Рішення № 138712291, 30.06.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2456/24

Провадження 2-82/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Павлик А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Стельниковича С.А.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Шепітко Р.В.,

представника третьої особи Василюка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Обухівська міська рада (Відділ розвитку інфраструктури, містобудування, та архітектури виконавчого комітету Обухівської міської ради), про усунення перешкод у володінні земельною ділянкою, зобов`язання відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення, шляхом знесення господарської будівлі,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач, ОСОБА_2 ), третя особа Обухівська міська рада (Відділ розвитку інфраструктури, містобудування, та архітектури виконавчого комітету Обухівської міської ради), про усунення перешкод у володінні належною їй земельною ділянкою площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, з цільовим призначенням для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, не пов`язане з позбавленням володіння, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення, шляхом знесення господарської будівлі, самовільно побудованої на земельній ділянці площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070; самовільно побудованого фундаменту бетонної огорожі, що перебуває на межі належних сторонам земельних ділянок; зобов`язання відповідача за власний рахунок побудувати на належній їй земельній ділянці, паралельно до збудованого нею житлового будинку, паркан висотою не менше чотирьох метрів; зобов`язати відповідача побудувати на належній їй земельній ділянці водовідвід для запобігання потраплянню стічних вод під час опадів на земельну ділянку позивача. Також позивач звернулася до суду з вимогою про відшкодування з відповідача на її користь моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу, витрати, пов`язані з проведенням експертизи, та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що 24 червня 1996 року вона, ОСОБА_3 отримала у спадщину після бабусі, ОСОБА_4 , житловий будинок з господарських будівлями та спорудами, загальною площею 47,1 кв. м, житловою площею 37,8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24 червня 1996 року, видане Обухівської державною нотаріальною конторою та реєстроване в Обухівському міжміському БТІ).

Позивач вказує, що земельна ділянка, на якій розташований будинок, перебувала у володінні та користуванні членів її родини, принаймні з 1900 року. На земельній ділянці був побудований жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що введені в експлуатацію у 1965 році, та з того часу не добудовувались та не перебудовувались.

У 2001 році вона набула право власності на земельну ділянку площею 0,257 га, яка складається з трьох окремих земельних ділянок:

- земельної ділянки площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, з цільовим призначенням для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: ІІ-КВ № 090368, виданий 21 березня 2001 року, рішення державного реєстратора Касянчук 1.0. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67646155 від 18 травня 2023 року);

- земельної ділянки площею 0,0749 га,кадастровий номер 3223110100:01:047:0021, цільове

призначення для ведення особистого селянського господарства (Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: ІІ-КВ N.2090368, виданий 21 березня 2001 року, рішення державного реєстратора Касянчук І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67645436 від 18 травня 2023 року);

- земельної ділянки площею 0,0820 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0020,цільове

призначення для ведення особистого селянського господарства (Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: ІІ-КВ № 090368, виданий 21 березня 2001року, рішення державного реєстратора Касянчук І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67644875 від 18 травня 2023 року).

Належна позивачеві земельна ділянка площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, з цільовим призначенням для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, межує із земельною ділянкою, що належить на праві власності відповідачці у цій справі ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання якої: АДРЕСА_2 ; та розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 322311000:01:047:0070).

На вказаній земельній ділянці відповідач самочинно, без дотримання державних будівельних норм та правил (далі ДБН), збудувала житловий будинок, господарські споруди та фундамент бетонної огорожі (на межі належної позивачці земельної ділянки площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, та належної відповідачці земельної ділянки площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070).

З метою усунення відповідачем у цій справі ОСОБА_2 допущених нею порушень ДБН при здійсненні самочинного будівництва позивач неодноразово зверталась до постійно діючої комісії виконавчого комітету Обухівської міської ради з розгляду звернень громадян у сфері містобудування та дотримання будівельних норм та правил, комісією проводились перевірки та складались акти за наслідками проведення таких перевірок, зокрема акти від 21 жовтня 2022 року, 17 серпня 2022 року, 24 березня 2023 року, 03 листопада 2023 року. За наслідками проведених перевірок комісія виявила (висновки, викладені в актах за наслідками перевірок) порушення вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо розташування господарської споруди на суміжній земельній ділянці (кадастровий номер 322311000:01:047:0070) на АДРЕСА_4 , а саме: 1) не дотримано відстань від самочинно побудованої господарської споруди до належного на праві власності (належним чином введеного в експлуатацію) житлового будинку ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , оскільки така відстань становить 4,7 м, тоді як ДБН визначено таку відстань у 15 м (таблиця 6.7 ДБН Б.2.2-12:2019); 2) не дотримано відстань протипожежних вимог таблиці 15.2 ДБН Б.2.2-12, яка менша 8 м; 3) не дотримано нормативні відстані між житловими будинками, побудованими на суміжних земельних ділянках, відстань між будинками становить 3,6 м. Також у складених комісією актах вказано про необхідність дотримання пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», що передбачає дотримання відстані до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку не менше ніж 1,0 м, при цьому має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть потраплянню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.

