Рішення № 138711679, 31.07.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/839/26

РІШЕННЯ

іменем України

"31" липня 2026 р. с-ще Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з Лук`янчук Т.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 3866,00 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн.

Вимоги мотивує тим, що 18.06.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено кредитний договір №284561 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, передбачені договором на таких умовах: сума виданого кредиту - 4000,00 грн.; дата надання кредиту - 18.06.2025; строк кредиту - 90 днів; відсоткова ставка - 0,72% на добу.

19.12.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до якого ТОВ «Клай Інвест» відступило ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/1, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Станом на 20.02.2026 розмір заборгованості за кредитним договором становить 3866,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту. Позовна заява містить орієнтовний розрахунок судових витрат позивача, згідно з яким такі витрати складають 15500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу та 2662,40 грн. - сума сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року по даній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвала про відкриття провадження та матеріали справи були отримані відповідачем 25.06.2026 року.

Відповідач 06.07.2026 року надав до суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 3866,00 грн. він визнає. Просив відмовити в стягнені з нього судового збору, оскільки він є інвалідом війни ІІ групи, а також просив зменшити витрати на правову допомогу, оскільки вважає їх завищеними та неспівмірними із наданою правовою допомогою.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 18.06.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір №284561 про надання фінансового кредиту, відповідно до якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1). Сторони погодили, що кредит надається строком на 90 днів, тобто до 15.09.2025 року. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,80% річних від суми кредиту в розрахунку 0,72% на добу, тип процентної ставки - фіксована (п.1.3). Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом (п.1.5). Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (п.1.6). Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (п.3.1).

Договір містить реквізити сторін, зокрема прізвище, ім`я та по батькові позичальника, серію та номер її паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер телефону, адресу місця реєстрації, електронну пошту, реквізити платіжної банківської картки позичальника - НОМЕР_1 .

Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №284561 від 18.06.2025 року, ТОВ «Клай Інвест» та відповідач склали цей додаток №1, що містить Графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту, відповідно до якого: строк, на який надано кредит - 90 днів; сума кредиту - 4000,00 грн.; сума нарахованих процентів за користування кредитом - 2592,00 грн.; до оплати (всього) - 7592,00 грн.

Вказаний договір та додаток №1 до нього підписані відповідачем електронним підписом.

Відповідач з викладеними у договорі умовами кредитування погодився без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого проставив свій підпис.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ТОВ «Клай Інвест» підтвердило, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №284561 від 18.06.2025 року, ідентифікований ТОВ «Клай Інваст». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства: одноразовий ідентифікатор KL9286 відправлений позичальнику 18.06.2025 року на номер телефону НОМЕР_2 .

На підтвердження перерахування кредитних коштів суду надано підтвердження ТОВ «ПрофітГід», в якому зазначено, що ТОВ «ПрофітГід» в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-1 від 30.09.2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, було здійснено успішний переказ грошових коштів від платника ТОВ «Клай Інвест», ЄДРПОУ 42146903, на рахунок отримувача: 18.06.2025 року у розмірі 4000,00 грн., номер платіжної картки отримувача НОМЕР_3 , призначення переказу - видача кредиту №284561.

19.12.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до якого ТОВ «Клай Інвест» відступило ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/1, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно з випискою з особового рахунка, заборгованість за кредитним договором №284561 від 18.06.2025 року відповідача перед позивачем станом на 20.02.2026 року складає 3866,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Договір №284561 від 18.06.2025 року укладений між ТОВ «Клай Інвест» та відповідачем містить інформацію про анкетні дані позичальника, його РНКОПП, серію, номер паспорту та дату його видачі, орган, який видав, адресу зареєстрованого місця проживання, контактні дані: номери телефонів, реквізити платіжної картки, на яку за умовами договору перераховуються кредитні кошти.

Оскільки цей договір укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

У вказаному договорі його сторонами погоджено суму і строк кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, розмір комісії за надання кредиту, порядок та умови надання кредиту, порядок обчислення (нарахування) процентів тощо.

Виконання ТОВ «Клай Інвест» свого зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором шляхом зарахування 18.06.2025 року кредитних коштів у розмірі 4000,00 грн. на платіжну картку відповідача, що зазначена останнім в укладеному між ним та первісним кредитором договорі, підтверджується належними та допустимими доказами.

Пунктом 4.1.4 договору №284561 від 18.06.2025 року передбачено право первісного кредитора поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони - кредитодавця за цим договором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплати відсотків, кредит, проценти за його користування не сплатив ані первісному кредитору, ані позивачу, порушивши умови кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №284561 від 18.06.2025 року в розмірі 3866,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідач є особою з інвалідністю 2 групи, а тому звільняється від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, повернути з Державного бюджету України на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в сумі 1331,20 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу суд зазначає наступне.

У поданій до суду заяві представник позивача адвокат Пархомчук С.В. просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн. представник позивача надав копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 09.04.2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «Венера Фінанс» та адвокатом Пархомчуком С.В., в якому сторони визначили вартість правової допомоги адвоката (гонорар) у розмірі 3000,00 грн. за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги; акту про отримання правової допомоги від 30.06.2026 року з підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором №284561 від 18.06.2025 року, відповідно до якого адвокатом на надання послуг: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості; складення та подання до суду позовної заяви, моніторинг аналіз судової практики; інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніторинг ЄДРСР щодо процесуального статусу справи; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції витрачено 5 годин і загальна вартість за послуги з надання правової допомоги складає 15500,00 грн.; рахунку від 30.06.2026 року №30.06.2026-27 на оплату правничої допомоги в розмірі 15500,00 грн.; платіжної інструкції №4659 від 30.06.2026 року про оплату ОСОБА_2 за правничу допомогу 15500,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15500,00 грн. не є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами, оскільки справа є типовою, нескладною, не містить великого об`єму доказів, надіслана до суду через підсистему «Електронний суд», розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

На підставі ст.ст.11, 212, 509, 525, 526, 549, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс (Код ЄДРПОУ:43561872, юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23, офіс 703) заборгованість за кредитним договором №284561 від 18.06.2025 року в розмірі 3866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп., сплаченого відповідно до платіжної інструкції №864 від 20.04.2026 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Заполовський