Рішення № 138714953, 04.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/68/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 Справа № 908/1336/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шері Плюс», 51200, Дніпропетровська область, Самарівський район, м. Самар, вул. Д. Яворницького, буд. 3

до відповідача Гулі Аліси Анатоліївни, АДРЕСА_1

про стягнення коштів

установив

03.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Шері Плюс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки обладнання № 112025 від 24.11.2025 в розмірі 573 164,95 грн, з яких: попередня оплата у сумі 540 000,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 26 374,27 грн, 3% річних у розмірі 6790,68 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026, справу № 908/1336/26 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 05.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1636/26. Присвоєно справі номер провадження 15/68/26. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Запропоновано відповідачу в строк не пізніше 06.07.2026 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 21.07.2026 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 04.08.2026 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Позов заявлено з тих підстав, що з відповідачкою було укладено договір поставки обладнання. Позивач на виконання умов договору перерахував відповідачці кошти у розмірі вартості обладнання. Відповідачка свій обов`язок із поставки товару не виконала. Позивач просить стягнути розмір перерахованих коштів, та нараховані 3% річних з інфляційними втратами.

Відповідачка заяви по суті справи та докази в обґрунтування своєї позиції не надіслала.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно із Відповіддю № 2840346 від 04.06.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Гуля Аліса Анатоліївна є: АДРЕСА_2 .

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надіслана на вказану адресу відповідачці.

29.06.2026 ухвала повернулася до суду із зазначенням Укрпошти про повернення поштового відправлення з причин: закінчення встановленого терміну зберігання.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням не подання відповідачем відзиву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд щодо спору зазначає наступне.

Згідно із Відповіддю № 2840346 від 04.06.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань актуальний стан станом на 04.06.2026 щодо фізичної особи-підприємця Гуля Аліса Анатоліївна реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зазначено: припинено. Дата запису 03.05.2026, підстава: за її рішенням, номер запису: 2011600060001925693.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 викладено висновок про те, що вимоги за господарськими зобов`язаннями до фізичної особи, яка втратила статус підприємця, слід розглядати за правилами господарського судочинства.

Згідно з положеннями статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б. вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини 1 статті 20, а також статей 4, 45 Господарського процесуального кодексу Україна! для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад само сторін правочину та наявність опору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у випадку припинення підприємницької діяльності., фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа но перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

За наведених обставин, даний спір належить до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідачки із втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися.

24 листопада 2025 року між Фізичною особою-підприємцем Гуля Аліса Анатоліївна (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шері Плюс» (Покупець) укладено договір поставки обладнання № 112025, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю обладнання в асортименті, кількості, комплектації, за цінами та у строки, передбаченими у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору, (п. 1.1 цього договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, асортимент, кількість, комплектація, вартість Обладнання визначаються в додатках (Специфікаціях) до даного договору.

Загальна вартість договору складається із загальної вартості Обладнання за даним договором, (п. 2.2. договору).

Покупець проводить оплату на розрахунковий рахунок, (п. 2.4. договору).

Пунктом 3.1. договору установлено, що строки передачі Обладнання - 5 (п`ять) робочих днів з моменту здійснення Покупцем Постачальнику попередньої оплати за таке Обладнання.

Відповідно до п. 3.3. договору, передача Обладнання Постачальником покупцю оформлюється відповідним актом приймання-передачі.

Згідно з п. 3.4. договору, після здійснення 100% оплати за Обладнання відбувається перехід права власності на Обладнання до Покупця.

Пунктом 3.6. договору установлено, що моментом передачі Обладнання вважається дата підписання сторонами акту приймання передачі на Обладнання. Моментом поставки, перехід права власності і ризик випадкового знищення Обладнання від Постачальника до Покупця відбувається із моменту здійснення Покупцем повної оплати Обладнання та із моменту, коли Сторони підписали відповідні видаткові накладні.

Відповідно до п. 4.3. договору, Постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечити поставку Обладнання у порядку й терміни, встановлені цим договором та його додатками.

Пунктом 7.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2025 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно з п. 7.3. договору, цей договір може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін або у інших випадках передбачених діючим законодавством.

