Рішення № 138715101, 16.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026Справа № 910/16531/25

За позовом Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі

Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гидротехнобур"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Костюк А.С.

представники учасників справи: згідно з протоколом судового засідання

В судовому засіданні 16.06.2026, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київрада, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гидротехнобур" (далі - ТОВ "Гидротехнобур", відповідач) про стягнення збитків у сумі 488 403,65 грн. та штрафу у сумі 97 680,73 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що прокуратурою встановлено, що Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" (замовник; далі - підприємство) 11.08.2021 на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено оголошення про проведення закупівлі № UA-2021-08-11-002795-с на проведення робіт "ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вулиці Вишгородській, 10 в Оболонському районі" з очікуваною вартістю закупівлі 4 63 859,00 грн. За результатами проведення закупівлі прийнято рішення про намір укладення договору про закупівлю з ТОВ "Гидротехнобур" (генеральний підрядник).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2026 зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16531/25, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 було залучено до участі у справі № 910/16531/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" (далі - КП "Київводфонд", третя особа).

10.04.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких останній проти позову заперечив, зазначив, що ТОВ "Гидротехнобур" умови договору виконало у повному обсязі, про що сторонами був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт. При цьому, позивач прийняв виконані роботи без будь-яких зауважень, а доводи прокурора, що роботи були прийняті з прихованими недоліками є безпідставними, оскільки результатом виконання робіт за договором є артезіанська свердловина малої продуктивності.

12.05.2026 від прокурора надійшли заперечення на вказані письмові пояснення, у яких прокурор вказав про необгрунтованість доводів відповідача.

26.05.2026 від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті справи, у яких КП "Київводфонд" вказало, що прокурором не доведено факту понесення збитків позивачем, а також обставин для нарахування штрафу. Також вказав про пропуск прокурором строку позовної давності для звернення із даним позовом.

15.06.2026 від прокурора надійшли заперечення на вказані письмові пояснення.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті прокурор свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в позові у повному обсязі.

Представник третьої особи вважав, що позов задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2021 Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення про проведення закупівлі № UA-2021-08-11-002795-с на проведення робіт "ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013. Будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вулиці Вишгородській, 10 в Оболонському районі" з очікуваною вартістю закупівлі 4 633 859,00 грн. Джерелом фінансування вищевказаної закупівлі є кошти місцевого бюджету.

За результатами проведення закупівлі, 28.09.2021 між ТОВ "Гидротехнобур" та КП "Київводфонд" (замовник) був укладений договір будівельного підряду 1-КБАС (далі - договір), відповідно до якого генеральний підрядник зобов`язується власними силами та засобами виконати роботи згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вулиці Вишгородській, 10 в Оболонському районі", здати в обумовлені строки та в установленому порядку об`єкт в експлуатацію, ліквідувати недоліки і дефекти, що виникли з його вини та в ході або після приймання робіт, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами даного договору (п. 2.1 договору).

Договірна ціна визначена з обсягів робіт на підставі державних будівельних норм, ДСТУ та становить 4 564 980,44 грн. (п. 4.1, в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2021).

Строк виконання робіт - до 24.12.2021. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником з підписанням відповідного акту (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 6.5 договору генеральний підрядник готує акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 в двох примірниках, узгоджує їх зі службою технічного нагляду і передає для підписання замовнику.

Пунктом 6.5.1 договору передбачено, що замовник протягом 5 днів з дати отримання документів перевіряє їх та у випадку відсутності зауважень підписує акт виконаних робіт та повертає генеральному підряднику.

Відповідно до п. 6.5.2 договору у випадку виявлення замовником недоліків у виконаних роботах, замовник протягом 5 робочих днів повертає генеральному підряднику документи без підпису та складає дефектний акт із зазначенням робіт, що мають недоліки та термінів їх усунення, що не може перевищувати 10 днів.

