Ухвала суду № 138714527, 04.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

04 серпня 2026 року Справа № 903/638/26Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши заяву представника відповідача Чекмана Микити Петровича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №903/638/26 за позовом Волинської обласної військової адміністрації (Волинської обласної державної адміністрації) до Релігійної організації «Свято-Миколаївський Мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української православної церкви» про зобов`язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 зареєстровано позовну заяву Волинської обласної військової адміністрації (Волинської обласної державної адміністрації) до Релігійної організації «Свято-Миколаївський Мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української православної церкви», в якій позивач просить суд:

1. Зобов`язати Релігійну організацію «Свято-Миколаївський Мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української православної церкви» (код ЄДРПОУ 21735026) повернути Волинській обласній військовій (державній) адміністрації культові будівлі, розташовані в селі Мильці Ковельського району^ пам`ятки архітектури національного та місцевого значення: Миколаївська церква (Миколаївський монастир) площею 253 кв. м. - охоронний номер 030083; Келії з трапезною (Преображенською церквою) Миколаївського монастиря площею 1188,6 кв. м. - охоронний номер 2307/1-Вл; Будинок настоятеля Миколаївського монастиря площею 458,2 кв. м. - охоронний номер 2307/2-Вл; Дзвіницю-Миколаївського монастиря площею 122 кв. м. - охоронний номер 2307/3-Вл, що є державною власністю, шляхом звільнення культових будівель та підписання-відповідного акта приймання-передачі.

2. Судові витрати покласти на Відповідача - релігійну організацію «Свято-Миколаївський Мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української православної церкви».

3. Стягнути з Відповідача - релігійної організації «Свято-Миколаївський Мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української православної церкви» на користь Волинської обласної військової (державної) адміністрації - 3328 грн судового збору.

Ухвалою суду від 08.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.08.2026 року о 12:45 год.

31.07.2026 представник відповідача Чекман М.П. сформував системі «Електронний суд» заяву, в якій просить поновити строк на подання клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції та проводити судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконферензв`язку ЄСІТС з підтвердженням особи представника із застосуванням електронного підпису.

Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Порядок вирішення питань, що виникають у зв`язку з поновленням та продовженням процесуальних строків визначено статтею 119 ГПК України.

Частиною 1 статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.2 та ч.3 ст. 119 ГПК України).

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012). Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено чи продовжено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання такої заяви по суті справи.

Суд зазначає, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Таким чином, правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства свідчить про те, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Відповідно до ст. 197 ГПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.

Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника відповідача Чекмана М.П. про його участь у судовому засіданні, що призначене на 04.08.2026 року о 12:45 год. по справі №903/638/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Керуючись ст.ст. 197, 234, 235, п. 17.6 ч. 1 Перехідних положень ГПКУ, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Поновити представнику відповідача Чекману Микиті Петровичу строк на подання клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

2. Заяву представника відповідача Чекмана М.П. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнити.

3. Забезпечити проведення судового засідання у справі № 903/638/26, що призначене на 04.08.2026 року о 12:45 год., за участі представника Релігійної організації «Свято-Миколаївський Мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української православної церкви», адвоката Чекмана Микити Петровича, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

4. Роз`яснити представнику відповідача Чекману М.П., що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення та відповідати Технічним вимогам для доступу до Системи, відповідно до додатку № 1 до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду; за 10 хвилин до початку судового засідання представник учасник справи зобов`язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

5. Попередити представника відповідача Чекмана М.П., що відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Повна ухвала суду підписана 04.08.2026.

Суддя І. О. Гарбар