Позивач вказує, що оскільки на порушення статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» станом на 30 квітня 2024 року за наслідками складання чотирьох актів про порушення ОСОБА_2 вимог ДБН, Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Обухівської міської ради протоколи про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не складались, а Обухівська міська рада з відповідними позовами для усунення порушень ДБН до суду не зверталась, позивач вимушена самостійно звернутись до Обухівського районного суду Київської області для захисту своїх законних прав та інтересів.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06 травня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче судове засідання на 12 год. 30 хв. 20 червня 2024 року.

20 травня 2024 року до суду надійшло клопотання Обухівської міської ради Київської області, подане представником Василюком В.М. через систему «Електронний суд», про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Обухівська міська рада (Відділ розвитку інфраструктури, містобудування, та архітектури виконавчого комітету Обухівської міської ради), про усунення перешкод у володінні земельною ділянкою, зобов`язання відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення шляхом знесення господарської будівлі без участі представника міської ради та ухвалити у справі рішення відповідно до вимог закону.

29 травня 2024 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позов ОСОБА_1 , в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд у їх задоволенні відмовити. Вказує, що вона не вчиняє жодних неправомірних дій, які б порушували право власності чи право володіння позивача належною їй земельною ділянкою. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 надуманими й необґрунтованими, зокрема й з тих підстав, що крім тверджень позивача про те, що будівлі на належній їй земельній ділянці побудовані самочинно і що це підтверджується актами, складеними представниками органу місцевого самоврядування, позивач не надає жодних обґрунтувань та доказів наявності перешкод володіння нею належною їй земельною ділянкою.

Щодо заявленої позивачем вимоги про зобов`язання знести самовільно збудовану господарську споруду ОСОБА_2 вказує, що самочинно збудована господарська споруда знаходиться на належній їй земельній ділянці на достатній відстані від житлового будинку позивача, а саме на відстані 4,17 м від будинку позивача. Позивачеві неодноразово надавалися роз`яснення комісією Обухівської міської ради, які позивач виклала у позові для підтвердження факту порушення нею норм ДБН під час будівництва господарської споруди та житлового будинку, що позивач не заперечує, однак звертає увагу суду, що тими ж нормами ДБН, а саме пунктом 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено, що при розміщенні будинків в кварталах зі сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м, і в такому разі можна констатувати, що розміщення житлового будинку та нежитлової споруди на її земельній ділянці відносно межі належної їй земельної ділянки та суміжної земельної ділянки, а також будівель, розміщених на суміжній земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , не порушує прав позивача.

Також ОСОБА_2 зазначила, що ширина належної їй земельної ділянки у верхній точці становить 15,26 м, а в нижній точці 13,64 м, у зв`язку з чим при будівництві житлових чи господарських споруд вона позбавлена можливості дотриматися норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», зокрема, щодо відстані 15 м між будівлями на її земельній ділянці та забудовою на суміжній земельній ділянці.

Щодо зобов`язання знести самовільно збудований фундамент бетонної огорожі ОСОБА_2 вказує, що місцевість, на якій розташовані її будинковолодіння та будинковолодіння позивача, має круті пагорби. Належна їй земельна ділянка розташована вище, ніж земельна ділянка позивача. Оскільки належний відповідачці житловий будинок будувався на значній висоті по відношенню до будинку позивача, у зв`язку з особливостями місцевого рельєфу на межі належних сторонам земельних ділянок для запобігання потраплянню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок, а також для запобігання зсуву ґрунту на земельну ділянку ОСОБА_1 , відповідач збудувала бетонну опорну стіну, яка для спільної безпеки та унеможливлення руйнування пагорбу і псування як її майна так і майна сусідів, утримує пагорб та затримує дощові води.

Продовженням опорної стіни був бетонний фундамент для облаштування паркану, побудований з метою затримання зсуву ґрунтів та потрапляння дощової води на земельну ділянку ОСОБА_1 , який розташовувався на належній їй земельній ділянці. У 2020 році ОСОБА_1 разом із своїм чоловіком, відкопуючи свою веранду, підкопали вищевказаний бетонний фундамент і залишили його в такому стані на 7 місяців, у зв`язку з чим під впливом дощових опадів та того, що вода з даху веранди та будинку ОСОБА_1 підмивала зроблений позивачкою у цій справі підкоп, внаслідок чого бетонний фундамент завалився, з`їхав на межу між земельними ділянками, та фактично знищений.

Опорна стіна знаходиться на межі обох земельних ділянок, та фактично слугує фундаментом для паркану, встановленого між земельними ділянками, утримувачем землі та опадів, підтримкою фундаменту будинку. Така опорна стіна (фундамент), який намагається зруйнувати позивач, забезпечує безпеку обох (належних позивачеві та відповідачеві) земельних ділянок, утримує ґрунти та воду від зсуву на належну ОСОБА_1 земельну ділянку. Відповідач звертає увагу, що опорна стіна збудована з дозволу самої ж позивачки, який наданий нею та нотаріально засвідчений. У зв`язку з викладеним ОСОБА_2 вважає демонтаж опорної стіни неможливим, а вимогу про вчинення таких дій безглуздою.

