Постанова № 138712186, 23.07.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1407/26

Провадження № 3/366/769/26

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

23 липня 2026 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 3 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 674449 від 24.05.2026, складеним інспектором ВП №3 (м. Чорнобиль) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції Давиденком В.В.:«24.05.2026 близько 17:30 год в м. Чорнобиль по вул. Полупанова ОСОБА_1 керував мотороллером «Навігатор» без н.з. в стані алкогольного сп`яніння. Освідування проводилось на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, результат 2.14 ‰, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижує їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.»

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 22.06.2026.

З метою забезпечення прав гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, з посиланням на ст. 250 КУпАП, постановою Іванківського районного суду Київської області від 08.06.2026, про надходження до суду матеріалів даної справи було повідомлено Іванківський відділ Вишгородської окружної прокуратури для організації участі прокурора в якості сторони обвинувачення у цій справі.

Представник прокуратури, у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені вчасно, належним чином. Його неявка не перешкоджає розгляду справи.

ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив суду, що він ремонтував моторолер, який не заводився, потім поїхав, поліцейські їхали навпроти, побачили та зупинили. При собі посвідчення водія він не мав. Запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на Драгері, він погодився, результат показав - 2,14 проміле, з чим він не погодився, але поліцейські на нього натиснули, тому й підписав протокол.

У судовому засідання оглянуто DVD-R диск, який долучено до матеріалів справи на підтвердження винуватості ОСОБА_2 на якому містяться 2 відеозаписи «export-gq68u» та «export-t6366», на яких, за допомогою службових портативних відеореєстраторів поліцейських з ID 855136 та 855581 зафіксовано зупинку поліцейськими транспортного засобу моторолер без н.з., під керуванням, як буде з`ясовано після встановлення особи ОСОБА_1 . Поліцейські, озвучили, що у відповідності до ст.40 ведеться відеофіксація та запитали, чи є посвідчення водія з відповідною категорією на даний транспортний засіб, ОСОБА_1 відповів «Ні». Документів, що посвідчують особу та посвідчення водія, ОСОБА_1 із собою також не мав. Під час спілкування з водієм поліцейський, запитав у водія чи вживав він алкогольні напої, на що останній відповів - ні. Працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, на що водій погодився. Далі зафіксовано процедуру огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, який показав позитивний результат 2,14 ‰. ОСОБА_1 , при цьому, зазначив, що вживав вчора. Поліцейський запитав, чи згоден ОСОБА_1 з результатом, на що він відповів «що показало, то показало» (відеозапис «export-t6366» 0:05:20 0:05:24 хв., відеозапис «export-gq68u» 0:05:46 хв.). У подальшому працівник поліції складає відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, та постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП.

Адвокат Харитончук Є.В., яка вступила у справу на підставі договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 10.06.2026, звернула увагу суду на те, що з переглянутих відеозаписів вбачаються провокативні дії поліцейських під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння її підзахисного. Зазначила, що йому не було повідомлено ознак алкогольного сп`яніння, н повідомлено порядок огляду. Звернула увагу суду, що на відеозаписах не видно ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 . Вважає, що прилад Драгер, яким ОСОБА_1 проводився огляд на стан алкогольного сп`яніння та який є приладом, що вимірює пари видихуваного повітря - показав результат 2,14 проміле, тому що ОСОБА_1 дув у трубку газоаналізатора двічі, тому міг спрацювати накопичувальний ефект. Вказала на те, що її підзахисний не погодився з результатам огляду, проте поліцейські не запропонували йому проїхати до лікарні, а показали, де у протоколі необхідно написати «згоден». На думку захисника, поліцейські фактично спонукали ОСОБА_1 на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, адвокат звернулась до суду з клопотанням про відкладення даного судового засідання, з метою виклику особи, що склала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

У судовому засіданні також досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 674449 від 24.05.2026, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пункт ПДР, вимоги якого порушено, стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, який підписано уповноваженою особою та ОСОБА_1 , у якому, у графі 14 «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення зазначено: «вживав вчора»;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та роздруківка тесту на алкоголь №542 від 23.05.2026, відповідно до яких, за результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу DRAGER прилад Alcotest 6810 ARBL-0616 у ОСОБА_1 23.05.2026 о 17:50 год. зафіксовано 2,14‰ (проміле);

- копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме приладу DRAGER Alcotest 6810 ARBL-0616, чинність якого до 05.02.2027;

- матеріали, які підтверджують правомірність долучення до протоколу про адміністративне правопорушення оптичного диск із відеозаписом (рапорт поліцейського, доручення керівника ВП №3 Вишгородського РУП та лист про долучення доказів).

