Ухвала суду № 138715144, 03.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.08.2026Справа № 910/9585/26

Господарський суд міста Києва, у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР БУД ГРУП»

про забезпечення позову від 31.07.2026

у справі №910/9585/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР БУД ГРУП» (03032, пров. Леопольда Ященка, буд.15, корп.3, м. Київ, код 42388017)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУДКОНСТРУКЦІЯ" (03056, вул. Польова, буд.24 Д, м. Київ, код 42593306)

про стягнення грошових коштів у розмірі 909 474,88 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР БУД ГРУП» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУДКОНСТРУКЦІЯ" про стягнення грошових коштів у розмірі 909 474,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання Договору підряду №ДП20122021 від 20.12.2021 позивач належним чином виконав роботи з облицювання фасаду на загальну суму 22 325 131,80 грн, які прийняті відповідачем без зауважень, однак оплачені останнім лише частково. При цьому відповідач систематично порушував передбачений п. 4.3 Договору 10-денний строк оплати виконаних робіт після підписання відповідних актів, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 559 201,75 грн, яка залишилась непогашеною попри направлену позивачем претензію. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 909 474,88 грн, з яких: 559 201,75 грн - основний борг, 272 922,54 грн - пеня, 77 350,59 грн - інфляційні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 910/9585/26 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог.

21.07.2026 разом із позовною заявою від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР БУД ГРУП» надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на суму 909 474 (дев`ятсот дев`ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн 88 коп., що обліковуються на розрахунковому рахунку відповідача із номером IBAN НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК" та інших банківських рахунках, що належать відповідачу.

Заява обґрунтована тим, що відповідач має заборгованість на суму 909 474,88 грн за Договором підряду №ДП20122021 від 20.12.2021, тривалий час ігнорував усні та письмові вимоги позивача (зокрема, Вимогу №04/1004 від 05.05.2026) щодо оплати боргу, у зв`язку з чим, на думку позивача, існує обґрунтований ризик, що відповідач вживатиме заходів для уникнення стягнення коштів.

Розглянувши подану заяву та дослідивши надані з нею докази, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1 вказаної постанови).

Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Судом враховано, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність фактичних обставин, які свідчать про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання майбутнього судового рішення. Саме позивач у поданій заяві послався на правову позицію, викладену у п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011, відповідно до якої достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, а про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Посилаючись на наведений правовий стандарт доказування, позивач жодним чином не підтвердив його дотримання при зверненні із заявою про забезпечення позову. Зі змісту заяви та долучених до неї матеріалів вбачається, що обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову зводиться виключно до посилання на розмір заборгованості відповідача та факт залишення без задоволення претензії (Вимоги №04/1004 від 05.05.2026).

Заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду вчинялися дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання, зокрема: доказів відчуження відповідачем належного йому майна або вчинення підготовчих дій до такого відчуження; доказів витрачання відповідачем коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; доказів укладення відповідачем договорів поруки чи застави за наявності спірного невиконаного зобов`язання; відомостей про ініціювання щодо відповідача процедури припинення юридичної особи чи банкрутства; доказів погіршення фінансового стану відповідача або виведення ним активів.

Сам по собі факт наявності заборгованості та невиконання відповідачем вимог позивача щодо її погашення в добровільному порядку не є достатньою підставою для висновку про існування ризику невиконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки вказані обставини становлять предмет доказування по суті спору, а не обставини, що обґрунтовують необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, наведені позивачем доводи ґрунтуються не на доказах наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову, а на його суб`єктивному припущенні про можливу недобросовісну поведінку відповідача в майбутньому, що не відповідає стандарту доказування, визначеному в статтях 136, 137 Господарського процесуального кодексу України та роз`ясненому в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011, на яку сам позивач послався в обґрунтування заяви.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено достатньо обґрунтованого припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника.

Керуючись статтями 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР БУД ГРУП» про забезпечення позову у справі №910/9585/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (03.08.2026) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Марія ДЕМИДОВА