Ухвала суду № 138715238, 20.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.07.2026Справа № 910/5143/24

Суддя Н.Плотницька, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця, у справі

за позовомАкціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д)до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвін Стіл Корпорейшн" (03040, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 14, офіс 305 А) 2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) 3) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркоммерс" (03040, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 14, офіс 308 Б)простягнення 6 998 999 грн 14 коп.Представники сторін: від стягувача: не з`явилисьвід боржника-1: не з`явилисьвід боржника-2: не з`явилисьвід боржника-3 (скаржника):Дзявун Ю.С.від боржника-4: не з`явилисьвід органу ДВС: не з`явилисьВСТАНОВИВ:

26.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвін Стіл Корпорейшн", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркоммерс" про солідарне стягнення 6 998 999 грн 14 коп. заборгованості за кредитним договором № KTVKLOK99711 від 06.11.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвін Стіл Корпорейшн", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркоммерс" солідарного стягнуто на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованості по кредиту в розмірі 6 998 999 грн 14 коп., а також з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвін Стіл Корпорейшн", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркоммерс" стягнуто на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судовий збір.

20.01.2025, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 (повний текст складено 05.12.2024), яке набрало законної сили 26.12.2024, видано накази.

12.11.2025 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла скарга на рішення держаного виконавця, відповідно до якої скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця протиправною відмову державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зупинення дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2, та зобов`язати державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зупинити виконавчі дії у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що 19.03.2026 Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправно та необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконавчих проваджень враховуючи, те що станом на 24.09.2025, тобто зі спливом 20-денного строку, Товариством з обмеженою відповідальністю "Едвін Стіл Корпорейшн" не було отримано рішення кредитора за результатами розгляду заяви про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за кредитним договором №KTVKLOK99711, що дає підстави для застосування пункту 26. Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» №4340 від 27.03.2025 зокрема зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Крім того, скаржник зазначає, що виконавцем не дотримано форми надання відповіді, так виконавцем направлено на адресу скаржника лист, а не винесено постанову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2026 розгляд скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця у справі № 910/5143/24 призначено на 20.07.2026.

08.07.2026 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" надійшли письмові пояснення.

Представники стягувача, боржників 1, 2, 4 та органі ДВС в судове засідання 20.07.2026 не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання буди повідомлені належним чином.

В судове засідання з розгляду скарги на дії ДВС з`явився представник скаржника та надав пояснення по суті скарги.

Суд, розглянувши матеріали поданої ОСОБА_1 скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця по справі №916/2989/25, заслухавши пояснення представників сторін та державного виконавця, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частинами 1, 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчим документом. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N11-рп/2012).

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. У рішенні від 17 травня 2005 року по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява N 71186/01, пункт 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження", однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України, судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Положеннями статті 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Предметом розгляду даної скарги є оскарження відмови державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зупинення дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2

Як з`ясовано судом, 17.03.2025 відкрите виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання наказу № 910/5143/24 який виданого 20.01.2025 Господарським судом міста Києва, про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвін Стіл Корпорейшн", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркоммерс" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованості по кредиту в розмірі 6 998 999 грн 14 коп., а також виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання наказу № 910/5143/24 виданого 20.01.2025 Господарським судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судового збору в розмірі 20 997 грн.

12.06.2025 на адресу Слов`янського відділу ДВС у Краматорському районні Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява представника Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про повернення виконавчого документа.

На підставі заяви стягувача, керуючись вимогами пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Виконавчі провадження № НОМЕР_4 та НОМЕР_5, з примусового виконання наказу № 910/5143/24 виданого 20.01.2025 Господарським судом міста Києва, завершено

Згідно частини 3 статті40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

На підставі вище викладеного, постанови про стягнення виконавчого збору по ВП № НОМЕР_4 та ВП НОМЕР_5 виділенні в окремі провадження, а саме:

- ВП № НОМЕР_6 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору по ВП № НОМЕР_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 699 897 грн 65 коп.

- ВП № НОМЕР_7 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору по ВП № НОМЕР_3 про стягнути з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 2 099 грн70 коп.

29.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з клопотаннями про зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з посиланням на підпункт 2 пункту 26 Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану".

Листом за підписом начальника відділу Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Максименка М.Ф. у задоволенні поданих клопотань було відмовлено.

Отже, судом з`ясовано, що оскаржувані ОСОБА_1 дії Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України були вчинені державним виконавцем Максименком М.Ф. в межах стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом

За таких обставин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених, зокрема, у постановах від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 14.11.2018 у справі №906/515/17, від 13.03.2019 у справі №545/2246/15-ц, від 03.04.2019 у справі №370/1034/15-ц, у справі №370/1288/15-ц, від 21.08.2019 у справі №381/2126/18, від 05.05.2020 у справі №589/117/17, від 23.06.2020 у справі №705/1804/13-ц, оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За викладених обставин, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у даній справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Керуючись сп. 1, ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 340, 342 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про виконавче провадження суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 910/5143/24 по розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчих провадженнях № НОМЕР_7 та НОМЕР_2, закрити.

Суддя Н. Плотницька