Рішення № 138711787, 04.08.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/568/26

Провадження № 2/292/485/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року с-ще Пулини

Пулинського районного суду Житомирської області

головуюча суддя Гуц О.В.

секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Пулини цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року позивач ТОВ "Факторинг Партнерс"звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що 04.03.2021 між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено договір № 4589216, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 5000 грн, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на його картковий рахунок, строком до 29.09.2021. Пільгова (акційна) процентна ставка у базовому періоді становить 1,53% за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка у спеціальному періоді - 3% за кожен день користування кредитом.

Позикодавець належним чином виконав свої зобов"язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти.

01.04.2026 між ТОВ "Алекскредит" та ТОВ "Факторинг партнерс" укладено договір факторингу №АК 01-04/2026, згідно якого останнє набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4589216.

Відповідач своїх зобов"язань не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредиту та сплаті процентів за його використання, що підлягають стягненню з позичальника становить 34118,50 грн., з яких за тілом кредиту - 5000 грн., за процентами на дату відступлення права вимоги - 29118,50 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором №4589216 від 04.03.2021 у розмірі 34118,50 грн., судові витрати у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Ухвалою суду від 30.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду письмове клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання, призначене на 04.08.2026, не з"явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся за вказаною в позовній заяві адресою. До суду повернувся конверт з відміткою про його невручення у зв"язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою. Будь-яких заяв від нього, а також відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.

З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України, з повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.

За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 04 березня 2021 року ТОВ "Алекскредит" направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір (оферту) щодо надання кредиту №4589216, яку останній прийняв.

04.03.2021 між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №4589216.

Відповідно до умов договору та паспорта споживчого кредиту, відповідачу надано кредит в розмірі 5000 грн., строком на 209 днів, до 29.09.2021, базовий період - 28 днів, спеціальний період - 180 днів, процентна ставка, відсотків річних: в базовий період - 1,53% за кожен день користування кредитом, в спеціальний період - 3% за кожен день користування кредитом. Загальні витрати за кредитом, за загальними умовами кредитування - 2223,90 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - за загальними умовами - 7223,90 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, відсотків річних, за загальними умовами кредитування - 558,45% річних.

Згідно графіка платежів при використанні загальних умов кредитування, дата початку періоду - 04.03.2021 - базовий, 03.04.2021 - спеціальний, дата платежу - 02.04.2021, 29.09.2021, загальна сума платежу - 7217,50 грн., 6,40 грн., всього 7223,90 грн., основна сума кредиту - 4999 грн., 1,00 грн., всього 5000 грн., проценти за користування кредитом - 2218,50 грн., 5,40 грн., всього 2223,90 грн., акційна процентна ставка - 1,53%, спеціальна процентна ставка - 3%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 558,45 грн., 1095,00 грн., всього 1024,26грн., абсолютне значення подорожчання кредиту - 2218,50 грн., 5,40 грн., всього 2223,90 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту - 7217,50 грн., 6,40 грн., всього 7223,90 грн..

З квитанції №58005011920703518071722947541063 ТОВ "ФК "Елаєнс" вбачається, що ОСОБА_1 від ТОВ "Алекскредит" 04.03.2021 за кредитним договором №4589216 від 04.03.2021, на картку НОМЕР_1 , перераховано кошти в сумі 5000 грн.

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №4589216 від 04.03.2021, наданого ТОВ "Алекскредит", станом на 31.01.2026, заборгованість ОСОБА_1 становить 34118,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5000 грн., заборгованість по відсотках - 29118,50 грн.

