Рішення № 138713292, 29.07.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/3776/26

Провадження № 2/644/3478/26

29.07.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

За участю секретаря судового засідання Радченко І.Ю.,

За участю позивача ОСОБА_1 ,

Представника позивача адвоката Санькова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа: Харківська міська рада, -

УСТАНОВИВ:

Представником позивача подано до суду 08.04.2026 року відповідну позовну заяву. Позивач просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , внаслідок її відсутності в житловому приміщенні без поважних причин понад шість місяців, які передують даті звернення із позовом.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачка у справі є матір`ю позивачки. Квартира є двокімнатною, в квартирі зареєстровані сторони та ОСОБА_3 , син позивачки. Квартира була отримана батьком позивачки, чоловіком відповідачки на підставі ордеру №4777 від 05.07.1985 року, складом сім`ї ОСОБА_4 (батько), ОСОБА_2 (мати), ОСОБА_5 (син). Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В квартирі мешкає позивач із чоловіком та сином, відповідачка тривалий час в квартирі не мешкає. Квартира є неприватизованою, 20.03.2026 року позивачка звернулась до Департаменту житлового господарства Харківської міської ради з метою зміни наймача, у зв`язку із смертю батька, але їй повідомили, що з такою заявою повинні звертатись всі зареєстровані в житловому приміщенні особи, в тому числі і ОСОБА_2 .. Факт не проживання відповідачки в квартирі можуть підтвердити свідки, окрім того, відповідачка не зверталась із будь-яких питань щодо квартири до комунального підприємства «Жилкомсервіс», в умовах установ виконання кримінальних покарань не перебувала та не перебуває, в медзакладі відсутня інформація щодо укладання відповідачкою декларації з лікарем, АТ «Укрпошта» повідомила, що інформація про отримання грошових переказів, підписом на періодичні видання з відповідачкою відсутня. Відповідачка не приймає участі в утриманні квартири, не сплачує комунальні послуги, фактично не мешкає понад 5 років та місце її перебування невідомо, жодних стосунків не підтримують, в останнє спілкувались близько 2 років тому на похоронах.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали та просили позов задовольнити. Позивач суду пояснила, що в квартирі наразі проживає із чоловіком та сином. Фактично проживає в квартирі з народження, проживала із батьками та братом, після розірвання шлюбу вона залишилась проживати із батьком в цій квартирі. Відповідачка, це її мати, яка з 2003 року взагалі не проживає в квартирі, веде асоціальний спосіб життя, зловживає алкоголем, знає, що мати мешкала десь в районі АДРЕСА_3 , в останнє бачила її 2,5 3 роки тому, були похорони свекра та в районі забігайлівки побачила мати, яка лише спитала чий похорон. Мати зовнішньо була неохайна, явно на підпитку. Пояснювала, що коли батько помер, розшукувала мати та просила її виписатись з квартири, щоб оформити квартиру, брат сам виписався. Вона не має можливості приватизувати квартиру. Перешкод у проживанні в квартирі матері не чинила, була ситуація коли мати потрапила до лікарні та її забирала додому, але вона побула день та пішла. За квартиру вона сплачує самостійно з чоловіком, коли одружились були значні борги, мати в утриманні квартири, оплаті комунальних послуг та ремонті, участі не приймає, з будь-якими заявами щодо перешкод в користуванні квартири не зверталась, в квартирі її речі відсутні.

Представник позивача доводи позову підтримав, вважав, що є підстави для визнання відповідачки такою що втратила право користування квартирою. Квартира не приватизована, наразі там проживає позивачка, її чоловік та син, відповідачка тривалий час не проживає, витрат на утримання квартири не несе, речей відповідачки в квартирі немає, перешкод в користуванні квартирою їй не чинилось та звернень з цього приводу не зафіксовано.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та дату розгляду справ повідомлялась, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, за місцем фактичного проживання, шляхом розміщення оголошення, направлення смс-повідомлення на номер засобу зв`язку, що був наданий відповідачкою особисто в органах УСЗН при оформлення допомоги, відзив на позовну заяву не подавала, та з урахуванням думки позивача та її представника суд вважав з можливе проводити розгляд справи заочно.

Представник 3-ї особи Харківської міської ради, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких пояснень до суду не надходило. З урахуванням думки сторін суд вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності представника.

