Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 646/5168/26
№ провадження 2/646/3901/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2026 року м.Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Благої І.С.,
з участю секретаря судового засідання Левченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів,-
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача
Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №123378 від 09.06.2021 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №501141413 від 14.05.2019 р. в розмірі 32 740,62 гривень. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 10 247,28 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.05.2019 р. між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір №501141413, за умовами якого позичальнику було надано кредит. З мобільного застосунку «Дія» Позивачу стало відомо про наявність відкритого виконавчого провадження № 67637910. Жодних листів від приватного виконавця, в яких містилась би інформація про наявне виконавче провадження позивач не отримувала. Приватним виконавцем на запит адвоката було надано відповідь, з яких було встановлено, що виконавче провадження №67637910 було відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса №123378 від 09.06.2021 р. З змісту наданих документів було встановлено що 14.05.2019 р. між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір №501141413 за умовами якого позичальнику було надано кредит. Правонаступником Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на підставі договору факторингу №1 від 22 лютого 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», правонаступником якого, на підставі договору факторингу №01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс». 09.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 123378 про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №501141413 від 14.05.2019 р. в розмірі 32 740,62 гривень. В подальшому приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович на підставі вищезазначеного виконавчого напису відкрив виконавче провадження № 67637910. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з численними порушеннями норм законодавства, в зв`язку з чим він підлягає скасуванню. 09.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 123378 про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Еліт Фінанс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №501141413 від 14.05.2019 р. в розмірі 32 740,62 гривень. 24.11.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександром Валентиновичем на підставі зазначеного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 67637910. У межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем були винесені постанови про арешт коштів боржника, на підставі яких здійснювалося примусове списання грошових коштів з усіх банківських рахунків Позивача на користь ТОВ «Еліт Фінанс». Загальна сума, що підлягала стягненню відповідно до виконавчого напису, становила 32 740,62 грн. Згідно з відповіддю на адвокатський запит приватного виконавця, грошові кошти у розмірі 7 097,28 грн. були стягнуті на користь ТОВ «Еліт Фінанс». Крім того, ОСОБА_1 під тиском ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» було сплачено додатково 3 150,00 грн. на виконання виконавчого напису №123378 від 09.06.2021 р., що підтверджується відповідними квитанціями про оплату. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» повинно повернути на користь позивача ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти в порядку ст. 1212 ЦК України в сумі 10 247,28 грн.
Рух справи
Ухвалою суду від 08.05.2026 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїми правами на подання до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін не скористався. Подав відзив в якому визнає позов у частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та просить зменшити витрати позивачу на правничу допомогу до 1000 грн.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
14.05.2019 р. між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір №501141413, за умовами якого позичальнику було надано кредит.
Правонаступником Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на підставі договору факторингу №1 від 22 лютого 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», правонаступником якого, на підставі договору факторингу №01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс».
09.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 123378 про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №501141413 від 14.05.2019 р. в розмірі 32 740,62 гривень.
Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович на підставі вищезазначеного виконавчого напису відкрив виконавче провадження № 67637910.
У межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем були винесені постанови про арешт коштів боржника, на підставі яких здійснювалося примусове списання грошових коштів з усіх банківських рахунків Позивача на користь ТОВ «Еліт Фінанс». Загальна сума, що підлягала стягненню відповідно до виконавчого напису, становила 32 740,62 грн.
Згідно з відповіддю на адвокатський запит приватного виконавця, грошові кошти у розмірі 7 097,28 грн. були стягнуті на користь ТОВ «Еліт Фінанс».
Крім того, ОСОБА_1 було сплачено додатково 3 150,00 грн. на виконання виконавчого напису №123378 від 09.06.2021 р., що підтверджується відповідними квитанціями про оплату.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» отримано від ОСОБА_1 кошти в сумі 10 247,28 грн.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 88 вказаного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
Постановою КМУ від 26.11.2014р. № 662 було внесено зміни до цього переліку.
Зокрема,вказаний перелік був доповнений після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту:
Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості..
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України№ 662від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, зокрема, розділу:
"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. вищевказану постанову КААС від 22.02.2017р. залишено без змін.
Отже, на момент звернення відповідача до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису та на момент вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису законодавством не було передбачено кредитних договорів, які вчинені у простій письмовій формі, серед документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, законодавство покладає на нотаріуса обов`язок перевірити такі підстави.
Так, згідно з п.3.5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені уПереліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях висловлював правову позицію стосовно виконавчих написів, які вчинені нотаріусами після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Згідно з цією правовою позицією, якщо укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Такі висновки ВС містяться, зокрема, у постановах від 21.10.2020р. у справі №172/1652/18, від 12.03.2020р. у справі №757/24703/18-ц.
Вищезазначеним Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено наступні умови вчинення нотаріусами виконавчого напису.
Згідно з п.3.1 Глави 16 Розділу ІІ нотаріус вчиняє виконавчі написи:
-якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
-за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п.3.2 Глави 16 Розділу ІІ цього Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбаченіПереліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Крім того, як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 19.03.2021р. у справі №750/3781/20, учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Судувід 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19). У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження№ 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
В той же час, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було вчинено цей виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків. Відповідачем не подано до суду належних та достатніх доказів щодо спростування доводів представника позивачки про порушення чинного законодавства нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису.
Таким чином, проаналізувавши всі наявні докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи було підтверджено ті обставини, на які представник позивача посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Щодо стягнення безпідставно отриманих коштів
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію.
Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Як встановлено судом, в межах ВП № 68090931 з примусового виконання виконавчого напису № 12697 від 17.12.2021 з позивачки було стягнуто 4980,46 грн., які були перераховані за відповідачеві.
Оскільки судом визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, кошти, які були стягнуті з позивача на користь стягувача (відповідача) , внаслідок такого виконавчого напису, стягнення яких підтверджено належними та достовірними доказами, підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212ЦК України, як безпідставно набуті, в розмірі 10247 грн. 28 коп.
Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Окрім того, позивачем понесено витрати в сумі 5000,00 грн. на професійну правничу допомогу, надану на підставі Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 15.04.2026 укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТИНГ» ГЕННАДІЯ ПРАЦЕВИТОГО».
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду Договір про надання професійної (правничої) допомоги, Додатковий договір від 15.04.2026 року до договору про надання правової допомоги від 15.04.2026 року, Акт №16861 від 15.04.2026 року про надані послуги та Рахунок №16861 від 15.04.2026 року.
Зі змісту №16861 від 15.04.2026 року про надані послуги вбачається, що Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТИНГ» ГЕННАДІЯ ПРАЦЕВИТОГО» були надані позивачці правничі послуги вартістю 5000,00 грн.
Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, позовна заява подана засобом «Електронний суд», справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися, тобто, надання правничої допомоги в даній справі зводилося до складання позовної заяви, яка подана засобом «Електронний суд».
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 до 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №123378 від 09.06.2021 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №501141413 від 14.05.2019 р. в розмірі 32 740,62 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 10 247(десять тисяч двісті сорок сім) грн. 28 коп., як безпідставно отримані кошти.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, ЄДРПОУ 40340222.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М, 02000, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В., 61050, Харківська обл., м. Харків, провулок Поштовий, 5, другий поверх, РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І.С. Блага
Судове рішення № 138713531, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/5168/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: