Ухвала суду № 138712334, 30.07.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2236/26

Провадження № 1-кс/376/203/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р. м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання прокурора Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026112030000193 від 06.05.2026 за ознакою кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 3 ст. 362 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна і заборони державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224081500:05:010:0002, площею 2.0867 га, 3224081500:05:009:0001, площею 6.5041, та 3224081500:05:010:0001, площею 0,459 га, з цільовим призначенням 01.13 "Для іншого сільськогосподарського призначення", які відповідно до Державного реєстру речових прав на майно перебувають у приватній власності ТОВ «Ім. Шевченка» (код ЄДРПОУ 04529464).

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що в проваджені слідчого відділення ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026112030000193 від 06.05.2026 за ознакою кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 3 ст. 362 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 27.12.2018 року Державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області ОСОБА_5 внесено відомості до Державного реєстру речових та майнових прав про реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224081500:05:010:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1733209032240), 3224081500:05:009:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1733235032240) та 3224081500:05:010:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1733182732240), з цільовим призначенням «для іншого сільськогосподарського призначення» за ТОВ «Ім. Шевченка» (код ЄДРПОУ 04529464)

Підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224081500:05:010:0002, площею 2.0867 га, 3224081500:05:009:0001, площею 6.5041 та 3224081500:05:010:0001, площею 0,459га, з цільовим призначенням 01.13 "Для іншого сільськогосподарського призначенн"я, були наступні документи: акт приймання-передачі земельної ділянки від 03.08.2018, укладений між головою комітету спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСП «ім. Шевченка» ОСОБА_6 та директором ТОВ «Ім. Шевченка» ОСОБА_7 (далі Акт від 03.08.2018); державний акт на право колективної власності на землю від 06.09.1995 серії КВ, виданий Горобіївською сільською радою народних депутатів (далі Державний акт); протокол загальних зборів членів КСП ім. Шевченка від 01.02.2000; про земельну ділянку від 27.12.2018 № НВ-3213222582018, виданий відділом у Сквирському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі Витяг з ДЗК1); протокол загальних зборів Лавриківської спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСП «Ім. Шевченка» від 02.08.2018 № 1.

Відповідно до акту за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора комісія встановила, що державним реєстратором ОСОБА_5 порушено вимоги статей 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 12 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127, а також статті 3 зазначеного Закону, оскільки 10.10.2018 було проведено державну реєстрацію права власності без наявності рішення районної державної адміністрації щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), а також за відсутності належних правовстановлюючих документів, які підтверджують набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини дев`ятої статті статті 79? Земельного кодексу України (далі ЗКУ) земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Частинами третьою та четвертою статті статті 79? ЗКУ передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

З Витягу з ДЗК, Витягу з ДЗК1 та Відомостей з ДЗК встановлено, що технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо Земельної ділянки розроблено та внесено інформацію про неї до Державного земельного кадастру 19.12.2018. Водночас на підставі Акта від 03.08.2018 прийнято земельну ділянку загальною площею 2,0867 га, тобто до моменту формування Земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номера та внесення відомостей щодо неї до Державного земельного кадастру.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставою для виділення земельних ділянок у натурі власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації.

Особи, які є власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) та виявили бажання отримати належну їм земельну ділянку в натурі (на місцевості), подають відповідну заяву до сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації.

У разі подання заяви про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада або районна державна адміністрація приймає рішення про виділення таких земельних ділянок.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» рішення про розробку проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а у випадках, передбачених законом, районною державною адміністрацією.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №910/18560/16 дійшла правового висновку, згідно з яким земельна ділянка набуває статусу об`єкта цивільних прав виключно з моменту її формування та присвоєння кадастрового номера, а до цього часу вона не існує як об`єкт права і, відповідно, не може бути предметом будь-яких правочинів або державної реєстрації речових прав.

Таким чином, внаслідок протиправних дій державного реєстратора ОСОБА_5 , ТОВ «Ім. Шевченка» (код ЄДРПОУ 04529464) безпідставно отримало безоплатно земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224081500:05:010:0002 площею 2.0867 га, 3224081500:05:009:0001 площею 6.5041 та 3224081500:05:010:0001 площею 0,459 га з цільовим призначенням 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення які розташовані в селі Лаврики, Сквирського району Київської області.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на майно земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224081500:05:010:0002 площею 2.0867 га, 3224081500:05:009:0001 площею 6.5041 та 3224081500:05:010:0001 площею 0,459 га з цільовим призначенням 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності ТОВ «Ім. Шевченка» (код ЄДРПОУ 04529464)

Постановою слідчого від 22.07.2026, згідно з вимогами ст. 98 КПК України земельну ділянку з кадастровими номерами земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224081500:05:010:0002 площею 2.0867 га, 3224081500:05:009:0001 площею 6.5041 та 3224081500:05:010:0001 площею 0,459 га з цільовим призначенням 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки останні є предметом кримінально протиправних дій та можуть бути використані як доказ фактів та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

Підставою накладення арешту є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу.

Крім того, майно, на яке буде накладено арешт, має суттєве значення для встановлення важливих обставин вчинення кримінального правопорушення після проведення відповідних експертиз та може бути використано як доказ в даному кримінальному провадженні

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим і здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з вимогою ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні СВ ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026112030000193 від 06.05.2026 за ознакою кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 3 ст. 362 КК України.

З метою збереження речових доказів, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами 3224081500:05:010:0002 площею 2.0867 га, 3224081500:05:009:0001 площею 6.5041 та 3224081500:05:010:0001 площею 0,459 га з цільовим призначенням 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення, які відповідно до Державного реєстру речових прав на майно перебувають у приватній власності ТОВ «Ім. Шевченка» (код ЄДРПОУ 04529464),які можуть бути використані на підтвердження фактів чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування та судового розгляду, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу, наявна необхідність в накладенні на них арешту.

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з метою виконання завдань кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, виникає необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, тому клопотання про накладення арешту слід задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 40, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна в межах кримінального провадження №42026112030000193 від 06.05.2026 за ознакою кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 3 ст. 362 КК України.

Накласти арешт на майно, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами 3224081500:05:010:0002, площею 2,0867 га, 3224081500:05:009:0001, площею 6,5041 га та 3224081500:05:010:0001, площею 0,459га, з цільовим призначенням 01.13 "Для іншого сільськогосподарського призначення", які відповідно до Державного реєстру речових прав на майно перебувають у приватній власності ТОВ «Ім. Шевченка» (код ЄДРПОУ 04529464).

Заборонити державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на вищевказані земельні ділянки.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1