Відповідно до п. 6.5.6 договору замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які не можуть бути усунуті або не можуть усунуті у строк, визначений у дефектному акті, або у випадку, якщо порушення строків виконання робіт (етапу робіт) має місце та триває більше 30 календарних днів. У даному випадку генеральний підрядник відшкодовує замовнику збитки, понесені у зв`язку з належним виконанням умов договору генеральним підрядником, а у замовника виникає право вимагати повернення всіх сплачених коштів генеральному підряднику у зв`язку із виконанням цього договору.

Генеральний підрядник зобов`язаний гарантувати надійність і якість виконаних робіт протягом гарантійного терміну (п. 7.4.14 договору).

Згідно з п. 12.3 договору генеральний підрядник сплачує замовнику штраф 20% від вартості неякісно виконаних робіт, а у випадку неможливості усунення недоліків - від загальної вартості робіт (ціни договору).

Пункт 13.1 договору передбачає, що договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання договору між сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за формою КБ-3, до яких внесені відомості щодо обсягів робіт та витрачених матеріалів.

Як зазначає прокуратура і не заперечується сторонами, виконані за договором роботи були оплачені у повному обсязі у сумі 4 564 980,44 грн.

Під час проведення досудового розслідування кримінального провадження від 24.04.2023 №42023102070000096 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366 та частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України, було проведено ряд судових експертиз, зокрема, щодо обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт за договором.

Так, відповідно до висновку від 03.04.2024 №24-32/СЕС за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 42023102070000096, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2023, експерт, зокрема, дійшов висновку щодо: глибини свердловини, розташованої за адресою: вул. Вишгородській, 10, Оболонський район, м. Київ, що становить 158,80 пм, замість заявленої глибини згідно проекту та паспорту - 270 мп; фактично виконаних робіт, що є меншими, ніж сума договору на 586 084,38 грн.; обсягу та вартості фактично виконаних робіт, які не відповідають договору та актам форми КБ-2 та КБ-3.

Відповідно до висновків від 31.10.2024 №31-1/10-2024 та від 05.09.2024 № СЕ-19/111-24/35900-ЕК за результатами проведення судово-економічної експертизи в кримінальному провадженні від 24.04.2023 №4202310207000096, експертом, згідно з наявними документами та з урахуванням висновку №24-32/СЕС від 03.04.2024 внаслідок укладення та виконання договору було встановлено, що:

- розмір збитків територіальної громади міста Києва внаслідок укладення та виконання договору будівельного підряду № 1-КБАС від 28.09.2021 документально підтверджується у сумі 488 403,65 грн. без ПДВ (у сумі завищення фактичних обсягів проведених робіт та витрачених матеріалів в актах приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в до договору).

Отже, Подільська окружна прокуратура звернулася до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ "Гидротехнобур" збитків у розмірі 488 403,65 грн. та штрафу у сумі 97 680,73 грн.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, № 922/1830/19.

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, № 922/1830/19). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, № 922/1830/19).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з частиною 3 статті 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Отже, Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, уповноваженим на розпорядження коштами місцевого (міста Києва) бюджету, зокрема і спірними заявленими до стягнення у цій справі грошовими коштами, які є коштами міського бюджету (м. Києва) та належать територіальній громаді міста Києва.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі № № 905/1907/21 зазначила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

На обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі Київської міської ради прокурор у позовній заяві стверджував, що джерелом фінансування договору № 1-КБАС є кошти місцевого бюджету, відтак використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес. Натомість, відповідач допустив неналежне виконання будівельних робіт за вищезазначеним договором, у той час як Київською міською радою самостійно не врегульовано питання щодо стягнення в судовому порядку з відповідача збитків та штрафу.

08.09.2025 Подільською окружною прокуратурою міста Києва з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру направлено лист до Київської міської ради щодо необхідності вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави за вищевказаним фактом, в тому числі звернення з позовною заявою за вищевказаним фактом.

Листом Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.09.2025 на виконання доручення заступника і голови Київської міської державної адміністрації повідомлено, що у нього та у Київської міської ради відсутні підстави для вжиття заходів цивільно-правового характеру за вказаним фактом.

