Рішення № 138714468, 04.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2026 р. Cправа № 902/557/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, розглянувши без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон", 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Айвазовського, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 39405951

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон ТД", 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Київська, будинок 175, ідентифікаційний код юридичної особи 40084945

про стягнення 277 265,96 гривень

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон ТД" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставки № 13 від 05 лютого 2024 року у розмірі 277265,96 гривень, з яких: 119294,20 гривень основного боргу, 57011,26 гривень пені, 23858,84 гривень штрафу, 19612,07 гривень інфляційних втрат, 57489,56 гривень 3 % річних.

01 липня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/557/26, яким позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон ТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" 119 294,20 гривень основного боргу, 19 443,03 гривень інфляційних втрат, 57 455,46 гривень 30% річних, 56 981,79 гривень пені, 23 858,84 гривень штрафу та 3324,53 гривень судових витрат зі сплати судового збору, у задоволенні решти позовних вимог про стягнення 169,04 гривень інфляційних втрат, 34,10 гривень 30% річних та 29,50 гривень пені відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2,66 гривень покладено на позивача.

Повне рішення складено 09.07.2026 року.

06.07.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" надійшла заява №б/н від 06.07.2026 (вх. № 01-30/6777/26 від 06.07.2026) про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої позивач просить вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на сплату судового збору у справі № 902/557/26.

09.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" надійшла заява №б/н від 09.07.2026 (вх. № 01-30/6937/26 від 09.07.2026) про долучення копій документів, які долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення у кращій якості.

10.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" надійшла заява №б/н від 10.07.2026 (вх. № 01-30/6951/26 від 10.07.2026) про долучення доказів надіслання заяви від 06.07.2026 до матеріалів справи.

Ухвалою від 10.07.2026 судом прийнято заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" №б/н від 06.07.2026 (вх. № 01-30/6777/26 від 06.07.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/557/26 до розгляду, розгляд вказаної заяви постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено відповідача про наявність у нього права подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої заяви. В ухвалі зазначено, що відповідач має право подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на сплату судового збору у справі № 902/557/26; відсутність пояснень, заперечень щодо заяви не перешкоджає її розгляду. В ухвалі суд повідомив, що розгляд поданої заяви буде здійснено у межах розумного строку з урахуванням періоду перебування судді у відпустці.

Ухвалу суду від 10.07.2026 року надіслано учасникам справи; про отримання вказаної ухвали сторонами свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Положеннями частини 4 статті 244 ГПК України, визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому частиною 4 статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи наданий заявнику положеннями частини 8 статті 129 ГПК України п`ятиденний строк на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та перебіг процесуального строку відповідно до положень статей 116, 240 ГПК України, останнім днем подання відповідних доказів є 14.07.2026.

Представником позивача до спливу вказаного строку сформовано в підсистемі "Електронний суд" та подано до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу до якої долучено докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, отже зазначена заява подана заявником в межах строків, визначених положеннями статей 116, 129, 240 ГПК України.

У поданій до суду заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 045,00 гривень.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1, пунктами 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру;

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат докази понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довіреності від 20.04.2026, представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" у справі №902/557/26 здійснювала адвокат Кучерява Інна Петрівна.

20 квітня 2026 року між Адвокатом Кучерявою Інною Петрівною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" (далі - клієнт) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (далі - договір).

За умовами пункту 1.1. договору предметом цього договору є надання адвокатом клієнту правової допомоги шляхом підготовки процесуальних документів (чи їх проєктів) та представництва інтересів клієнта у Господарському суді Вінницької області, Північно-західному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду при розгляді справ за позовами ТОВ "Каскад-Бетон" до ТОВ "Оріон ТД" про стягнення заборгованості.

Згідно з пунктом 1.2. договору адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу, передбачену цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити її.

Відповідно до пункту 4.1. договору вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором у справах, визначених у п. 1.1. даного договору, складає загальну суму, відображену у акті прийому-передачі правової допомоги, що складаються сторонами під час дії даного договору.

За змістом пункту 4.2. договору сторони домовились про застосування погодинного та фіксованого визначення гонорару. Порядок оплати правової допомоги при розгляді справ, визначених у пункті 1.1. цього договору, у суді першої інстанції здійснюється у такому порядку:

- вартість правової допомоги визначається у такий спосіб: гонорар складає 0,85 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на перше січня календарного року, за одну годину надання правової допомоги. При цьому, за згодою сторін, правова допомога за участь у судових засіданнях, визначених у пункті 1.1. цього договору є фіксованою та становить, незалежно від витраченого часу 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень) за участь у кожному судовому засіданні у суді першої інстанції;

- сторони домовились, що крім винагороди (гонорару) за участь у судових засіданнях клієнт сплачує адвокату винагороду за підготовку процесуальних документів чи їх проєктів, які готуються під час розгляду справи та за надання інших видів правової допомоги, розмір якої визначається шляхом застосування погодинної оплати та відображається у актах прийому-передачі правової допомоги.

Правова допомога полягає у наданні правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань, вивченні матеріалів, підготовці процесуальних документів, представництві інтересів клієнта у суді та у інших видах правової допомоги, що безпосередньо випливають з цього договору.

Акти приймання-передачі складаються сторонами за результатами наданої правової допомоги після винесення рішення судом відповідної інстанції. Сторони вправі погодити в акті приймання-передачі інший розмір гонорару.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 5.1. договору).

