в ухвалі від 10.06.2026 зазначила про існування різної судової практики Верховного Суду у подібних правовідносинах з огляду на наявність висновків, сформульованих у подібних зі справою №922/2047/25 правовідносинах у постановах Верховного Суду від 20.05.2026 у справі № 922/2053/25, від 28.05.2026 у справі № 922/1993/25, згідно з якими пайовий внесок має розраховуватися на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент введення його в експлуатацію, та які протилежні тим висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №914/169/25.

Ухвалами Верховного Суду від 17.07.2026 б`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 903/953/25 та № 922/2047/25 було прийнято до розгляду.

Прийняття вказаних справ на розгляд об`єднаною палатою зумовлено необхідністю усунення розбіжностей у судовій практиці та формування єдиного правового висновку щодо застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України та абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.09.2019 № 132-ІХ у спорах про стягнення з замовників будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі (а також інфляційних втрат і 3 % річних), а саме - щодо визначення юридично значущого моменту, станом на який підлягає обчисленню розмір такої пайової участі.

Таким чином, на розгляді Верховного Суду перебувають справи, у межах яких суд має зробити висновки щодо застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України та абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.09.2019 № 132-ІХ. Вказані норми чинного законодавства підлягають застосуванню під час вирішення цієї справи за позовом прокурором в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ «Фортіус», оскільки суду слід перевірити, в тому числі, правильність здійсненого прокурором розрахунку заборгованості зі сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста. Викладене дозволяє суду зробити висновок про подібність правовідносин у межах даної справи та справ №922/2047/25, № 903/953/25.

Підстави та умови зупинення провадження у справі врегульовані нормами статей 227, 227 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний або має право зупинити провадження у справі.

В силу приписів ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Суд не зупиняє провадження у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

У цьому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

При цьому, згідно ч.3 ст.195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Суд зазначає, що ухвала від 24.06.2026 про передачу справи № 903/953/25 на розгляд Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду була постановлена Верховним Судом вже після закриття підготовчого провадження у даній справі; ухвала від 10.06.2026 про передачу справи №922/2047/25 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25.06.2026, тобто також вже після закриття підготовчого провадження у даній справі. Таким чином, у суду була відсутня можливість розглянути питання про зупинення провадження по даній справі у межах підготовчого провадження.

Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 по справі №916/2421/18 дійшов висновку, що стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

У постанові від 16.12.2021 по справі №910/7103/21 Верховним Судом наголошено, що глава 6 розділу ІІІ ГПК України не врегульовує питання повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії судових дебатів. Проте, відповідно до практики Верховного Суду суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення даної справи зі стадії розгляду по суті на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження по даній справі до перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду судових рішень у подібних правовідносинах у межах справ №922/2047/25, № 903/953/25.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 177, 182, 228, 234 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Справу №916/1092/26 повернути зі стадії розгляду по суті на стадію підготовчого провадження.

2. Провадження у справі №916/1092/26 зупинити до закінчення перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справ №922/2047/25, № 903/953/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повних текстів судових рішень.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повна ухвала складена 03.08.2026.

Суддя С.П. Желєзна