Щодо вимоги про встановлення паркану між належними сторонам земельними ділянками висотою не нижче 4 м ОСОБА_2 вказує, що така вимога не може бути задоволена, оскільки її задоволення призведе до порушення норм чинного законодавства, оскільки пунктом 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено, що присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати, при цьому висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» та правилами благоустрою населеного пункту, також слід враховувати, що встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Пунктом 6.7. ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

Відповідач також звернула увагу на те, що нормами ЗК України, зокрема частиною першою статті 106 ЗК України, передбачено, що витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Щодо вимог про облаштування водовідводу ОСОБА_2 вказала, що на належній їй земельній ділянці облаштовані водовідводи, які запобігають потраплянню опадів та ґрунтів на земельну ділянку позивача, водночас позивач знехтувала правилами ДБН та не облаштувала свій будинок відмостками і водовідводами, у зв`язку з чим і відбувається псування її майна.

Відповідач також вказує, що позивач у цій справі ОСОБА_1 у 2023 році вже зверталась до Обухівського районного суду Київської області з аналогічними позовними вимогами (справа № 372/2052/23) та такий позов за заявою самої ж ОСОБА_1 ухвалою суду від 19 грудня 2023 року було залишено без розгляду відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, що, на думку ОСОБА_2 , свідчить про розуміння самою ОСОБА_1 безпідставності заявлених нею позовних вимог.

ОСОБА_2 також вказала про стягнення з ОСОБА_1 на її користь фактично понесених судових витрат та судових витрат, які будуть понесені нею у зв`язку з розглядом цієї справи.

17 червня 2024 року до суду надійшло клопотанням відповідача, подане представником адвокатом Шепітьком Р.В., про встановлення факту зловживання процесуальними правами та притягнення позивача до відповідальності за зловживання процесуальними правами.

20 червня 2024 року справу знято з розгляду у зв`язку зі знеструмленням електромережі суду.

25 червня 2026 року до суду від представника позивача адвоката Стельниковича С.А., надійшла заява про виклик та допит у якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

29 липня 2024 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 23 вересня 2024 року, до 11 год. 00 хв., для ознайомлення із клопотанням відповідача про встановлення факту зловживання процесуальними правами та притягнення позивача до відповідальності за зловживання процесуальними правами.

23 вересня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника Обухівської міської ради Київської області, участь якої у розгляді справи 29 липня 2024 року була визнана судом обов`язковою, про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з участю представника міської ради у розгляді іншої справи.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року частково задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шепітка Р.В., про встановлення факту зловживання процесуальними правами та притягнення позивача до відповідальності за зловживання процесуальними правами. Встановлено факт зловживання процесуальними правами позивачем ОСОБА_1 . Накладено на позивача ОСОБА_1 штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 (дев`ятсот вісім) грн. 40 коп. за зловживання процесуальними правами та стягнути з неї вказану суму в дохід Державного бюджету України. У задоволенні решти клопотання відмовлено.

Цією ж ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Обухівська міська рада (Відділ розвитку інфраструктури, містобудування, та архітектури виконавчого комітету Обухівської міської ради), про усунення перешкод у володінні земельною ділянкою, зобов`язання відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення шляхом знесення господарської будівлі, залишено без руху. Надано позивачеві строк, що не перевищує 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

27 вересня 2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Стельниковича С.І., про усунення недоліків, до якої долучено квитанції про сплату судового збору на загальну суму 9 084,00 грн, а також заява про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату призначеного судом штрафу.

Розгляд справи призначено на 12 листопада 2024 року на 11 год. 30 хв.

30 жовтня 2024 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шепітька Р.В., про внесення на депозитний рахунок суду грошової суми для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку з розглядом справи.

12 листопада 2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю у розгляді інших справ, про що надав відповідні докази.

12 листопада 2024 року розгляд справи відкладено на 29 листопада 2024 року на 14 год. 30 хв.

29 листопада 2024 року справу знято з розгляду у зв`язку зі знеструмленням електромережі суду.

Справу призначено до розгляду у підготовчому провадженні на 26 грудня 2024 року.

04 грудня 2024 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шепітька Р.В., про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема акту виносу та встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки від 06 червня 2024 року; копію рахунка від 12 листопада 2024 року № 12112021-01.

26 грудня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача Стельниковича С.А. про призначення будівельно-технічної судової експертизи у справі.

У судовому засіданні 26 грудня 2024 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про внесення коштів на депозитний рахунок суду та задоволено його клопотання про долучення доказів. Представник позивача Стельникович С.А. у судовому засіданні оголосив клопотання про призначення експертизи.

