Ухвала суду № 138715620, 04.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

04 серпня 2026 року Справа № 915/480/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали за заявою стягувача про надання звіту про виконання судового рішення у справі

за позовом: Фізичної особи-підприємця Проніна Юрія Олександровича, АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1

до відповідача: Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)», 56022, Миколаївська область, Казанківський район, с. Новоданилівка; код ЄДРПОУ 08680543

про: стягнення 302823,02 грн.

Фізична особа-підприємець Пронін Юрій Олександрович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 08.04.2021, в якій просив суд стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» заборгованості у розмірі 302823,02 грн., яка складається з: 255000,00 грн. основний борг; 31239,02 грн. інфляційні втрати; 16584,00 грн. 3 % річних.

За результатами розгляду справи рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» на користь Фізичної особи-підприємця Пронін Юрій Олександрович: - 255000,00 грн. основний борг; - 16584,00 грн. 3 % річних; - 31239,02 грн. інфляційні втрати; - 2271,18 грн. судового збору.

Рішення суду набрало законної сили 13.08.2021.

31.08.2021 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 видано відповідний наказ.

30.09.2025 до суду від Проніна Юрія Олександровича надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява № 30/09 від 30.09.2025 (вх. № 13894/25 від 30.09.2025) про надання звіту про виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021року у справі №915/480/21 в 15 денний строк, з дня отримання ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.10.2025 було задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Проніна Юрія Олександровича № 30/09 від 30.09.2025 (вх. № 13894/25 від 30.09.2025) про надання звіту про виконання судового рішення у справі № 915/480/21; зобов`язано відповідача Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (код ЄДРПОУ 08680543) у строк 30 календарних днів від дня отримання даної ухвали надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 у справі № 915/480/21.

03.12.2025 до суду від Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» надійшов Звіт № 93/11-277/Блк від 01.12.2025 про виконання судового рішення, а також клопотання № 93/11-276/Блк від 01.12.2025 про поновлення строку на подання звіту про виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2025 було постановлено поновити Державному підприємству «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» строк на подання звіту про виконання судового рішення у справі № 915/480/21 на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021; розгляд звіту Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» № 93/11-277/Блк від 01.12.2025 про виконання судового рішення у справі № 915/480/21 здійснювати в порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня його надходження (до 15.12.2025 включно).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.12.2025 було відмовлено у прийнятті звіту Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (код ЄДРПОУ 08680543) № 93/11-277/Блк від 01.12.2025 про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 у справі № 915/480/21; встановлено відповідачу Державному підприємству «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (код ЄДРПОУ 08680543) новий строк для надання суду звіту про виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 у справі № 915/480/21 протягом 30 календарних днів від дня отримання даної ухвали.

12.01.2026 до суду від Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» надійшов сформований в системі «Електронний суд» звіт № 93/10-10/Блк від 12.01.2026 (вх. № 521/26 від 12.01.2026) про виконання судового рішення, в якому відповідач просить суд прийняти звіт про виконання судового рішення (судового наказу) Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/480/21.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026 було постановлено прийняти звіт Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» № 93/10-10/Блк від 12.01.2026 (вх. № 521/26 від 12.01.2026) про виконання судового рішення у справі № 915/480/21; встановити відповідачу Державному підприємству «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (код ЄДРПОУ 08680543) новий строк для надання суду звіту про виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 у справі № 915/480/21 протягом трьох місяців від дня отримання даної ухвали.

16.04.2026 до суду від Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява № 93/10-54/Блк від 16.04.2026 (вх. № 5461/26 від 16.04.2026), в якій заявник просить суд прийняти звіт про виконання судового рішення (судового наказу) Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/480/21.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2026 було прийнято викладений в заяві № 93/10-54/Блк від 16.04.2026 (вх. № 5461/26 від 16.04.2026) звіт Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» про виконання судового рішення у справі № 915/480/21; зобов`язано керівника Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (код ЄДРПОУ 08680543) Булика Анатолія Павловича (РНОКПП НОМЕР_2 ) надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 у справі № 915/480/21 протягом трьох місяців від дня отримання даної ухвали; попереджено керівника Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (код ЄДРПОУ 08680543) Булика Анатолія Павловича (РНОКПП НОМЕР_2 ) про можливість застосування судом заходів процесуального примусу (зокрема, у вигляді накладення штрафу у порядку ст. 135 ГПК України) у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, подання звіту з порушенням такого строку та/або неприйняття судом звіту.

Копія вказаної ухвали була направлена відповідачу в електронний кабінет в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронного кабінету одержувача 28.04.2026 о 10:13, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2026 у справі № 915/480/21 відповідач отримав 28.04.2026.

Таким чином, встановлений судом процесуальний строк для подання звіту про виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 у справі № 915/480/21 для керівника Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (код ЄДРПОУ 08680543) Булика Анатолія Павловича (РНОКПП НОМЕР_2 ) тривав до 28.07.2026.