У подальшому, листом від 19.12.2025 у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" окружною прокуратурою повідомлено Київську міську раду про звернення до Господарського суду міста Києва з відповідною позовною заявою.

Верховний Суд у постанові №922/3219/20 зазначав, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

До того ж, можливість звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, до компетенції якого належать повноваження щодо захисту прав та інтересів територіальної громади та який не перебуває у договірних відносинах з відповідачем, можливість стягнення на користь цього органу заявлених до стягнення грошових коштів, підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.08.2024 у справі № 918/1188/23.

Оскільки Київрада самостійно не звернулось до суду за захистом свого порушеного права, суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави у даному спорі.

Щодо суті заявленого позову суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

У частинах 4, 6 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

За змістом статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Значення огляду у прийнятті робіт полягає в тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання. У акті сторона, яка приймає роботи, має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначає строки їх усунення. Якщо при здачі-прийманні об`єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об`єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи.

У частині 1 статті 858 ЦК України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (частина 3 статті 858 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення в діях особи, як-то протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками; вина особи, яка заподіяла збитки. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальність не настає.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.

При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміють матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності та полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням збитків, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Як слідує з наведених прокурором обставин та наданих на їх підтвердження доказів, прокурор обґрунтував наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення та порушення останнім своїх зобов`язань за договором №1-КБАС тим, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03.04.2024 №24-32/СЕС, проведеної по матеріалам кримінального провадження № 42023102070000096, загальна вартість невідповідностей за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти від 28.09.2021 № 1-КБАС становить 488 403,65 грн. без ПДВ.

Так, відповідно до висновків експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 31.10.2024 №31-1/10-2024 та від 05.09.2024 № СЕ-19/111-24/35900-ЕК у кримінальному провадженні від 24.04.2023 №4202310207000096, експертом за результатами проведеного дослідження, відповідно до наявних документів та з урахуванням висновку №24-32/СЕС від 03.04.2024 внаслідок укладення та виконання договору встановлено, що розмір збитків територіальної громади міста Києва внаслідок укладення та виконання договору будівельного підряду № 1-КБАС від 28.09.2021 документально підтверджується у сумі 488 403,65 грн. без ПДВ (у сумі завищення фактичних обсягів проведених робіт та витрачених матеріалів в актах приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в до договору).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладених у постанові від 22.10.2024 у справі № 905/18/23 з подібних правовідносинах, завищення обсягів виконаних робіт відповідає поняттю збитків, визначеному ЦК України.

Верховний Суд, переглядаючи справи цієї категорії, дійшов висновків про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування заявленого розміру збитків, враховуючи як доказ таких завищень (складу правопорушення) висновки відповідних експертиз (постанови від 01.03.2021 у справі № 927/375/19, від 27.08.2020 у справі № 916/477/18).

Згідно з позицією Верховного Суду, якщо подані докази відповідають вимогам, що висуваються до їх процесуальної форми згідно з ГПК України, містять інформацію про предмет доказування в господарському провадженні, у суду виникає обов`язок надати їм оцінку з наведенням мотивів відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України). Законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст.ст. 76-79, 86 ГПК України (постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19, від 21.03.2024 у справі № 922/376/18, від 23.04.2024 у справі № 920/1114/21).

Суд враховує те, що судові експертні висновки, виготовлені у процесі досудового розслідування на підставі ухвал, з дотриманням усіх норм кримінального процесу.

Ці висновки (економічна, будівельно-технічна) є письмовими доказами, допускаються в господарському процесі та мають повну юридичну силу, навіть без наявності вироку.

Навіть за відсутності обвинувального вироку, слід враховувати, що у межах кримінального провадження №42023102070000096 був складений обвинувальний акт стосовно осіб, якими були підписані акти приймання виконаних робіт за договором будівельного підряду № 1-КБАС від 28.09.2021 - генерального директора КП "Київводфонд" Козирєва І.В. та директора ТОВ "Гидротехнобур" Фельгера О.А. за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Якщо подані докази відповідають вимогам, що висуваються до їх процесуальної форми згідно з ГПК України, містять інформацію про предмет доказування в господарському провадженні, у суду виникає обов`язок надати їм оцінку з наведенням мотивів відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України). Законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статей 76- 79 86 ГПК України згідно постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19, від 21.03.2024 у справі №922/376/18, від 23.04.2024 у справі №920/1114/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплено принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори. Відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад, з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо (подібні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц.