26 грудня 2024 року розгляд справи відкладено до 16 год. 00 хв. 22 січня 2025 року для ознайомлення представника відповідача з клопотанням про призначення експертизи.

27 грудня 2024 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шепітька Р.В., про забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідача у зв`язку з розглядом справи.

22 січня 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Шепітька Р.В., про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії розписки від 03 липня 2010 року, нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_8 від 07 жовтня 2011 року,

22 січня 2025 року судове засідання у справі перервано у зв`язку із нестабільним підключенням до мережі інтернет. Справу призначено на 03 лютого 2025 року.

03 лютого 2025 року розгляд справи відкладено на 19 лютого 2025 року на 11 год. 30 хв.

05 лютого 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Шепітька Р.В., про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копій документів, що підтверджують об`єм виконаних адвокатом робіт.

19 лютого 2025 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Справу призначено до розгляду на 24 березня 2026 року.

24 березня 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача Стельниковича С.А. про призначення будівельно-технічної судової експертизи у справі.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2025 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Стельниковича С.А. про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Призначено у цивільній справі № 372/2456/24 (провадження № 2-167/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Обухівська міська рада (Відділ розвитку інфраструктури, містобудування, та архітектури виконавчого комітету Обухівської міської ради), про усунення перешкод у володінні земельною ділянкою, зобов`язання відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення шляхом знесення господарської будівлі судову будівельно-технічну експертизу.

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставити наступні питання:

1. Чи відповідають виконані ОСОБА_2 будівельні роботи щодо будівництва фундаментної бетонної огорожі по периметру земельної ділянки ОСОБА_2 , які проводились за адресою: АДРЕСА_4 , яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 3223110100:01:029:0093, площею 0,1983 га, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності, які будівельні норми було порушено?

2) Чи порушено ОСОБА_2 вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо розташування господарської споруди на суміжній земельній ділянці (кадастровий номер 3223110100:01:047:0070) по АДРЕСА_4 , які виникли під час будівництва фундаментної бетонної огорожі по периметру суміжної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 .

3) Чи дотримано ОСОБА_2 відстані від побудованої господарської споруди до існуючого житлового будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 , а також чи дотримано відстані протипожежних вимог таблиці 15.2 ДБН Б.2.2- 12?

4) Чи дотримано ОСОБА_2 нормативні та протипожежні відстані з існуючим суміжним житловими будинком, який належить ОСОБА_1 ?

5) Чи здійснювались ОСОБА_2 будівельні роботи господарської споруди на власній земельній ділянці кадастровий номер 3223110100:01:047:0070 на підставі відповідних дозволів органів державного архітектурно-будівельного контролю чи шляхом самочинного будівництва?

6) На якій відстані розташована господарська споруда ОСОБА_2 від крайньої виступаючої конструкції до існуючого житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3223110100:01:047:0070?

7) Чи наявні в діях ОСОБА_2 порушення вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо розташування господарської споруди на суміжній земельній ділянці (кадастровий номер: 3223110100:01:047:0070) по АДРЕСА_4 а саме, чи дотриманні відстані від побудованої господарської споруди до існуючого житлового будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_5 , а також чи дотримані відстані протипожежних вимог таблиці 15.2 ДБН Б.2.2- 12?

Проведення експертизи доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Український незалежний інститут судових експертиз», який розташований за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 20, офіс 32. У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 372/2456/24 (провадження № 2-167/25). Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Витрати за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .

Зобов`язано сторони виконати вимоги експерта щодо надання додаткової технічної чи іншої документації та забезпечення проведення експертизи у визначені ним строки та порядку. Попереджено сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України.

Провадження у справі зупинити до отримання висновку експертизи.

28 травня 2025 року справу № 372/2456/24 (провадження № 2-167/25) направлено до експертної установи.

11 червня 2025 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових документів, обстеження об`єктів дослідження та залучення інженера-геодезиста.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 01 червня 2025 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Обухівська міська рада (Відділ розвитку інфраструктури, містобудування, та архітектури виконавчого комітету Обухівської міської ради), про усунення перешкод у володінні земельною ділянкою, зобов`язання відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення шляхом знесення господарської будівлі. Призначити підготовче засідання на 22 липня 2025 року на 10 год. 00 хв.

12 червня 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Шепітька Р.В., про надання доказів, що витребовуються експертом.

09 липня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Стельниковича С.А., про виправлення описки в ухвалі Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2025 року.

22 липня 2025 року до суду надійшло повторне клопотання про обстеження об`єктів дослідження та залучення інженера-геодезиста.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2025 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стельниковича С.А. Виправлено описку в резолютивній частині ухвали Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2025 року у цивільній справі № 372/2456/24 та зазначено:

- Питання 1 резолютивної частини ухвали викласти в наступній редакції: Чи відповідають виконані ОСОБА_2 будівельні роботи, щодо будівництва фундаментної бетонної огорожі по периметру земельної ділянки ОСОБА_2 , які проводились за адресою: АДРЕСА_4 , яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер. 3223110100:01:047:0070, площею 0,0670 га., вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності, які будівельні норми було порушено?