27.07.2026 до суду від Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)», за підписом керівника підприємства Булика Анатолія Павловича, надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява № 93/10-98/Блк від 24.07.2026 (вх. № 10737/26 від 27.07.2026), в якій заявник просить суд прийняти звіт про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/480/21.

За приписами ч. 1 ст. 345-4 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.

За результатами дослідження поданого боржником звіту (наведеного за текстом заяви № 93/10-98/Блк від 24.07.2026 (вх. № 10737/26 від 27.07.2026)), суд не вбачає необхідності для призначення розгляду такого звіту у судовому засіданні за правилами статті 342 Господарського процесуального кодексу України, та здійснює такий розгляд протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження.

Розглянувши в порядку письмового провадження звіт боржника про виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що вказаний звіт не підлягає прийняттю, виходячи з такого.

Згідно з статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

В силу статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За умовами частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25.04.2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

За умовами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).

У рішенні по справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

В силу статті 339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому розділом VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Господарського процесуального кодексу України.

Отже, чинним процесуальним Законом встановлено право суду встановити судовий контроль за виконанням судових рішень.

При цьому, такий контроль встановлюється в разі, якщо судове рішення не виконується зобов`язаною стороною тривалий час без поважних на те підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 345-4 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 345-2 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

За змістом ч. 2 ст. 345-4 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 345-3 цього Кодексу.

Суд зауважує, що відповідно до відповідно до ч.ч.2-3 ст.345-3 Господарського процесуального кодексу України звіт боржника про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що поданий боржником звіт містить посилання на заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, зокрема:

1) вказівка на здійснення постійного зв`язку із стягувачем та інформування останнього про фінансовий стан підприємства, хід виконання судового рішення та вжиті заходи щодо погашення заборгованості.

Суд зауважує, що посилання на вжиття відповідних заходів є виключно декларативним і на підтвердження відповідних обставин відповідачем не надано суду жодних доказів.

2) вказівка на звернення до стягувача із пропозицією щодо альтернативного способу часткового погашення заборгованості шляхом передачі останньому готової гранітної продукції, яка перебуває на складі підприємства.

Суд зауважує, що на підтвердження вжиття відповідного заходу відповідач посилається на копію листа № 93/10-7/Блк від 12.01.2026, за змістом якого боржник просив стягувача розглянути можливість погашення грошового боргу готовою продукцією підприємства. Разом із тим, про вжиття вказаних заходів боржник уже повідомляв суд у січні 2026 року у звіті № 93/10-10/Блк від 12.01.2026 (вх. № 521/26 від 12.01.2026), а, отже, посилання на відповідні обставини не може свідчити про те, що боржником і надалі продовжують вживатися заходи, спрямовані на виконання судового рішення.

3) вказівка на здійснення заходів щодо реалізації готової продукції власними силами, а також посилання на те, що у разі її реалізації, кошти будуть спрямовані насамперед на виконання судових рішень, у тому числі рішення Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/480/21.

Суд зауважує, що на підтвердження вжиття відповідного заходу відповідачем надано суду копію договору купівлі-продажу № 95 від 14.07.2026, укладеного боржником як продавцем гранітної продукції. Водночас, судом взято до уваги, що про вжиття заходів щодо реалізації готової продукції, зокрема, укладання підприємством, як продавцем, договорів купівлі-продажу № 2г від 06.03.2026, № 4г від 27.03.2026, № 5г від 27.03.2026, боржник уже повідомляв суд при поданні звіту, наведеного за текстом заяви № 93/10-54/Блк від 16.04.2026 (вх. № 5461/26 від 16.04.2026). При цьому, усі наведені договори містили умови щодо оплати продукції на умовах передоплати, а строк поставки продукції в одному з договорів (№ 2г від 06.03.2026) був визначений до 31.03.2026. Вказане свідчить про те, що станом на дату подання звіту, принаймні один із наведених договорів мав бути виконаним, а підприємство мало отримати кошти, які могло спрямувати на погашення заборгованості встановленої рішенням суду у даній справі. Однак відповідач жодних пояснень щодо відповідних обставин суду не надав, як і не надав доказів повного чи часткового погашення заборгованості на рахунок позивача.

Таким чином, посилання відповідача на заходи, які вжито та вживаються боржником для усунення обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, оцінюються судом критично.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що при здійсненні судового контролю за виконанням судового рішення має оцінюватися не лише сам факт його невиконання на певну дату, а й поведінка боржника, реальність вжиття ним заходів щодо викання рішення та наявність об`єктивних причин, які унеможливлюють його своєчасне виконання.