З метою належного з`ясування всіх обставин справи судом прийнято рішення оголосити перерву у судовому засіданні з метою виклику для дачі пояснень поліцейського ВП №3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, який склав протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 674449 від 24.05.2026 інспектора ВП №3 (м. Чорнобиль) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції Давиденка В.В. Розгляд справи відкладено на 07.07.2026 та 23.07.206 у зв`язку з неявкою ОСОБА_3 .

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений вчасно, належним чином. Адвокат Харитончук Є.В. не заперечувала щодо розгляду справи за відсутності її підзахисного, зазначивши, що прибути у судове засідання він не може за сімейними обставинами та що свої пояснення щодо цієї справи він вже надав.

Інспектор ВП № 3 (м. Чорнобиль) Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, ОСОБА_3 , у судовому засіданні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 674449 від 24.05.2026 підтвердив, на питання адвоката Харитончук Є.В. повідомив, що під час патрулювання м. Чорнобиль, , було помічено транспортний засіб моторолер, який рухався по проїжджій частині основної дороги та повертав на другорядну, яким керувала особа чоловічої статі, як у подальшому буде встановлено - ОСОБА_1 , також, позаду нього, сидів ще чоловік. Транспортний засіб було зупинено на підставі п.7 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час спілкування з водієм у останнього відчувався запах алкоголю з порожнини рота, тому йому і було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що він погодився. Оскільки результат огляду був позитивний, водієві було повідомлено про це, з оглядом він погодився, що підтверджується відеозаписами, тому відносно нього і було складено адміністративні матеріали за ч.1 ст.130 КУпАП.

З приводу того, чи повідомляли водієві ознаки алкогольного сп`яніння, ОСОБА_3 відповів, що він не повідомляв, чи повідомляв це напарник ОСОБА_4 не пам`ятає. Наголосив на тому, що ознаки алкогольного сп`яніння були явні, запах алкоголю з порожнини рота відчувався чітко, тому не озвучення ознак, не свідчить про те, що особа їх не мала. Додав, що вони з напарником запитували, чи вживав водій алкогольні напої, на що він відповів, що ні, потім сказав, що вживав вчора. На питання, чому водій сів за кермо у такому стані, він повідомив, що ремонтували моторолер та вирішили перевірити його.

Адвокат Харитончук Є.В. звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зазначивши, що в діях її підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, мотивуючи тим, що поліцейськими порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння її підзахисного, зокрема йому не повідомлено ознак алкогольного сп`яніння, шляхом провокації та вмовляння проведено такий огляд на місці зупинки, про можливість проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки не озвучено.

Заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Харитончук Є.В., інспектора Давиденка В.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, керуючись положеннями статей 7, 240, 280 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.02.2020 у справі №204/8036/16-а, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Верховний суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи […] Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674449 від 24.05.2026, ОСОБА_1 у провину ставиться порушення вимог п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ «Про Правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 року за № 1306 (далі ПДР), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5. ПДР, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 1.1. ПДР, ці Правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до пункту 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частинами 1,2 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі Закон № 3353-XII) визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Пункт 1 частини 5 статті 14 Закону № 3353-XII зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух і здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 Закону № 3353-XII, водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ст. 53 Закону № 3353-XII юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як зазначено у п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі

№ 11-21сап21, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є саме вимога пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Питання, пов`язані з проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з пунктами 2,3 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І зазначеної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

За результатами дослідження наведених вище доказів в їх сукупності судом встановлено, що 24.05.2026 близько 17:30 год в м. Чорнобиль по вул. Полупанова водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом моторолер «Навігатор» без днз, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор DRAGER Alcotest ARBL-0616, результат 2.14 ‰, що підтверджується роздруківкою тесту на алкоголь № 542 від 23.05.2026.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674449 від 24.05.2026 відповідає вимогам КУпАП, підписаний уповноваженою особою та ОСОБА_1 .

З оглянутих у судовому засіданні відеозаписів, які долучені до матеріалів справи та досліджені судом вбачається, що водій ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського, який вбачав у нього ознаки алкогольного сп`яніння пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, який показав результат 2,14‰.