- Питання 2 резолютивної частини ухвали викласти в наступній редакції: Чи порушено ОСОБА_2 вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо розташування господарської споруди на суміжній земельній ділянці (кадастровий номер 3223110100:01:047:0022) по АДРЕСА_4 , які виникли під час будівництва фундаментної бетонної огорожі по периметру суміжної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1

- Питання 6 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: На якій відстані розташована господарська споруда ОСОБА_2 від крайньої виступаючої конструкції до існуючого житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3223110100:01:047:0022?

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2025 року задоволено клопотання експерта, погоджено для проведення топографо-геодезичних робіт на місцевості, до запланованої дати обстеження, залучення інженера-геодезиста ОСОБА_9 .

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

07 серпня 2025 року справу № 372/2456/24 (провадження № 2-167/25) направлено до експертної установи.

03 грудня 2025 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 21 листопада 2025 року № 441/06-2025.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04 грудня 2025 року поновлено провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 29 січня 2026 року об 11 год. 00 хв.

29 січня 2026 року підготовче засідання відкладено до 23 лютого 2026 року до 12 год. 30 хв. у зв`язку з неявкою представника позивача.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 26 березня 2026 року о 13 год. 00 хв.

23 лютого 2026 року до суду надійшло клопотання представника Обухівської міської ради Київської області про розгляд справи без участі представника міської ради.

26 березня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 05 травня 2026 року до 12 год. 00 хв. у зв`язку з викликом свідків.

05 травня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 04 червня 2026 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

04.06.2026 року у судовому засіданні оголошено перерву для виклику свідка.

30.06.2026 року у судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили задовольнити.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні суду показала, що до квітня 2010 року проживала у будинку позивача по АДРЕСА_5 . На межі земельних ділянок існували залишки дерев`яного паркану, який розташовувався на відстані приблизно 1,52 метри від веранди будинку, між ними був вільний прохід. Свідок також зазначила, що до 2010 року інженерних споруд біля будинку не було. Вказала, що перебудовували веранду, оскільки вона була непридатна для використання.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що пам`ятає проведення будівництва веранди та зазначив, що на той час відстань між будинком і парканом становила приблизно 2 метри. Також свідок повідомив, що паркан був вкритий чагарниками, а на момент допиту візуально став значно більшим. Крім того, свідок вказав, що не вважає за доцільне допитувати його з приводу подій того часу, оскільки на відповідний момент йому було близько шести років.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні суду пояснив, що виконував ремонтні роботи у будинку позивача. На суміжній земельній ділянці знаходився невеликий будинок, розташований приблизно за 1012 метрів від межі земельної ділянки позивача. Відстань від будинку позивача до межі становила близько 3,40 м. Господарська будівля була розташована безпосередньо на межі земельних ділянок, захисних споруд на межі свідок не бачив. На межі існував старий паркан, а межа земельних ділянок, за спостереженнями свідка, не змінювалася.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ППК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ІІПК України розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказувань (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставин: справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просить усунути їй перешкоди у володінні належною їй земельною ділянкою площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, з цільовим призначенням для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, не пов`язане з позбавленням володіння, зобов`язавши ОСОБА_2 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення, а саме:

1) за власний рахунок знести господарську будівлю, самовільно побудовану на належній ОСОБА_2 земельній ділянці площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070, на відстані менше, ніж 15 м до належного ОСОБА_1 житлового будинку загальною площею 47,1 кв. м, розташованого на належній ОСОБА_1 земельній ділянці площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022;

2) за власний рахунок звільнити земельну ділянку площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070, на встановлену законом відстань від межі земельної ділянки суміжного землевласника площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, належної ОСОБА_1 , від усіх самовільно побудованих ОСОБА_2 господарських будівель та споруд;

3) за власний рахунок знести самовільно побудований фундамент бетонної огорожі, що перебуває на межі належних сторонам земельних ділянок: площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, належної ОСОБА_1 , та площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070, належної ОСОБА_2 , цільове призначення обох земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 ;

4) за власний рахунок побудувати на належній їй земельній ділянці, паралельно до збудованого нею житлового будинку, паркан, висотою не менше 4 (чотирьох) метрів;

5) за власний рахунок побудувати на належній їй земельній ділянці площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070, розташованій за адресою: АДРЕСА_4 , водовідвід для запобігання потраплянню стічних вод під час опадів на належну ОСОБА_1 земельну ділянку : площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Також позивач звернулася до суду з вимогою про стягнення з відповідача на її користь 150 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що відповідач ОСОБА_2 на належній їй земельній ділянці площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070, розташованій за адресою: АДРЕСА_4 , самочинно, без дотримання стандартів ДБН, збудувала житловий будинок, господарські споруди та фундамент бетонної огорожі (на межі належних позивачеві та відповідачеві земельних ділянок площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, та площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070), чим створила їй перешкоди у належному користуванні її земельною ділянкою.

Суд встановив, що 24 червня 1996 року ОСОБА_3 набула у власність в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловий будинок з господарських будівлями та спорудами, загальною площею 47,1 кв. м, житловою площею 37,8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 червня 1996 року, виданого Обухівською державною нотаріальною конторою та реєстрованого в Обухівському міжміському БТІ.

У 2001 році ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку загальною площею 0,257 га, яка складається з трьох окремих земельних ділянок:

- земельної ділянки площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, з цільовим призначенням для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: ІІ-КВ № 090368, виданий 21 березня 2001 року, рішення державного реєстратора Касянчук 1.0. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67646155 від 18 травня 2023 року);

- земельної ділянки площею 0,0749 га,кадастровий номер 3223110100:01:047:0021, цільове

призначення для ведення особистого селянського господарства (Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: ІІ-КВ N.2090368, виданий 21 березня 2001 року, рішення державного реєстратора Касянчук І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67645436 від 18 травня 2023 року);

- земельної ділянки площею 0,0820 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0020,цільове

призначення для ведення особистого селянського господарства (Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: ІІ-КВ № 090368, виданий 21 березня 2001року, рішення державного реєстратора Касянчук І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67644875 від 18 травня 2023 року).

Належна ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, з цільовим призначенням для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , межує із належною відповідачці у цій справі ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 .

На земельній ділянці площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 самочинно, без дотримання державних будівельних норм та правил (далі ДБН), збудувала житловий будинок, господарські споруди, опорну стіну та фундамент бетонної огорожі (на межі належної позивачці земельної ділянки площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, та належної відповідачці земельної ділянки площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070), що самою ОСОБА_2 не заперечується.

З метою усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до постійно діючої комісії виконавчого комітету Обухівської міської ради з розгляду звернень громадян у сфері містобудування та дотримання будівельних норм та правил.

Комісією проводились перевірки та за наслідками проведення таких перевірок складено акти, зокрема, від 21 жовтня 2022 року, від 17 серпня 2022 року, від 24 березня 2023 року та від 03 листопада 2023 року, у висновках, викладених у зазначених актах, вказано, що за наслідками проведених перевірок комісія виявила порушення вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо розташування господарської споруди на суміжній земельній ділянці (кадастровий номер 322311000:01:047:0070) на АДРЕСА_4 , а саме:

- не дотримано відстань від самочинно побудованої господарської споруди до належного на праві власності (належним чином введеного в експлуатацію) житлового будинку ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , оскільки така відстань становить 4,7 м, тоді як ДБН визначено таку відстань у 15 м (таблиця 6.7 ДБН Б.2.2-12:2019);

- не дотримано відстань протипожежних вимог таблиці 15.2 ДБН Б.2.2-12, яка менша 8 м;

- не дотримано нормативні відстані між житловими будинками, побудованими на суміжних земельних ділянках, відстань між будинками становить 3,6 м.

Також у складених комісією актах вказано про те, що пунктом 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено, що при розміщенні будинків в кварталах зі сформованою забудовою, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м, при цьому має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть потраплянню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 21 листопада 2025 року № 441/06-2025:

1. Інженерний захист території земельної ділянки ОСОБА_2 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0070) зі сторони ділянки ОСОБА_1 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0022) виконано у вигляді підпірної стінки з монолітного залізобетону, що пов`язана з фундаментом будинку; підпірна стінка стикується з фундаментом огорожі, який виконано на рельєфі зі значним перепадом висот. Внаслідок ерозійних процесів фундамент огорожі зазнав значних деформацій та не може використовуватись в подальшому за призначенням.

Конструкція стіни не досліджувалась, а саме параметри підпірної стіни: розміри, армування, наявність пристінних дренажів, гідроізоляції і т.д, в матеріалах справи відсутні проектні рішення для влаштування підпірної стіни. Водночас при обстеженні присутні наявні ознаки ерозії ґрунту вимивання з-під фундаменту, що може призвести до осідання, зсуву та деформацій як самого фундаменту, так і наземної частини житлового будинку.

Для безпечної експлуатації житлового будинку, будівель та споруд, а також з метою інженерно-технічного захисту ділянок потрібно виконати низку заходів, передбачених вимогами ДБН В. 1.1-46:2017 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів», ДБН В. 1.1-25:2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення», в томі числі виконати інженерно-геологічні дослідження всього схилу, необхідні розрахунки і т.д.

За візуальним обстеженням можливо зазначити, що конструкція стіни не відповідає вимогам ДБН В. 1.1-46:2017 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів», ДБН В. 1.1-25:2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі, Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення», ДБН 3.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

2. Відстань від господарської будівлі, що збудована на ділянці ОСОБА_2 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0070) до житлового будинку ОСОБА_1 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0022), становить 4,75 (виміряно по горизонталі), що не відповідає вимогам пункту 6.1.41, та протипожежним вимогам п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019

«Планування та забудова територій».

3. Відстань від господарської будівлі, що збудована на ділянці ОСОБА_2 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0070), до житлового будинку ОСОБА_1 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0022), становить 4,75 м (виміряно по горизонталі), що не відповідає вимогам п. 6.1.41, та протипожежним вимогам пункту 15.2.2 (таблиця 15.2) ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

4. Відстань від житлового будинку, що збудований на ділянці ОСОБА_2 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0070) до житлового будинку ОСОБА_1 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0022), становить 3,35 м (виміряно по горизонталі), що не відповідає вимогам пункту 6.1.41, та протипожежним вимогам пункту 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»

5. В матеріалах справи відсутні відповідні дозвільні документи на виконання будівельних робіт з будівництва господарської споруди на земельній ділянці ОСОБА_2 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0070).

У матеріалах справи міститься «Будівельний паспорт на узаконення самовільно розпочатого будівництва житлового будинку» (том 2, а.с. 43), виданий відділом розвитку інфраструктури, містобудування, архітектури виконавчого комітету Обухівської міської ради, в якому вказані «Вимоги до забудови земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_4 ». На схемі під номером 1 зображено розташування житлового будинку ОСОБА_2 . На даній схемі відсутнє розташування господарської споруди.

Можливо вважати, що будівельні роботи господарської споруди на земельній ділянці ОСОБА_2 , кадастровий номер 3223110100:01:047:0070, здійснювались шляхом самочинного будівництва.

6. Відстань від господарської будівлі, що збудована на ділянці ОСОБА_2 кадастровий номер 3223110100:01:047:0070), до житлового будинку ОСОБА_1 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0022), становить 4,75 м (виміряно по горизонталі), що не відповідає вимогам пункту 6.1.41, та протипожежним вимогам пункту 15.2.2 (таблиця 15.2) ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

7. Відстань від господарської будівлі, що збудована на ділянці ОСОБА_2 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0070), до житлового будинку ОСОБА_1 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0022), становить 4,75 м (виміряно по горизонталі), що не відповідає пункту 6.1.41, та протипожежним вимогам пункту 15.2.2 (таблиця 15.2) ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Отже, житловий будинок, господарська споруда, підпірна стінка, фундамент огорожі, збудовані ОСОБА_2 на належній їй земельній ділянці площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , є самочинним будівництвом.

Відстань від господарської будівлі, що збудована на належній ОСОБА_2 земельній ділянці (кадастровий номер 3223110100:01:047:0070), до житлового будинку, належного ОСОБА_1 , розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3223110100:01:047:0022, становить 4,75 м (виміряно по горизонталі), що не відповідає пункту 6.1.41, та протипожежним вимогам пункту 15.2.2 (таблиця 15.2) ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

За візуальним обстеженням (дослідження підпірної стіни, яка є інженерним захистом належної ОСОБА_2 земельної ділянки, не проводилось у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи проектних рішень для влаштування підпірної стіни) експертом зазначено, що конструкція стіни не відповідає вимогам ДБН В. 1.1-46:2017 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів», ДБН В. 1.1-25:2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі, Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення», ДБН 3.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

На думку експерта, для безпечної експлуатації житлового будинку, будівель та споруд, а також з метою інженерно-технічного захисту ділянок площею 0,067 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0070, та площею 0,1001 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022, потрібно виконати низку заходів, передбачених вимогами ДБН В. 1.1-46:2017 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів», ДБН В. 1.1-25:2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення», в томі числі виконати інженерно-геологічні дослідження всього схилу, необхідні розрахунки і т.д.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вказане кореспондується зі ст. 321 ЦК України.

Пунктом «д» частини першої статті 90 ЗК України передбачено, що власники земельних ділянок мають право споруджувати житлові будинки, громадські та інші будівлі і споруди.

Частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

У статті 91 ЗК України зазначено, що власник земельної ділянки зобов`язаний дотримуватись правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно з ч. 1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Нормою статті 104 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Згідно зі ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Так, дійсно, порушені права власника (користувача) земельної ділянки, навіть не пов`язані з позбавленням права володіння чи користування, підлягають захисту, однак позивач у своїй позовній заяві, ставлячи питання про зобов`язання знести господарську будівлю, розташовану за земельній ділянці відповідача; звільнити вказану земельну ділянку на встановлену законом відстань від всіх будівель та споруд, побудованих самовільно, з порушенням ДБН; знести самовільно побудований фундамент бетонної огорожі, що знаходиться на межі належної їй земельної ділянки та належної відповідачці земельної ділянки, посилаючись на те, що відповідачем не дотримано ДБН щодо відстані, на якій можуть бути розташовані господарські споруди від житлового будинку на суміжній земельній ділянці, вказуючи, що така відстань повинна відповідати 15 м, тоді як відстань від господарської будівлі на земельній ділянці відповідача до належного їй будинку становить 4,7 м, не навела належних доводів на підтвердження своєї позиції та не надала суду належних, допустимих доказів порушення її права на володіння належною їй земельною ділянкою чи створення перешкод у володіння цією земельною ділянкою.