Водночас, у даній справі, виходячи із наведеного вище, суд не вбачає, що боржником доведено реальність вжиття заходів щодо виконання рішення. Суд наголошує, що заходи боржника мають носити не формальний, декларативний характер, а бути спрямованими на досягнення кінцевої мети, якою є повне та реальне виконання зобов`язань, визначених судовим рішенням.

Також, суд звертає увагу боржника на те, що хоча звіт і містить посилання на орієнтовні строки виконання такого рішення до 31 грудня 2026 року, однак не містить жодної мотивації щодо визначення зазначеного строку, що може призвести до порушення балансу інтересів сторін, оскільки не дозволяє стягувачу сформувати обґрунтовані очікування щодо строків виконання судового рішення.

При цьому судом взято до уваги також і те, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 у справі № 915/480/21 набрало законної сили 13.08.2021 (майже 5 років тому), виконавче провадження № 71225702 на виконання вказаного рішення суду відкрито 08.03.2023 (більш як 3 роки тому) і до сих пір триває, заява про зобов`язання боржника подати звіт про виконання рішення суду, про надходження до суду якої боржник був обізнаний, подана 30.09.2025 (більш як 10 місяців тому), ухвалою суду від 14.10.2025 боржника було вперше зобов`язано подати звіт про виконання судового рішення (більш як 9 місяців тому), що свідчить про те, що у Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)», та, зокрема, його керівника ОСОБА_1 було достатньо часу для вжиття всіх необхідних заходів для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, з огляду на встановлену судом невідповідність поданого боржником Звіту вимогам ч. 2 ст. 345-3 Господарського процесуального кодексу України, та недостатність вжитих боржником заходів для повного та своєчасного виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті звіту керівника Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» Булика Анатолія Павловича про виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 у справі № 915/480/21.

За змістом ч. 3 ст. 345-4 Господарського процесуального кодексу України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу, а також може додатково встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 345-2 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому, порядок застосування до учасників справи заходу процесуального примусу у вигляді штрафу врегульовано приписами ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у визначених випадках. Тобто, враховуючи закріплене Господарським процесуальним кодексом України право, а не обов`язок суду стягнути в дохід державного бюджету штраф з керівника боржника, суд, роз`яснивши останньому допущені при поданні звіту недоліки, наразі не вбачає необхідності у застосуванні до керівника боржника заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Водночас, суд вважає за необхідне додатково встановити керівнику Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» Булику Анатолію Павловичу новий строк для подання звіту про виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 у справі № 915/480/21.

Суд також роз`яснює керівнику Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» Булику Анатолію Павловичу що за змістом ч. 1 ст. 135 ГПК України під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідачем, боржником є юридична особа) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У контексті наведеного, суд зазначає, що за змістом ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Так, за приписами п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Суд наголошує, що у разі повторного встановлення обставин невідповідності поданого боржником звіту вимогам ч. 2 ст. 345-3 Господарського процесуального кодексу України та/або недостатності вжитих боржником заходів для повного та своєчасного виконання судового рішення, у суду будуть наявні підстави для застосування до боржника заходів процесуального примусу, у вигляді стягнення штрафу.

З урахуванням наведеного та з метою належного оформлення відповідного виконавчого документу у разі виникнення для цього процесуальних підстав, суд вважає за доцільне зобов`язати відповідача надати суду інформацію щодо місця проживання та дати народження керівника Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» Булика Анатолія Павловича.

Керуючись статтями 135, 232-235, 345-2, 345-4 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті звіту керівника Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» Булика Анатолія Павловича (наведеного за текстом заяви № 93/10-98/Блк від 24.07.2026 (вх. № 10737/26 від 27.07.2026)) про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 у справі № 915/480/21 відмовити.

2. Встановити керівнику Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (код ЄДРПОУ 08680543) Булику Анатолію Павловичу (РНОКПП НОМЕР_2 ) новий строк для надання суду звіту про виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021 у справі № 915/480/21 протягом 30 днів від дня отримання даної ухвали.

Звіт про виконання судового рішення має бути поданий до суду з дотриманням вимог, визначених ч.ч. 2, 3 ст. 345-3 Господарського процесуального кодексу.

3. Попередити керівника Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (код ЄДРПОУ 08680543) Булика Анатолія Павловича (РНОКПП НОМЕР_2 ) про можливість застосування судом заходів процесуального примусу (зокрема, у вигляді накладення штрафу у порядку ст. 135 ГПК України) у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, подання звіту з порушенням такого строку та/або неприйняття судом звіту.

4. Зобов`язати Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» у строк до 01.09.2026 надати суду інформацію щодо місця проживання та дати народження керівника Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» Булика Анатолія Павловича.

5. Попередити Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» про можливість застосування судом заходів процесуального примусу (зокрема, у вигляді накладення штрафу у порядку ст. 135 ГПК України) у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Ухвала господарського суду у відповідності до п. 37 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.О.Семенчук