Рішення № 138713890, 04.08.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/812/26

Провадження № 2/708/604/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Юніт капітал" через свою представницю за посадою ОСОБА_2 звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 27 466,97 грн. В обґрунтування поданого позову зазначив, що 18.09.2025 між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 201220 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Після вчинених відповідачем вказаних дій ТОВ "ФК "Кредіплюс" перерахувало грошові кошти на його банківську карту № НОМЕР_1 , а ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов укладеного договору.

10.10.2025 між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ТОВ "Юніт капітал" був укладений договір факторингу № 10102025, відповідно до умов якого до ТОВ "Юніт капітал" перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 201220 від 18.09.2025.

Відповідач не виконує умови взятих на себе зобов`язань, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом повною мірою.

На час звернення до суду заборгованість за кредитним договором становить 27 466,97 грн, яка складається із заборгованості з тіла кредиту в розмірі 27 059,00 грн, комісії у розмірі 401,00 грн та заборгованості з несплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,97 грн.

Посилаючись на наявність у правонаступника права вимагати стягнення заборгованості, ТОВ "Юніт капітал" просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 466,97 грн та понесені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 02.07.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників. Судом постановлено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів із дня відкриття провадження у справі. Відповідачеві встановлений строк на подання відзиву.

Під час підготовки до розгляду справи по суті судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву по позов не скористався, жодних заяв або клопотань суду не надав, у свою чергу представниця позивача за довіреністю ОСОБА_2 проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представниці позивача на проведення заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов`язаними із отриманням позики та відповідальністю за порушення взятих на себе позичальником зобов`язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» Книги П`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України.

Також, під час розгляду вказаної цивільної справи суд ураховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України та визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України регламентовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" (Закон № 1734-VII) договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1734-VII договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регламентовані Законом України «Про електронну комерцію» (Закон № 675-VIII).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

У свою чергу частиною 5 статті 11 Закону № 675-VIII встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Вимогами ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII передбачено, що у разі укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).

Судом установлено, що 18.09.2025 між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 201220 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 72580b62.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з п. 2.2. договору кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 27 059,00 грн. (п. 2.2.1. договору) та надається не пізніше наступного дня після укладення договору в такому порядку: у розмірі 22 995,17 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 187758 від 13.06.2025, укладеним з кредитодавцем; у розмірі 4,98 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 ; у розмірі 4 058,85 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п. 2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки фіксована.

Згідно з п. 2.4. договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

П. 2.5. договору передбачено, що комісія за надання кредиту складає 4 058,85 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 15,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Умовами п. 2.6. договору передбачено, що загальний строк кредитування за цим договором складає 273 дні - з 18.09.2025 (дата надання кредиту) до 18.06.2026.

Також відповідачеві 18.09.2025 перед підписання кредитного договору надано для ознайомлення та підписання одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого установлено, що ОСОБА_1 ознайомився з умовами і правилами кредитування.

На виконання умов договору первісний кредитор 18.09.2025 перерахував на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 , зазначений ним в кредитному договорі, грошові кошти у сумі 4,98 грн, що підтверджується даними виписки по картковому рахунку, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Інша частина кредитних коштів за згодою сторін у розмірі 22 995,17 грн спрямована для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 187758 від 13.06.2025, укладеним з кредитодавцем та на погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини, у розмірі 4 058,85 грн.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Усупереч умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував у повному обсязі, кредит не погашав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 27 466,97 грн, яка складається із заборгованості з тіла кредиту в розмірі 27 059,00 грн, комісії у розмірі 401,00 грн та заборгованості з несплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,97 грн, що підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України; (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

10.10.2025 між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ТОВ "Юніт капітал" був укладений договір факторингу № 10102025, відповідно до умов якого до ТОВ "Юніт капітал" перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 201220 від 18.09.2025 на суму 28 666,97 грн, що установлено з витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 10102025, реєстр прав вимог № 4 від 06.01.2026.

Зазначений договір факторингу не визнавався в судовому порядку недійсним, доказів протилежного суду не надано, тож у суду немає сумнівів щодо переходу до позивача права вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 201220 від 18.09.2025 в сумі 27 466,97 грн, оскільки позивач не заявляє вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 1 200,00 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

Суд погоджується із наданими позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту та за відсотками, оскільки він відповідає умовам укладеного відповідачем з первісним кредитором договору.

Відповідачем вказаний розрахунок не спростований, відзив на позов та власні альтернативні розрахунки відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про доведення факту невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх кредитних зобов`язань, що є порушенням прав позивача, обраний позивачем спосіб захисту порушеного цивільного права відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України.

Водночас, аналізуючи заявлені позовні вимоги у частині стягнення з ОСОБА_1 комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 401,00 грн, суд дійшов висновку, що така вимога не підлягає до задоволення, що обґрунтовується таким.

Під час розгляду справи суд установив, що обов`язок сплати комісії визначений п. 2.4. кредитного договору № 201220 від 18.09.2025, де знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн, стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 грн . Натомість матеріали справи не містять доказів за які саме послуги встановлена ця комісія, тому умови кредитного договору у цій частині є нікчемними, відповідно не можуть створювати жодних юридичних наслідків.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією ОП КЦС ВС, наведеній у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21.

Під час розгляду зазначеної справи ОП КЦС ВС виснувала, що Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин суд дійшов висновку, що після укладення кредитного договору позивач належним чином та у повному обсязі виконав його умови, натомість відповідач допустив його порушення у частині своєчасності та повноти проведення платежів.

У свою чергу включення до умов договору вимоги щодо оплати відповідачем витрат на обслуговування кредиту є нікчемними та не можуть створювати жодних правових наслідків. Відповідно позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за комісією не підлягають до задоволення.

За таких обставин позов підлягає до задоволення частково.

Під час розгляду питання про розподіл судових витрат суд ураховує таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 з додатком № 1, додаткову угоду № 25771526865 від 20.04.2026 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026, згідно з яким вартість наданих адвокатським бюро послуг у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 становить 7 000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність від 12.02.2026.

Вказані витрати є обґрунтованими, відповідають обсягу виконаних адвокатом робіт та складності справи.

Відповідач не звертався до суду з клопотанням про зменшення суми витрат на правничу допомогу.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, наявні підстави для розподілу судових витрат сторін зі сплати судового збору, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України шляхом їх покладення на відповідача пропорційно задоволеним вимогам (98,54 %). За таких обставин суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 623,53 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 897,80 грн, а всього 9 521,33 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054, ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "Про електронний цифровий підпис", ЗУ "Про споживче кредитування" ст. ст. 4, 5, 10-12, 13, 76-84, 89, 141, 259, 263-268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" заборгованість за кредитним договором № 201220 від 18.09.2025 зі сплати тіла кредиту в сумі 27 059,00 грн, зі сплати процентів в сумі 6,97 грн, а всього 27 065,97 грн (двадцять сім тисяч шістдесят п`ять гривень 97 коп.).

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 623,53 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6 897,80 грн, а всього 9 521,33 грн (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять одна гривня 33 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333);

Представниця позивача: Кукса Карина Олександрівна (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса робочого місця: м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