Пунктом 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що при розміщенні будинків в кварталах зі сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому має бути забезпечено виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігають попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.

Допустимі відстані від житлових будинків до господарських будівель і споруд наведені у таблиці 6.7., відповідно до якої відстань від житлового будинку та літньої кухні до господарської будівлі (сараю) для худоби, інших тварин та птахів площею до 50 кв. м повинна становити 15 м.

Отже, стверджуючи про необхідність дотримання між житловим будинком та господарською спорудою відстані 15 м, позивач залишила поза увагою те, що у таблиці 6.7 до пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» мова йде про господарську будівлю (сарай) для тримання худоби, інших тварин та птахів, тоді як у викладених у позовній заяві доводах відсутнє посилання на те, що у господарській будівлі, розташованій на належній відповідачці ОСОБА_2 земельній ділянці, утримується худоба, інші тварини, птахи. Судом вказане також не встановлено.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про знесення фундаменту бетонної огорожі слід зазначити, що згідно з пунктом першим висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 21 листопада 2025 року № 441/06-2025 фундамент огорожі, про знесення якого ставить питання позивачка, пов`язаний з підпірною стінкою з монолітного залізобетону, який є інженерним захистом земельної ділянки ОСОБА_2 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0070) зі сторони ділянки ОСОБА_1 (кадастровий номер 3223110100:01:047:0022), від зсувів і хоча внаслідок ерозійних процесів фундамент огорожі зазнав значних деформацій та не може використовуватись у подальшому за призначенням, його знесення може завдати шкоди споруді інженерного захисту земельної ділянки відповідача.

Питання ж про реконструювання (приведення у відповідність з вимогами ДБН В.1.1-46:2017 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів», ДБН В. 1.1-25:2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі, Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення», ДБН 3.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій») позивачем не ставилось.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_2 спорудити на належній їй земельній ділянці площею 0,067 га, кадастровий номер 322311000:01:047:0070, водовідводу для запобігання потраплянню стічних вод під час опадів на належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1002 га, кадастровий номер 3223110100:01:047:0022 слід зазначити таке.

У пункті 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено необхідність забезпечення виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігають попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25, особливо у разі, якщо межа суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку розташована на відстані не менше як 1,0 м,

Однак позивач не надала суду належних, допустимих доказів того, що така система водовідведення на земельній ділянці ОСОБА_2 відсутня. На вирішення експертизи питання щодо наявності такої системи водовідведення та відповідності її визначеним у ДБН нормам не ставилось. Інших доказів, крім посилань у позові на відсутність належного водовідведення на земельній ділянці відповідача, суду позивачем не надано.

При цьому відповідач у поданому до суду відзиві на позов стверджує, що на належній їй земельній ділянці облаштовані водовідводи, які запобігають потраплянню опадів та ґрунтів на земельну ділянку позивача, водночас позивач знехтувала правилами ДБН та не облаштувала свій будинок відмостками і водовідводами, у зв`язку з чим і відбувається псування її майна.

Щодо вимоги про встановлення паркану між належними сторонам земельними ділянками висотою не нижче 4 м слід зазначити таке.

Пунктом 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено, що присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати, при цьому висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» та правилами благоустрою населеного пункту, також слід враховувати, що встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Пунктом 6.7. ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині усунення перешкод у володінні земельною ділянкою, зобов`язання відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення, шляхом зобов`язання знести господарську будівлю, розташовану за земельній ділянці відповідача; звільнити вказану земельну ділянку на встановлену законом відстань від всіх будівель та споруд, побудованих самовільно, з порушенням ДБН; знести самовільно побудований фундамент бетонної огорожі, що знаходиться на межі належної їй земельної ділянки та належної відповідачці земельної ділянки, облаштувати систему водовідведення у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю належними і допустимими доказами таких позовних вимог.

Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, то така вимога є похідною від вимог про усунення перешкод у володінні земельною ділянкою, зобов`язання відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення, шляхом знесення господарської будівлі, та її задоволення залежить від встановлення судом порушення права позивача шляхом створення перешкод у володінні земельною ділянкою. Оскільки вказане судом не встановлено, у задоволенні позову про усунення перешкод у володінні земельною ділянкою відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог, підстави для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди відсутні.

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Ураховуючи те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, судові витрати у цій справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 79, 81, 89, 141, 258-268, 352-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Обухівська міська рада (Відділ розвитку інфраструктури, містобудування, та архітектури виконавчого комітету Обухівської міської ради), про усунення перешкод у володінні земельною ділянкою, зобов`язання відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення, шляхом знесення господарської будівлі, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.Г. Сташків