Суд, вислухавши доводи позивача та представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до вимог ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї. Відповідно до вимог ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Статтею 71 ЖК України встановлено загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Відповідно до ордеру №4777 від 05.07.1985 року ОСОБА_4 отримав квартиру по обміну житлової площі за адресою АДРЕСА_2 , у складі родини ОСОБА_4 наймач, ОСОБА_2 дружина, ОСОБА_5 син. З ОСОБА_4 укладено типовий договір найму житла у будинках державного і комунального житлового фонду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , з 14.08.2006 року, відповідно до свідоцтва про народження батьками позивачки є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . 29.01.2011 року позивачка вступила в шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 . В шлюбі має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 , батько позивачки.

Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , внутрішньо переміщеною особою не є, за даними з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків отримувала соціальні виплати з бюджетів до лютого 2024 року.

За даними Державної прикордонної служби України від 21.05.2026 року за період з 01.01.2023 року по 21.05.2026 року дані про перетин державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.

За даними ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області від 22.05.2026 року інформацією щодо ОСОБА_2 , 17.02.1961 року, за даними ІПНП за період з 01.01.2023 року відділ поліції не володіє.

За даними КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 25.05.2026 року, викликів за період з 01.01.2023 року по 22.05.2026 року до ЕМД до ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , не надходило.

За даними УСЗН Адміністрації Індустріального району ХМР від 26.05.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання АДРЕСА_4 , номер засобу зв`язку НОМЕР_2 , перебувала на обліку в управління як отримувач тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Допомогу було призначено з 18.08.2020 року по 18.02.2024 року. На момент надання відповіді на обліку не перебуває.

За даними Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради від 15.06.2026 року, заяв від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо збереження за нею права користування квартирою за адресою АДРЕСА_2 , у разі тривалої відсутності чи не проживання за місцем реєстрації за період з 01.01.2023 року по день відповіді не надходило. Також, не надходило скарг, заяв, звернень та/або повідомлень від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та/або інших осіб у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно створення перешкод у проживанні ОСОБА_2 , з 01.01.2023 року по день підготовки відповіді.

Відповідно до довідки Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, станом на 24.02.2026 року в квартирі за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані, ОСОБА_2 , з 17.02.1961 року народження, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до даних КНП «Міська поліклініка №9» Харківської міської ради від 17.03.2026 року, адміністрація закладу не має інформації щодо укладання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Декларації про вільний вибір лікаря з лікарями їх підприємства.

З відповіді АТ «Укрпошта» від 03.03.2026 року, з 17.10.2023 року грошових переказів на ім`я ОСОБА_2 по автоматизованій системі Укрпошти не значиться, щодо періодичних друкованих медіа за період 2020-2023 рік в автоматизованій системі інформація відсутня, а за період 2024-2026 року ОСОБА_2 передплату не здійснювала.

За даними Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 26.02.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в установах виконання покарань Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не утримувалась і не утримується.

За повідомленням КП «Жилкомсервіс» від 05.03.2026 року від ОСОБА_2 звернень стосовно збереження за нею житла за адресою АДРЕСА_2 , за період з 01.01.2020 року по день відповіді не надходило.

За повідомленням Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ВК ХМР від 18.03.2026 року, житловий будинок по АДРЕСА_5 , включений до переліку об`єктів комунальної власності Харківської міської територіальної громади, перебуває на балансі КП «Жилкомсервіс», відомості про приватизацію квартири АДРЕСА_6 в базі даних Управління відсутні.

За даними КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР від 30.03.2026 року, за даними відділу збереження технічної документації КП «БТІ» обліковується інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою АДРЕСА_2 . КП «БТІ» здійснювало повноваження щодо реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна до 31.12.2012 року, згідно до наявних архівних матеріалів інвентаризаційної справи реєстрація права власності на квартиру станом на 31.12.2012 року КП «БТІ» не проводилась.

За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 02.04.2026 року право власності на квартиру зареєстровано за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради.

За даними Юридичного департаменту ВК ХМР від 06.03.2026 року за період з 01.01.2021 року по 04.03.2026 року, звернень від ОСОБА_2 щодо збереження за нею права користування житловим приміщенням та/або інших осіб у відношенні ОСОБА_1 стосовно створення не перешкод щодо житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 , до Департаменту діловодства не надходило.