Судом враховано, що у висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 24-32/СЕС від 03.04.2024 експерт дійшов висновку, що за результатами геофізичних досліджень глибина артезіанської свердловини становить 158,80 пм, замість заявленої глибини згідно проекту та паспорту свердловини - 270 пм. Також було встановлено, що фактично виконано роботи менше, ніж сума договору на 586 084,38 грн.

Обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають договору № 1-КБАС від 28.09.2021 та актам форми КБ-2 та КБ-3.

А як вже зазначалось вище, відповідно до висновків судової економічної експертизи, з урахуванням висновків за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що загальний розмір збитків внаслідок укладення та виконання договору № 1-КБАС від 29.08.2021, укладеного між СВКП "Київводфонд" та ТОВ "Гидротехнобур" на будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вул. Вишгородській, 10 в Оболонському районі міста Києва, становить 488 403,65 грн без урахування ПДВ.

Таким чином, завищення обсягів робіт спричинило безпідставне перерахування відповідачу бюджетних коштів у розмірі 488 403,65 грн.

Судова практика Верховного Суду підтверджує, що для обґрунтування розміру збитків достатньо офіційного висновку експерта, який містить відповідні розрахунки (постанова Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/2683/19).

Крім того, суд погоджується із доводами прокурора, що причинний зв?язок між діями відповідача та завданими збитками у даному випадку є прямим і безпосереднім, оскільки саме дії ТОВ "Гидротехнобур" призвели до безпідставного заволодіння бюджетними коштами внаслідок завищення обсягів виконаних робіт.

Відповідно до усталеної судової практики та правових підходів, причинно-наслідковий зв?язок встановлюється тоді, коли між неправомірною поведінкою особи та шкодою існує пряма залежність, за якої без цієї поведінки шкода не настала б.

У даному випадку саме дії відповідача, який подав для оплати акти виконаних робіт, що містили недостовірні дані щодо фактичних обсягів робіт, стали причиною того, що з місцевого бюджету було незаконно виплачено кошти, розмір яких перевищує фактичну вартість виконаних робіт.

У даному випадку недостовірність актів стала очевидною лише після проведення судової експертизи, що є підставою для стягнення збитків.

Верховний Суд України у своїх постановах неодноразово зазначав, що якщо завдані збитки є прямим наслідком неправомірних дій відповідача, а їх розмір підтверджений належними доказами, такі збитки підлягають стягненню.

Зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/2683/19 та від 11.10.2018 у справі №16/446/16 зазначено, що підписані акти виконаних робіт не можуть бути беззаперечним доказом належного виконання зобов?язань, якщо є докази, що роботи виконані не в повному обсязі або з відхиленнями від умов договору.

Також, у постанові Верховного суду від 01.03.2021 у справі №927/375/19 суд визнав обґрунтованим позов прокурора, поданий в інтересах держави, про стягнення збитків, завданих завищенням вартості робіт за договором підряду. Верховний Суд підтвердив, що висновок судової експертизи, проведеної в межах кримінального провадження, є належним доказом, якщо він встановлює розбіжність між вартістю фактично виконаних робіт і заявленими у документах обсягами. Підписання акту КБ-2в без зауважень не звільняє підрядника від відповідальності за завищення, і не виключає стягнення завданих державі збитків.

У постанові Верховного суду від 27.08.2020 у справі №916/477/18 суд підтвердив правову позицію щодо допустимості і достатності висновків судової експертизи як доказів для встановлення факту завищення вартості виконаних робіт за договором підряду. Зокрема, суд наголосив, що наявність підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3) не позбавляє замовника або прокурора в інтересах держави права ініціювати питання про відшкодування збитків, якщо у справі наявні інші, більш об?єктивні та переконливі докази, які спростовують відомості, зазначені в актах.

Згідно з частинами 1- 3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 623 ЦК України, яка регулює відносини відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, що виникає з договору, передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як збитки, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Позивачу слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки боржника.

Судом встановлено, що протиправна поведінка ТОВ "Гидротехнобур" полягає у неналежному виконанні умов договору підряду, а саме у завищенні обсягів виконаних робіт, витрачених матеріалів та їх вартості при виконанні робіт з будівництва артезіанської свердловини. Таке порушення, як і розмір збитків підтверджується висновками експертиз, проведених у межах кримінального провадження, якими встановлено внесення до актів виконаних робіт і довідок про вартість матеріалів недостовірних відомостей щодо фактично виконаних робіт та використаних матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа вважається винною у невиконанні або неналежному виконанні зобов`язання, якщо не доведе відсутність своєї вини.

Таким чином, обов`язок доведення своєї добросовісності покладається саме на відповідача.

У даному випадку ТОВ "Гидротехнобур" не довело, що допущені порушення сталися з причин, які не залежать від нього.

Крім того, причинний зв`язок між діями відповідача та збитками встановлений, оскільки саме подання ним до оплати недостовірних актів призвело до незаконного отримання ним бюджетних коштів у більшому розмірі, ніж належало за фактично виконані роботи.

Беручи до уваги викладене, враховуючи наявність всіх елементів цивільного правопорушення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 488 403,65 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви третьої особи про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення збитків, суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ст. 258 ЦК України).

До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником (ст. 863 ЦК України).

Водночас суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 на всій території України був встановлений карантин, який неодноразово продовжувався та був відмінений 30.06.2023 (постанова КМУ № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).

Правові позиції щодо перебігу позовної давності у вказаний період неодноразово були викладені в постановах Верховного Суду (зокрема від 01.09.2022 у справі № 910/14346/21, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21), відповідно до яких строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії карантину відповідно до Закону України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій в зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року. В подальшому до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 вносились зміни та доповнення, якими строк дії воєнного стану продовжувався та станом на момент ухвалення даного рішення не є скасованим.

Відповідно до п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (в редакції згідно із Законом № 3450-IX від 08.11.2023) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У подальшому, Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності, який набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було виключено.

Отже, строк позовної давності поновлюється з 04.09.2025.

З огляду на викладене та враховуючи, що завдання збитків відповідачем відбулося в період дії карантину та має місце в період воєнного стану, суд вважає, що прокурор не пропустив строк звернення до суду з вимогою про стягнення збитків у даній справі.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій на підставі п. 12.3 договору у сумі 97 680,73 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12.3 договору генеральний підрядник сплачує замовнику штраф 20% від вартості неякісно виконаних робіт, а у випадку неможливості усунення недоліків - від загальної вартості робіт (ціни договору).

Частиною першою статті 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Отже, суд зазначає, що право на відповідне стягнення має виключно сторона договору, права якої порушені (кредитор) неналежним виконанням іншою особою (боржник) умов договору, в даному випадку таке право належить виключно третій особі, в той час як ні територіальна громада міста Києва в особі Київради, ані безпосередньо Київрада не мають жодного відношення до договору, і Київрада як розпорядник коштів місцевого бюджету не має прав стягувати на свою користь штрафні санкції за договорами, які хоч і укладені підприємствами, що їй підпорядковуються, проте стороною яких Київрада не являється.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у сумі 97 680,73 грн.

Таким чином, позов прокурора підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гидротехнобур" (02088, м. Київ, вул. Дяченка, 20-Б, ідентифікаційний код 33937044) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний номер 22883141) збитки у сумі 488 403 (чотириста вісімдесят вісім тисяч чотириста три) грн. 65 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гидротехнобур" (02088, м. Київ, вул. Дяченка, 20-Б, ідентифікаційний код 33937044) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ідентифікаційний номер 02910019) судовий збір в сумі 5 860 (п`ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 84 коп.

4. У решті вимог - відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Котков