Суд зауважує, що відповідно до законодавства, працівник поліції самостійно, на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння. І при виявленні поліцейським ознак алкогольного сп`яніння, на вимогу останнього, водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 належним чином зафіксовано, підтверджується сукупністю доказів та отримано працівниками поліції у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП із застосуванням технічних засобів відеозапису.

Суд звертає увагу, що з переглянутих у судовому засіданні відеозаписів вбачається, що поліцейськими не зупинялася відеофіксація події, на відеозаписах, які зроблено за допомогою портативних службових відеореєстраторів з ID 855136 та 855581, зафіксовані всі обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 3 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026 (далі - Інструкція №1026), портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, який зберігається в органі, підрозділі поліції (п.3 розділу ІІ Інструкції №1026).

Відповідно до п. 5 розділу ІІ вказаної Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Згадані вище відеозаписи, зроблені за допомогою портативних відеореєстраторів поліцейських та надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, в пункті 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», роз`яснено, що керування транспортним засобом це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу, а отже знаходження за кермом транспортного засобу, яке є в стані руху особи в нетверезому стані є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, суддя вважає, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, вчинення якого ставиться йому у провину.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Отже, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, мав знати обов`язки щодо заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Жодних заперечень щодо викладеної суті адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив, у графі 14 якого зазначив «вживав вчора».

Окрім того, судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього до суду не скеровував.

Зібрані у справі докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку у передбачений законом спосіб, відповідають критерію належності, допустимості і достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, суд критично ставиться до доводів адвоката щодо порушення працівниками поліції процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, зокрема незабезпечення ними проведення такого огляду у найближчому закладі охорони здоров`я, у зв`язку з його незгодою з результатами огляду на приладі Драгер, оскільки, вказаними вище відеозаписами підтверджується, що ОСОБА_1 на питання поліцейських, чи згоден він з результатами огляду на місці зупинки спочатку відповідав, що «ні», проте потім відповів «що показало, то показало» (відеозапис «export-t6366» 0:05:20 0:05:24 хв., відеозапис «export-gq68u» 0:05:46 хв.)

Також у ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські ВП № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, перебуваючи при виконанні службових обов`язків, провокували ОСОБА_1 до проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, чи тиснули на нього, з метою отримати підпису у протоколі про адміністративне правопорушення.

З оглянутих у судовому засідання відеозаписів, вбачається, що поліцейські спілкувались з ОСОБА_1 ввічливо, коректно, врівноважено, доброзичливо та спокійно.

Стороною захисту не надано до суду доказів на підставі яких можливо прийти до висновку, що зміст відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, не відповідають обставинам його складання.

Таким чином, доводи адвоката Харитончук Є.В. щодо провокації та вмовляння поліцейськими ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Крім того, суд зазначає, що місто Чорнобиль, де поліцейськими був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , відповідно до додатку 1 Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи до Постанови № 106 КМУ від 23.07.1991 «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», відноситься до зони відчуження.

Згідно з п. 8 розділу ІІ додатку 6 «Положення про в`їзд та виїзд громадян і транспортних засобів із зони відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення» постанови КМУ від 23.07.1991 року № 106а, перебування громадян в зоні відчуження і зоні безумовного (обов`язкового) відселення без перепусток і документів, що посвідчують особу, забороняється.

Відповідно до ч.2 ст.14 «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» охорону громадського порядку на територіях зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, контрольно-пропускний режим при в`їзді та виїзді з таких зон забезпечують уповноважені підрозділи органу Національної поліції.

Таким чином, у поліцейських ВП №3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області були всі підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , з метою перевірки документів, що посвідчують особу та документів на транспортний засіб.

Отже, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв`язку, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилось в порушенні пункту 2.9 Правил дорожнього руху, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено.

Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.

Суд також звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно зі статтею 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік у межах санкції інкримінованої статті.

При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Таким чином, наразі позбавити особу права керування транспортним засобом в судовому порядку можливо навіть у разі відсутності у неї такого права, незалежно від характеру вчиненого нею правопорушення: кримінального чи адміністративного.

Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році становить 3328, 00 грн.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», таким чином, з нього підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп. (3328 х 0,2).

Керуючись ст.ст. 7-9, 23 24, 27, 30, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 266, 268, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 ), визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

реквізити для оплати штрафу отримувач: ГУК у м.Київ. обл./м.Київ/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 ), в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн., 60 коп.)

реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Текст постанови складено 04.08.2026.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