Відповідно до акту від 25.02.2026 року за підписами сусідів ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_6 , фактично не проживає вже понад 5 років, будь-які особисті речі і спальне місце ОСОБА_2 , в квартирі відсутні, інших ознак, які вказують на фактичне місце проживання зазначеної особи за даною адресою також немає. До акту додано також протоколи в порядку п.7 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до яких адвокатом Саньковим Ю.В., представником позивачки, отримано відомості від ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 щодо не проживання відповідачки в квартирі протягом тривалого часу, починаючи з 2009 року.

В судовому засіданні за клопотанням сторони позивача було допитано свідків.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він є чоловіком позивачки, відповідача це його теща. З дружиною познайомився ще в 2005 році, зустрічались, потім одружились. В квартирі він проживає з 2009 року. В квартирі зареєстровані були батько дружини, брат дружини, та мати дружини, після народження сина, зареєстрували дитину. Батько дружини помер, брат дружини сам виписався. Наразі в квартирі прописані дружина, їх спільний син, та мати дружини. Але фактично протягом тривалого часу вони мешкають в квартирі втрьох. Мати дружини зловживає алкоголем, вони з нею не спілкуються, в останнє бачив її коли ховали батька.

Свідок ОСОБА_10 , суду пояснила, що вона сусідка позивачки, знає її дуже давно, сама мешкає в будинку з 1983 року. Відповідачку бачила раніше, здоровались як сусіди, знає, що вона працювала медпрацівником, а потім вона перестала там проживати, почала зловживати алкоголем, бачила її на базарі на районі вже у війну, але лише привітались і все, в квартирі вона не мешкає, оскільки навіть коли видавали гуманітарну допомогу вона не приходила. В квартирі живе позивачка, її чоловік та їх син. Ніяких скандалів про те, що відповідачці не дають мешкати в квартирі не чула, це запам`ятовується.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є сестрою чоловіка позивачки, стосунки нормальні, знає, що відповідачка це мати позивачки. Брат із позивачкою були знайомі понад 20 років, а в шлюбі вже майже 16 років, мешкають в квартирі спільно, знає, що борги по комуналці були, їх сплачував брат із позивачкою, вони робили в квартирі ремонт, речей відповідачки в квартирі немає, окремого спального місця немає, про наявність перешкод в користуванні ніколи не чула. До грудня 2025 року мешкала по АДРЕСА_7 , це поряд із квартирою, та бували випадки коли вранці йшла на роботу на зупинку транспорту, то бачила відповідачку поряд з наливайками по вулиці, бачила як вона йшла з району Воєнвєду до кіоску з алкоголем. Зі слів знала, що вона там десь мешкає із співмешканцем, з яким вживає алкоголь. За весь час проживання брата та позивачки в квартирі відповідачку не бачила.

Суд враховує, що за змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Окрім того, відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 344/7064/16-ц (провадження № 61-15204св20) зазначено, що «у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк. Оскільки при відсутності у спірному житлі понад встановлений законом строк, цей строк може бути продовжений за заявою відсутнього та з поважних причин лише у передбачених випадках, тому звернення із заявою про продовження такого строку, а також доведення наявності підстав для продовження такого строку, є правом відповідної особи».

З урахуванням досліджених в ході розгляду справи обставин, наданих доказів сторонами, суд вважає, що відповідач відзиву на позовну заяву не подавала, з пояснень позивача та свідків вбачається, що відповідач протягом тривалого часу в квартирі не проживає, фактично після розлучення батьків позивачки, виїхала, її речей в квартирі не має, будь-яких даних про існування домовленостей щодо утримання майна, щодо наявності реєстрації за вказаною адресою, в ході розгляду справи не встановлено. Суд погоджується із доводами позивача щодо відсутності в квартирі відповідача протягом понад 6 місяців за відсутності поважних причин, відсутності її речей, не участь в утриманні квартири. У зв`язку із наведеним суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 9, 61, 64, 67, 68, 71, 72 ЖК України, ст.ст. 12, 76, 77, 80, 81, 89, 90, 95, 141, 258, 259, 280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , внаслідок її відсутності в житловому приміщенні без поважних причин понад шість місяців, які передують даті звернення із позовом.

Повний текст рішення виготовлений та проголошений 04.08.2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя О.В.Бугера