Специфікацією до договору поставки обладнання № 112025 від 24.11.2025 сторони погодили найменування товару, його кількість, та вартість, що становить 540 000,00 грн (з електромонтажними роботами).

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 540 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 1569 від 27.11.2025 на суму 180 000,00 грн, № 1589 від 28.11.2025 на суму 90 000,00 грн, № 1776 від 24112.2025 на суму 270 000,00 грн, з призначенням платежу: «оплата згідно договору № 1120025 поставки обладнання від 24.11.2025».

Відповідачка свої зобов`язання за договором поставки не виконала, обладнання не поставив.

Оскільки відповідачка повинна була передати обладнання протягом 5 робочих днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати, та з урахуванням останнього платежу здійсненого позивачем 24.12.2025, останній день постачання обладнання припадає на 31.12.2025.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом положень ст. ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає, з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням.

Попередня оплата товару здійснюється на виконання умов договору до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачена повна вартість товару або її частина, однак, у разі нездійснення поставки, правова природа сплаченої суми не змінюється і покупець має право на її повернення.

Умовою застосування частини другої статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Для задоволення вимог покупця щодо повернення суми попередньої оплати суд повинен установити факт прострочення продавця щодо передачі товару, факт належного виконання покупцем своїх обов`язків за договором, а звідси - і право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 910/18530/23.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором та здійснив повну оплату за обладнання. Відповідачка свої зобов`язання не виконала, обладнання не поставила.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З моменту фактичної відмови постачальника на таку поставку покупця негрошове зобов`язання постачальника (з поставки товару) припиняється та у останнього виникає грошове зобов`язання перед покупцем (з повернення суми попередньої оплати), невиконання якого має своїм наслідком застосування передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України міри відповідальності.

У контексті статей 524-, 533-535, 625 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюти). таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц та від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц, а також такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/11965/16, від 20.11.2018 у справі № 910/23457/17, від 31.Оі.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16, від 15.03.2018 у справі № 910/9978/15, від 31.07.2019 у справі №910/3692/18 та постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 № 6-49цс12.

Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання із сплати коштів.

Відповідачкою порушено грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати з 01.01.2026.

Позивач на суму простроченого грошового зобов`язання нарахував 3% річних у розмірі 6790,68 грн за період з 01.01.2026 по 02.06.2026 та інфляційні втрати у розмірі 26 374,00 грн за період з січня по квітень 2026 року.

Перевіривши наведені у позові розрахунки 3% річних та інфляційні втрати суд вважає їх виконаними правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідачкою не надано доказів належного виконання умов договору з поставки обладнання, повернення покупцю вартості не поставленого обладнання.

З урахуванням наведених обставин та наданих доказів, враховуючи, що відповідачем не спростовано доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674 VI.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Згідно з ч. 1, 2, п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3. ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовну заяву подано до суду через систему «Електронний суд». Отже, при визначені розміру судового збору підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8597,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.06.2026 № 2695 без застосування коефіцієнту 0,8. З урахуванням застосування вказаного коефіцієнту розмір судового збору становить 6877,98 грн. Саме у вказаному розмірі витрати підлягають присудженню з відповідачки на користь позивача. В іншій частині судового збору 1719,49 грн, позивач вправі повернути судовий збір з державного бюджету шляхом подання відповідної заяви до суду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шері Плюс» (вулиця Д. Яворницького, буд. 3, м. Самар, Самарський район, Дніпропетровська область, 51200, Україна, ідентифікаційний код 34359094) суму коштів у розмірі 540 000,00 грн (п`ятсот сорок тисяч гривень 00 коп.), 3% річних у розмірі 6790,68 грн (шість тисяч сімсот дев`яносто гривень 68 коп.), інфляційні втрати у розмірі 26 374,27 грн (двадцять шість тисяч триста сімдесят чотири гривні 27 коп.). Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шері Плюс» (вулиця Д. Яворницького, буд. 3, м. Самар, Самарський район, Дніпропетровська область, 51200, Україна, ідентифікаційний код 34359094) судовий збір у розмірі 6877,98 грн (шість тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 98 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя І. С. Горохов