01 квітня 2026 року між ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор) та ТОВ "Алекскредит" (клієнт) укладено договір факторингу №АК 01-04/2026, у відповідності до умов якого клієнт зобов"язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов"язується прийняти такі права та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами договору, відповідного реєстру прав вимог/реєстру боржників для друку та акту приймання-передачі реєстру прав вимоги/реєстру боржників для друку в порядку, передбаченому цим договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний в паперовому вигляді сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) договір, реєстр прав вимог/реєстр боржників для друку, а також акт приймання-передачі реєстру прав вимоги/реєстру боржників для друку підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Згідно акту прийому-передачі інформації згідно реєстру прав вимог в електронному вигляді та акта прийому-передачі реєстру прав вимоги/реєстру боржників для друку від 01.04.2026, укладених між ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор) та ТОВ "Алекскредит" (клієнт), клієнт передав на електронну пошту фактора, а фактор прийняв реєстр боржників в електронному вигляді (у форматі Microsoft Excel). Кількість боржників становить 1026, загальна сума заборгованості складає 39080669,77 грн. Ціна придбання, належна до сплати клієнту за цим реєстром складає 2035143,88 грн.

Згідно реєстру прав вимог/реєстру боржників для друку №1 до договору факторингу №АК 01-04/2026 від 01.04.2026 та витягу з реєстру боржників, ТОВ "Алекскредит" відступило ТОВ "Факторинг партнерс" право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 , в сумі 34118,50 грн., з яких: заборгованість за основним зобов"язанням (за тілом кредиту) - 5000 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 29118,50 грн.

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів №0631060000 від 01.04.2026, вбачається, що ТОВ "Факторинг партнерс" здійснило оплату ТОВ "Алекскредит" згідно договору факторингу №АК 01-04/2026 від 01.04.2026, в сумі 2035143,88 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Факторинг партнерс", за кредитним договором №4589216 від 04.03.2021, за період 01.04.2026-17.06.2026, станом на 17.06.2026, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 34118,50 грн., яка складається із тіла кредита - 5000 грн., відсотків - 29118,50 грн.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документиа (у тому числі електронних), у листах, телеграмах , якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно - комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно досліджених матеріалів, договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення ТОВ "Алекскредит" кредитного договору з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає положенням Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем доведено про виконання ТОВ "Алекскредит" своїх зобов"язань за кредитним договором в повному обсязі, а саме - надання відповідачу кредиту на суму 5000 грн., який 04.03.2021 перерахований на його картковий рахунок.

У той же час, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, не повернув отримані кредитні кошти та не сплатив нараховані відсотки, що відповідно до статті 611 ЦК України, тягне за собою правові наслідки, встановлені кредитним договором або законом.

Згідно з розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 34118,50 грн. та складається з заборгованості за тілом кредита - 5000 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 29118,50 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови договору та не сплатив заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 34118,50 грн.

Разом з тим позивач просить суд стягнути з відповідача витрати понесні ним на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

02.07.2024 між позивачем та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024. Предметом вказаного договору є зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до розділу 4 даного договору, сторони погодили порядок здійснення розрахунків, зокрема, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги.

Згідно із заявкою на надання юридичної допомоги №859 від 01.05.2026 та актом про надання правової допомоги №36 від 29.05.2026 сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 13000 грн., зокрема: надання усної консультації 2 години вартістю 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу 3 години вартістю 9000 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні відповідача всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, складністю справи та ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складністю справи та ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За таких обставин, при визначенні розміру витрат на правову допомогу судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу в розмірі 13000 грн. є завищеною та необґрунтованою. Окрім того, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності.

Враховуючи незначну складність справи, розгляд її у порядку спрощеного провадження, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, а також те, що всі обставини справи були встановлені при заочному розгляді справи без участі представника позивача, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу на загальну суму 4000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки, позовні вимоги задоволено повністю, тому судові витрати, які понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 2662,40 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код ЄДРПОУ - 42640371, IBAN: НОМЕР_3 в АТ "Отп банк", код МФО 300528, місцезнаходження: вул.Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м.Київ, 03150) заборгованість за договором №4589216 від 04.03.2021 в розмірі 34118 (тридцять чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 50 (п"ятдесят) коп., судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Гуц