01 липня 2026 року між Адвокатом Кучерявою Інною Петрівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" підписано акт приймання-передачі до договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 20.04.2026.

За змістом вказаного акту адвокатом надано клієнту таку правничу (правову) допомогу: аналіз наданих клієнтом документів та консультування щодо правових підстав для стягнення заборгованості - 2 год., підготовка проекту позовної заяви - 2 год., підготовка проекту розрахунку заборгованості до позовної заяви - 3 год., підготовка проекту заяви на виконання ухвали суду від 28.04.2026 - 20 хв., участь у судовому засіданні 09.06.2026, участь у судовому засіданні 17.06.2026, підготовка проекту додаткових пояснень та клопотання про приєднання доказів 40 хв., участь у судовому засіданні 26.06.2026, участь в судовому засіданні 01.07.2026, підготовка проекту заяви про розподіл судових витрат 30 хв.

Згідно акту сторонами погоджено, що загалом адвокатом надано клієнту правничу (правову) допомогу: участь у 4 судових засіданнях та надання іншої правової допомоги, що склало 8.5 годин. Сторонами узгоджено правову позицію та зміст доручення. У ході дії договору адвокатом проінформовано клієнта про хід виконання доручення. Адвокатом повідомлено та сторонами узгоджено зміст виконання доручення. Адвокатом проінформовано хід виконання доручення, позиція в яких остаточно погоджена клієнтом.

Вартість наданих послуг згідно акту складає 24 045,00 гривень.

Згідно з вимогами статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наразі, відповідного клопотання відповідачем не заявлено та не спростовано вимог позивача в цій частині.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 зробив висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам щодо понесених правничих витрат судом враховано, що за змістом статті 124 ГПК України, сторона має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести, у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Відповідний правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 14.02.2019 у справі N 916/24/18, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20.

За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які понесено позивачем має вирішуватися з урахуванням положень частини 2 статті 124 ГПК України, а саме того, чи подавав позивач відповідний розрахунок до цього суду.

З аналізу правових висновків, наведених вище слідує, що у контексті спірних правовідносин позивач мав подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Зазначене положення процесуального закону забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем у позовній заяві зазначено, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правову (правничу) допомогу, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає двадцять тисяч гривень та, що розмір таких витрат остаточно буде визначено в ході розгляду справи.

Відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 045,00 гривень.

Ухвалою від 10.07.2026 судом повідомлено відповідача про наявність у нього права подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" №б/н від 06.07.2026 (вх. № 01-30/6777/26 від 06.07.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на сплату судового збору у справі № 902/557/26.

Таким чином, суд забезпечив умови змагальності сторін під час вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, натомість відповідач не скористався своїм правом на подання відповідних заперечень по суті такої заяви.

Згідно з наявними у матеріалах справи документами підтверджується надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" адвокатом Кучерявою Інною Петрівною послуг з професійної правничої допомоги зазначених у договорі про надання професійної правничої допомоги у справі №902/557/26.

Із протоколів судових засідань вбачається надання представником позивача послуг щодо представництва інтересів позивача у судових засіданнях 26.05.2026, 09.06.2026, 17.06.2026, 24.06.2026, 01.07.2026.

При цьому, з акту вбачається, що вартість наданої правової допомоги з участі у судових засіданнях у справі за погодженням сторін не включено до вартості наданої правової допомоги за актом та розмір правової допомоги (гонорар) за цим актом склав суму 24 045,00 гривень.

Водночас, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Зокрема, до акту приймання - передачі включено надання послуги з підготовки проекту заяви про розподіл судових витрат - 30 хвилин.

Разом з тим, вартість послуги зі складання та подання до суду заяви про розподіл судових витрат - 30 хвилин (1 414,40 гривень) не може бути покладено на відповідача оскільки вказана заява є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у № 910/9714/22.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, документально обґрунтовано обсяг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані з розглядом справи № 902/557/26 у сумі 22 630,60 гривень. Розмір таких витрат відповідає критерію реальності, співмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та розумної необхідності таких витрат.

У задоволенні решти заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1414,40 гривень, у зв`язку із їх невідповідністю критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та обгрунтованості слід відмовити.

Враховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, з огляду на критерії розподілу правничих витрат та обставини справи, суд дійшов висновку, що витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи підлягають розподілу у сумі 22 630,60 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (зокрема - витрати на професійну правничу допомогу), покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22 612,50 гривень покладаються на відповідача, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18,10 гривень покладаються на позивача.

Щодо заяви позивача в частині ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат зі сплати судового збору, суд зауважує, що питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору вирішено Господарським судом Вінницької області у рішенні від 01 липня 2026 року у справі № 902/557/26.

З огляду на вирішення Господарським судом Вінницької області питання щодо розподілу 3328,00 гривень понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" №б/н від 06.07.2026 (вх. № 01-30/6777/26 від 06.07.2026) про стягнення судових витрат зі сплати судового збору розгляду не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон ТД" (21022, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Київська, будинок 175, ідентифікаційний код юридичної особи 40084945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" (21022, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Айвазовського, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 39405951; НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк" м. Київ, МФО 320478) 22 612,50 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

4. Судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18,10 гривень покласти на позивача.

5. У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" про стягнення 1 414,40 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник додаткового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне додаткове рішення складено 04 серпня 2026 р. у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу, відповідачу до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.